Рішення № 16488585, 15.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2011 р.Справа № 5-26/21-10-530 Позивач: Дунайський транспортний прокурор в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря Відповідач: Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ізмаїльська міська рада

про стягнення 357 119,15 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від прокуратури: Лянна О.Є. посвідчення № НОМЕР_1 дійсне до 21.10.2015 року;

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 20.05.2011 року; ОСОБА_2. довіреність №1774/10 від 23.05.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_3. довіреність № юр 16 від 12.01.2009 року;

Від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: 01.02.2010р. до господарського суду Одеської області від Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря надійшла позовна заява до Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” про стягнення 357 591 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 лютого 2010 р. порушено провадження по справі №26/21-10-530 за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” про стягнення 357 591 грн.

05.11.2010р. по справі №26/21-10-530 за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря до відповідача Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” про стягнення 357 591 грн. винесено рішення, яким у задоволенні позову Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року апеляційну скаргу Дунайського транспортного прокурора та Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2010р. по справі № 26/21-10-530 скасовано. Позов Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря задоволено частково. Постановлено стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря 357119,15 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у вигляді наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011 року касаційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" було задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2010р. у справі № 26/21-10-530 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. зазначено, що оскільки стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, здійснюється частково до місцевого бюджету, при новому розгляді справи суду першої інстанції, слід залучити орган місцевого самоврядування до участі у справі для унеможливлення порушення його матеріальних прав та забезпечення процесуальних прав.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2011 року, відповідно до протоколу розподілу справ між суддями, справу № 26/21-10-530 прийнято до провадження судді Погребної К.Ф., присвоєно справі № 5-26/21-10-530 та на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ізмаїльську міську раду.

Дунайська транспортна прокуратура надала до суду уточнення до позовної заяви за вих. №16-1646-11 від 13.05.2011 року (вх. №15070/2011 від 16.05.2011 року), в яких просить суд стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” суму 122300,29 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

27.05.2011 року від Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря надійшло до господарського суду Одеської області заперечення на уточнення позовної заяви, в яких останній зазначив, що не згоден з уточненнями до позовної заяви та просить суд відмовити у прийняті уточнення позовної заяви.

Дунайська транспортна прокуратура провела додаткову перевірку за матеріалами справи та відповідно до цього надала до господарського суду заяви про відкликання уточнення позовної заяви (вх.18280/2011 від 06.06.2011року та № 18537/2011 від 08.06.2011 року).

Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” звернулось до суду з клопотанням про призначення судової експертизи по справі з метою зясування фактичного розміру завданих збитків навколишньому середовищу по джерелам №0101, 6102, 6103.

Судом було розглянуто клопотання Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” про призначення судової експертизи та відмовлено у задоволені, у звязку з тим, що дана експертиза вже була проведена та були встановлені всі питання стосовно завданих збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2011 року було продовжено строк розгляду по справі №5-26/21-10-530 за клопотанням позивача до 21.06.2011 року.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.06.2011 року в присутності представників прокуратури, позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокуратури суд встановив наступне:

Дунайський транспортний прокурор ( далі Прокурор) звернувся із позовом в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря ( далі Інспекція) до Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” ( далі Відповідач) про стягнення 357591 грн., - шкоди заподіяної навколишньому середовищу посилаючись на наступне.

Інспекція є органом уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, відповідно до ст. ст. 16, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища України” та Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006 р. № 528.

Інспекцією з 27 липня по 07 серпня 2009 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Відповідача, за наслідками якої складений Акт.

В ході перевірки встановлено, що порт має Дозвіл №5110600000-2 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який видано Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області 07.08.08 р. з терміном дії до 10.01.2012 р.

Перевіркою встановлено, що Відповідачем не виконані заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у термін, встановлений вказаним Дозволом.

На думку позивача, зазначене є порушенням ст. 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, згідно з якою підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Відповідно до п.2.7.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що затверджена наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064, Інспекцією розраховано збитки, заподіяні навколишньому середовищу в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря по джерелам № № 0101, 6102, 6103, 6408.

Згідно наданого розрахунку, загальний розмір завданих збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по джерелам № № 0101, 6102, 6103, складає 357134,05 грн.

По джерелу № 6408 цей розмір складає 457,38 грн.

Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного Прокурор та Інспекція просять позов задовольнити.

13.08.2010р. до суду від Інспекції надійшло уточнення позовних вимог , в яких зазначено, що сума збитків завдана внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП “ІМТП” складає 357 591,43 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив у якому зазначив наступне.

На думку відповідача, позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707 від 16.10.1992 р., шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008р. (далі Методика № 639).

Згідно з п. 1.4 ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Однак наданий до позову Дунайським транспортним прокурором розрахунок загального розміру завданих збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 357591 грн. (який був розрахований Держекологічною інспекцією на підставі "Акту перевірки додержання Ізмаїльським портом природоохоронного законодавства України від 27.07-07.08.2009", далі Акт перевірки) був зроблений з порушенням п.3.8 та 3.11 Методики № 639, тобто невірно визначена маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря та невірно визначений час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Згідно з Актом перевірки достовірно встановлено, що на час перевірки джерела забруднення №122, №254 не працювали у режимі наднормативного викиду забруднюючих речовин, джерело № 6403 було демонтовано, джерела №№ 0101, 6102 та № 6103 були виведені з експлуатації, про що свідчать:

1.Наказ начальника порту № 828А від 24.12.2008р. "Про виведення з експлуатації вугільної - котельні гуртожитку порту".

2.Акт № АХ-07/11 від 02.02.2009р. про демонтаж станка обтирального.

3.Результати контрольних вимірів концентрації забруднюючих речовин від 16.12.2008р. (джерел №№ 122,254.

Тобто, на час перевірки (27.07-7.08.2009) Ізмаїльський порт самостійно усунув джерело забруднення атмосферного повітря і час роботи джерел в режимі наднормативного викиду рівняється нулю, так як згідно п.3.11 Методики № 639 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактичного відпрацьованого часу.

У даному випадку Ізмаїльський порт вважає, що моментом виявлення порушення є дата проведення перевірки Держекологінспекції 27.07-07.08.2008р., за результатами якої був складений відповідний акт, який залучений до справи. На думку відповідача, у зв'язку з тим, що на момент перевірки час роботи джерел (№ 254, № 122, № 0101, № 6102, № 6103, № 6408) в режимі наднормативного викиду рівняється нулю, то розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря також рівняється нулю, так як згідно з формулою (11) п. 3.8 Методики № 639, усі показники потрібно помножити на нуль.

Таким чином, на думку відповідача, Ізмаїльський порт не може нести відповідальність за актом перевірки Держекологінспекції від 27.07-07.08.2009, а також по даному позову, так як розрахунок шкоди, завданої навколишньому середовищу зроблений з порушенням п. 3.8 та 3.11 Методики № 639.

Законодавство, у т.ч. ч. П ст. 19 Конституції України прямо передбачає, по органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, як зазначає відповідач у відзиві, наданий до позову Дунайським транспортним прокурором розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стосовно джерел № 0101, № 6102, № 6103 відсутні дані, яким чином, за якою формулою розрахована маса наднормативного викиду по наступним речовинам:

для джерела № 0101:

діоксид азоту mі = 0,17737 т хром mі = 0,0024 т

оксид вуглецю mі = 3,84075 тнікель mі = 0,00135 т

сірки діоксид mі = 20,0475 т мідь mі = 0,0015 т

зола сланцева mі = 9,87 т цинк mі = 0,0020 т

свинець mі = 0,000712 т Арсен mі = 0,001 т

ртуть mі = 0,000042 т азоту оксид mі = 0,008325 т

для джерела № 6102 (вугільного концентрату mі = 0,9937 т)

для джерела № 6103 (пилу вугільного концентрату mі = 0,262 т)

для джерела № 6408 (пил абразивний mі = 0,0164 т; пил легованої сталі mі = 0,025т).

Тому розмір збитків розрахований за формулою (12) п. 4.1 Методики № 639 стосовно джерел № 0101, № 6102, № 6103, № 6408 у сумі 357756 грн. також є безпідставним.

Згідно з наказом порту № 828А від 24.12.2008р. котельня гуртожитку виведена з експлуатації 26.12.2008р.

Згідно з актами Ізмаїльського порту про списання вугілля по котельній гуртожитку за період з квітня по грудень 2008р. було витрачено 121,35 т вугілля, а не 450 т вугілля, як було передбачено у дозволі при розрахунку маси забруднення атмосферного повітря (Акти списання вугілля за П-1У квартали 2008р. додаються).

Виходячи з того, що Ізмаїльським портом витрачено всього 121,35 т вугілля, то маса наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря пропорційно зменшилась у цьому періоді по цим джерелам.

Згідно з розрахунком зробленим спеціалістами Ізмаїльського порту, розмір збитків по джерелам № 0101, № 6102, № 6103, № 6408 складає 121889,93 грн. (Розрахунок збитків зроблений згідно п. 3.8 формулою (11) та п. 4.1 формулою (12) Методики № 639 додається).

Оскільки розрахунки шкоди, завданої навколишньому середовищу у позовній заяві суттєво відрізняються з розрахунком Ізмаїльського порту та потрібні спеціальні знання для встановлення фактичного розміру шкоди, які входять до предмету доказування, керуючись ст. 41 ГПК України Ізмаїльський порт вважав необхідним призначення судової експертизи та запропонував наступні питання до експерта:

Визначити час наднормативного викиду забруднюючих речовин по джерелам №254, №122, №0101, №6102, №6103, №6408.

Розрахувати розмір шкоди, завданої навколишньому середовищу згідно з Методикою №639 по джерелам №254, №122, №0101, №6102, №6103, №6408.

Крім того, під час розгляду справи (суддя Никифорчук М.І.) відповідач просив призначити судову експертизу для визначення часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду та розрахунку шкоди, завданої навколишньому середовищу по джерелам № 254, № 122, № 0101, № 6102, № 6103, № 6408 згідно акту перевірки Держкологінспекції від 27.07-7.08.2009р.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2010 р. по даній справі було призначено судову експертизу проведення якої було доручено судовим експертам Державного підприємства "Державний проектно-дослідний і науково-дослідний інститут морського транспорту", ( 65058, м. Одеса пр-кт Шевченка 12).

На вирішення судових експертів були поставлені наступні питання :

1.) Визначити час наднормативного викиду забруднюючих речовин по джерелам : № 0101 котельна гуртожитку, № 6102- котельна гуртожитку, склад вугілля, № 6103 - котельна гуртожитку, склад золи, № 6408 - заточний станок, розташованих на території Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” ( м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Портова, 7)

2.) Розрахувати розмір шкоди, завданої навколишньому середовищу згідно з Методикою № 639 по джерелам : № 0101 котельна гуртожитку, № 6102- котельна гуртожитку, склад вугілля, № 6103 - котельна гуртожитку, склад золи, № 6408 - заточний станок, розташованих на території Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” ( м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Портова, 7).

Згідно висновку експертизи ( т.2 а.с. 90-93) час роботи джерела наднормативних викидів забруднюючих речовин у результаті невиконання в установлений термін запланованих заходів формально дорівнює нулю, всі значення мас наднормативних надходжень забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховуються за методикою № 639 і похідні від них (значення розмірів збитків) дорівнюватимуть нулю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був вжити наступні заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин:

- по джерелу № 0101 - (код виробничого і технологічного процесу, технологічного устаткування (установи) - 130103 здійснити демонтаж існуючої вугільної котельні. Організація й газифікація топкової з побутовими котлоагрегатами типу КС-Г-100 „Бистрица” - 3 од. паливо - природний газ) у період з 4 кв. 2007р. 1 кв. 2008р., у звязку з чим, зменшити викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин на 115,72871 т/рік, а саме по:

- діоксид азоту на 0,2365 т/рік;

- оксид вуглецю на 5,121 т/рік;

- діоксид сірки на 26,73 т/рік;

- зола сланцева на 13,16 т/рік;

- свинець на 0,00095 т/рік;

- ртуть на 0,0000563 т/рік;

- хром на 0,0032 т/рік;

- нікель на 0,0018 т/рік;

- мідь на 0,002 т/рік;

- цинк на 0,0027 т/рік;

- арсен на 0,0014 т/рік;

- оксид азоту на 0,0111 т/рік;

- по джерелу №6102 (код виробничого і технологічного процесу, технологічного устаткування (установи) - 130103 - видобуток та первинна обробка твердого викопного палива (склад вугілля) здійснити ліквідацію складу вугілля у 1 кв. 2008р., після введення в експлуатацію топкової гуртожитку, у звязку з чим, зменшити викиди в атмосферне повітря пилу вугільного концентрату на 0,125 т/рік;

- по джерелу №6103 (код виробничого і технологічного процесу, технологічного устаткування (установи) - 130103 - спалювання в промисловості. Установки для спалювання <50 МВт (котлоагрегати) (склад золи) здійснити ліквідацію складу золи у 1 кв. 2008р., після введення в експлуатацію топкової гуртожитку, у звязку з чим, зменшити викиди в атмосферне повітря пилу вугільного концентрату на 0,35 т/рік.

За Звіту про охорону атмосферного повітря за 2008 рік (далі Звіт за 2008 рік), наданого відповідачем до Державного статистичного спостереження (т.1, а.с.107) вбачається, що зазначені у Дозволі заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин відповідачем не виконані.

Так, в графі 4 розділу ІІІ „Заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря” Звіту за 2008 рік зазначено, що очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин становить 115,729 т/рік, в той час як в графі 5, щодо фактичного зменшення такого скорочення, нічого не зазначено.

Таким чином, сам відповідач у звітності щодо охорони атмосферного повітря констатував факт наднормативних викидів в повітря у загальному розмірі 115,729 т/рік.

Оцінюючи надані відповідачем акти списання вугілля та ствердження про значно менший обєм наднормативних викидів в атмосферне повітря, з огляду на меншу кількість спаленого вугілля у порівняння із показниками, закладеними у Дозволі, оскільки вказані акти списання вугілля в котельній гуртожитку були відсутні у відповідача під час здійснення перевірки Інспекцією та не надавались відповідачем у наступному листуванні з Інспекцією.

Також, в матеріалах справи міститься лист ДП „ІМТП” №81/02-ООС від 30.06.2009р. (т.1, а.с.128), направлений на адресу Інспекції, в якому відповідач просив підтвердити згоду Інспекції на зміну „Заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин” по джерелам: №0101 вугільна котельна, №6102 склад вугілля; №6103 склад золи , мотивуючи це тим, що на підставі наказу начальника порту від 24.12.2008р. №828А „Про виведення з експлуатації вугільної котельні гуртожитку порту” з 26.12.2008р. вугільну котельну гуртожитку порту планується вивести з експлуатації в резерв.

Вказаний лист також підтверджує той факт, що відповідач не здійснив у вказані в Дозволі строки заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, а саме:

- у період з 4 кв. 2007р. 1 кв. 2008р. не здійснив демонтаж існуючої вугільної котельні (джерело №0101)

- у 1 кв. 2008р. не здійснив ліквідацію складу вугілля (джерело №6102);

- у 1 кв. 2008р. не здійснив ліквідацію складу золи (джерело №6103).

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Крім того, вказані субєкти зобов'язані вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

В період, за який відповідач допустив наднормативні викиди в атмосферне повітря основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлювалися Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 38 (далі Методика №38), яка була обов'язкова для спеціалістів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, іноземними юридичними та фізичними особами (надалі - підприємствами) незалежно від форм власності вимог законодавства про охорону атмосферного повітря

Втім, до позовної заяви був наданий розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснений відповідно до Методики №639, яка була введена в дію з 01.02.2009р., тобто Інспекція помилково користувалася при здійсненні розрахунків документом, який не діяв в період вчинення правопорушення.

Інспекція надала розрахунок збитків, завданих ДП „ІМТП” навколишньому природному середовищу за період з 30.03.2008р. по 12.12.2008р., здійснений відповідно до положень Методики №38, відповідно до якого розмір компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає 357 119,15 грн.

Господарський суд Одеської області вважає, наданий Інспекцією розрахунок обґрунтованим, оскільки він відповідає наведеним вище фактичним обставинам справи, щодо розміру наднормативних викидів, згідно з даними Дозволу та статистичної звітності, а також часу роботи джерел забруднення у режимі наднормативних викидів, підтвердженому наказом начальника ДП "ІМТП" від 24.12.08р. № 828 та відповідними журналами, які є наявними в матеріалах справи.

Приймаючи наданий під час розгляду Інспекцією розрахунок, господарський суд виходить з того, що здійснення такого розрахунку не є зміною предмету або підстав позову, оскільки внаслідок здійснення такого розрахунку не було змінено спосіб захисту порушеного права, а також не було наведено будь-яких нових юридичних фактів, з якими норми матеріального права повязують виникнення у відповідача обовязку відшкодувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу.

Статтею 4 п. 35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст.14 вказаного закону у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на комплексну реалізацію державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів (за рахунок джерел, визначених пунктами 34 і 35 статті 4 цього Закону).

Статтею 20 в пункті 1 названого закону установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

В свою чергу пунктом 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до статті 22 ч.1 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Частиною 2 цієї статті визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно частини 3 цієї норми головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Відповідно до частини 4 вказаної норми головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Таким чином законами України передбачено, яким чином (в які бюджети і в якій пропорції) здійснюється стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - Західного регіону Чорного моря задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7) на користь Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м.Одеса, вул. 12 Лінія Люстдорфської дороги, 22) 30% шкоди від 357119,15 грн., завданої навколишньому природному середовищу у вигляді наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 107135 (сто сім тисяч сто тридцять пять) грн. 75 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7) на користь Ізмаїльської міської ради (68600, м. Ізмаїл, вул. Суворова, 62) 70% шкоди від 357119,15 грн., завданої навколишньому природному середовищу у вигляді наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 249983 (двісті сорок девять тисяч девятсот вісімдесят три) грн. 40 коп.

4.Стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) державне мито за подання позову у розмірі 3571,19 грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 1785,55 грн.

5.Стягнути з Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) ІТЗ судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 20.06.2011 року

Суддя Погребна К.Ф.