Рішення № 16488180, 25.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа № 11/620д/07-6/420д/07

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Іва” м. Мелітополь Запорізької області

До Відділення акціонерного комерційного Промислово інвестиційного банку в м. Мелітополь Запорізької області

Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” м. Якимівка Запорізької області

Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк” м. Київ

Про визнання недійсним договору купівлі - продажу

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не зявився

Від відповідача 1: не зявився

Від відповідача 2: не зявився

Від відповідача 3: ОСОБА_1. дов. № 3361 від 16.11.2010р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Іва” м. Мелітополь Запорізької області до Відділення Акціонерно комерційного Промислово інвестиційного банку м. Мелітополь Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” м. Якимівка Запорізької області, Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк” м. Київ про визнання недійсним договору купівлі - продажу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить визнати недійсним, укладений між другим та третім відповідачами, договір купівлі продажу предмету іпотеки від 14.06.2007р.

Заявою від 19.11.2007р. позивач уточнив найменування позивача та його адресу. (а. с. 78) .

Заява була прийнята судом, оскільки вона подана відповідно до діючого законодавства.

Другий відповідач надав суду письмові пояснення від 24.09.2007р. (а. с. 21) , де зазначив наступне: 14 червня 2007 року між нашим підприємством ТОВ «АЗОВЛІЗИНГ»- «Покупець»та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) було укладено договорі купівлі-продажу предмета іпотеки за іпотечним договором реєстраційний №4262 від 24.06.2005 року, котрі були засвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_2. При укладені договору купівлі-продажу предмета іпотеки Продавцем були надані підстави законності проведення правочинну зі свого боку Продавця, які були перевірені приватним нотаріусом ОСОБА_2. При цьому нашій стороні були надані копії договору іпотеки, статут ТОВ «Іва», почтові повідомлення на ім'я іпотекодавця. Ознайомившись з вказаними документами та самим договором іпотеки було видно, що на момент укладання договору іпотеки між сторонами були досягнути всі умови, котрі необхідні для укладення даної категорії справ, в тому числі було передбачено й порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація розділ №5 договору іпотеки. Дані свідчать про те, що на момент укладення договору іпотеки були виконані всі вимоги ст. 638 ЦК України. Договір іпотеки був чинний станом на 14 червня 2007 року, але є припиненим з 15 червня 2007 року відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку»у зв'язку з реалізацією предмета іпотеки відповідного до цього закону. У матеріалах справи відсутні докази того, що на дату укладення спірного договору арешт було накладено саме на майно, зазначене у договорі купівлі-продажу нежилого будинку від 14.06.2007 року. При цьому, нотаріус, а відтак і ТОВ «АЗОВЛІЗИНГ»як добросовісний набувач не мали інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт та оголошення заборони на відчуження спірного майна. Про відсутність заборон на момент укладення свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 12998331 від 14.06.2007 року., та витяг з Державного реєстру іпотек № 12998517 від 14.06.2007 року. Позивачу, як вказане в позові 25.07.2007 року стало відомо, що нібито 08.06.2007 року на вказане майно було накладене арешт, про що свідчить витяг №13627602 від 25.07.2007 року, але даний запис внесено тільки 19.06.2007 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу іпотеки від 14.06.2007 року. При цьому згідно вказаного витягу накладений арешт на майно розташоване за адресою: вул. Дзержинського, 60, площею 154,6 кв. м., яке належить не ТОВ «Іва», а ПФ «Клинок». При цьому, даними матеріалами підтверджується не тільки нотаріус та ТОВ “Азовлізинг” не могли знати про накладення арешту від 08.06.2007 року на майно ПФ «Клинок»та й сам позивач про це не знав. Згідно п. 2.2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 31/5 (z0364-99) від 09.06.1999, Реєстратора повідомляється в день накладення (зняття) заборони (арешту) у встановленому цим Положенням порядку про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а відповідно п.2.5. «Відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження». Договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів від 14.06.2007 року за № витягу 4139662. За таких умов та згідно вказаного договору купівлі-продажу 14.07.2007 року комунальним підприємством «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.07.2007 року. Враховуюче вказане, ТОВ “Азовлізинг” вважає, що право власності його підприємством було набуте на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, що прямо передбачено ст.328 ЦК України . Приймаючи до уваги, що ТОВ “Азовлізинг” є власником вказаного майна то у відповідності до ст.319 ЦК України, якою передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При укладанні договору купівлі-продажу предмета іпотеки були виконані всі вимоги чинного законодавства та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочинну які передбачені ст.203 ЦК України. Вказаний договір відповідає чинному цивільно-процесуальному законодавству, Закону Україна «Про іпотеку»та іншим законам та нормативним актам. Позивачем не надані докази за-яких можливо було б визнати спірний договір недійсним. Просить в задоволені позову ТОВ «Іва»- відмовити.

Третій відповідач у відзиву на позовну заяву (а. с. 53) вказав наступне: ознайомившись з позовними вимогами позивача про визнання договору купівлі-продажу предмету іпотеки від 14.06.2007 р. недійсним, вважаю їх такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав: По-перше, 16.06.2005 р. між ТОВ фірма «Іва»(Іпотекодавець) та Промінвестбанком (Іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки № 112. Предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Мелітополь, вул..Дзержинського, 60. Відповідно до умов договору іпотеки ТОВ фірма «Іва»виступало майновим поручителем по зобов'язанням, що випливають з Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 53-05 від 15.06.2005 р., укладеному між ПФ «Клинок»(Позичальник) та Промінвестбанком (Банк). Згідно з укладеним договором іпотеки передбачено позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»(п.5.2.1. розділу 5 Договору іпотеки). Вказане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя здійснено згідно з приписом ст.36 Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з невиконанням приватною фірмою «Клинок»своїх зобов'язань по кредитному договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 53-05 від 15.06.2005 р. щодо повернення боргу по кредиту в сумі 1900000 (Один мільйон дев'ятсот тисяч) грн.., сплати відсотків за користування кредитом в сумі 95821,86 грн., керуючись ст..38 Закону України «Про іпотеку», Позичальнику ПФ «Клинок»- і Іпотекодавцю -ТОВ «Іва»- 09.02.2006р. і 14.02.2006 р. відповідно були направлені повідомлення про усунення порушень за кредитним договором. Позичальнику і Іпотекодавцю було запропоновано у тридцятиденний термін сплатити заборгованість по кредиту, відсоткам, комісійній винагороді і неустойку. У разі невиконання вимоги вищезазначених осіб було попереджено про право Банку звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку». Вищезазначена вимога не була виконана Позичальником і Іпотекодавцем. 10.10.2006р. Промінвестбанк звернувся до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2. з заявою про порушення процедури продажу майна Іпотекодавця. На виконання вимог ст.38 Закону України «Проіпотеку»нотаріус повторно звернувся до Позичальника і Іпотекодавця з пропозицією у тридцятиденний термін погасити заборгованість. Заборгованість погашена не була . 14.06.2007р. Промінвестбанком в особі філії «Відділення промінвестбанку у м. Мелітополь Запорізької області»було здійснено відчуження Предмету іпотеку, а саме нежитлового приміщення, розташованого у М.Мелітополь, вул. Дзержинського, 60, - шляхом укладання з ТОВ «Азовлізинг»договору купівлі-продажу Предмету іпотеки, на підставі якого Предмет іпотеки був проданий за 600000 (Шістсот тисяч) грн.. Кошти від продажу були направлені на погашення боргу ПФ «Клинок»по кредитним зобов'язанням. У звязку з продажем майна Іпотекодавця останньому та Позичальнику - ПФ «Клинок» - був направлений звіт про розподіл коштів від продажу предмету іпотеки від 17.07.2007 р. вих..№ 914. Таким чином, вважаю, що договір купівлі-продажу Предмету іпотеки був укладений у повній відповідності з чинним законодавством України. По-друге, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.2007 р. порушено справу № 21/23/07 про банкрутство ПФ «Клинок». Введено мораторій на вимоги конкурсних кредиторів. Оскільки майно, на яке звернуто стягнення, належить майновому поручителю ТОВ «Іва», вважаю, що здійсненні Промінвестбанком дії щодо відчуження цього майна не суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому що Промінвестбанк, виходячи з положень ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є кредитором з особливим статусом, а не конкурсним або поточним, оскільки його вимога забезпечена заставою майна і стягнення звернене на це майно. Просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Провадження по справі зупинялось до розгляду повязаної з нею справи № 21/199/07 за позовом ТОВ Фірми „Іва” до відповідачів: ПФ „Клинок” м. Мелітополь, ПАТ “Акціонерно-комерційного Промислово інвестиційний банк” м. м. Київ, Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” м. Якимівка Запорізької області, про визнання договору іпотеки недійсним, та набрання судовим рішенням законної сили.

За клопотанням третього відповідача, та враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, суд ухвалою від 26.04.2011р. поновив провадження у справі та призначив засідання суду на 25.05.2011р. Цією ж ухвалою, за клопотанням третього відповідача , згідно ст. 25 ГПК України, суд замінив вибулу сторону: Акціонерний комерційний промислово інвестиційного банк (закритого акціонерного товариства), на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”.

25.05.2011р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Позивачу ухвала суду була надіслана за двома адресами (та , що вказана в позовної заяві самим позивачем, та вказана позивачем в його заяві (а. с. 78)), а саме: м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Дзержинського, 60 ; м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Р. Люксембург, 17/88 .

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали про поновлення провадження у справі має місце відмітка про відправлення кількості примірників цієї ухвали сторонам по справі, що підтверджується вихідним реєстраційним номером.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цих ухвал сторонам по справі.

Позивач , перший та другий відповідачі, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, доказів поважності причин неявки в судове засідання та не надання витребуваних судом документів не надали, в звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Третій відповідач надав суду доповнення до відзиву, де зазначив наступне: на виконання вимог ухвали господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. Банк надає доповнення до заперечення на позовну заяву з урахуванням обставин справи на сьогоднішній день. 19.11.2007р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №11/620д/07-6/420д/07 зупинено провадження по зазначеній справі до розгляду пов'язаної із нею справи №21/199/07 за позовом ТОВ «Іва»до ПФ «Клинок» та Банку, третя особа ТОВ «Азовлізинг»про визнання недійсним договору іпотеки № 112 від 16.06.2005р. Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2011р. (справа №21/199/07) в задоволенні позову ТОВ «Іва»щодо визнання недійсним договору іпотеки №112 від 16.06.2005р. відмовлено. За результатом перегляду зазначеного рішення Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ТОВ «Іва»залишено без задоволення, а рішення залишено без змін, про що 06.04.2011р. винесено постанову. В обґрунтування заперечень на заявлений позов слід пояснити наступне: Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст.209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 цього Кодексу. Так, оспорюваний договір було укладено Сторонами у відповідності із чітким дотриманням умов договору іпотеки №112 від 06.06.2005р., Закону України «Про іпотеку», а також вимог чинного цивільного законодавства, жодним чином не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам; особи, що вчиняли право чин мали необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Перед укладенням оспорюваного договору Банком як іпотекодержателем здійснено всіх передбачених Законом України «Про іпотеку»заходів, що передують укладенню договору купівлі-продажу відповідно до ст.38 Законом України «Про іпотеку», а саме: у встановлений 30-ти денний строк повідомлено іпотекодавця про свій намір укласти договір. Зазначені обставини перевірені приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2., про що зроблено відповідні посилання у оспорюваному договорі. Крім того, на виконання п. 35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, приватним нотаріусом при посвідченні правочину про відчуження нерухомого майна проводилась перевірка відсутності заборони відчуження або арешту майна, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №12998331 від 14.06.2007р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Наданий Позивачем витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №13627602 від 25.07.2007р. містить запис 10, який свідчить про наявність обтяження у вигляді арешту на нежитлову будівлю крамниці «Золушка», заг.пл, 154,9 кв.м. за адресою: м. Мелітополь, вул.. Дзержинського, 60, що зареєстровано 19.06.2007р., тобто через 5 днів після укладення оспорюваного договору. Крім того, власником об'єкту обтяження зазначено Приватну фірму «Клинок», код ЄДРПОУ 20490199. Відповідно до п.1.8 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Мінюсту 09.06.1999р. №31/5, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, який свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон або про відсутність такого запису; згідно п.2.2 Положення повноважні органи та посадові особи надсилають Реєстратору заяву в день накладення (зняття) заборони (арешту); згідно з п.2.5. Положення відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження. Отже, з огляду на викладене, слід зазначити, що на теперішній час відсутні докази накладення арешту на предмет іпотеки за адресою: м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 60, що станом 14.06.2007р. належав на праві власності ТОВ «Іва». На виконання вимог ч. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», Банк, як іпотекодержатель 17.07.2007р. направив на адресу іпотекодавця - ТОВ «Іва»та боржника - ПФ «Клинок»звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, про що свідчать поштові повідомлення №№22472,22464. Так, виручені від реалізації кошти в розмірі 600 000,00 грн. були спрямовані Банком на погашення заборгованості боржника за договором про відкриття мультивалютної лінії №53-05 від 15.06.2005р., укладеного між Банком та ПФ «Клинок». Крім того, вважаємо помилковим твердження Позивача про розповсюдження дії мораторію на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу з огляду на наступне: 22.01.2007р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі №21/23/07 про банкрутство ПФ «Клинок»(код ЄДРПОУ 20490199) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій дозволяє максимально зберегти ліквідаційну масу боржника. Суть мораторію зводиться до зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та припиненню заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Введення мораторію на задоволення грошових вимог кредиторів передбачає заборону на самостійне погашення боржником заборгованості перед кредиторами. Станом на теперішній час по зазначені справі триває процедура розпорядження майном. Отже, оскільки за оспорюваним договором здійснено продаж предмету іпотеки, що належав на праві власності ТОВ «Іва», а не ПФ «Клинок», - дія мораторію на відчуження майна, власником якого є ТОВ «Іва»не розповсюджується. Враховуючи вищевикладене, вважаємо вимоги позивача незаконними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області по справі №30.12.2010р. банкрута - ТОВ «Азовлізинг»(код ЄДРПОУ 35037668) ліквідовано. Дана ухвала не оскаржена та відповідно чинна. Прошу Суд врахувати зазначений факт при винесенні рішення по справі. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма «Іва»про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника третього відповідача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:

29.12.1994р. між позивачем та Мелітопольською міською радою був укладений договір купівлі продажу державного майна № 9 , згідно якому позивач купив майновий комплекс, який розташований за адресою6 м. Мелітополь , вул. Дзержинського, 60.

15.06.2005р. між третім відповідачем та ПФ “Клінок” був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 53-05.

16.06.2005р. між позивачем та третьою особою був укладений Іпотечний договір № 112 (далі іпотечний договір).

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору предметом іпотеки є нерухоме майно : цегляна будівля, зазначена на плані літерою А-1, загальною площею 430,3 кв. м., розмір житлової площі 264,5 кв. м., яке належить на праві власності іпотекодавцю (позивачу по справі), та яке знаходиться за адресою : м. Мелітополь, вул.. Дзержинського, 60 .

Договором іпотеки передбачено позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»(п.5.2.1. розділу 5 договору іпотеки). Вказане застереження про задоволення вимог іпотекодержателя здійснено згідно з приписом ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

У зв'язку з невиконанням приватною фірмою «Клинок»своїх зобов'язань по кредитному договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 53-05 від 15.06.2005 р. щодо повернення боргу по кредиту в сумі 1 900 000 грн.., сплати відсотків за користування кредитом в сумі 95 821,86 грн., керуючись ст..38 Закону України «Про іпотеку», позичальнику - ПФ «Клинок»- і Іпотекодавцю - ТОВ «Іва»- 09.02.2006р. і 14.02.2006 р. відповідно були направлені повідомлення про усунення порушень за кредитним договором. Позичальнику і іпотекодавцю було запропоновано у тридцятиденний термін сплатити заборгованість по кредиту, відсоткам, комісійній винагороді і неустойку. У разі невиконання вимоги вищезазначених осіб було попереджено про право банку звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Вищезазначена вимога не була виконана позичальником і іпотекодавцем.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.20011р., по справи № 21/199/07 за позовом ТОВ Фірми „Іва” до відповідачів: ПФ „Клинок” м. Мелітополь, Відділення Акціонерно-комерційного Промислово інвестиційного банку м. Мелітополь в Запорізькій області м. Мелітополь Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” м. Якимівка Запорізької області, про визнання договору іпотеки недійсним, зустрічний позов також про визнання договору іпотеки недійсним, в задоволені первісного та зустрічного позовів було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.20011р., по справи № 21/199/07 залишено без змін.

14.06.2007р. між Промінвестбанком в особі філії «Відділення промінвестбанку у м. Мелітополь Запорізької області»та ТОВ «Азовлізинг»був укладений договір купівлі-продажу предмету іпотеки (далі спірний договір) , на підставі якого предмет іпотеки: нежитлового приміщення, розташованого у м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 60, був проданий за 600 000 грн. Кошти від продажу були направлені на погашення боргу ПФ «Клинок»по кредитним зобов'язанням.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст.209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 цього Кодексу.

Договір купівлі-продажу предмету іпотеки був укладений другим та третім відповідачами у відповідності із чітким дотриманням умов договору іпотеки № 112 від 06.06.2005р., Закону України «Про іпотеку», а також вимог чинного цивільного законодавства. Цій договір жодним чином не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам; особи, що вчиняли право чин мали необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Перед укладенням договору купівлі-продажу предмету іпотеки банком, як іпотекодержателем, здійснено всіх передбачених Законом України «Про іпотеку»заходів, що передують укладенню договору купівлі-продажу відповідно до ст. 38 Законом України «Про іпотеку», а саме: у встановлений 30-ти денний строк повідомлено іпотекодавця про свій намір укласти договір. Зазначені обставини перевірені приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2., про що зроблено відповідні посилання у оспорюваному договорі.

Крім того, на виконання п. 35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, приватним нотаріусом при посвідченні правочину про відчуження нерухомого майна проводилась перевірка відсутності заборони відчуження або арешту майна, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №12998331 від 14.06.2007р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

Наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 13627602 від 25.07.2007р. містить запис 10, який свідчить про наявність обтяження у вигляді арешту на нежитлову будівлю крамниці «Золушка», загальна площа 154,9 кв. м. за адресою: м. Мелітополь, вул.. Дзержинського, 60, що зареєстровано 19.06.2007р., тобто через 5 днів після укладення договору купівлі продажу предмету іпотеки (а. с. 15).

Крім того, в указаному витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 13627602 від 25.07.2007р. власником об'єкту обтяження зазначено Приватну фірму «Клинок», код ЄДРПОУ 20490199, а не ТОВ фірма “Іва”.

Відповідно до п.1.8 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту 09.06.1999р. №31/5, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, який свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон або про відсутність такого запису.

Згідно п. 2.2 Положення повноважні органи та посадові особи надсилають Реєстратору заяву в день накладення (зняття) заборони (арешту).

Пунктом 2.5. Положення передбачено, що відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.

Отже, з огляду на викладене, слід зазначити, що на теперішній час відсутні докази накладення арешту на предмет іпотеки за адресою: м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 60, що станом 14.06.2007р. належав на праві власності ТОВ «Іва».

На виконання вимог ч. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», банк, як іпотекодержатель, 17.07.2007р. направив на адресу іпотекодавця - ТОВ «Іва»та боржника - ПФ «Клинок»звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, про що свідчать поштові повідомлення №№ 22472, 22464.

Виручені від реалізації кошти в розмірі 600 000,00 грн. були спрямовані банком на погашення заборгованості боржника за договором про відкриття мультивалютної лінії №53-05 від 15.06.2005р., укладеного між банком та ПФ «Клинок».

Твердження позивача про розповсюдження дії мораторію на укладення оспариваемого договору купівлі-продажу з огляду на наступне:

22.01.2007р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 21/23/07 про банкрутство ПФ «Клинок» (код ЄДРПОУ 20490199) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Справа про банкрутство була порушена відносно ПФ “Клинок”, а не відносно ТОВ фірми “Іва” .

Відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій дозволяє максимально зберегти ліквідаційну масу боржника.

Суть мораторію зводиться до зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та припиненню заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Введення мораторію на задоволення грошових вимог кредиторів передбачає заборону на самостійне погашення боржником заборгованості перед кредиторами. Станом на теперішній час по зазначені справі триває процедура розпорядження майном.

Отже, оскільки за оспорюваним договором здійснено продаж предмету іпотеки, що належав на праві власності ТОВ «Іва», а не ПФ «Клинок», - дія мораторію на відчуження майна, власником якого є ТОВ «Іва»не розповсюджується.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для визнання договору недійсним.

Відповідно до ст.. 84 ГПК України, якщо у справі беруть учать кілька відповідачів, у рішенні вказується , як вирішено спір щодо кожного з них.

Перший відповідач Відділення акціонерного комерційного Промислово інвестиційного банку в м. Мелітополь Запорізької області, згідно п. 1 статті 2 Положення, являвся структурним підрозділом Акціонерного комерційного промислово інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), без прав юридичної особи.

Перший відповідач, на підставі наказу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк” № 178 о/с від 29.04.2010р., припинив свою діяльність шляхом реорганізації в Мелітопольське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя, та згідно п. 1.3 Положення не має статусу юридичної особи.

Відповідно до статей 1 та 21 ГПК України сторонами по справі можуть бути лише підприємства , установи, організації, які є юридичними особами.

За таких підстав, філія Відділення Промислово інвестиційного банку в м. Мелітополь Запорізької області та його правонаступник - філія “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя не можуть бути відповідачем по справі.

Таким чином, спір в цієї частині не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження по справі про визнання договору недійсним до першового відповідача, слід припинити.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України № 15-09/2061 від 11.05.2011р. 10.01.2011р. ТОВ “Азовлізинг” вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.

За таких підставі, провадження по справі про визнання договору недійсним до другого відповідача, слід припинити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.1, 21, 22, 44 49, 75, п.1 та 6 ч. 1 ст. 80, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження по справі, про визнання недійсним договору купівлі продажу до першого та другого відповідачів, припинити.

В задоволені позову, про визнання недійсним договору купівлі продажу до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк” м. Київ , відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено : 25.05.2011р.