Рішення № 16488158, 19.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11 Справа № 17/234д/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний”, 72142, Запорізька область, Приморський район, с. Інзовка, вул. Леніна, 8

до відповідача: приватного підприємства “Юнона”, 72309, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бронзоса, 41/17

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Надія”, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Вавілова, 1

про визнання недійсними договору, додаткової угоди, довіреності та накладних з рахунками

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 01.07.10 б/н

від відповідача: Притула І.І., директор на підставі наказу від 01.08.02 № 1

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

07.07.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Вільний” (далі - ТОВ “Вільний”) з позовною заявою до приватного підприємства “Юнона” (ПП “Юнона”) про:

- визнання недійсним договору поставки від 20.06.08, укладеного внаслідок злочинних дій колишнього генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2 та посадових осіб ПП “Юнона”;

- визнання недійсною додаткової угоди до договору поставки від 20.06.08;

- визнання недійсними довіреність на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками.

Ухвалою від 07.07.10 судом порушено провадження у справі № 17/234д/10, судове засідання призначено на 04.08.10. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом залучено державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Надія” (ДП “СП “Надія”). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 04.08.10 судом, на підставі ч. 2 п. 2 ст. 79 ГПК України, провадження у справі зупинено до отримання відповідної постанови про наслідки перевірки прийнятої в порядку ст. 97 КПК України щодо наявності складу злочину в діях генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2., визначених статтями 364, 365 Кримінального кодексу України. Окремі матеріали справи господарського суду Запорізької області надіслані судом прокурору Приморського району Запорізької області для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Ухвалою від 04.04.11 судом, на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України, провадження у справі поновлено оскільки згідно із супровідним листом прокурора Приморського району від 15.03.11 № 24/1170 вих. 11 суд був повідомлений про те, що на виконання вимог ухвали суду від 04.08.10 у справі № 17/234д/10 прокуратурою Приморського району за наслідками дослідчої перевірки прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. за відсутністю в його діях складу злочину. Судове засідання призначено на 20.04.11.

У звязку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи ухвалою від 20.04.11 судом розгляд справи відкладено на 11.05.11.

В судовому засіданні 11.05.11 судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні клопотання позивача, проти якого заперечив відповідач, про продовження розгляду справи № 17/234д/10 шляхом надання позивачу часу для подачі доказів, що витребовувались ухвалою суду від 20.04.11.

Ухвалою від 11.05.11 судом розгляд справи відкладено на 19.05.11. Цією ж ухвалою суд зобовязав позивача завчасно надати суду належним чином посвідчену копію постанови прокуратури Приморського району від 02.11.10 про відмову у порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. за відсутністю в його діях складу злочину, а також Статут позивача в редакції чинній станом на час укладення оспорюваного у цій справі договору поставки.

Зазначеною вище ухвалою суд також запропонував прокурору Приморського району Запорізької області надати суду відповідну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. за відсутністю в його діях складу злочину, на яку є посилання в листі прокурора за вих. від 15.03.11 № 24/1170 вих. 11.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.05.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам позивача та відповідача про час складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтував ст.ст. 203, 208, 215, ч. 1 ст. 216, 232, ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, пояснював, що договір поставки від 20.06.08 та додаткова угода до нього укладені між сторонами у справі внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони - колишнього генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. з іншою стороною - ПП “Юнона”. Так, в самому договорі поставки відсутня необхідна істотна умова - це ціна договору оскільки, на думку позивача, особа, якою був підписаний договір поставки від імені ТОВ “Вільний”, статутом підприємства обмежена без відома загальних зборів учасників укладати договори, ціна яких перевищує 30 000 грн. Додаткова угода до спірного договору не відповідає вимогам додаткових документів, які прикладаються до договору. Зокрема, додаткова угода не містить порядкового номеру документу, не має дати її укладання та підпису з печаткою ДП “СП “Надія”, якого безпосередньо стосується даний договір, що в свою чергу, як зазначає позивач, тягне за собою недійсність даної додаткової угоди. Крім того, довіреність, надана відповідачем на підтвердження права отримання матеріальних цінностей виконана на загальному аркуші паперу без вказання необхідних реквізитів, що підтверджує відсутність права на отримання товару, і являється підставою для відмови у передачі матеріальних цінностей. Також, в жодній з накладних (від 26.06.06 № 101, від 14.07.08 № 113, від 29.07.08 № 125; від 14.08.08 № 145, від 05.09.08 № 161, від 10.09.08 № 166, від 01.10.08 № 183, від 09.10.08 № 191) відсутнє посилання чи вказівки, що вони видані на підставі договору від 20.06.08 та відсутній підпис уповноваженого представника ТОВ “Вільний”. У видатковій накладній від 26.06.06 № 101 цифровий покажчик року укладення документу 06, чорнильною пастою виправлено на цифру подібну до 08, рахунок до цієї накладної залишився без помарок з чіткою датою укладення 26.06.06. Позивач вказує, що прокуратурою Приморського району було порушено кримінальні справи по факту зловживання службовим становищем колишнім директором ТОВ “Вільний” ОСОБА_2., а застосування підроблених документів являється кримінальним злочином передбаченим ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та визнати недійсними договір поставки від 20.06.08, додаткову угоду до договору поставки від 20.06.08, довіреність на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками.

Відповідач у відзиві від 02.07.10 на позовну заяву зазначив, що позивачем в ході розгляду цієї справи не доведені викладені ним обставини щодо недійсності спірних документів, не наведені конкретні обставини їх недійсності та норми чинного законодавства. Спірний договір та додаткова угода до нього, на думку відповідача, укладені у відповідності з вимогами чинного законодавства, а саме з врахуванням вимог ст. 203 ЦК України. У звязку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судові засідання у цій справі жодного разу не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалами суду у цій справі документів суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.08 між приватним підприємством “Юнона” (Продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “Вільний” (Покупець) укладено договір поставки згідно з умовами якого (п.1.1.) Продавець зобовязався продати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (Товар) найменування якої, кількісні та якісні характеристики зазначаються в складських і податкових накладних, які додаються до договору та є його невідємною частиною.

Згідно із розділом 3 вказаного договору, умови поставки товару - EXW - франко-склад (п. 3.1 Договору). Умови платежів, при додержанні яких здійснюється поставки і конкретний строк поставки партії Товару зазначаються у відповідній складській та податковій накладній (п. 3.2.). Датою поставки партії Товару вважається дата вказана у складській і податковій накладних (п. 3.3.).

Розділом 4 Договору визначено ціну Товару та загальну вартість договору. Так., зокрема, ціна Товару та її составні встановлюються в національній валюті України та визначаються з супровідних документах. (п. 4.1.). Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю поставленого Товару згідно із супровідними документами, які додаються до Договору та які є його невідємною частиною (п. 4.2.).

Розділом 9 Договору сторони визначили, що (…) Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.09, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення, з можливою пролонгацією за узгодженням сторін (п. 9.1.).

Доказів пролонгації за узгодженням сторін спірного договору поставки в матеріалах справи відсутні.

Додатковою угодою до договору без номеру від 20.06.08 ПП “Юнона” і ТОВ “Вільний” прийшли до згоди у тому, що Товар, який відпускається ПП “Юнона”, по накладних для ТОВ “Вільний” може отримувати головний інженер державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Надія” Кравченко В.В. як уповноважений представник ДП “СП “Надія” на підставі договору про спільну діяльність від 13.04.07 між ТОВ “Вільний” та ДП “СП “Надія”. При цьому, п. 2 вказаної додаткової угоди сторони передбачили, що оплату за “Товар” отриманий ДП “СП “Надія” проводить ТОВ “Вільний”.

Довіреністю від 20.06.08, яка є додатком до Договору поставки від 20.06.08, ТОВ “Вільний” в особі генерального директора ОСОБА_2., діючого на підставі Статуту підприємства, уповноважив головного інженера ДП “СП “Надія” Кравченко В.В., як уповноваженого представника ДП “СП “Надія” на підставі договору про спільну діяльність від 13.04.07 між ТОВ “Вільний” та ДП “СП “Надія”, отримувати від ПП “Юнона” поставляємі запасні частини і комплектуючі до сільськогосподарської техніки та ін. матеріальні цінності для чого йому дано право розписуватись в видаткових накладних, отримувати необхідні товари, інформацію і виконувати другі дії для виконання вказаного доручення.

Договором про спільну діяльність від 13.04.07 товариство з обмеженою відповідальністю “Вільний” (сторона 1) та державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Надія” (сторона 2) домовились (п. 1.1.) про організацію спільної діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва та тваринництва для досягнення наступних господарських і комерційних цілей: у сфері рослинництва вирощування насіння сільськогосподарських культур (п.п. 1.1.1.); у сфері тваринництва вирощування племінного свинарства та вівчарства (п.п. 1.1.2.); вирощування сільськогосподарської продукції рослинного походження для забезпечення кормових потреб тваринництва (п.п. 1.1.3.).

Пунктами 1.2. та 1.3. вказаного договору сторони передбачили, що вони зобовязуються діяти спільно шляхом обєднання майна, грошових коштів і зусиль і (або) шляхом користування в спільній продукції раніше створених Сторонами програмних засобів, баз даних і технологій, що являється інтелектуальною власністю і майновою власністю сторін (п. 1.2.). Сторони можуть надавати один одному будь-які фінансову, технологічну або організаційну допомогу (п. 1.3.).

Згідно із розділом 2 (взаємні зобовязання сторін) наведеного вище договору від 13.04.07, для досягнення цілей за даним Договором Сторони зобовязались: обмінюватись інформацією, що являється в їх розпорядженні, з тематики спільної діяльності (п. 2.1.1.); спільно в строк раз на місяць проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності (п. 2.1.2.); у разі потреби здійснювати взаємне кредитування і фінансування, які обумовлюються в окремих угодах (п. 2.1.3.); виконувати спільні замовлення і замовлення один одного по спільній діяльності на пріоритетній і пільговій основі (п. 2.1.4.).

Розділом 7 (спільне майно сторін за даною угодою) зазначеного договору від 13.04.07, сторони передбачили, що грошові і майнові внески Сторін, крім інтелектуальної власності, а також майно створене або набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає їх спільну власність (п. 7.1.); урахування спільного майна Сторін ведеться Стороною 1 в порядку, погодженому із Стороною 2).

Згідно із п. 10.1., термін дії Договору - з моменту підписання до 13 квітня 2012 року.

За рахунком від 26.06.06 № 26/06 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 13 945,92 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 26.06.06 № 101 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 13 945,92 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 14.07.08 № 14/07 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 18 855,60 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 14.07.08 № 113 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 18 855,60 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 29.07.08 № 29/09 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 1 324,80 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 29.07.08 № 125 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 1 324,80 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 14.08.08 № 14/09 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 14 650,74 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 14.08.08 № 145 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 14 650,74 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 05.09.08 № 05/09 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 2701,97 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 05.09.08 № 161 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 2 701,97 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 10.09.08 № 10/09 постачальником ПП “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 1 244,40 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 10.09.08 № 166 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 1 244,40 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком від 01.10.08 № 01/10 постачальником приватним підприємством “Юнона” передається, а одержувачем - ТОВ “Вільним” для ДП “СП “Надія” приймаються товароматеріальні цінності на загальну суму 2678,62 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 01.10.08 № 183 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 2678,62 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної від 09.10.08 № 191 постачальником - ПП “Юнона” видано, а ТОВ “Вільний” для ДП “СП “Надія” в особі Кравченко В.В. отримано товароматеріальні цінності на загальну суму 495,90 грн. (з урахуванням ПДВ).

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання недійсними договору поставки від 20.06.08, додаткової угоди до договору поставки від 20.06.08, довіреність на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками. Підставою позову є зловмисна домовленість колишнього генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. з другою стороною - ПП “Юнона” внаслідок чого між сторонами були укладені спірний договір поставки, додаткова угода до нього, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладні та рахунки. При цьому, позивач на обґрунтування своїх доводів посилається ст. ст. 203, 215, 232 ЦК України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до нього не підлягають задоволенню, а в частині визнання недійсними довіреності на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками - підлягають припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з наступних підстав.

Порядок укладення, зміни, розірвання договорів, підстави визнання правочинів недійсними регулюється Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, якими місцевий господарський суд керується при прийнятті даного рішення.

Згідно з нормами ст. 626 Цивільного кодексу України (ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частин 1-3, 5 та 6 вказаної статті ЦК України до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підстави та правові наслідки визнання правочинів недійсними передбачені статтями 215-236 Цивільного кодексу України.

В позовній заяві ТОВ “Вільний” стверджує, що спірний договір поставки від 20.06.08 та додаткова угода до нього укладені при зловмисній домовленості сторін, що відповідно до статті 232 ЦК України, тягне за собою визнання цих правочинів недійсними в судовому порядку.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходить з того, що вказана підстава для визнання правочину недійсним стосується лише тих правочинів, які вчиняються особою (фізичною або юридичною) не самостійно, а через представника. Останній, вчиняючи правочин, не виражає власну волю. Його завдання полягає в тому, щоб донести до контрагента волю особи, яку він представляє. Відповідно до ст. 237 ЦК України, представник зобовязаний або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку він представляє. Але в силу зловмисної домовленості представника й контрагента, воля довірителя не знаходить свого вираження, а підмінюється волею представника, який фактично вступає у змову з контрагентом з метою одержати власну обопільну вигоду, або створити негативну ситуацію для довірителя, що і є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Недійсними можуть бути визнані правочини, що вчинюються представником незалежно від підстав виникнення представництва - на підставі договору, закону, акту юридичної особи та з ін. підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Оскільки при вчиненні правочину внаслідок зловмисної домовленості представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, то останній таким правочином завдаються збитки. Тому, для визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, суд повинен встановити не тільки факт зловмисної домовленості представника з іншою особою, а й наявність збитків та причинний звязок між зловмисною домовленістю та завданими збитками.

Згідно із ст. 232 ЦК України, можуть бути визнані недійсними тільки ті правочини, які відповідають обсягу повноважень представника. Такий висновок випливає із змісту ч. 1 ст. 241 ЦК України, згідно з якою правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки самого представника (при відсутності схвалення правочину). Іншими словами, стороною правочинів, вчинених із перевищенням повноважень, є сам представник, статус якого змінився з представника на сторону правочину. За таких обставин, вказані правочини не можуть вважатись правочинами, вчиненими представником від імені особи, яку він представляє, а отже й не можуть бути визнані недійсними на підставі даної статті.

Господарський суд встановив, що особою, якою були підписані спірний договір від 20.06.08 та додаткова угода до нього зі сторони позивача, є Генеральний директор ТОВ “Вільний” - ОСОБА_2.

Згідно із Статутом ТОВ “Вільний”, Генеральний директор вказаного товариства наділений наступними правами та повноваженнями:

- без доручення діяти від імені Товариства;

- представляти інтереси Товариства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях у відносинах з юридичними особами та громадянами;

- розпоряджатись майном і коштами Товариства відповідно до Статуту;

- укладати будь-які угоди та інші юридичні акти;

- має першого підпису фінансових документів;

- видавати доручення, відкриває рахунки в банках;

- приймати ін. рішення, необхідні для вирішення питань поточної діяльності Товариства (п. 6.4.3 Статуту).

Пунктом 6.4.4. Статуту передбачено, що генеральний директор не має право приймати рішення по відчуженню майна Товариства на суму, яка перевищує 30 000 грн. без згоди на це загальних зборів учасників.

Ніяких обмежень щодо обєму повноважень при укладанні договорів поставки зазначений Статут не містить.

Судом визнаються безпідставними твердження позивача стосовно того, що особа, якою спірний договір підписано від імені ТОВ “Вільний”, обмежена Статутом у своїх повноваженнях щодо укладання договорів, ціна яких перевищує 30 000 грн. оскільки укладення генеральним директором ОСОБА_2. спірного договору поставки товару, за умовами якого ТОВ “Вільний” зобовязалось приймати та оплачувати продукцію, не є угодою з відчуження майна ТОВ “Вільний”, що передбачено п. 6.4.4. Статуту.

Крім того, в ході розгляду справи позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказував на те, що прокуратурою Приморського району було порушено кримінальні справи по факту зловживання службовим становищем колишнім генеральним директором ТОВ “Вільний” ОСОБА_2.

Разом із тим, доказів на підтвердження своїх тверджень у вигляді відповідних постанов про порушення кримінальної справи чи кримінальних справ (чи їх копій) суду не надав не зважаючи на вказівки суду у цій справі, які були неодноразово викладені в ухвалах суду у цій справі.

На виконання вимог ухвали суду від 04.08.10 про направлення окремих матеріалів справи господарського суду Запорізької області № 17/234д/10 прокурору Приморського району Запорізької області для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 ГПК України помічником прокурора Приморського району проведено перевірку, за наслідками якої 13.05.11 винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно колишнього генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. у звязку із відсутністю в його діях складу злочину передбаченого статтями 364, 365 КК України, екземпляр якої додано до матеріалів цієї господарської справи.

Таким чином, на момент підписання договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до спірного договору, ОСОБА_2., як генеральний директор, був повноважним представником позивача, діяв в межах своїх повноважень, визначених Статутом товариства, відповідно до умов чинного законодавства.

Судом не приймаються до уваги твердження позивача про відсутність в додатковій угоді порядкового номеру та дати укладання, що є підставою, на думку позивача, для визнання цієї угоди недійсною оскільки підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) саме вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем в ході розгляду справи не виконано обовязку, в силу статей 33, 34 ГПК України, щодо надання доказів зловмисної домовленості генерального директора ТОВ “Вільний” ОСОБА_2. з ПП “Юнона”, що є підставою для визнання спірного договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до нього недійсними. Крім того, суду не доведено підстав, визначених ст. 203 ЦК України для визнання судом недійсними договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до нього.

З огляду на такі обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині визнання недійсним договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до нього.

Також, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними довіреність на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками (в резолютивній частині позовної заяви позивачем не зазначено дат та номерів вказаних документів).

Розглянувши вказані вимоги суд дійшов висновку щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на наступне.

Предметом позову має бути матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладні та рахунки. З ними закон не повязує виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, позовні вимоги про визнання недійсними довіреності на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками не підвідомчі господарському суду.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі № 17/234д10 в частині позовних вимог про визнання недійсними довіреності на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді.

Таким чином, держане мито в розмірі 51 грн. (в частині позовних вимог щодо визнання недійсними довіреності на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками) підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 45, 22, 33, 34, 47, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову в частині позовних вимог про визнання недійсними договору поставки від 20.06.08 та додаткової угоди до договору поставки від 20.06.08 відмовити.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсними довіреності на отримання матеріальних цінностей з накладними та рахунками - провадження у справі припинити.

Видати товариству з обмеженою відповідальністю “Вільний” (72142, Запорізька область, Приморський район, с. Інзовка, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 31467717) довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 51 (пятдесят одну) грн. 00 коп.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 25.05.2011