Рішення № 164879, 03.10.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2006 р.

Справа № 17/294

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/294

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, від імені якого діє Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м.Кіровоград

до відповідача: прокуратури Кіровоградської області, м. Кіровоград

про стягнення 331 390 грн. 36 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Пасічник І.В., довіреність № 1455 від 27.04.06 представник;

від відповідача - Федунець З.О., довіреність № б/н від 15.02.06 прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 331 390 грн. 36 коп. заборгованості, з яких 273034 грн. 65 коп. боргу, 44660 грн. 95 коп. – інфляційних збитків, 13347 грн. 98 коп. – 3% річних та 346 грн. 78 коп. пені.

Позивач заявою від 02.10.2006р. збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 359306 грн. 80 коп. заборгованості, з яких 294860 грн. 22 коп. боргу, 48582 грн. 44 коп. – інфляційних збитків, 14576 грн. 83 коп. – 3% річних та 1287 грн. 31 коп. пені.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення основної суми боргу за надані послуги в сумі 294860,22 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі договорів про надання послуг електрозв'язку № 1012 від 09.09.2003 року, № 1012 від 25.08.2005 року, укладених Центром обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та прокуратурою Кіровоградської області (далі - договори № 1012 від 09.09.2003 р., № 1012 від 25.08.2005 р.), а також договорів про надання послуг міжміського і міжнародного телефонного зв'язку № 1012/97 від 04.11.1997 року, № 1012 від 04.01.2004 року, укладених між Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьким закритим акціонерним товариством "Утел", правонаступником якого відповідно до п.3.3.1 Статуту відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" є позивач (а.с.19), та прокуратурою Кіровоградської області (далі - договори зв'язку № 1012/97 від 04.11.1997 р., № 1012 від 04.01.2004 р.), договору № 1012/161 про надання доступу до глобальної мережі INTERNET від 10.08.2005 р. (далі- договір №1012/161 від 10.08.2006 р.), укладеного між сторонами у даній справі, позивачем в період з 21.01.2004 р. по 21.07.2006 р. надавались відповідачу послуги електрозв'язку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 4.5. договорів № 1012 від 09.09.2003 р., № 1012 від 25.08.2005 р. розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.4 договору № 1012 від 04.01.2004 р. визначено, що оплата вартості послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку здійснюється до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

На підставі пункту 3.3.1 договору № 1012/97 від 04.11.1997 р., оплата вартості послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, наданих в кредит, здійснюється споживачем у 10-денний термін після одержання рахунку, але не пізніше 25 місяця, що настає після повного розрахункового періоду, повний розрахунковий період - це проміжок часу з першого по останнє число місяця, в якому надані послуги.

В пункті 4.2.1 договору №1012/161 від 10.08.2005р. споживач зобов'язався своєчасно вносити оплату за надану послугу щомісяця протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку.

Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав.

У відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки права і обов’язки між сторонами стосовно виконання господарських договорів продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також норми зазначеного кодексу.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 294860 грн. 22 коп. підтверджена сторонами в акті звірення розрахунків від 21.09.2006р. (а.с.65,67).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в сумі 294860 грн. 22 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку сплати боргу в сумі 1287,31 грн.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірах визначених цією нормою.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.10.2005р. по 20.04.2006р. в сумі 523,85 грн. за прострочення виконання зобов'язання за вересень місяць 2005 р., за період з 21.11.2005 р. по 20.05.2006 р. в сумі 537,05 грн. за прострочення виконання зобов'язання за жовтень місяць 2005 р.; за період з 21.12.2005 р. по 20.06.2006 р. в сумі 1,58 грн. за прострочення виконання зобов'язання за листопад місяць 2005 р.; за період з 21.01.2006 р. по 20.07.2006 р. в сумі 224,83 грн. за прострочення виконання зобов'язання за грудень місяць 2005р.- на загальну суму 1287,31 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 14576,83 грн. за період з 01.02.2004р. по 01.09.2006р. та 48582,44 грн. інфляційних витрат за період з лютого 2004 року по серпень 2006 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 14576,83 грн. за період з 01.02.2004р. по 01.09.2006р. та 48582,44 грн. інфляційних витрат за період з лютого 2004 року по серпень 2006 року, включно, підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з прокуратури Кіровоградської області, вул. Верхня Пермська, 4, м. Кіровоград, ідентифікаційний код 02910025, р/р №024120713 в АППБ "Аваль", МФО 323538, на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр обслуговування споживачів і продажу послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Преображенська, 5, м.Кіровоград, р/р №260044638 в АППБ "Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, код 22211233) – 294860 грн. 22 коп. заборгованості за послуги зв'язку, 48582 грн. 44 коп. – інфляційних збитків, 14576 грн. 83 коп. – 3% річних, 1287 грн. 31 коп. пені., 3313 грн. 90 коп. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран