Постанова № 16494714, 23.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2011 р.Справа № 5024/327/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Хом`як О.С.

За участю представника Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” - ОСОБА_2, довіреність № 29/11/21-Н 27.2011р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення учасники процесу повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ПАТ „Херсонбудтранс”

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.04.2011 р.

зі справи № 5024/327/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк „Аваль”

до ПАТ „Херсонбудтранс”

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3

про стягнення 1 830 138 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

Встановила:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.04.2011р. по справі № 5024/327/2011 (суддя Задорожна Н.О.) позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” задоволено.

Стягнуто з ВАТ „Херсонбудтранс” на користь ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції заборгованість по кредиту в сумі 196 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 559 507 грн. 18 коп., заборгованість по відсотках в сумі 28 581,52 дол. США, що еквівалентно 227 043 грн. 02 коп., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 2 283,03 дол. США, що еквівалентно 18 135 грн. 71 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 3 204,11 дол. США, що еквівалентно 25 452 грн. 49 коп., 18 301 грн. 38 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ПАТ „Херсонбудтранс” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” відмовити, оскільки вважає, що вказане рішення прийнято судом за результатами неправильного та неповного дослідження доказів і встановлення обставин у справі та в наслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк „Аваль” вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного зясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ПАТ „Херсонбудтранс” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 5024/327/2011 до вирішення повязаної з нею іншої справи. У зазначеному клопотанні скаржник зазначив, що ним оскаржено рішення господарського суду м. Києва від 11.05.2011р. у справі № 34/154, за яким йому було відмовлено у задоволені позову про визнання недійсним кредитного договору № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р., договір поруки № 04-01/1145-1 від 27.12.2006р. та договору іпотеки № 5544 від 27.12.2006р.

У звязку з цим, скаржник просить зупинити апеляційне провадження у справі № 5024/327/2011 до набрання чинності рішення у справі № 34/154.

Разом з тим, доказів, що ним оскаржене рішення господарського суду м. Києва у справі № 34/154 та прийняття Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги до провадження, ПАТ „Херсонбудтранс” суду апеляційної інстанції не надав.

За таких обставин, судова колегія клопотання ПАТ „Херсонбудтранс” про зупинення провадження у справі № 5024/327/2011, залишає без задоволення.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини незявлення суд не повідомили.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк „Аваль”, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.12.2006р. між ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль” (надалі - Банк) в особі директора Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк „Аваль” Сарапіна В.О., з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_3 (Позичальник), з другої сторони, було укладено кредитний договір № 014/04-01/1145, та додаткова угода № 1 до нього, яка є невідємною частиною вищезазначеного кредитного договору, за умовами якого Банк зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 297000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення до 26.12.2016р. із сплатою 12,0% річних (фіксована процентна ставка) за користування кредитними коштами, а позичальник зобовязується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки, визначені цим договором. Кредитні кошти були призначені для проведення ремонту нерухомого майна. (а.с.11)

Відповідно до п.п. 1.4.1.1, 1.4.1.2 п. 1.4 ч. 2 кредитного договору № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р., проценти за користуванням кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п. 1.5 ч. 2 зазначеного договору.

Згідно п. 1.5 ч. 2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок.

Надання кредитних коштів проводилося Херсонською обласною дирекцією банку згідно вимог ч. 1 та п. 1.7 ч. 2 кредитного договору, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника - гр. ОСОБА_3

Позивачем всього було надано гр. ОСОБА_3 кредитних коштів на суму 297 000,00 дол. США.

Згідно умов договору позичальник (гр. ОСОБА_3.) зобовязався використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені у п. 2 договору, сплатити відсотки відповідно до п. 3, повернути кредит зазначений у п. 2 у термін не пізніше 26.12.2016p., що передбачене п.п. 1.6 договору, відповідно до обумовленого графіку погашення кредиту. Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р., 27.12.2006р. між ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль” та ВАТ „Хенсонбудтранс” (поручитель) укладено договір поруки № 04-01/1145-1 та додаткова угода від 06.02.2007р.. Відповідно до умов договору поруки та додаткової угоди, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед Банком відповідати по зобовязанням боржника громадянина України ОСОБА_3, які виникли з умов кредитного договору № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р. та додаткової угоди № 1 до нього від 07.02.2007р., а саме: повернути кредит в розмірі 297 000,00 дол. США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконувати інші умови кредитного договору в повному обсязі (боргове зобовязання). Сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед банком є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та п. 12. кредитним договором не потребують. (а.с. 32)

Відповідно до п. 3 п.п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником (гр. ОСОБА_3) взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України. Поручитель не може передати свої обовязки по цьому договору третім особам без письмової згоди Банку.

Згідно п.п 4.1 п. 4 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань у повному обсязі. Також порука припиняється, якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобовязання не предявить вимоги до поручителя. (п. 4 ст. 559 ЦК України) (а.с. 32-33)

В забезпечення належного виконання зобов'язань по Кредитному договору від 27.12.2006р., між ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль” (іпотекодержатель) та ВАТ „Хенсонбудтранс” (іпотекодавець) 27.12.2006р. був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 5544 (надалі - Іпотечний договір).(а.с. 25-28)

07.02.2007р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (іпотекодержатель) та ВАТ „Хенсонбудтранс” (іпотекодавець) укладений договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 27.12.2006р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 5544.(а.с. 29)

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 зазначеного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р., укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені а подальшому, за умовами якого боржник зобовязується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 297000,00 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км.

Пунктом 4 та п.п. 1.5, 1.6 ч. 2 кредитного договору встановлюють зобов'язання Позичальника належним чином виконувати всі умови Договору та взяті на себе обов'язки, в тому числі точно в строки, обумовлені Договором, погашати Кредит та своєчасно у визначені строки сплачувати плату (відсотки) за користування Кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Так, на підставі п. 4.1. ч. 2 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору позичальник несе відповідальність в порядку і на умовах, визначених в договорі, а саме: за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_3 прийняті на себе за кредитним договором зобовязання не виконав, а саме порушив взяті на себе зобов'язання по поверненню суми Кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування цим Кредитом, згідно графіку повернення кредиту.

У зв'язку з цим, 11.01.2010р. вих. № 07/031-59, 13.09.2010р. вих. №07/031-2847 Банком направлено гр. ОСОБА_3 та ВАТ „Хенсонбудтранс” претензії-вимоги з вимогою погасити заборгованість, проте вони залишені без задоволення, що свідчить про неможливість позасудового врегулювання господарських зобов'язань. (а.с. 89, 91)

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, станом на 04.02.2011р. загальна заборгованість гр. ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором із додатковою угодою до нього № 1 становить 230 388,66 дол. США, що еквівалентно 1 830138 грн. 40 коп., у тому числі: заборгованість по кредиту складає 196 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 559 507 грн. 18 коп.; заборгованість по відсотках складає 28 581,52 дол. США, що еквівалентно 227 043 грн. 02 коп.; пеня за порушення строків повернення кредиту складає 2 283,03 дол. США, що еквівалентно 18135 грн. 71 коп.; та пеня за порушення строків сплати відсотків становить 3 204,11 дол. США, що еквівалентно 25 452 грн. 49 коп.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором в позичальником.

Частиною 3 статті 346 ГК України передбачено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Статтею 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, гр. ОСОБА_3 не виконав своїх зобовязань за кредитним договором, чим порушив п. 4 ч. 1 та п.п. 1.4, 1.5 ч.2 цього договору, та кредит і нараховані відсотки, у встановлений договором та графіком погашення заборгованості строк, не повернув.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Так, згідно п.1.9. кредитного договору гр. ОСОБА_3 зобов'язався достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів у випадку невиконання умов зазначеного вище кредитного договору, а тому відповідач відповідно до умов договору поруки зобов'язаний також достроково виконати вимогу позивача (банку) щодо дострокового повернення суми боргу.

Крім того, частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Отже, на підставі з вищезазначеним судова колегія вважає, що судом першої інстанції, правомірно встановлено, що згідно із розрахунком позивача, сума заборгованості, за кредитним договором складає 196 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 559 507 грн. 18 коп., заборгованості по відсотках в сумі 28 581,52 дол. США, що еквівалентно 227 043 грн. 02 коп., пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 2 283,03 дол. США, що еквівалентно 18 135 грн. 71 коп. та пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 3 204,11 дол. США, що еквівалентно 25 452 грн. 49 коп., яка у добровільному порядку погашена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Отже, на підставі вищезазначеного та згідно з п.п. 4.1.1 договору кредиту, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за несвоєчасне виконання позичальником зобовязань з повернення кредиту позивачем правомірно було нараховано до сплати Позичальникові пені за порушення строків повернення кредиту у сумі 2283,03 дол.США, що, еквівалентно 18135,71 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 3204,11 дол.США, що еквівалентно 25452,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником (позичальником) взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України та п.2.1, п.2.2., п.3.1., п.3.2. договору поруки ВАТ “Херсонбудтранс” несе солідарну відповідальність перед позивачем на всю суму заборгованості по кредитному договору, яка встановлена на момент подання позовної вимоги банком, а саме на суму 1 830 138 грн. 40 коп.

Доказів на спростування позовних вимог Банку щодо розміру та наявності заборгованості, скаржник до суду не надав.

У звязку з вищенаведеним, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскільки відповідач на момент предявлення позову не перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму свого зобовязання за кредитним договором № 014/04-01/1145 від 27.12.2006р., він вважається таким, який прострочив свої грошові зобовязання на суму 196 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 559 507 грн. 18 коп., заборгованості по відсотках в сумі 28 581,52 дол. США, що еквівалентно 227 043 грн. 02 коп., пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 2 283,03 дол. США, що еквівалентно 18 135 грн. 71 коп. та пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 3 204,11 дол. США, що еквівалентно 25 452 грн. 49 коп.,

Доводи скаржника, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: щодо не зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 54/154, судовою колегією не приймається, оскільки, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання ВАТ „Херсонбудтранс” про зупинення провадження у справі, надавши правову оцінку обставинам з яких воно було заявлено у співвідношенні до положень ст. 79 ГПК України.

Доводи скаржника що кредитний договір, договір поруки та іпотечний договір не відповідають вимогам чинного законодавства України і як наслідок повинні бути визнанні недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, оскільки надання і отримання кредиту в іноземній валюті на думку скаржника, суперечить вимогам діючого законодавства України, зокрема, ст. ст. 192, 227, 533, 548 ЦК України, та ст. 3, ч. ч. 4, 5 ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, т. я. у сторін відсутні індивідуальні ліцензії Національного Банку України на використання іноземної валюти, як засобу платежу, відповідно до п. 1.5 Положення „Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу” судовою колегією не приймається до уваги, оскільки вимоги скаржника викладені ним в апеляційній скарзі не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, судовою колегією не приймається, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.04.2011р. у справі №5024/327/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ „Херсонбудтранс” без задоволення.

Головуючий суддяО.Л. Воронюк

СуддяГ.А. Єрмілов

СуддяВ.В. Лашин

Повний текст постанови підписаний 24.06.2011р.