Рішення № 16529837, 21.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р.

Справа № 5004/567/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі Центрального відділення ПАТ ""Креді Агріколь Банк" в м. Луцьк до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Маяки, Луцького р-ну

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта", м. Луцьк

про стягнення солідарно 2 153 538,07 грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність у справі)

від відповідачів: н/з.

Суть спору: позивач - ПАТ Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" в м. Луцьк (правонаступник ПАТ "Креді Агріколь Банк" в особі Центрального відділення ПАТ ""Креді Агріколь Банк" в м. Луцьк) звернувся до господарського суду з позовною заявою відповідно до якої просить стягнути солідарно з відповідачів - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" 2 153 538,07 грн. заборгованості за кредитним договором №136/07 від 30.11.2007р.

26 квітня 20011 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" подав заяву про уточнення позовних вимог № 52100-744 від 22.04.2011р. просить суд: 1. Припинити провадження відносно Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»(п/р № 26006000018403 в ПАТ „ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, код ЄДРПОУ 31300467) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 136/07 від 30.11.2007 р. у розмірі 2152 881,75 (два мільйони сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят одна,75) грн. 2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (п/р № НОМЕР_2 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за Кредитним договором № 136/07 від 30.11.2007 р. у розмірі 2152 881,75 (два мільйони сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят одна,75) грн. 3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (п/р № НОМЕР_2 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО- ЕКСПОРТНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ 14361575) понесені судові витрати.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не навів.

Ухвали суду від 28.04.2011р., від 17.05.2011р. направлені фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає". Згідно витягу з ЄДР станом на 17.05.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 значиться за адресою: АДРЕСА_1.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

30 квітня 2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Волинська дирекція” АТ “Індустріально-експортний банк” (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк" в особі Центрального відділення ПАТ ""Креді Агріколь Банк" в м. Луцьк) та підприємцем ОСОБА_2 (відповідач 1) був укладений кредитний договір № 033/21/08.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, позивач відкрив відповідачу 1 відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 500 000,00грн. в рамках якої позивач надав відповідачу 1 кредит. Надання кредиту супроводжувалось клопотанням про його надання (клопотання відповідача 1) про надання кредиту за вих. № 1 від 29.04.2008 р. Строк функціонування кредитної лінії згідно п. 1.2. Кредитного договору: з 30 квітня 2008 року до 28 квітня 2009 року. Відсоткова ставка встановлена в розмірі 17,0 % річних (п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредитні кошти відповідачу 1 надавалися на поповнення обігових коштів.

Згідно п. 2.2 кредитного договору, кредит надавався відповідачу 1 шляхом перерахування грошових коштів в сумі 500 000,00 грн. з позичкового рахунку за реквізитами контрактів, які надані відповідачем 1 , що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22.05.2008 р.

Згідно п. 2.9. кредитного договору підприємець ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом, сплачувати плату за обслуговування кредитної лінії в розмірі 0,00192 відсотків за кожен день від невикористаної суми кредитної лінії.

Однак, відповідачем неналежно виконувались умови Договору про надання овердрафту про що свідчить розрахунок заборгованості позивача.

Заборгованість по кредиту згідно кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р. становить 2153538,07грн., в т.ч. 1455000,00грн. сума простроченої заборгованості, 527705,54грн. - відсотки по кредиту, 170832,53грн. пені.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 11-580 від 06.02.2009р., яка ним отримана 14.02.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про отримання.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту, Відповідач 1 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 7.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Тому суд приходить до висновку, що пеня в розмірі 170832,53грн. нарахована позивачем підставно і підлягає до стягнення з відповідача.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

На виконання зобов'язань відповідача 1) по Кредитному договору, між позивачем та ТзОВ “Агровіта”(Відповідач 2) було укладено договір поруки № 1 від 17.10.2008 р. (надалі - Договір поруки).

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки відповідач 2 поручається перед позивачем за несвоєчасне і повне виконання Боржниками всіх зобов'язань.

Статтею 554 зазначеного Закону передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 2.2. договору поруки ТзОВ “Арговіта” відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань боржниками в повному обсязі. Відповідач 2 відповідає в тому ж обсязі, що й боржники, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за кредитними договорами, а також відшкодування збитків та втрат, які позивач може зазнати в результаті надання кредиту боржникам.

Відповідно до п. 2.3. договору поруки, у разі порушення позичальником зобов'язання, відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від підприємця і товариства разом, так і від кожного з них окремо.

На підставі п. 4.1. договору поруки, позивачем було надіслано поручителю повідомлення-вимогу про невиконання зобов'язання № ЛЦ2/11-424 від 24.02.2010 р., яка особисто і отримана 24.02.2010 р. керівником ТзОВ “Агровіта” Копитком А. С., що підтверджується розпискою про отримання, а також поштовою квитанцією про надіслання зазначеного повідомлення поштою, яка залишена без належного реагування.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Разом з тим, відносно ТзОВ "Агровіта" господарським судом Волинської області порушено справу № 7/86-Б про банкрутство.

Заявивши майнову вимогу до ТзОВ “Агровіта” по справі №7/86-Б про банкрутство поручителя, позивач не позбавлений права на предявлення вимоги до основного боржника за кредитним договором, яким є підприємець ОСОБА_2

Отже уточнені позовні вимоги до підприємця ОСОБА_2 є підставними.

Оскільки, грошові вимоги до поручителя - ТзОВ “Агровіта” визнані судом по справі про банкрутство №7/86-Б, провадження у справі відносно нього підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 ст. 80 ГПК України /див. постанову Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15/

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 536, 541, 543, 546, 554, 625, 1054, ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі Центрального відділення ПАТ ""Креді Агріколь Банк" в м. Луцьк (м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 1, код 14361576) 2152881,75грн. заборгованості та 21535,38грн. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта” припинити.

Суддя П. Р. Слободян