Рішення № 16518797, 05.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5/012-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик», м. Бровари

про стягнення 91512,83 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1. дов. від 01.01.2011р. № 6

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик»(далі Відповідач) про стягнення 91512,83 грн., з яких 30930,15 грн. заборгованість зі сплати лізингових платежів, 599,52 грн. 3% річних, 58749,77 грн. неустойки та 1233,39 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір фінансового лізингу від 06.11.2007р. № 549 (далі договір), відповідно до умов якого позивач - лізингодавець передає відповідачу лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі лізинг) транспортний засіб (далі ТЗ) у відповідності з замовленням на ТЗ (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.5 договору лізингодавець придбаває ТЗ згідно замовлення на ТЗ і надає ТЗ в лізинг лізингоодержувачу на умовах, передбачених Договором. Після надання ТЗ лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ.

Пунктом 3 договору передбачено, що лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу.

За переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням цього договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання. Термін дії Договору зумовлений строком лізингу, який вказується в плані лізингу окремо щодо кожного ТЗ (п. 19.1, 19.2 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у лізинг транспортний засіб Toyota Avensis Elegant 1,8 MT, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2, а відповідач прийняв зазначене майно в користування про що свідчить акт приймання-передачі ТЗ № 549/001 від 23.11.2007р., та транспортний засіб Honda CR-V 2,0 MT NEW, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_4, а відповідач прийняв зазначене майно в користування про що свідчить акт приймання-передачі ТЗ № 549/002 від 08.07.2008р. Вказані акти приймання-передачі підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

План лізингу № 549/001 щодо лізингу ТЗ Toyota Avensis Elegant 1,8 MT (додаток 3 до договору) сторони погодили 06.11.2007р., яким визначили дати та суми лізингових платежів, а також встановили, що оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях; кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем. До зазначеного Плану лізингу № 549/001 сторони неодноразово вносили зміни, шляхом затвердження Змін до Плану лізингу № 549/001, зокрема, 22.11.2007р., 27.10.2008р. та 17.03.2009р.

Відповідно до останніх змін від 17.03.2009р. до Плану лізингу № 549/001 від 06.11.2007р. останній лізинговий платіж має бути здійснений 20.20.2012р.

План лізингу № 549/002 щодо лізингу ТЗ Honda CR-V 2,0 MT NEW (додаток 3 до договору) сторони погодили 05.06.2008р., яким визначили дати та суми лізингових платежів, а також встановили, що оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях; кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем. До зазначеного Плану лізингу № 549/002 сторони неодноразово вносили зміни, шляхом затвердження Змін до Плану лізингу № 549/002, зокрема, 04.07.2008р., 27.10.2008р. та 17.03.2009р.

Відповідно до останніх змін від 17.03.2009р. до Плану лізингу № 549/002 від 06.11.2007р. останній лізинговий платіж має бути здійснений 20.06.2013р.

Відповідно до п. 7.16 договору лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які повязані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Згідно п. 8.4.1, 13.4 договору позивач може припинити дію договору (стосовно одного, декількох або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо відповідач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених даним договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів; в разі дострокового припинення дії договору, відповідач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані відповідачу.

Позивач, керуючись вищевказаними положеннями договору, 02.07.2010р. вилучив у відповідача транспортні засоби, а саме: Toyota Avensis Elegant 1,8 MT, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 та Honda CR-V 2,0 MT NEW, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_4, про що комісією позивача складено та підписано відповідні Акти. Відповідач від підписання вказаних Актів відмовився, про що зроблені відповідні відмітки в даних Актах.

Згідно п. 12.7 та 12.8 договору ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу відповідача, в додатку до даного договору; якщо ТЗ повертається позивачу в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в п. 12.7 договору (пошкодженим), то позивач має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт; при цьому Акт про повернення ТЗ підписується на дату завершення ремонту і відповідач зобовязаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту ТЗ.

Для оплати лізингових платежів позивач виставив відповідачу до сплати за період з червня 2010р. по липень 2010р. наступні рахунки фактури: № С-00021900 від 05.05.2010р. на суму 2027,60 грн., № С-00021898 від 05.05.2010р. на суму 6282,95 грн., № С-00021897 від 05.05.2010р. на суму 1732,07 грн., № С-00021901 від 05.05.2010р. на суму 6557,00 грн., № С-00031352 від 01.06.2010р. на суму 405,49 грн., № С-00031351 від 01.06.2010р. на суму 111,75 грн., № С-00031354 від 01.06.2010р. на суму 130,81 грн., № С-00031355 від 01.06.2010р. на суму 423,18 грн., № С-00033559 від 21.06.2010р. на суму 791,30 грн. Загальна сума зазначених рахунків складає 18462,15 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобовязання щодо сплати лізингових платежів не виконав, у звязку з чим за останнім за період з червня 20010р. по липень 2010р. рахується заборгованість в розмірі 18462,15 грн.

Позивачем на адресу відповідача було відправлено лист № 3088 від 15.11.2010р., яким він повідомив про припинення дії договору на підставі п. 8.4. договору у звязку з несплатою відповідачем лізингових платежів та вимагав погасити існуючу заборгованість зі сплати лізингових платежів. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав до суду чек «Укрпошти»№ 3133 від 22.11.2010р. та опис вкладення у цінний лист від 22.11.2010р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до положень ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 7.16 договору лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які повязані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати лізингових платежів за вищезазначений період, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 18462,15 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 18462,15 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Позивачем також просить суд стягнути з відповідача 12468,00 грн., які відповідач не сплатив згідно виставлених йому рахуноку-фактури № С-00029409 від 28.05.2010р. на суму 300,00 грн. - витрати з оплати технічних експертиз ТЗ та рахуноку-фактури № С-00041497 від 02.08.2010р. на суму 12168,00 грн. - витрати на додаткові послуги по сервісному обслуговуванню за період (01.07.2010 31.07.2010) НОМЕР_2. Загальна сума зазначених рахунків складає 12468,00 грн.

Разом з тим позивачем не надано суду докази понесення ним витрат з оплати технічних експертиз в загальній сумі 300,00 грн. та сервісного обслуговування в сумі 12168,00 грн., які він виставив для оплати відповідачу відповідно до зазначених вище рахунків-фактур.

За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12468,00 грн., з яких 300,00 грн. - витрати з оплати технічних експертиз ТЗ та 12168,00 грн. - витрати на додаткові послуги по сервісному обслуговуванню за період (01.07.2010 31.07.2010) є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, в звязку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо сплати лізингових платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми за період з 21.05.2010р. по 03.02.2011р. складають 599,52 грн.

Проте, враховуючи, що суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині заявленої до стягнення сумі 12468,00 грн., з яких 300,00 грн. - витрати з оплати технічних експертиз ТЗ та 12168,00 грн. - витрати на додаткові послуги по сервісному обслуговуванню за період (01.07.2010 31.07.2010), які позивач виставив для оплати відповідачу відповідно до рахунків-фактур № С-00029409 від 28.05.2010р. та № С-00041497 від 02.08.2010р. нарахування 3% річних на зазначені суми є безпідставним.

Згідно арифметично правильного розрахунку 3% річних, зробленого судом з урахуванням вищевказаного (зменшення суми основного боргу на 12468,00 грн.), належна до стягнення сума 3% річних за прострочені лізингові платежі складає 387,52 грн. В решті заявленої до стягнення суми 3% річних суд відмовляє.

Крім того, позивач на підставі п. 16.1 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату лізингових платежів пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки, яка за його розрахунком за період з 21.05.2010р. по 15.11.2010р. складає 1233,39 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи, що суд відмовив в задоволенні позовної вимоги в частині заявлених до стягнення сум понесених позивачем витрат з оплати технічних експертиз в загальній сумі 300,00 грн. та сервісного обслуговування в сумі 12168,00 грн., які він виставив для оплати відповідачу відповідно до рахунків-фактур № С-00029409 від 28.05.2010р. та № С-00041497 від 02.08.2010р. нарахування пені на зазначені суми є безпідставним.

Згідно арифметично правильного розрахунку пені, зробленого судом з урахуванням вищевказаного (зменшення суми основного боргу на 12468,00 грн.), належна до стягнення сума пені за прострочені лізингові платежі складає 733,04 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Також позивач на підставі п. 13.1.4 та 13.2 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку за дострокове припинення договору в сумі 58749,77 грн.

Відповідно до п. 13.2 договору у випадку дострокового припинення дії цього договору відповідач зобовязаний протягом 10 банківських днів з дати предявлення повідомлення позивача перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та Додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу позивача неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6 та 13.1.3 даного договору) за дострокове припинення цього договору в сумі:

-5 середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невідємною частиною договору, протягом перших двох років дії цього Плану лізингу;

-4 середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії Плану лізингу, що є невідємною частиною договору, протягом третього року дії цього Плану лізингу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір лізингу було припинено протягом третього року дії Плану лізингу № 549/001 від 06.11.2007р. та протягом другого року дії Плану лізингу № 549/002 від 05.06.2008р.

За розрахунком позивача неустойка за дострокове припинення договору згідно Плану лізингу № 549/001 від 06.11.2007р. складає 24257,55 грн., згідно Плану лізингу № 549/002 від 05.06.2008р. 34492,22 грн. Всього 58749,77 грн.

Здійснений позивачем розрахунок неустойки відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18462,15 грн. основного боргу, 387,52 грн. 3% річних, 733,04 грн. пені та 58749,77 грн. неустойки є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик»(07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 15 А, кв. 9, код ЄДРПОУ 35325910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) 18462 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 15 коп. основного боргу, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 52 коп. 3% річних, 733 (сімсот тридцять три) грн. 04 коп. пені, 58749 (пятдесят вісім тисяч сімсот сорок девять) грн. 77 коп. неустойки, 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 32 коп. витрат по сплаті державного мита та 202 (двісті дві) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.