Ухвала суду № 16527441, 02.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року                               м. Київ                                        К-12118/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Бившевої Л.І.

                                                                      Костенка М.І.

                                                                      Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008

у справі №2-а-1852/07

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка»

до                    Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про                    визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка»(далі –позивач, ТОВ «Донбасвуглепереробка») звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –відповідач, Красноармійська ОДПІ) № 0000591640/0 від 22.06.2007, № 0000591640/1 від 24.07.2007.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008, позов задоволено, визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності погашення податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Донбасвуглепереробка»за період з 31.10.05 по 30.05.07, складений акт № 337/15/32011542 від 21.06.07, в якому встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що спричинило несвоєчасну сплату податку на додану вартість із затримкою 546 календарних днів у розмірі 140 241,00 грн.

На підставі результатів перевірки та адміністративного оскарження, 22.06.2007 та 23.07.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідно, № 0000591640/0 та № 0000591640/1 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 70 120,52 грн.

Згідно п. 1.2 ст. 1, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судами, відповідач не заперечує факт подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2005 року, а також дотримання позивачем строку, встановленого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону.

Предметом спору по даній справі є зарахування відповідачем сплачених позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість (за платіжними дорученнями: № 3218 від 31.10.2005 на суму 45 754 грн., № 23 від 31.10.2005 на суму 20 000 грн., № 3353 від 30.11.2005 на суму 74 088 грн.) в рахунок податкового боргу позивача попередніх звітних періодів.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена норма Закону взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується його дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами цього Закону, або іншими законами з питань оподаткування.

З огляду на зазначене, суди дійшли вірного висновку, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов’язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, та направляти такі суми на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко