Рішення № 16487584, 23.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«23 »червня 2011 року Справа №17/43

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства „АП ”Укравтотранс”

юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6

поштова адреса: 07451, Київська область, Броварський район, с. Красилівка,

вул. І. Кожедуба, 2

До ВІДПОВІДАЧА-1: Дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17

ВІДПОВІДАЧА-2: Приватне акціонерне товариство “Магістральполіс”

юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 51

фактична адреса: 01024, м. Київ, пров. І. Козловського, 4, оф. 11

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Моторно (транспортне) страхове Бюро України

юридична адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8

поштова адреса: 02002, м. Київ-2, а/с 272

Про відшкодування 24204,47 грн. збитків

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 юрист, довіреність № б/н від 12.12.2009р.

Від Відповідача-1: ОСОБА_2 юрисконсульт, довіреність №29 від 31.03.2011р.

Від Відповідача-2: не зявився.

Від Третьої особи: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 23209/4 від 07.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "АП "Укравтотранс" заявлено позов до Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування 24204,47грн. матеріальних збитків.

Ухвалою суду від 27.04.11р. залучено за клопотанням Позивача до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Моторно (транспортне) страхове Бюро України та за клопотанням Відповідача залучено до участі у справі іншого Відповідача Закрите акціонерне товариство “Магістральполіс”.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.11р. зареєстровано зміну найменування Закритого акціонерного товариства “Магістральполіс” на Приватне акціонерне товариство “Магістральполіс”.

У судовому засіданні 27.04.11р. представник Відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, вважаючи себе неналежним Відповідачем, а також просить залучити в якості співвідповідача ЗАТ “Магістральполіс” та зазначає наступне. За загальним правилом особа, на користь якої здійснено страхування (в даному випадку Позивач), не має права звертатись безпосередньо до Відповідача, який як відомо Позивачу, застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Страховика ЗАТ “Магістральполіс”. Вимога про відшкодування шкоди має предявлятися Страховику ЗАТ “Магістральполіс”. І лише в разі, якщо страхового відшкодування, сплату якого має проводити Страховик, недостатньо, Позивач, для повного відшкодування шкоди, може звернутись до Відповідача для сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), як це передбачено ст. 1194 ЦКУ.

Крім того, у відзиві Відповідач-1 відмічає, що зі сторони Позивача вбачається порушення вимог Правил дорожнього руху, а отже Позивач сам міг створити небезпечні умови в дорожньому русі, а відповідно до ст. 1188 ЦКУ, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Представник Третьої особи надала письмові пояснення, зазначивши наступне. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закон), у разі її заподіяння, зокрема: у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобовязань за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності. На рівні Закону чітко прописано, що особа яка має право на відшкодування шкоди, згідно цього Закону, зобовязана вчинити певні дії звернутися до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування та надати певний пакет документів, лише в цьому випадку, на умовах визначених Законом, МТСБУ здійснює виплату страхового відшкодування. Крім того, в поясненнях зазначено, що для прийняття рішення МТСБУ про відшкодування шкоди позивачу з фонду захисту потерпілих, останньому необхідно звернутись до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування. На даний час відсутні жодні правові підстави для стягнення в судовому порядку з МТСБУ 24204,47 грн., оскільки у МТСБУ у звязку з відсутністю заяви позивача, не виникало перед ним жодних зобовязань. Таким чином МТСБУ наголошує на тому, що жодним чином не порушувало прав позивача на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права.

У судовому засіданні 23.06.11р. представником Позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить зменшити позовні вимоги на суму 23694,47 грн., оскільки дана сума була добровільно сплачена Позивачу Моторно (транспортним) страховим Бюро України, та остаточно просить стягнути з Відповідача-1 матеріальні збитки (франшизу) у сумі 510,00 грн. та 360,00 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, ухвали про відкладення розгляду справи від 27.04.11р., надіслані Відповідачу-2 за адресами: 01000, м. Київ, вул. Горького, 51, та 01000, м. Київ, вул.Еспланадна, 20, кім. 407, повернулися без вручення адресату з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.05.11р., Приватне акціонерне товариство “Магістральполіс” зареєстроване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 51.

З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.

У судовому засіданні 11.05.11р. представником Позивача надана роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень копія рішення господарського суду м. Києва від 25.01.2011р., де адресою ПАТ “Магістральполіс” значиться: 01024, м. Київ, провулок І. Козловського, 4, офіс, 11.

Ухвали про відкладення розгляду справи від 11.05.11р. та від 26.05.11р., надіслані Відповідачу-2 за адресою: 01000, м. Київ, вул. Горького, 51, повернулася без вручення адресату з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Ухвали про відкладення розгляду справи від 11.05.11р. та від 26.05.11р., надіслані Відповідачу-2 за адресою: 01024, м. Київ, провулок І. Козловського, 4, офіс, 11, були отримані Відповідачем-2 16.05.11р. та 17.06.11р. відповідно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №1400602030450, №1400602075470, наявними в матеріалах справи.

З викладеного вбачається, що судом вжиті всі належні заходи по повідомленню Відповідача-2 про дату час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача-2 за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Враховуючи, що Відповідач-2 не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем-2 суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача-2.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-1 та Третьої особи, суд,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2010 року о 09 год. 20 хв. на 105 км автомобільної дороги Кіпті-Глухів-Бочівськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки "ЗІЛ-131" д.н. НОМЕР_2, який належить Дочірньому підприємству "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", під керуванням водія ДП «Чернігівоблавтодор»ОСОБА_4 та автомобіля марки "Вольво" д. н. НОМЕР_1, що на праві власності належить ПП "АП "Укравтотранс", та яким керував водій ОСОБА_5.

Факт належності автомобіля марки "ЗІЛ-131" д.н.НОМЕР_2 Дочірньому підприємству "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та праці ОСОБА_4. водієм Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на момент ДТП підтверджується наказом Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Філія Вертіївська дорожньо-експлуатаційна дільниця №34-1 від 14.09.2009р. «Про підготовку філії «Вертіївська ДЕД»до роботи в зимовий період 2009-2010 років», відповідно до якого на період зимового обслуговування авто шляху, закріплено необхідну автомобільну та тракторну техніку, що знаходиться на балансі філії «Вертіївська ДЕД»та включена в графік чергування водіїв та трактористів по зимовому утриманню на 2009-2010р. за відповідними водіями та трактористами, зокрема автомобіль ЗІЛ-131 №НОМЕР_2 закріплено за водієм ОСОБА_4

Згідно довідок Відділення ДАІ з обслуговуванню адміністративної території Борзнянського району (підпорядковане УДАІ) автомобіль марки "Вольво" д. н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Як вбачається з довідки Відділення ДАІ з обслуговуванню адміністративної території Борзнянського району (підпорядковане УДАІ) №54 від 06.01.11р., на водія ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, а матеріали ДТП передані до Бахмацького районного суду.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16.02.2010 року ОСОБА_4 за скоєну дорожньо-транспортну пригоду визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до звіту №29 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 09.02.2010 року вартість даного збитку становить 24204,47 грн.

30.12.10р. Позивачем була надіслана Відповідачу-1 претензія про відшкодування матеріального збитку у розмірі 24204,47 грн., яка була отримана останнім 04.01.11р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи, що ОСОБА_4 на момент скоєння правопорушення працював на Дочірньому підприємстві "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Вертіївська ДЕД), якому належав і автомобіль, яким керував ОСОБА_4, Позивач просив стягнути з Відповідача-1 матеріальні збитки у сумі 24204,47 грн.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, зазначивши наступне.

12.10.2009 року між ДП «Чернігівський облавтодор»та ЗАТ «Магістральполіс»був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №002-25-590-10, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, що не суперечить чинному законодавству України, повязані із зобовязанням відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоровю та (або) майну третіх осіб внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу. Забезпечені транспортні засоби зазначались у Додатках 1-22 до цього Договору.

Особою, відповідальність якої застрахована за договором страхування, є будь-яка особа, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та на умовах, визначених законом.

Згідно додатку №15 вищезгаданого договору, до пункту 22 переліку застрахованих автомобілів по філії «Вертіївська ДЕД» ДП «Чернігівський облавтодор»був внесений автомобіль ЗІЛ-131, номерний знак НОМЕР_2, за участю якого сталося ДТП.

При цьому страховий платіж ( в полісі як страхова премія) за даний автомобіль складав 428,59 грн., а ліміт відповідальності Страховика дорівнював 51000,00 грн.

26.10.09р. платіжним дорученням №6069 ЗАТ «Магістральполіс»було перераховано 20000,00 грн. після чого на виконання вимог п.7.2. Договору, був виданий страховий поліс №8655963, який почав діяти з 27.10.2009 року та був чинним до 26.10.2010 року, про що зазначено в самому полісі, скріпленому печатками та підписами сторін, та в довідці ДАІ від 09.01.2010р., яка надана до суду Позивачем.

01.04.2010р. між ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (первісний боржник), Службою автомобільних доріг в Чернігівській області (новий боржник) та приватним акціонерним товариством «Магістральполіс»(кредитор) була укладена угода про заміну боржника в зобовязанні №07/10, відповідно до п.1.1. Угоди новий боржник замінює первісного боржника за зобовязаннями по оплаті боргу в сумі 45026,00 грн. по сплаті страхових платежів, що виникли з Договору №002-25-590-10 про погодження умов обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.10.2009р., який був укладений між первісним боржником та кредитором.

У судовому засіданні 23.06.11р. представником Позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надана заява про зменшення позовних вимог, в якій зазначено наступне.

01.06.2011р. Третя особа на стороні Відповідача - Моторно (транспортне) страхове Бюро України добровільно сплатило страхове відшкодування у розмірі 23694,47 гривень (платіжне доручення №2321 від 31.05.11р.) в межах ліміту відповідальності страховика за мінусом франшизи, яка становить 510,00 грн.

Відшкодування було проведено відповідно до п.п.3.11.3 Положення Президії МТСБУ від 10.02.11р. (протокол №259/2011) на підставі Договору доручення №148/1 від 15.12.2010р. на врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за внутрішніми договорами страхування, укладеного між ПАТ «Магістральполіс»та МТСБУ, документів по справі №19/148, Звіту №29 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 09.02.2010р.

Відповідно до звіту №29 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 09.02.2010 року матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу, складає 24204,47 грн.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8655963 франшиза складає 510,00 грн.

Позивачем також були понесені матеріальні витрати на проведення експертизи з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість якої склала 360,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №29-30 від 10.02.10р. та платіжним дорученням №83 від 08.02.10р.

Позивач просить стягнути з Відповідача-1 матеріальні збитки (франшизу) у сумі 510,00 грн. та 360,00 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Моторним (транспортним) страховим Бюро України надані документи, які підтверджують факт сплати ним Позивачу страхового відшкодування у розмірі 23694,47грн.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.”

Відповідно до ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.”

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

«Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.»

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України:

„1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.”

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

“Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.”

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

“1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.”

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.”

У відзиві Відповідач-1 відмічає, що зі сторони Позивача вбачається порушення вимог Правил дорожнього руху, а отже Позивач сам міг створити небезпечні умови в дорожньому русі, а відповідно до ст. 1188 ЦКУ, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, з постанови Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16.02.2010 року про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та з протоколу судового засідання 16.02.10р. по зазначеній справі вбачається, що ОСОБА_4 в зазначеному судовому засіданні свою вину у скоєному правопорушенні визнав повністю та погодився з обставинами, викладеними у протоколі про правопорушення.

Крім того, ухвалами суду від 27.04.11р., 11.05.11р. та 26.05.11р. пропонувалося Відповідачу-1 та іншим учасникам судового процесу надати письмову думку щодо:

·необхідності призначення автотехнічної експертиз з врахуванням доводів Відповідача-1;

·переліку питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом;

·пропозиції щодо оплати експертизи.

Проте, від Відповідача-1, як і інших учасників процесу, відповідних пропозицій не надійшло.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що Відповідач-1 не довів порушення вимог Правил дорожнього руху зі сторони водія Позивача.

Згідно ч.12.1. ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N1961-IV (далі Закон №1961):

«Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.»

Відповідно до ч.37.5. ст.37 Закону №1961:

«Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.»

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача-1 матеріальних збитків (франшизи) у сумі 510 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з Відповідача-1 360 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №29-30 від 10.02.10р. та платіжним дорученням №83 від 08.02.10р., суд відмічає наступне .

Відповідно до ст.34 Закону №1961:

«34.1. Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

34.2. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.»

За викладених обставин, суд доходить висновку, що 360 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, підлягають стягненню не з Відповідача-1, а з Відповідача-2, тобто з Приватного акціонерного товариства “Магістральполіс”, яке в даному випадку є страховиком.

З приводу розподілу судових витрат суд відмічає наступне.

Згідно ч.ч.1,5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

Державне мито покладається:

·у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

·при задоволенні позову - на відповідача;

·при відмові в позові - на позивача;

·при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з Відповідача-1 102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що матеріальні збитки (франшиза) у сумі 510,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача-1, а 360,00 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу з Відповідача-2, суд доходить висновку, що судові витрати мають бути покладені на Відповідача-1 та Відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22,33,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17, код ЄДРПОУ 32016315, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Приватного підприємства „АП ”Укравтотранс” (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6, поштова адреса: 07451, Київська область, Броварський район, с. Красилівка, вул. І. Кожедуба, 2, код ЄДРПОУ 31170090, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) 510 грн. матеріальних збитків (франшизи), 60 грн. 18 коп. на відшкодування державного мита та 139 грн. 24 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Магістральполіс” (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 51, фактична адреса: 01024, м. Київ, пров. І. Козловського, 4, оф. 11, код ЄДРПОУ 31240251, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Приватного підприємства „АП ”Укравтотранс” (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6, поштова адреса: 07451, Київська область, Броварський район, с. Красилівка, вул. І. Кожедуба, 2, код ЄДРПОУ 31170090, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) 360 грн. за проведення експертизи з встановлення вартості матеріального збитку, 41 грн. 82 коп. на відшкодування державного мита та 96 грн. 76 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

23.06.11