Ухвала суду № 16529117, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-1445/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача –Гінтєр К.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року

у справі № 20-12/267

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (далі – відповідач) про визнання протиправним рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 червня 2007 року № 000022220/0 на суму 248680,84 грн.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 06 листопада 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року постанову Господарського суду міста Севастополя від 06 листопада 2007 року скасовано. Постановлено нове рішення. Позов задоволено. Визнано протиправним рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 000022220/0 від 08 червня 2007 року відносно ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»про застосування штрафних санкцій у розмірі 248680,84 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року, а постанову Господарського суду міста Севастополя від 06 листопада 2007 року залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 23 березня 2006 року по 16 квітня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 2560/10/22-009/32013775 від 04 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у несвоєчасному надходженні виторгу в іноземній валюті з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт до договору № 78-р від 14 вересня 2004 року по ремонту т/х «Ангара»(прапор Сьера-Леоне) від 23 березня 2006 року у законодавчо встановлений термін на суму 251135,00 доларів США з 24 березня 2006 року по 21 червня 2006 року (кількість прострочених днів з 22 червня 2006 року по 13 липня 2006 року –21 день), на суму 91135,00 доларів США (кількість прострочених днів з 13 липня 2006 року по 14 листопада 2006 року –125 днів).

08 червня 2007 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000022220/0, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосувала до ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 248680,84 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», поновлюються і пеня за порушення сплачується за кожний день прострочення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що для позивача припинення провадження у справі, зокрема у зв’язку з добровільним задоволенням позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь, що є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків отримання валютної виручки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14 вересня 2004 року ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(виконавець) було укладено контракт № 78-Р з компанією igmar . А.»(Panama) (замовник) на ремонт т/х «Ангара»(прапор Камбоджі), у відповідності до пункту 1.1 якого виконавець зобов’язується виконати замовлення, використовуючи власну робочу силу, матеріали та прилади власних контрагентів в повній відповідності з ремонтною відомістю; відповідно до пункту 3 датою початку ремонту є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання судна в ремонт, датою закінчення ремонту судна є дата підписання акту приймання судна з ремонту. Продовження ремонту в обсязі, згідно попереднього розрахунку, встановлено 350 днів; у відповідності до пункту 4 орієнтована вартість ремонту судна складає 321225,00 доларів США. Плата за ремонт здійснюється в доларах США в порядку, визначеному цим пунктом, зокрема, кінцевий платіж перераховується на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 30-ти календарних днів після підписання акту прийому –передачі судна з ремонту, банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця.

Як встановлено в акті перевірки, вантажно-митною декларацією №12300/4/004518 від 22 вересня 2004 року на суму 1592580,00 грн. (курс 5,3086 грн. за 1 долар США) засвідчений тимчасовий ввіз т/х «Ангара». Додатковою угодою б/н від 23 березня 2006 року встановлена кінцева вартість ремонту судна – 663 485,00 доларів США. Актом прийому - передачі виконаних робіт від 23 березня 2006 року по договору №78-Р від 14 вересня 2004 року по ремонту т/х «Ангара»щодо виконання ремонтних робіт згідно виконавчої ремонтної відомості від 17 березня 2006 року кінцева вартість виконаних робіт склала 663485,00 доларів США. Вантажно-митною декларацією №12300/6/001361 від 24 березня 2006 року на суму 4865599,25 грн. (курс 5,05 грн. за 1 долар США) засвідчений вивіз т/х «Ангара». Законодавчо встановлений термін отримання валютної виручки –21 червня 2006 року.

В період часу з 28 липня 2005 року по 24 квітня 2006 року в рахунок оплати вартості ремонту судна нерезидентом igmar . А.»(замовником) були перераховані грошові кошти на розподільчий валютний рахунок ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»у ВАТ «Укрексімбанк»загальну суму 342 350,00 доларів США.

З урахуванням кредиторської заборгованості станом на 01 липня 2005 року, яка склала 70 000,00 доларів США, дебіторська заборгованість позивача по розрахункам з нерезидентом згідно даних бухгалтерського обліку «Розрахунки з покупцями та замовниками в іноземній валюті»станом на 21 червня 2006 року склала 251135,00 доларів США.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 червня 2006 року (згідно відміки канцелярії Господарського суду міста Севастополя) позивач звернувся до Господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до компанії igmar . А.»про стягнення заборгованості у розмірі 251135,00 доларів США (арк. справи 22-23), за якою було порушено провадження у справі № 20-1/053 згідно ухвали Господарського суду міста Севастополя від 23 червня 2006 року.

Також встановлено, що згідно меморіального ордера № 4823683 від 12 липня 2006 року на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку ВАТ «Укрексімбанк»надійшла часткова оплата за виконані роботи від компанії Shippinq AG» у розмірі 160000,00 доларів США, яка була зарахована в рахунок погашення заборгованості по контракту №78-Р від 14 вересня 2004 року на підставі листа компанії Shippinq AG» за вих. № 726 від 03 серпня 2006 року.

Дебіторська заборгованість по розрахункам з нерезидентом (згідно даних бухгалтерського обліку «Розрахунки з покупцями та замовниками в іноземній валюті») станом на 31 жовтня 2006 року склала 91135,00 доларів США.

10 листопада 2006 року між ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(цемент) та компанією Shippinq Aktiengesellschaft»(цесіонарій) був укладений договір уступки права вимог (цесії) №1, згідно умов якого до цесіонарія переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: сплати грошової суми у розмірі 91135,00 доларів США.

Згідно меморіального ордера № 5070168 від 14 листопада 2006 року на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку ВАТ «Укрексімбанк»від компанії Shippinq AG»надійшов остаточний розрахунок у сумі 91135,00 доларів США в рахунок погашення заборгованості по контракту №78/Р від 14 вересня 2004 року.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16 квітня 2007 року у справі № 20-1/053-2/163 за позовом ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»до компанії igmar . А.»про стягнення заборгованості у сумі 251135,00 доларів США провадження припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з повним погашенням заборгованості відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частина 3 та 4 статті 4 Закону).

Таким чином, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

При цьому прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписів частини третьої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка передбачає поновлення строків повернення валютної виручки чи поставки імпортного товару з відповідним нарахуванням пені в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно застосував до ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 248680, 84 грн. спірним рішенням.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року підлягає скасуванню із залишення в силі постанови Господарського суду міста Севастополя від 06 листопада 2007 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2007 року скасувати, а постанову Господарського суду міста Севастополя від 06 листопада 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров