ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.06.11р.Справа № 33/5005/5957/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-ТРАНСТРЕЙД", м. Харків
до Приватного підприємства "ВІСТА ДНІПРО", м. Дніпропетровськ
про стягнення 19 876 грн. 99 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Секретар судового засідання Лісневський Д.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н 01.02.2011 року
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ-ТРАНСТРЕЙД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "ВІСТА ДНІПРО" про стягнення 19 709 грн. 60 коп. основної заборгованості по договору поставки № 18.02.11.18 від 18.02.2011 р., пені у сумі 167 грн. 39 коп. - і витрат по справі.
Позивач свої позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити.
23.06.2011 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив суд накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача.
В судове засідання 23.06.2011 р. з'явився представник відповідача, але документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровського області від 11.05.2011 року, 31.05.2011 року суду не надав.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.06.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.02.20011 року між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки № 18.02.11.18 (надалі Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити та передати у власність покупця пиллети з лузги соняшника (товар), а покупець прийняти та оплатити вказаний товар по цінам та у строки вказані в додаткових угодах до договору, які є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п 6.1. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору поставки № 18.02.11.18 від 21.02.2011 р. продавець зобов'язується поставити товар покупцю не пізніше 3 робочих днів з моменту підписання даної угоди
Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань на підставі рахунку-фактури № СФ-0000033 від 18.02.2011 року перерахував відповідачу кошти у розмірі 16 060 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 522 від 18.02.2011 року та на підставі рахунку-фактури № СФ 0000039 від 10.03.2011 року перерахував 47520 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 566 від 10.03.2011 року. на загальну суму 63580 грн.
Відповідач в свою чергу на виконання умов договору поставив позивачу товар на суму 43 870 грн. 40 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000029 від 20.02.2011 року, № РН-0000037 від 24.03.2011 року, № РН-0000038 від 31.03.2011 року (а.с. 15-17).
Відповідач своєчасно не здійснив поставку товару, вартість непоставленого товару складає 19 709грн. 60 коп. грн., що і є причиною спору.
Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
З огляду на положення додаткової угоди № 3 до договору поставки № 18.02.11.18 від 21.02.2011 р. року, строк поставки товару є таким, що настав.
Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів поставки товару на суму 19 709, 60 грн. або повернення грошових коштів у розмірі 19 709, 60 грн. за непоставлений товар відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартість непоставленого товару в сумі 19 709, 60 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі не поставки або недопоставки товару, відповідно до умов даного Договору, продавець повинен сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочки виконання зобов'язання. За несвоєчасну поставку товару позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.04.2011 року по 20.04.2011 року в розмірі 167 грн. 39 грн.
Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 19 709 грн. 60 коп. основної заборгованості, 167 грн. 39 коп. - пені.
Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито повертається в разі внесення державного мита у більшому розмірі.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1 грн. 23 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 628 від 20.04.2011 року, що знаходиться в матеріалах справи.
Позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки приватного підприємства "Віста Дніпро" з метою забезпечення виконання зобовязання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю .
Стягнути з приватного підприємства "Віста Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, 3, кімн. 525, код ЄДРПОУ 35165283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" (61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, ЄДРПОУ 36815152) 19 709 (девятнадцять тисяч сімсот дев'ять) грн. 60 коп. основної заборгованості, 167 (сто шістдесят сім) грн. 39 коп. - пені, 198 (сто дев'яноста вісім) грн. 77 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" (61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, ЄДРПОУ 36815152) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1 грн. 23 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 628 від 20.04.2011 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
СуддяІ.А. Рудовська
Рішення оформлене відповідно
до ст. 84 ГПК України - 24.06.2011 р.
Судове рішення № 16529952, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 23.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/5005/5957/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: