Ухвала суду № 16528285, 26.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-11726/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

          Харченка В.В.

Чалого С.Я.

Васильченко Н.В.

Бим М.Є.

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державного підприємства “Торезантрацит” та Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року у справі за позовом Державного підприємства “Торезантрацит” до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про застосування фінансових санкцій ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області задоволено. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшли касаційні скарги, в яких Державного підприємства “Торезантрацит” та Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивач Державне підприємство „Торезантрацит" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 29.04.2003 р. виконавчим комітетом Торезької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32366906, у відповідності до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обов'язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Відповідач управління Пенсійного фонду України в м. Торезі є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Торезі № 144 від 21.05.2008 р. до ДП «Торезантрацит»було застосовано фінансові санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату позивачем суми страхових внесків за січень 2008 року у розмірі 3649760, 30 грн., а саме, було прийнято рішення про стягнення суми штрафу у розмірі 20 % - 687633, 98 грн. та нарахування пені в розмірі 223526, 30 гривень.

У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для ДП «Торезантрацит»з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2008 року позивач повинен сплатити страхові внески у розмірі 3649760, 30 грн. до 20 лютого 2008 року. У разі несплати таких внесків у визначений строк мав би місце факт несвоєчасної сплати сум страхових внесків.

Судом встановлено, що страхові внески у загальному розмірі 3649760, 30 гр. за січень 2008 р. позивачем були сплачені за період з 20 лютого по 5 березня 2008 р. шляхом перерахування безготівкових сум з банківських рахунків, про що свідчать платіжні доручення. При цьому суд зазначив, що в кожному платіжному дорученні вказане призначення платежу - збір до пенсійного фонду за січень 2008 р.

Оскільки мав місце факт несвоєчасної сплати позивачем належної суми страхових внесків за січень 2008 р., то строк прострочення складав менше 30 днів.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплата понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Оскільки позивач своєчасно, в строки, передбачені цим Законом, сплатив страхові внески до Пенсійного фонду, на думку суду, відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Відповідач посилався на ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд вважає, що відповідачем неправильно застосована зазначена правова норма до даних правовідносин.

Відповідно до другого речення частини 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено в першому реченні. Перше речення ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 передбачає спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення у разі сплати страхувальником саме недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не поточних страхових внесків.

Таким чином, оскільки єдиною підставою для застосування фінансових санкцій та нарахування пені в даному випадку може бути тільки несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, суд визнав протиправним оскаржуване рішення відповідача.

Відповідно до вимог ст. 106 ч. 5 Закону України про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені, фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку їх календарної черговості.

Із зазначеного випливає, що відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області мав законні підстави здійснювати зміну платежів, якими позивач здійснював погашення поточної заборгованості, зараховуючи їх у сплату боргів минулих періодів, пені та фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 20 лютого по 05 березня 2008 року здійснив сплату страхових внесків на загальну суму 3649760, 30 гривень, при цьому в платіжних дорученнях зазначав, що сплачені кошти є страховими внесками за січень 2008 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Оскільки рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, то воно не може бути скасованим чи зміненим з підстав, наведених в касаційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства “Торезантрацит” та Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.