Рішення № 16530559, 25.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа № 21/175/10-10/5009/2488/11

Суддя Алейникова Т.Г.

м. Запоріжжя

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б.50)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн”(71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, б. 13; 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, б. 13/7; код за ЄДРПОУ 33284259)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство “Бердянський морський торгівельний порт”(72440, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, б.13, кв.7, код за ЄДРПОУ 1125761)

про стягнення 36 669 грн. 52 коп., про зобовязання повернути обєкт оренди - не житлове приміщення

суддя Алейникова Т.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 01/167 від 23.05.11

від відповідача - ОСОБА_2, довір. від18.05.2011 року;

від третьої особи - не зявився

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” на користь державного бюджету неустойки у розмірі 36 669 грн. 52 коп.; про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” повернути балансоутримувачу - Державному підприємству “Бердянський морський торгівельний порт” за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області обєкт оренди не житлове приміщення, шляхом підписання акту прийому-передачі.Третя особа надала письмові пояснення, проти продовження строку дії Договору оренди з відповідачем не заперечує, вважає, що законних підстав для розірвання Договору оренди немає.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, у відзиві зауважив, що нормативно визначених підстав для нарахування санкцій немає.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (РВ ФДМУ, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, №1757/д.

Згідно п. 1.1. Договору №1757/д, орендодавець РВ ФДМУ передав, а орендар ТОВ “Юнілайн” прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх не житлові приміщення (приміщення №1-4, 6, сходова клітина 5) загальною площею по внутрішньому обміру 113,23 кв. м відповідно до плану першого поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (балансоутримувач, третя особа по справі).

У відповідності до п. 10.1 Договору оренди №1757/д, останній укладено з 21.12.2005 року по 18.12.2006 року.

Договором про зміни №2 від 23.08.2007р. до Договору оренди №1757/д продовжено термін дії цього Договору до 18.12.2007 року.

Згідно висновку ВГС України у Постанові від 31.03.2011р по справі, виходячи із загального змісту п. 10.1 Договору №1757/д з урахуванням Договору про зміни №2 від 23.08.2007р. до нього, Договір №1757/д є укладеним з 21.12.2005р. по 18.12.2007р. (728 днів).

Пунктом 10.6 Договору №1757/д передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, відповідно до п. 10.6 Договору №1757/д, позивач як орендодавець у разі незгоди продовжувати дію договору повинен був протягом одного місяця (до 19.01.2008р.) повідомити відповідача (орендаря) про незгоду щодо продовження дії договору.

Господарським судом, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, пояснень сторін та третьої особи, встановлено, що в після 18.12.2007р. та протягом усього 2008р. позивач та відповідач не укладали доповнень до Договору №1757/д щодо подовження строку його дії та не обмінювалися з цього приводу листами.

Таким чином, після 18.12.2007р. відбулося автоматичне продовження дії Договору №1757/д у відповідності до п. 10. 6 договору, а також в силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України.

Згідно вказаних правових норм, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Тим самим після 18.12.2007р. Договір №1757/д було продовжено на чергові 728 днів з 19.12.2007 року до 15.12.2009 року.

Тому суд дійшов висновку, що позивач повідомив відповідача як орендаря про припинення дії договору оренди листами №11-13-00187 від 14.01.2009р. та №11-13-01310 від 11.03.2009р. із порушенням строку, встановленого п. 10.6 Договору №1757/д. Зазначені листи позивача не можуть бути належним обґрунтуванням припинення договору оренди, оскільки Договір №1757/д на момент їх надсилання вже був пролонгований та продовжував діяти.

Отже позивач, надсилаючи відповідачеві листи №11-13-00187 від 14.01.2009р., №11-13-01310 від 11.03.2009р. про припинення терміну дії договору, не дотримався місячного терміну, передбаченого законодавством та договором для повідомлення орендаря про припинення дії договору оренди.

Господарським судом встановлено, що Договір оренди №1757/д було продовжено з 19 грудня 2007р. по 15 грудня 2009р. (чергові 728 днів) згідно п. 10.6 договору, а також у силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України.

Разом з тим, 12 березня 2009р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо захисту прав власників” від 19.02.2009р. N1022-VI, яким частину 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" було викладено у новій редакції:

"3. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору".

Таким чином, протягом періоду чергового продовження Договору оренди №1757/д від 21.12.2005р. (з 19.12.2007р. по 15.12.2009р.) законодавством було запроваджене обов'язкове завчасне (за 3 місяці) повідомлення орендаря власником з приводу наміру останнього використовувати орендоване майно у випадку непогодження подальшого продовження дії договору оренди.

Тобто згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції Закону України від 19.02.2009р. N1022-VI), для припинення договору оренди однієї незгоди позивача як орендодавця на продовження дії Договору оренди явно недостатньо. Обов'язковою умовою при цьому є завчасне (за 3 місяці до закінчення терміну договору) попередження орендаря (відповідача) власником з приводу наміру останнього використовувати орендоване майно у випадку непогодження подальшого продовження оренди. Згідно п. 1.1 Договору №1757/д, орендоване майно знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торговельний порт” - третьої особи по справі.

У матеріалах справи відсутні докази завчасного попередження протягом 2009-2010р.р. відповідача позивачем як орендодавцем про намір використовувати орендоване по Договору №1757/д майно у власній діяльності.

У той же час, третя особа по справі Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт” (балансоутримувач майна) повідомив про невикористання орендованого за Договором №1757/д майна у власній діяльності поясненнями №191/40-юр від 17.05.2011р., а довідкою №20-36/321 від 23.05.2011р. підтвердив, що протягом 2009-2011р.р. на його адресу від Фонду державного майна України (у т. ч. РВ ФДМУ по Запорізькій області), від Міністерства транспорту та зв'язку України не надходило пропозицій з приводу використання для власних потреб приміщення, яке орендується ТОВ “Юнілайн” за Договором №1757/д.

Відсутність завчасного попередження (за 3 місяці) орендаря власником щодо наміру використовувати орендоване по договору майно у власній діяльності не може перешкоджати реалізації переважного права орендаря на продовження терміну договору оренди на новий термін.

Крім того, позивачем не доведено факт попередження відповідача протягом місяця (з 16.12.2009р. по 16.01.2010р.) про припинення дії Договору №1757/д, що також є підставою для висновку щодо чергового продовження його дії.

Господарським судом встановлено, що 30 грудня 2009 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009р. N1759-VI.

П. 5 Розділу ІІ “Прикінцеві положення” цього Закону встановлено: термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідач ТОВ “Юнілайн”, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, відповідає ознакам суб'єкта малого підприємництва згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. N2063-III. Зокрема, факт належності відповідача до категорії суб'єкта малого підприємництва підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями ТОВ “Юнілайн” з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 2009 рік, розрахунковими відомостями ТОВ “Юнілайн” про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2008 рік, 2009 рік.

Отже, згідно п. 5 Розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009р. N1759-VI та з урахуванням того, що відповідач ТОВ “Юнілайн” як орендар не пропонував менший термін, Договір оренди №1757/д є продовженим до 20.12.2010р. включно, оскільки цей Договір позивач та відповідач укладали з 21.12.2005р. (пункт 10.1 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази попередження позивачем (орендодавцем) орендаря (відповідача) з 21.12.2010р. по 21.01.2011р. щодо припинення договору оренди, згідно п. 10.6 Договору №1757/д, в силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, відбулося автоматичне продовження дії Договору №1757/д на чергові 728 днів, починаючи з 21.12.2010р.

З урахуванням зазначеного та наявних у справі доказів, позивачем не доведено факт припинення дії Договору оренди №1757/д від 21.12.2005р.

Згідно абз. 4 п. 12 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. N02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди подано стороною за договором після закінчення терміну, встановленого ч. 2 ст.17 Закону, але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк. Якщо ж сторона, що направила таку заяву з порушенням місячного строку, наполягатиме на розірванні чи зміні умов договору оренди, спір підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 11 ГПК України.

З урахуванням обставин справи, позивач мав звертатися до суду з іншими позовними вимогами (про розірвання договору).

Згідно п. 9.3 Договору оренди №1757/д, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Таким чином, позивач не довів суду факт припинення дії договору оренди, зокрема, у період, за який стягується неустойка (з 19.12.2008р. по 21.05.2010р.). Крім того, у матеріалах справи наявні докази сплати орендарем (відповідачем) орендної плати до Державного бюджету України з грудня 2008р. по травень 2010р.

До того ж, ч. 2 ст. 785 ЦК України встановлює: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивачем висунуто вимоги про стягнення неустойки у сумі 36669,52 грн. за період з 19.12.2008р. по 21.05.2010р., тобто за період більше 1 року.

Отже вимога позивача щодо стягнення неустойки за період, що перевищує 1 рік, не узгоджується із ч. 2 ст. 258 ЦКУ, оскільки неустойка повинна розраховуватися (за наявності належних підстав) максимум за період в 1 рік.

Отже нарахування позивачем неустойки є нормативно необґрунтованим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 36669 грн. 52 коп. є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.8. Договору оренди №1757/д, орендар зобов'язується у разі розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендоване майно в належному стані не гіршому ніж на дату передачі його в оренду.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що слід відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути державне орендоване майно, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілайн” станом на 25 травня 2011 року відсутній обов'язок, визначений п. 5.8 Договору оренди №1757/д від 21.12.2005р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 30.05.11