Рішення № 16494654, 17.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2011 р. Справа № 5023/2952/11

вх. № 2952/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши справу за позовом Приватного аграрно орендного підприємства "Зоря", с. Миколо-Комишувата

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красноград

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне аграрно - орендне підприємство "Зоря" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18 454,03 грн., яка складається з суми боргу у розмірі 15 200,00 грн., суми інфляційних втрат - 2 663,10 грн., та 3% річних у розмірі 590,93 грн. Свої вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем договору оренди будинку, споруди (іншого об"єкта нерухомості) від 01.07.2007 року, який укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулося 17 червня 2011 року проти позову Приватного аграрно - орендного підприємства "Зоря" не заперечував, наявність заборгованості підтвердив та пояснив, що ним після подачі позову до господарського суду частково оплачена заборгованості, а саме у розмірі 10 500,00 грн. В підтвердження відповідач надав квітанції: №5233.65.12 від 06.06.2011 року на суму 5 200,00 грн. та №NOEFD36412 від 16.06.2011 року на суму 5 000,00 грн. згідно супровідного листа за вх.№ 11834, які долучені судом до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача господарським судом встановлено наступне.

01 липня 2007 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі по тексту - договір оренди), а саме нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 01.07.2007р.

Договір оренди згідно пунктів 4.1. та 4.2. договору діяв до 03.09.2009р., коли був укладений новий договір оренди.

Згідно п. 4.1. договору оренди строк оренди становить 12 місяців з моменту передачі об'єкта орендарю.

Згідно п. 4.2. договору оренди якщо жодна сторона у строк за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на рік.

Згідно п. 7.1. договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно з п.5.1. договору визначений розмір орендної плати, що складає 2500,00 грн. на місяць.

Згідно п. 5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 25 числа попереднього місяця.

Відповідач свої обов'язки по сплаті орендної плати не виконував належним чином, оплата орендної плати здійснювалась орендарем частково та несвоєчасно.

За період з 01.07.2007р. по 01.09.2009р. заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем станом на дату подання позову до господарського суду складає 15200,00 грн., тобто залишилась несплаченою оренда за 7 останніх місяців ( з лютого 2009р. по серпень 2009р.)

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено господарським судом відповідач після подання позову до господарського суду частково оплатив заборгованість перед позивачем, а саме у розмірі 10 200,00 грн., що підтверджується квітанціями: №5233.65.12 від 06.06.2011 року на суму 5 200,00 грн. та №NOEFD36412 від 16.06.2011 року на суму 5 000,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню згідно п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку із відсутністю предмету спору в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем повністю не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача залишку основної заборгованості у розмірі 5 000, 00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 2 663,10 грн. та 3% річних у розмірі 590,93 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині основної заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 663,10 грн. та 3% річних у розмір 590,93 грн. В частині позовних вимог у розмірі 10 200, 00 грн. провадження у справі підлягає припиненню, згідно п.1.1 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог у розмірі 10 200,00 грн. провадження у справі припинити, згідно п. 1.1ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (63304, АДРЕСА_2, код ЕДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного аграрно орендного підприємства "Зоря" (63310, Харківська область, Красноградський район, с. Миколо-Комишувата, вул. Українська, 1, р/р 26001005664 у ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 30377984) суму боргу у розмірі 5 000,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 2 663,10 грн., 3% річних у розмірі 590,93 грн., державне мито у розмірі 184,54 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/2952/11

Повне рішення складено 17 червня 2011 року.