Рішення № 16530784, 15.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2010 р. Справа № 8/088-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», ідентифікаційний код: 04713033, місцезнаходження: 01034, м. Київ , вул. Лисенка, 6,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення 953,76 грн.

за участю представників сторін

від позивача: юрисконсульт юридичного сектору Козятинської дирекції залізничних перевезень ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 03.09.2010 року за №2506-НЮ;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про компенсацію спожитих комунальних та інших послуг та витрат з утримання орендованого майна від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 (далі за текстом: Договір) у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови договору від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 щодо виконання взятих на себе зобовязань по компенсації спожитих комунальних та інших послуг та витрат з утримання орендованого майна, внаслідок чого у Відповідача станом на 01.09.2010 року виникла заборогованість у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.).

Відповідно до ухвали від 26.08.2010 року порушено провадження у справі №8/088-10 та призначено її розгляд на 06.09.2010 року.

06.09.2010 року в судове засідання зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 26.08.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 26.08.2010 року не виконав. Ухвалою суду від 06.09.2010 року відкладено розгляд справи на 15.09.2010 року.

15.09.2010 року в судове засідання зявився представник Позивача, який уточнив розмір позовних вимог, частково виконав вимоги ухвали суду від 06.09.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 06.09.2010 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.09.2010 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, та заслухавши представника Позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

11.09.2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про компенсацію спожитих комунальних та інших послуг та витрат з утримання орендованого майна від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2, термін дії якого встановлений до 31.12.2009 року. Термін дії договору від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 продовжений до 31.12.2010 року додатковою угодою від 10.12.2009 року за № 1, яка укладена між Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до п.п. 1, 2.2. Договору від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2, Відповідач, який орендував майно Позивача на станції Роток, площею 13 кв. м., у вигляді частини виробничої території, зобовязувався відшкодовувати Позивачу вартість спожитих Відповідачем комунальних послуг та витрати Позивача на утримання орендованого Відповідачем майна згідно калькуляцій, які є невідємними додатками Договору.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення вимог п.п. 1, 2.2. Договору від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України у період з 01.01.2009 року по 01.09.2010 року частково компенсував Позивачу шляхом сплати вартість спожитих комунальних та інших послуг і витрати з утримання орендованого майна, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за договором від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.).

В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору неодноразово звертався до Відповідача з вимогою погасити заборгованість за Договором від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.).

Проте, Відповідач на дані вимоги Позивача не відреагував та заборгованість за договором від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.) не погасив.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засіданні жодного разу не зявився; заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором, є належними і допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобовязань, взятих ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, на користь державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», ідентифікаційний код: 04713033, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, заборгованість за договором від 11.09.2008 року за №36/ДНЛ-2 у сумі 953,76 грн. (девятсот пятдесят три гривні 76 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.