Рішення № 16488104, 20.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.11 Справа № 24/5009/267/11

Суддя Азізбекян Т.А.

За позовом : Запорізького міського обєднання “Самаритян України” ( юридична адреса : 69098 , м. Запоріжжя , вулиця Бочарова , будинок 6 квартира 97 ; поштова адреса : 69035 , м. Запоріжжя , вулиця Рекордна , 36 ; код ЄДРПОУ 20520948).

до відповідача 1 : Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області ( 69001 , м. Запоріжжя , вулиця Перемоги , 50).

до відповідача 2 : Громадської організації “Запорізькі обереги” ( 69063 , м. Запоріжжя , вулиця Чекістів , будинок 29 ; ідентифікаційний код 36835692).

про визнання договору недійсним..

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 ( дов. № 02/04/10 1 від 02.04.2010 р.).

від відповідача-1 ОСОБА_2 ( дов. № 01/72 від 14.03.2011 р.).

від відповідача 2 не прибув .

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна , що знаходиться на балансі ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, від 30.12.2009 р. № 2538 , укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Громадською організацією “ Запорізькі обереги” .

Позовні матеріали прийняті к провадженню , слухання господарської справи № 24/5009/267/11 було призначено на 04.03.2011 р.

Господарським судом з власної ініціативи в межах статті 24 ГПК України до участі у справі залучений інший відповідач - Громадська організація “Запорізькі обереги” ( 69063 , м. Запоріжжя , вулиця Чекістів , 29 , код ЄДРПОУ 36835692).

Слухання господарської справи неодноразово відкладалось з метою витребування від сторін додаткових доказів .

Представники відповідача 2 в судові засідання не зявились та не повідомили суд про причини неявки .

Процесуальні документи направлялись відповідачу 2 за адресою , вказаною у Довідці головного управління статистики у Запорізькій області та договорі оренди № 2538 від 30.12.2009 р.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні представнику позивачу та відповідачу 1 були розяснені права та обовязки передбачені статтею 22 ГПК України .

Відводів складу суду не заявлено .

Розгляд справи здійснювався без застосування інформаційно технічних засобів фіксування судового процесу ( системи “Оберіг”).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача-2 , за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 , суд

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009р. позивачем на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області наданий лист за вих. №06/04/09-1 від 06.05.2009р., де повідомлялось про те, що ЗМО «Самаритян України»функціонує у сфері культури та мистецтва, а саме: організація виставок творів літератури українською мовою та витворів мистецтва, поширення культурних цінностей, соціальна допомога молодіжним та дитячим організаціям, що функціонують у сфері культури та мистецтва; ЗМО «Самаритян України»надає практичну та методичну допомогу для розвитку галузі мистецтва, організує відпочинок і дозвілля населення у галузі культури та мистецтва, забезпечує умови підвищення культурного рівня та естетичного виховання населення; громадська організація займається розповсюдженням і популяризацією творів літератури українською мовою.

Вказаним листом позивач, для виконання статутних цілей обєднання, просив надати в строкове платне користування гараж літ. Б площею 31,4 кв.м.; приміщення складів загальною площею 178,7 кв.м (літ. ЗДЕЕ, приміщення І 26,6 кв.м, приміщення ІІ 84,9 кв.м, приміщення ІІІ 56,5 кв.м, приміщення ІV 10,7 кв.м), які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 52, без проведення конкурсу, згідно ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», строком на 2 роки 11 місяців. До листа-пропозиції був доданий проект договору оренди державного нерухомого майна.

Листом від 15.05.2009р. за №17-13-02622 відповідач-1 повідомив позивача про те, що для розгляду питання щодо можливості передачі в оренду відповідного державного нерухомого майна поза конкурсом необхідно надати до регіонального відділення підтвердження щодо віднесення ЗМО «Самаритян України»до громадських організацій у сфері культури і мистецтв.

В подальшому, листом від 02.09.2009р. №17-13-04903 відповідач-1 відмовив позивачу у передачі майна в оренду поза конкурсом, мотивуючи відмову тим, що відповідно до п.3.1.Статуту позивача, основна мета діяльності поширюється на всі сфери суспільного життя, та на думку відповідача-1, пріоритетною метою обєднання є надання соціальної допомоги та допомоги в області охорони здоровя.

Позивач не погодився із відмовою відповідача-1 укласти договір оренди вищевказаного нерухомого майна та звернувся в господарський суд з позовом про зобовязання Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області укласти договір оренди вищевказаного нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. у справі №13/425д/09 позов ЗМО «Самаритян України»задоволений. Зобовязано Регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області укласти із ЗМО «Самаритян України»договір оренди державного майна на умовах, встановлених проектом типового договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», а саме: приміщень складів літ. ЗДЕЕ1 загальною площею 178,7 кв.м та гаражу літ. Б площею 31,4 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 52.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2010р. вищевказане рішення суду першої інстанції у справі №13/425д/09 залишено без змін.

Не дивлячись на наявність судового рішення про зобовязання відповідача-1 укласти із позивачем договір оренди нерухомого майна, 30.12.2009р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області (в якості орендодавця) і Громадською організацією «Запорізькі обереги»(в якості орендаря) був укладений договір №2538 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод».

Згідно з пунктом 1.1 договору №2538, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно гараж літ. Б, загальною площею 31,4 кв.м; приміщення складів, загальною площею 178,7 кв.м (літ. ЗДЕЕ, приміщення І 26,6 кв.м, приміщення ІІ 84,9 кв.м, приміщення ІІІ 56,5 кв.м, приміщення ІV 10,7 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 52.

Пунктом 1.2 договору оренди №2538 передбачено, що вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та висновком про його вартість і на дату оцінки 30.06.2009р. становить 155524,00 грн., без ПДВ.

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.12.2009р. по 27.12.2012р. включно (п.10.1 договору №2538).

За актом приймання-передачі (додаток №2 договору оренди) відповідачу-2 було передано орендоване майно в оренду.

Згідно ст.287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також цілісних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»установлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам; музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1, 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що відмова відповідача-1 в укладенні з позивачем договору оренди нерухомого майна у спірних правовідносинах мотивована тим, що пріоритетною метою ЗМО «Самаритян України»є надання соціальної допомоги та допомоги в області охорони здоровя, що не підпадає під визначення громадської організації у сфері культури і мистецтва, згідно ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Проте, така відмова відповідача-1 є незаконною та не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Так, відповідно до п.3.2 Статуту позивача, мета та завдання позивача включають наступне: розповсюдження і популяризації творів літератури українською мовою; організація виставок творів літератури українською мовою та витворів мистецтва; соціальна допомога молодіжним та дитячим організаціям, що функціонують у сфері культурі та мистецтва; поширення культурних цінностей; забезпечення умов підвищення культурного рівня та естетичного виховання населення та членів обєднання; надання практичної та методичної допомоги для розвитку галузі мистецтва; організація відпочинку і дозвілля населення у галузі культури та мистецтва.

Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізький області №3361 від 20.08.2007р., організаційно-правовою формою позивача є громадська організація.

Статтею 3 Закону України «Про обєднання громадян»передбачено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

З аналізу положень Статуту позивача та фактичних обставин справи суд приходить до висновку про те, що ЗМО «Самаритян України»є громадською організацією у розумінні ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та має право на отримання обєкту нерухомого майна в оренду поза конкурсом.

В запереченнях на позовну заяву відповідач-1 висуває ще два доводи в якості підстави для відмови в укладенні із позивачем договору оренди нерухомого майна, а саме: 1) у позивача відсутнє свідоцтво про реєстрацію обєднання громадян встановленого зразка, згідно з додатком №3 до «Положення про порядок легалізації обєднань громадян», затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993р. №140; 2) позивач не надавав відповідачу-1 проект договору оренди нерухомого майна, чим порушено загальний порядок укладення господарського договору.

Проте, вказані доводи судом до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини не були підставою для відмови відповідачем-1 в укладенні договору оренди із позивачем.

Більш того, такі (додаткові) підстави, на які посилається відповідач-1 лише в суді, також суперечать положенням чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до п.2 «Положення про порядок легалізації обєднань громадян», затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993р. №140, легалізація всеукраїнських обєднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюється Мінюстом, їх місцевих осередків та місцевих обєднань громадян Головним управлінням юстиції Мінюсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Для реєстрації обєднання громадян до реєструючого органу подається заява, підписана не менш як трьома засновниками обєднання громадян або їх уповноваженими представниками (п.3 «Положення про порядок легалізації обєднань громадян»).

Згідно з вищевказаними приписами на підставі відповідної заяви засновників обєднання та доданих до неї документів виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатів 31.08.1995р. було прийнято рішення про реєстрацію Запорізького міського обєднання «Самаритян України»за №368/1 та видано відповідне свідоцтво про реєстрацію обєднання громадян встановленого зразка. .

З 01.07.2004 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», статтею 3 якого встановлено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації обєднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій (частина 2 статті 3 Закону).

Обєднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 3 Закону).

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) обєднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх обєднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських обєднань, торгово-промислових палат, бірж, інших установ та організацій, визначених законом, та видають свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до ч.16 ст.9 цього Закону, оформлення свідоцтва про державну реєстрацію, а також вчинення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до частини четвертої статті 3 цього Закону, здійснюються державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи на підставі даних, наданих Міністерством юстиції України та його територіальними органами відповідному державному реєстратору, за регламентом, встановленим спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації за погодженням з Міністерством юстиції України.

Прикінцевими положеннями Закону встановлено, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобовязаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується. Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, реєстрація юридичної особи - громадської організації Запорізького міського обєднання «Самаритян України»проведена відповідно до норм законодавства України, а свідоцтво про реєстрацію обєднання громадян встановленого зразка (додаток №3 до «Положення про порядок легалізації обєднань громадян», затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993р. №140) було замінено державним реєстратором згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»на свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 026827, про що свідчить відповідний штамп на свідоцтві про реєстрацію обєднання громадян.

Щодо тверджень відповідача-1 про те, що позивач не звертався до нього з проектом договору оренди нерухомого майна, чим порушено загальний порядок укладення господарського договору, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Загальний порядок укладення господарських договорів закріплений статтею 181 ГК України, де зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 06.05.2009р. за вих. №06/04/09-1 позивачем на адресу відповідача-1 був наданий проект договору оренди державного нерухомого майна. На вказаному листі мається відмітка посадової особи відповідача-1 про прийняття документа. Відповідачем-1 не доведено того, що ним не отримувалось проекту відповідного договору від позивача.

Таким чином, слід вважати, що позивачем був дотриманий загальний порядок укладення господарських договорів, закріплений статтею 181 ГК України.

Крім того, наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2000р. за №931/5152№) затверджено «Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності». Тобто договір, про укладення якого ставив питання позивач, встановлений на законодавчому рівні і є типовим. У звязку з цим, відповідач-1 не міг не знати про загальні умови такого договору, як і не був позбавлений права та обовязку врегулювати більш конкретно ті чи інші умови разом із позивачем.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності зі ст.11 Закону України «Про оренду державного та нерухомого майна», оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Постановою КМУ від 10.08.1995р. №629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003р. №3) затверджена «Методика оцінки об'єктів оренди».

З матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗМО «Самаритян України»субєктом оціночної діяльності ФОП Жуган В.С. була проведена незалежна оцінка обєктів нерухомості у складі: гараж літ. Б, складів літ. ЗДЕЕ, розташованих по пр. Леніна, 52 у м. Запоріжжі, про що складено Звіт про незалежну оцінку. Згідно висновків оцінки, на дату оцінки вартість обєкта оцінки складає без урахування ПДВ 155524,00 грн.

При укладенні спірного договору оренди від 30.12.2009р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та ГО «Запорізькі обереги», відповідачем-1 був використаний звіт про оцінку майна, зроблений за замовленням позивача (п.1.2 спірного договору оренди).

Проте, ані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ані «Методикою оцінки обєктів оренди», ані «Переліком документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005р. №2975 не передбачено право сторін при укладенні договору оренди державного нерухомого майна використовувати оцінку майна, зробленою за замовленням особи, що не є стороною цього договору. Обовязок подавати орендодавцю пакет документів, у т.ч. звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, покладений саме на орендаря, а не на іншу особу.

Доводи відповідача-1 про те, що права та законні інтереси позивача не можуть вважатися порушеними, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. у справі №13/425д/09 скасовані рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2010р. по вказаній справі, а рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі №13/425д/09-4/59д/10 відмовлено у задоволенні позовних вимог ЗМО «Самаритян України»до Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області про зобовязання укласти договір оренди нерухомого майна, судом до уваги не приймається, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди від 30.12.2009р. був укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та ГО «Запорізькі обереги»на час прийняття господарським судом Запорізької області рішення від 09.12.2009р. у справі №13/425д/09, яке за станом на 30.12.2009р. не було скасовано у встановленому законом порядку. Відповідачу-1 достовірно було відомо про вказані обставини, але залишено їх поза увагою під час укладення спірного договору оренди із ГО «Запорізькі обереги».

Відповідачем-1 у спірних правовідносинах не були дотримані строки, передбачені частиною 4 ст.9 Закону України «Про оренду державного та нерухомого майна», де зазначено, що орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

З матеріалів справи також вбачається, що пропозиція (інформаційне повідомлення) про укладення договору оренди щодо використання державного нерухомого майна, розташованого по пр. Леніна, 52 у м. Запоріжжя, була розміщена в друкованому засобу масової інформації. Тобто, здійснивши публічну пропозицію на передачу майна в оренду, відповідач-1 взяв на себе зобовязання укласти відповідний договір оренди. В свою чергу, позивач, надавши відповідачу-1 весь необхідний пакет документів, зобовязався взяти нерухоме майно в оренду. З цього суд приходить до висновку про те, що відповідач-1 був зобовязаний укласти з позивачем у встановлені строки договір оренди державного нерухомого майна, оскільки укладення такого договору є обов'язковим для сторін на підставі закону, чого зроблено не було.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що при укладенні договору оренди державного нерухомого майна №2538 від 30.12.2009р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області і ГО «Запорізькі обереги»істотним чином були порушені права та охоронювані законом інтереси ЗМО «Самаритян України»на переважне право отримання в оренду нерухомого майна, що є предметом спірного договору.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод»№2538 від 30.12.2009р., укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області і ГО «Запорізькі обереги», є таким, що суперечить приписам Закону України «Про оренду державного та нерухомого майна», ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а також істотним чином порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Таким чином, спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються порівну на відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод»№2538 від 30.12.2009р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області і Громадською організацією «Запорізькі обереги».

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на користь Запорізького міського обєднання «Самаритян України»суму 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Громадської організації «Запорізькі обереги»на користь Запорізького міського обєднання «Самаритян України»суму 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення підписано у повному обсязі 23.05.2011 р.