Постанова № 16494872, 15.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року 572/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Варданян О. В.,

за участю представників:

позивача: Юрчук О.Ю.,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив П»

довідділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

проскасування запису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктив П»з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про скасування запису державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі Єдиний державний реєстр) про відсутність позивача за його місцезнаходження від 10.12.2010 № 13391430014006519.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», безпідставно внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність позивача за місцезнаходженням, оскільки позивач знаходиться за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі - АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач у судові засідання, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, не зявлявся, заперечень або відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення судового засідання не заявляв.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктив П»є юридичною особою, що зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 18.05.2009 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №214927, номер запису 10681070011024379) та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 100278254.

Місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Конструктив П»є адреса: АДРЕСА_1

24 лютого 2010 року між ТОВ «Конструктив П»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір про співробітництво від 24.02.2010 № В-01-02/10.

Договір визначає умови використання ТОВ «Конструктив П»права тимчасового спільного користування частиною приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 комплексу послуг по поштовому обслуговуванню офісу керівного органу позивача. Приміщення надано для розміщення офісу ТОВ «Конструктив П», строк дії договору 1 рік, тобто до 24.02.2011.

10 грудня 2010 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність позивача за його місцезнаходження за № 13391430014006519.

4 січня 2011 року на адресу позивача надійшли листи Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, якими позивача повідомлено, що подані ним податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року не визнані податковим органом як податкова звітність у звязку з анулюванням реєстрації його платником податку на додану вартість.

Позивач дізнався про анулювання реєстрації платника податків ТОВ «Конструктив П»з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України. Причиною анулювання Свідоцтва було внесення державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до Єдиного державного реєстру запису про відсутність ТОВ «Конструктив П»за місцезнаходженням.

Вважаючи рішення відповідача незаконним та таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу пятого статті 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статтею 16 цього Закону від 15.05.2003 №755-IV, з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною одинадцятою статті 19 Закону від 15.05.2003 №755-IV визначено, що юридична особа зобовязана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу відповідну реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до частини дванадцятої статті 19 Закону від 15.05.2003 №755-IV, у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобовязаний надіслати рекомендованим листом протягом пяти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. Також, вказаною нормою визначено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобовязаний надіслати рекомендованим листом протягом пяти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

В силу частини 14 статті 19 цього Закону, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Тобто, законодавцем чітко визначено підстави внесення запису до Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

У судовому засіданні позивач стверджував, що повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки від відповідача він не отримував.

На підтвердження того, що ТОВ «Конструктив П»знаходиться за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі, позивач надав Договір про співробітництво від 24.02.2010 № В-01-02/10, відповідно до якого він орендує офіс за адресою: АДРЕСА_1

Також, позивач надав докази того, що він отримує поштову кореспонденцію, яка надсилається за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі (а.с. 16-20).

Як вбачається з матеріалів справи, останньою датою внесення даних щодо юридичної особи до ЄДРПОУ є 9 березня 2010 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обовязок доведення обставин, які стали підставою для внесення запису, який оскаржується, покладено на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень, в судові засідання не зявлявся, доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються дії щодо правомірності внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність позивача за його місцезнаходження від 10.12.2010 № 13391430014006519, а тому зазначений запис підлягає визнанню протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки внесений з порушенням вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір (державне мито) в сумі 3,40 грн., що в силу статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до складу судових витрат. Про відшкодування інших судових витрат позивач суду клопотань не заявляв.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив П»(код ЄДРПОУ 36482331) за його місцезнаходженням від 10.12.2010 № 13391430014006519.

Визнати протиправним та скасувати запис відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив П»(код ЄДРПОУ 36482331) за його місцезнаходження від 10.12.2010 № 13391430014006519.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив П» понесені ним витрати по сплаті судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Постанова у повному обсязі виготовлена 18 березня 2011 року.