Рішення № 16488775, 14.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року Справа № 08/2387

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від третьої особи - ОСОБА_3 - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача Шполянської міської ради

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

третя особа державна податкова інспекція у Шполянському районі

про стягнення 42804,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Шполянська міська рада звернулася до суду з позовом до фізичної особипідприємця ОСОБА_5 про стягнення 35473,18 грн. в тому числі: 27607,22 грн. заборгованості по орендній платі та 7865,96 грн. пені, згідно договору оренди землі № 42 від 08.09.2008

Заявою №01-42/668 від 30.05.2011 позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 32 444,66 грн. заборгованості по орендній платі та 10 359,75 грн. пені, а всього 42804,41 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з обставин викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, що:

- межі відведеної за договором оренди земельної ділянки не встановлені та не погоджені із суміжними землекористувачами;

- проект її відведення не перенесений в натуру (на місцевість);

- земельна ділянка у належний спосіб не віднесена за цільовим призначенням до тієї чи іншої категорії земель;

- договір оренди землі в різних розділах містять різні відомості про цільове призначення землі;

- документи на проведення державної реєстрації договору подані невідомими особами, ініціатором проведення даної реєстрації відповідач не виступав;

- частина вказаної в договорі земельної ділянки перебуває у спільному користуванні з іншими підприємцями та громадянами, а дана обставина не відображена в договорі;

- земельна ділянка в належний спосіб в оренду не передана.

За доводами представника відповідача реєстрація договору здійснена з порушенням встановленого ст.15 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в частині не встановлення фактів для відмови в державній реєстрації прав та в частині прийняття рішення про проведення державної реєстрації права за договором оренди землі №42 від 08.08.2008.

Відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази використання ним з 2008 по даний час земельної ділянки площею 1463 кв.м. по АДРЕСА_1. Ще в липні 2010 року ПП ОСОБА_5 звертався до позивача з вимогою передати в належний спосіб земельну ділянку, але відповіді так і не отримав.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у письмовому поясненні.

В судовому засіданні 14.06.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, судом встановлено наступне.

17 жовтня 20007 року Шполянська міська рада прийняла рішення №19-7.5/У “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_5 по АДРЕСА_1. Цим рішенням Шполянська міська рада вирішила затвердити проект відведення земельної ділянки площею 0,1463 га під адміністративну будівлю по АДРЕСА_1 в оренду терміном на 6 років за рахунок забудованих земель Шполянської міської ради.

На виконання вказаного вище рішення 08.09.2008 між Шполянською міською радою (далі Орендодавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі Орендар), було укладено договір оренди землі №42 (далі-Договір), згідно з яким Орендодавець надав Орендарю, а останній прийняв в оренду земельну ділянку площею 1463 м2 , яка знаходиться по АДРЕСА_1, строком на 6 років до 17.10.2014. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання. На земельній ділянці існує нерухоме майно, яке належить в тому числі і Орендарю.

23 жовтня 2008 року Договір був зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФ ДП “Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040879900139.

За актом приймання-передачі земельної ділянки без дати Шполянська міська рада передала фізичній особі підприємцю ОСОБА_5, а останній прийняв в оренду земельну ділянку площею 1463 кв.м. по АДРЕСА_1.

Згідно з п. 2.3 Договору нормативна грошова оцінка переданої в оренду земельної ділянки становить 193 496,38грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору Орендар зобовязався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою з 17.10.2007 по 01.01.2008 - 403,12 грн. в місяць, з 01.01.2008 - 806,24 грн. в місяць.

Пунктом 4.2 Договору сторони встановили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змірюється в звязку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься відповідно з внесенням змін та доповнень до цього договору.

У пункті 4.3 Договору сторони передбачили, що орендна плата за землю вноситься щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.

За несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (п.4.6 Договору).

За період з 30 листопада 2008 року по 30 квітня 2011 року у відповідача виникла заборгованість по орендній платі в сумі 32 444,66 грн.

За прострочення сплати орендної плати за землю позивач нарахував відповідачу станом на 01.05.2011 року 10 359,75 грн. передбаченої п. 4.6 Договору пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

03 серпня 2010 року позивач направив відповідачу листа № 01-29/1137, в якому запропонував добровільно сплатити заборгованість. Лист залишений відповідачем без задоволення.

Невиконання Орендарем зобовязань щодо своєчасної сплати орендних платежів, які встановлені п. 4.1,4.3 Договору, стало підставою для звернення позивача до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спеціальним по відношенню до правовідносин по оренді землі є Закон України «Про оренду землі». Відповідно до ст.1 вказаного Закону , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи на виконання договору оренди землі №42 від 08.09.2008 Шполянська міська рада надала ПП ОСОБА_5 в оренду земельну ділянку площею 1463 м2 , яка знаходиться по АДРЕСА_1, строком на 6 років.

Правомірність укладення та відповідність вказаного Договору діючому законодавству було предметом розгляду у справі №13/2149. Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.12.2010 у вказаній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011, відмовлено у задоволення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Шполянської міської ради про визнання договору оренди землі №42 від 08.09.2008, укладеного між сторонами спору, недійсним.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Таким чином, у справі №13/2149, було встановлено факт укладення договору оренди землі, та його відповідність діючому законодавству, тому доводи представника відповідача щодо порушень при його укладення суд до уваги не приймає.

Відповідно до п. 4.1 Договору Орендар зобовязався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою з 17.10.2007 по 01.01.2008 - 403,12 грн. в місяць, з 01.01.2008 - 806,24 грн. в місяць.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У пункті 4.3 Договору сторони передбачили, що орендна плата за землю вноситься щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.

Орендар не сплачував плату за користування земельною ділянкою, тому у нього за період з 30 листопада 2008 року по 30 квітня 2011 року виникла заборгованість по орендній платі в сумі 32 444,66 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною та такою що підлягає до задоволення вимогу позивача про стягнення з відповідача 32 444,66 грн. заборгованості по орендній платі.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору оренди, розрахунком та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена пунктом 4.6 Договору, відповідно до якого, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів з урахуванням індексу інфляції Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

На підставі пункту 4.6 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Позивач нарахував 10 359,75 грн. пені.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Стягувана сума пені нарахована позивачем підлягає до частково задоволення в сумі 3 299,59 грн. (жовтень 2010 - квітень 2011), оскільки нарахована з жовтня 2007 (Договір укладений 08.09.2008) по квітень 2011, що перевищує шість місяців, передбачених ст.232 ГК України. В іншій частині стягнення суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач при подачі позову до суду по квитанції № ПН 30337 від 25.11.2010 року сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до Постанови КМ України, від 21.12.2005, №1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, їх розмір визначається за нульовою ставкою.

Тому, відповідно до ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету позивачу підлягає поверненню 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачених по квитанції №ПН 30337 від 25.11.2010.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 357,44 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, ( АДРЕСА_2, код НОМЕР_1):

- на користь міського бюджету м. Шпола ( рахунок № 33219815700553, банк отримувача -УДК в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 04061576, код платежу 13050500, призначення платежу - орендна плата за землю з фізичних осіб) 32444,66 грн. заборгованості по орендній платі, 3299,59 грн. пені;

- в доход Державного бюджету України через ДПІ у IШполянському районі, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 357,44 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 22050000 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати позивачу довідку про повернення з державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення підписане 17.06.2011