Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" червня 2011 р. Справа № 25/003-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська обл., м. Бориспіль
до Державного авіаційного підприємства «Україна»Київська обл., м. Бориспіль
про стягнення 341274,25 грн.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 12.04.2011 № 35-30-15);
від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 12.01.2011 № 3).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі Позивач) до Державного авіаційного підприємства «Україна»(далі Відповідач) про стягнення 341274,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не оплачені отримані від Позивача у серпні, вересні, листопаді 2009року послуги з наземного обслуговування повітряних суден.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2011 порушено провадження у справі № 25/003-11 та призначено її до розгляду на 26.04.2011.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2011 розгляд справи відкладено на 10.05.2011.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 розгляд справи відкладено на 24.05.2011.
24.05.2011 в засіданні оголошено перерву до 02.06.2011.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2011 розгляд справи відкладено на 07.06.2011.
У судові засідання 26.04.2011, 10.05.2011, 24.05.2011, 02.06.2011, 07.06.2011 представник Позивача зявився, позов підтримав у повному обсязі, надав витребувані судом документи, усні пояснення щодо обставин справи.
У судові засідання 26.04.2011, 10.05.2011, 02.06.2011 представник Відповідача не зявився.
У судові засідання 24.05.2011, 07.06.2011 представник Відповідача зявився, визнав позов у повному обсязі, надав витребувані судом документи, усні пояснення щодо обставин справи.
06.06.2011 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Відповідача про визнання позову повністю. Заява долучена до матеріалів справи.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»є міжнародним аеропортом, який призначений для приймання і відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні та внутрішні повітряні перевезення та в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарно-карантинний контроль, контроль на авіаційну безпеку та інші види обовязкового контролю, здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства та Статуту Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», затвердженого наказом Міністерства транспорту і звязку України від04.03.2008 №259 (а.с. 72 81, Т.2).
Відповідач - Державне авіаційне підприємство «Україна»створене з метою забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових осіб та офіційних делегацій України і інших держав у межах України та за її кордонами, здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства та Статуту Державного авіаційного підприємства «Україна», затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами від22.05.2006 №179 (а.с. 88 104, Т.2).
Таким чином, Позивач як міжнародний аеропорт, забезпечує приймання і відправлення повітряних суден Відповідача, що забезпечує повітряне перевезення вищих посадових осіб та офіційних делегацій.
Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»надані у серпні, вересні, листопаді 2009року Державному авіаційному підприємству «Україна»послуги з наземного обслуговування повітряних суден.
На підтвердження надання послуг Позивачем та їх прийняття Відповідачем складені карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту «Бориспіль» та картки обліку послуг по наземному обслуговуванню повітряних суден, які підписані представниками Позивача та Відповідача (а.с. 15 183, Т.1).
Для оплати наданих послуг Позивачем складено та надано Відповідачу рахунки-фактури: від31.10.2009 №71/641 на суму 58607,00грн., від31.10.2009 №71/642 на суму 246984,00грн., від08.12.2009 №71/697 на суму 161174,27грн. та акти приймання-здачі виконаних послуг: від31.10.2009 до рахунку-фактури від31.10.2009 №71/641, від31.10.2009 до рахунку-фактури від31.10.2009 №71/642, від30.11.2009 до рахунку-фактури від08.12.2009 №71/697 (а.с. 184 193, Т.1).
Загальна сума до оплати згідно з вищевказаними рахунками-фактурами складала 466765,27грн., однак, відповідно до тверджень позовної заяви, усних пояснень представників Позивача та Відповідача, а також наявному в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від27.04.2011 заборгованість по цим рахункам-фактурам була зменшена шляхом часткової оплати Відповідачем по рахунку-фактурі від08.12.2009 №71/697 на суму 125491,02грн. та на момент судового розгляду справи становить 341274,25 грн., що і складає ціну позову.
З метою отримання оплати за надані послуги Позивачем надіслано Відповідачу 14.05.2010 Претензію від 12.05.2010 №35-28/5-39 (а.с. 219 221, Т.1) та 25.02.2011 Досудове попередження від24.02.2011 №35-22-101 (а.с. 222 223, Т.1). Відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.
Листом від10.11.2009 №1.25-1.984 Відповідач гарантував Позивачу оплату отриманих послуг після погодження Міністерством економіки України застосування процедури закупівлі у одного учасника (а.с. 195, Т.1).
Після отримання від Міністерства економіки України погодження застосування процедури закупівлі у одного учасника між Позивачем та Відповідачем 14.06.2010 укладено договір у вигляді Додатку В1.0/02.1.1-14/23.9-40 (далі Додаток) до Стандартної угоди про наземне обслуговування (СУНО) відсічня 2004 року (а.с. 196 218, Т.1), в якому сторони погодили, що умови цього Додатку застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання з01.01.2010.
Оплата послуг, що отримані Відповідачем у серпні, вересні, листопаді 2009року Додатком не передбачена та на час подання позовної заяви, послуги, що отримані у вказаний період, не оплачені.
Доказами на підтвердження факту надання та належного оформлення отримання послуг, відповідно до тверджень позовної заяви, є карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту «Бориспіль»та картки обліку послуг по наземному обслуговуванню повітряних суден, які підписані представниками Позивача та Відповідача (оригінали оглянуті господарським судом в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).
Для встановлення належного оформлення вказаних карт, судом перевірено їх відповідність Інструкції з оформлення Карти на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль, затвердженої Директором Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»01.11.2007 за №02.1.4-06-8 (далі Інструкція).
Зокрема, карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту «Бориспіль»відповідають встановленому Додатком 2 до Інструкції Зразку (Ф.02-08-2-22), заповнені відповідно до Інструкції, підписані відповідальними особами Позивача та Відповідача, в них вказані конкретні послуги, що надані, дати їх надання та інші обовязкові дані.
Картки обліку послуг по наземному обслуговуванню повітряних суден відповідають встановленому пунктом 6 Додатку 4 до Інструкції Зразку, заповнені відповідно до Інструкції, підписані відповідальними особами Позивача та Відповідача, в них вказані конкретні послуги, що надані, дати їх надання та інші обовязкові дані.
Пунктом 4.6 Інструкції встановлено, що після заповнення карти на обслуговування авіарейсу її підписує Агент, тим самим підтверджуючи факт надання послуг, та Перевізник, підтверджуючи факт отримання послуг, вказана карта без підпису Перевізника вважається недійсною (пункт 5.4 Інструкції), відповідно до пункту6.1 Інструкції карта на обслуговування авіарейсу являється документом, на підставі якого клієнту виставляється рахунок за послуги аеропорту, а згідно з пунктом 6.2 Інструкції у випадку розбіжності по послугам, які зазначені в Карті, всі питання і претензії розглядаються і вирішуються в робочому порядку до моменту підписання вказаної карти.
Відповідно до пункту 8 Таблиці Додатку 3 Інструкції обовязковим полем для заповнення карти на обслуговування авіарейсів є код оператора (експлуатанта, перевізника), який вказується трьома знаками по класифікації ІСАО, двома знаками по класифікації ІАТА, ставиться перед номером рейсу.
У полях карт на обслуговування авіарейсів, які наявні в матеріалах справи та на які Позивач посилається як на докази отримання послуг Відповідачем, вказаний код оператора - ».
За класифікацією ІСАО відповідно до Умовних позначень льотно-експлуатаційних агентств, авіаційних повноважних органів і служб (видання №147, січень 2009 року), затверджених Міжнародною організацією цивільної авіації, (створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р., до якої Україна приєдналась 10.08.1992) Відповідачу присвоєно код ».
Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту «Бориспіль»та картки обліку послуг по наземному обслуговуванню повітряних суден, можуть вважатися письмовими доказами на підтвердження факту надання Позивачем та належного оформлення отримання Відповідачем у серпні, вересні, листопаді 2009року послуг з наземного обслуговування повітряних суден.
В обґрунтування суми, що заявлена до стягнення за надані послуги, Позивачем надано письмові пояснення від24.05.2011 №35-22/3-129 (а.с. 84 85, Т.2), в яких зазначено, що при розрахунку сум до сплати, Позивачем застосовувалась вартість послуг, затверджена для всіх авіакомпаній, які не мають договору з Позивачем відповідно до Ставок зборів за наземне обслуговування рейсів (крім рейсів ділової авіації), без ПДВ від24.10.2008 №38.1-20.13-26, затверджених Генеральним директором Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(а.с. 8 - 9, Т.2).
Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вказані письмові пояснення та Ставки зборів за наземне обслуговування рейсів у якості письмових доказів того, що при визначенні суми, що складає позовні вимоги, застосовані звичайні ціни, встановлені Позивачем для таких послуг, що надані Відповідачу.
Крім того, зважаючи на довготривалі відносини між Позивачем та Відповідачем щодо однотипних послуг, суд вважає, що Відповідачу відомі всі, встановлені і затвердженні Позивачем вимоги щодо заповнення карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту «Бориспіль»та карток обліку послуг по наземному обслуговуванню повітряних суден, зокрема, те, що підпис повноважної особи Відповідача підтверджує факт отримання послуг, карта являється документом, на підставі якого клієнту виставляється рахунок за послуги аеропорту, а також відомі ціни за послуги, встановлені відповідно до Ставок зборів за наземне обслуговування рейсів (крім рейсів ділової авіації), без ПДВ від24.10.2008 №38.1-20.13-26, затверджених Позивачем.
Відповідно до Статуту Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»є державним комерційним підприємством цивільної авіації, має статус юридичної особи, несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах належного йому майна, має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обовязки.
Відповідно до Статуту Державне авіаційне підприємство «Україна» має статус юридичної особи, несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах належного йому майна, має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обовязки, бути позивачем та відповідачем в суді.
06.06.2011 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Відповідача про визнання позову повністю, підписана повноважною особою Відповідача та складена на його офіційному бланку.
Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зважаючи на те, що Відповідач є державним підприємством, закупівля послуг у Позивача мала відбуватись відповідно до чинного на той момент Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Для договору між Позивачем та Відповідачем передбачені спеціальні вимоги до форми письмова та порядку укладення відповідно до чинного на той момент Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921.
Між Позивачем та Відповідачем не було укладено у передбачених законом порядку та формі договору про надання послуг, проте, з огляду на встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи письмові докази та пояснення представників Позивача і Відповідача, судом встановлено, що Позивачем надані, а Відповідачем отримані у серпні, вересні, листопаді 2009року послуги з наземного обслуговування повітряних суден.
Зважаючи на умови договору, укладеного між сторонами 14.06.2010 у вигляді Додатку В1.0/02.1.1-14/23.9-40 (далі Додаток) до Стандартної угоди про наземне обслуговування (СУНО) відсічня 2004 року, послуги, отримані Відповідачем у серпні, вересні, листопаді 2009року є звичайними для сторін і мають постійний характер.
Відповідно до Ставок зборів за наземне обслуговування рейсів (крім рейсів ділової авіації), без ПДВ від24.10.2008 №38.1-20.13-26, затверджених Позивачем при розрахунку сум до сплати, Позивачем застосовувалась вартість послуг, затверджена для всіх авіакомпаній, які не мають договору з Позивачем.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено підстави виникнення господарських зобов'язань, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку є майново-господарськими зобов'язаннями. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено повернення в натурі безпідставно набутого майна, зокрема: набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Оскільки послуги споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, то повернення безпідставно отриманих послуг в натурі неможливе, а тому, підлягає відшкодуванню їх вартість, визначена відповідно до Ставок зборів за наземне обслуговування рейсів (крім рейсів ділової авіації), без ПДВ від24.10.2008 №38.1-20.13-26, затверджених Генеральним директором Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», чинних на момент розгляду судом справи.
З огляду на вищевикладене, господарський суд має достатньо підстав для прийняття рішення про задоволення позову про стягнення з Відповідача 341274,25грн. за отримані від Позивача у серпні, вересні, листопаді 2009року послуги з наземного обслуговування повітряних суден, з огляду на визнання Відповідачем позову та те, що такі дії Відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, встановлених судом обставин справи, досліджених судом доказів (наявні в матеріалах справи), пояснень представників Позивача та Відповідача.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з статтею49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Відповідача.
Враховуючи вищевказане та керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна»(08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25196197) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, місто Бориспіль, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 341274 (триста сорок одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 25 коп. основної заборгованості, 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 74коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 13.06.2011.
Суддя Саванчук С. О.
Судове рішення № 16494429, Господарський суд Київської області було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/003-11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: