Рішення № 16488624, 16.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2011 р.Справа № 28/88-10-2941 За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

до відповідача Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

про стягнення 102132.5грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 - за дорученням, ФОП ОСОБА_2;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 95000 гривень, пені в сумі 4845 гривень, 3% річних в сумі 397 гривень, інфляційні в сумі 1890,50 гривень та судові витрати.

Ухвалою суду від 26 липня 2010 року порушено провадження у справі №28/88-10-2941 та призначено до розгляду на 13 вересня 2010 року.

30.08.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача 06.09.2010 року звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення спору по суті господарським судом Одеської області справи №22/145-10-3555. Вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою суду від 13.09.2010 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 14.02.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 28.02.2011 року.

Відповідач 24.02.2011 року звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду справи №20/148-10-5158. Також було подано клопотання про обєднання справ №28/88-10-2941 та 10/17-598-2011.

01.03.2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 95000 гривень, пеню у розмірі 4845 гривень, 3% річних в сумі 397 гривень, індекс інфляції 1890 гривень, суми понесених додаткових збитків в сумі 25533,12 гривень, видатки на послуги поштового звязку 167 гривень, видатки на транспортні квитки в сумі 309,27 гривень, державне мито в сумі 1281,09 гривень та ІТЗ судового процесу в сумі 236 гривень, розрахунково-касове обслуговування в сумі 10 гривень.

У задоволенні клопотання відповідача щодо обєднання справ в одне провадження було відмовлено та ухвалою суду від 14.03.2011 року було зупинено провадження у справі до розгляду справи №10/17-598-2011 року.

В свою чергу 01.04.2011 року представник відповідача надав заперечення на уточнення позовних вимог, вважає їх безпідставними, не підтвердженими письмовими доказами та просить суд у задоволені вимог відмовити повністю.

Позивач 19.04.2011 року звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі та продовжити розгляд справи на 15 днів в порядку ст.. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.05.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 30 травня 2011 року.

27.05.2011 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги на рішення суду по справі №20/148-10-5158. Клопотання було відхилено судом.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи, вказане клопотання було задоволено судом та враховуючи ту обставину, що в період з 26.05.2011 року по 03.06.2011 року суддя перебувала на лікарняному розгляд справи призначений на 30.05.2011 року не відбувся та був призначений розгляд ухвалою суду від 06.06.2011 року на 16.06.2011 року.

Представник позивача надав клопотання 10.06.2011 року про залучення до матеріалів справи письмових доказів та надав обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми.

Ухвалою суду від 16 червня 2011 року в частині стягнення пені у розмірі 4845 гривень, 3% річних в сумі 397 гривень, індекс інфляції 1890 гривень, суми понесених додаткових збитків в сумі 25533,12 гривень, видатки на послуги поштового звязку 167 гривень, видатки на транспортні квитки в сумі 309,27 гривень, розрахунково-касове обслуговування в сумі 10 гривен- залишено без розгляду, на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.

Позивач та представник позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Судом встановлено:

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 /виконавець позивач/ та ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” /замовник відповідач/ був укладений договір про надання послуг від 06.04.2010р. №105-ХД, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник - відповідач дає завдання, а виконавець - позивач приймає на себе обовязки у відповідності із завданням відповідача надавати останньому за плату послуги з проведення фінансової перевірки спільної діяльності (ДК 016-97 74.12.1.), на підставі первинних або інші документах, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку з наступних питань: - перевірка повноти наявності первинних документів фінансово-господарської діяльності відповідно до договору про сумісну діяльність №7742003 від 26.03.2003р., достовірність відображення витрат та доходів в бухгалтерських регістрах обліку фінансово-господарської діяльності відповідно до договору про сумісну діяльність №7742003 від 26.03.2003р., достовірність відображення в податкових та фінансових звітах результатів фінансово-господарської діяльності відповідно до договору про сумісну діяльність №7742003 від 26.03.2003р. (надалі іменуються “послуги”).

Згідно з умовами п.2.1. договору замовник відповідач зобовязаний: протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором надати виконавцю позивачу всю бухгалтерську документацію, первинну документацію, документацію повязану зі звітністю по розрахунках з бюджетами і державними цільовими фондами, а також іншу повну і достовірну інформацію, необхідну виконавцю для виконання ним своїх обовязків за даним договором, а також продовжувати надавати зазначені документи та інформацію протягом строку надання послуг за цим договором (пп.2.1.1.); вчасно і в повному обсязі оплачувати послуги виконавця - позивача (пп.2.1.2.).

Виконавець позивач зобовязаний: надати підтверджуючи документи та гарантує, що його класифікація відповідає кваліфікаційним вимогам для аудиту (пп.2.2.1.); у повній відповідності з чинним законодавством України надавати відповідачу послуги (пп.2.2.2.); не передавати третім особам ніякої інформації (документації), отриманої при наданні послуг за цим договором, а також іншої інформації, що стала йому відома в звязку з цим договором, без письмової згоди відповідача, окрім випадків, коли обовязковість надання такої інформації (документів) прямо не передбачена чинним законодавством України (пп.2.2.3.); застосовувати при наданні послуг законні та обєктивні методи і засоби, забезпечувати законність, обєктивність, повноту та обґрунтованість послуг, що надаються позивачу (пп.2.2.4.).

Відповідно до умов п.3.1. договору позивач надає відповідачу акт здавання-приймання наданих послуг разом із висновком складеним за результатами перевірки.

Згідно з умовами п.4.1. договору плата за надання послуг за цим договором встановлюється за домовленістю сторін у розмірі 190000 гривень, а відповідно до умов п.4.2., п.4.3. договору виплата оплати за надання послуг відповідачем позивачу здійснюється шляхом переказу 50% плати на банківський рахунок позивача, зазначений у цьому договорі, протягом 5 банківських днів після підписання даного договору та виставленого рахунку та 50% плати протягом трьох банківських днів з дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг та отримання висновку, на підставі виставленого рахунку.

Умовами п.7.1. договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, а відповідно до умов п.7.2. договору строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього договору та закінчується 30 травня 2010 року.

Поряд з цим під час розгляду справи судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг від 06.04.2010р. №105-ХД позивач направив відповідачу рахунок №2 від 07.04.2010р. на оплату 95000 гривень, який був оплачений 09.04.2010 року згідно платіжного доручення №319 від 09.04.2010 року та не заперечується сторонами. Також сторони не заперечують, що 16.04.2010р. відповідач передав, а позивач прийняв документи по сумісній діяльності, що зазначені у відповідному Переліку документів по сумісній діяльності для ОСОБА_2, який підписаний сторонами.

Позивач 2 червня 2010 року надіслав на адресу відповідача лист за №1/6 з актом здавання-приймання наданих послуг за договором про надання послуг №105-ХД від 06.04.2010р., який просив у випадку відсутності зауважень у пятиденний термін з моменту його отримання повернути позивачу, а також висновок від 02.06.2010 року, складеним на 26 сторінках за результатами перевірки на підставі договору про надання послуг №105-ХД від 06.04.2010 року, крім того позивач зазначав у своєму листи щодо узгодження дати та часу повернення наданої для перевірки документації.

Але жодної відповіді надано не було, відповідач акт здавання-приймання наданих послуг за договором про надання послуг №105-ХД не підписав, позивачу причини не повідомив, акт не повернув.

9 липня 2010 року відповідач направив на адресу позивача лист за №1965, згідно якого вимагав повернути надані для проведення звірки оригінали бухгалтерських документів та відмовився від договору та відмовляється приймати висновок. З аналогічним змістом відповідач 20 серпня 2010 року направив на адресу позивача лист з вимогою повернути оригінали бухгалтерської документації та здійснити повернення коштів в сумі 95000 гривень, у звязку з порушенням строків виконання взятих зобовязань за договором №105-ХД від 06.04.2010р.

Господарським судом Одеської області розглядалася справа № 22/145-10-3555 за позовом ДП „Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору та рішенням від 06.10.2010 року у задоволені позову відмовлено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року залишено без змін. Також вказане рішення було оскаржено до Вищого господарського суду України, який своєю постановою від 24.01.2011 року судові рішення залишено без змін.

Рішенням господарського суду від 09.02.2011 року по справі №20/148-10-5158 за позовом ДП „Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, відмовлено повністю.

Крім того ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про зобовязання ФОП ОСОБА_2 передати ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” оригінали фінансових та бухгалтерських документів, що передані їй за договором №105-ХД від 05.04.2010р. та результати наданих послуг у вигляді Висновку за результатами перевірки.

Ухвалою суд від 18.04.2011 року провадження у справі №10/17-598-2011 було припинено у звязку з відсутнім предметом спору.

Як встановлено у ходів розгляду справи №№10/17-598-2011, позивач повернула оригінали бухгалтерської документації та передала висновок, що й стало підставою для припинення провадження у справі.

Враховуючи викладену позицію позивача суд вважає, що позивач свої зобовязання за договором № 105-ХД від 05.04.2010р., виконав, висновок на адресу відповідача направив, крім того було направлено рахунок на оплату 50 % вартості робіт, але відповідач відмовився від сплати, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушено права, крім того з урахуванням уточнених позивних вимог просить стягнути пеню в сумі 4845 гривень, інфляційні в сумі 1890,50 гривень та 3% річних в сумі 397 гривень, а також додаткові видатки та судові витрати.

Заперечення відповідача полягають у тому, що позивачем невчасно надані послуги, висновку не надано тому вимога позивача є передчасною, оскільки умовами договору передбачено, оплата здійснюється після надання висновку та повернення оригіналів документів.

Як зазначає відповідач, позивачем заявлені вимоги щодо понесених додаткових витрат в сумі 25533,12 гривень, які на думку відповідача взагалі не мають до даної справи ніякого відношення, також заявлені витрати на транспортні квитки та 167 гривень витрат на послуги поштового звязку, також не можуть бути задоволені судом, оскільки не мають під собою відповідної правової підстави.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що плата за надання послуг встановлюється за домовленістю сторін у розмірі 190000 гривень та відповідно до умов п.4.2., п.4.3. договору виплата оплати за надання послуг відповідачем позивачу здійснюється шляхом переказу 50% плати на банківський рахунок позивача, зазначений у цьому договорі, протягом 5 банківських днів після підписання даного договору та виставленого рахунку та 50% плати протягом трьох банківських днів з дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг та отримання висновку, на підставі виставленого рахунку.

Так як встановлено в ухвалі господарського суду Одеської області від 18 квітня 2011 року по справі №10/17-598-2011, 13.04.2011р. за вх. №11320/2011 відповідач надав до суду клопотання про припинення провадження у справі та заяву від 07.04.2011р., згідно з якою відповідач передає позивачу документацію по сумісній діяльності по договору про надання послуг №105-ХД від 06.04.2010р. в кількості 67 папок. Вказані документи одержані позивачем 07.04.2011р. за вх. №841, про що свідчить відповідний штамп позивача на заяві відповідача від 07.04.2011р.

Таким чином відповідач отримав висновок та оригінали бухгалтерської документації 7 квітня 2011 року та за умовами договору зобовязаний на протязі трьох банківських днів з дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг та отримання висновку, здійснити оплату, тобто до 11 квітня 2011 року.

Відповідачем взяті зобовязання не виконав, акт здавання-приймання наданих послуг не підписав, оплату послуг не провів, таким чином на думку суду вимога позивача щодо стягнення 95000 гривень підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів належного виконання зобовязання на день розгляду справи суду не надано, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 95000 гривень підлягають задоволенню, оскільки позивачем роботи виконанні належним чином та у встановлені строки, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 95000 гривень, а умовами договору передбачено вартість робіт в сумі 190000 гривень, п.4.1 договору.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” (67700 Одеська область місто Білгород-Дністровський вул.. Шабська, 81 , код ЄДРПОУ 01125689 п/р 260071321111 у ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ МФО 388498) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО НОМЕР_3) заборгованість в сумі 95000 (девяносто пять тисяч ) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 950 (девятсот пятдесят) гривень, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривен.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 червня 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.