Ухвала суду № 16523427, 16.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18793/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2011 року у справі за адміністративного позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2010 року Тернопільська обєднана Державна податкова інспекція звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль» 4026,75грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2010 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.

Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було проведено перевірку приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено Акт №9854/19/18/23/35578237 від 22.09.2010р.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004р. №637, п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, п. 1.2 ст. 3 закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004812303 від 29.09.2010р., №0004822303 від 29.09.2010р., №0004832303 від 29.09.2010р.

Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані відповідачем 01.10.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, та оскаржені не були.

Як визначено ст. 15 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведені розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державні податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевір згідно із законодавством України. А згідно ст. 17 вказаного Закону визначено, що за порушення вимог цього Закону суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товар (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України СРСР застосовуються фінансові санкції.

Відповідно суми фінансових санкцій, які визначені ст. ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державні податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій (ст. 25 Закону України "Про застосувань реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

При цьому, в силу п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділ районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судії позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що у даному випадку відповідач не сплатив у добровільному порядку до Державного бюджету, як вимагає ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахунковий операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", накладену на нього суму фінансових санкцій, у зв'язку з чим Тернопільська ОДПІ відповідно до повноважень покладених на неї Законом України "Про державну податкову службу в Україні" обґрунтовано звернулась до суду з позовом про стягнення до бюджету ці суми.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказував на неправомірність проведення перевірки.

З такими твердженнями колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Положеннями ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу України», в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до ст. 11-2 означеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

В матеріалах справи наявна копія направлення №2455/2303 від 17.09.2010р., з якого вбачається, що з ним ознайомлена та отримала один примірник ОСОБА_2, яка працює на посаді бармена (а.с.15). Також вона була присутня при проведенні перевірки, про що свідчить її підпис в кінці Акту перевірки (а.с. 16).

Окрім того, колегія суддів відзначає, що в апеляційній скарзі відповідач не спростовує по суті виявлені під час перевірки порушення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 січня 2010 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур