Рішення № 16519097, 21.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11 Справа№ 5015/2901/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БООС», м. Львів

про стягнення 27 480,75 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник

Від відповідача: не зявився

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БООС», м. Львів про стягнення 27 480,75 грн., з них: 18508,52 грн. орендної плати, 7251,51 грн. - інфляційних втрат та 1720,72 грн. трьох відсотків річних, а також 274,80 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.06.2011року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 09.06.2011р.

Позивачем явку повноважного представника забезпечено, позов підтримано у повному обсязі, вимоги ухвал суду виконано частково: подано суду акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем, підписаний позивачем, доказ направлення акту звірки відповідачу, довідку з ЄДР ЮОтаФОП про статус відповідача та його місцезнаходження на час розгляду справи в суді.

Відповідачем явки повноважного представника не забезпечено, відзиву не подано, вимог ухвал суду не виконано.

Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином, то відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне:

02 січня 2007 року між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «БООС»укладено договір найму нежитлового приміщення №3а-3н, згідно якого позивач надав відповідачу у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення №а.303, загальною площею 17,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на третьому поверсі, позначене на поверховому плані за №33.

02 січня 2007 року обєкт найму був переданий відповідачу за актом прийому-передачі.

Згідно п.3.1. договору, розмір орендної плати був встановлений в сумі 55,55 гривень за 1 кв.м. і за один місяць становив 955,46 гривень. Згідно додаткової угоди про внесення змін до договору найму нежитлового приміщення від 01.03.2007р., розмір орендної плати встановлений в сумі 65,65 гривень за 1 кв.м. і за один місяць становив 1129,18 гривень.

Згідно п.3.4. договору, орендна плата нараховується щомісяця та сплачується на поточний рахунок наймодавця згідно виставлених ним рахунків до 15 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п.10.1. договір найму був укладений на строк з моменту його підписання і до 31 грудня 2007 року включно.

У відповідності до п.4.7. договору, відповідач зобовязувався в семиденний термін від дати припинення дії договору повернути по акту прийому-передачі обєкт найму наймодавцю у стані не гіршому, ніж той, в якому обєкт найму було передано в найм.

Згідно п.2.4. договору, обєкт найму вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Відповідно до п.2.5. договору, обовязок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає обєкт найму іншій стороні договору.

Відповідачем не надано доказів повернення обєкта найму по спливу строку дії договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також Акту звірки взаємних розрахунків, відповідач оплатив позивачу орендну плату за січень - липень 2007 року, та частково за серпень 2007 року в сумі 687,54 гривень. Непогашена заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за 2007 2008рр. становить 18508,52 гривень.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період прострочення в розмірі 7251,51 гривень та 3% річних в розмірі 1720,72 гривень.

Згідно опису вкладення у рекомендований лист, 15.06.2011р. позивач направив відповідачу акт звірки взаємних розрахунків, який залишився без відповіді відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином,відповідно до умов договорута вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить платуза користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині оплати за користування приміщенням та його повернення приміщення наймодавцю в кінці строку дії договору найму.

Оскільки, договір найму був укладений на строк до 31.12.2007р., позивачем правомірно нараховано заборгованість по орендній платі до кінця 2007 року.

Разом з тим, зі спливом строку дії договору, відповідач не виконав покладені на нього обовязки щодо повернення обєкта найму наймодавцю та оформлення акту прийому-передачі (пп. 2.5, 4.7.). Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки, з боку наймодавця заперечень не було, як це вбачається з матеріалів справи, договір найму між позивачем та відповідачем було поновлено на 2008 рік. Відтак, нарахування позивачем заборгованості по орендній платі за 2008 рік є також правомірним.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній сплаті в сумі 18508,52 гривень є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, вимоги позивача про стягнення 7251,51 гривень інфляційних втрат та 1720,72 гривень трьох процентів річних також підставні та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати в розмірі 274,80 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України:

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БООС»(79000, м.Львів, вул.Коперніка, 20/16, код ЄДРПОУ 30650004) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 18508,52 грн. заборгованості по орендній платі, 7251,51 грн. інфляційних втрат, 1720,72 грн. трьох відсотків річних, 274,80 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 24.06.2011р.

Суддя