Рішення № 16487432, 23.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2011 Справа № 5024/1033/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора міста Херсона в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

про стягнення 5690047 грн. 09 коп.

за участю прокурора Декалюк Д.Е. посвід. № 67

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 юрисконсульт дов. № 48/10 від 05.04.2011 р.

від відповідача - ОСОБА_2 юрисконсульт дов. № 01-4/10/05 від 04.02.2011 р.

Прокурор м. Херсона в інтересах держави в особі ДК «Газ України»НАК "Нафтогаз України" звернувся з позовною заявою до господарського суду Херсонської області про стягнення з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" - 5690047 грн. 09 коп. заборгованості за договором № 06/09-1393 ТЕ-33 від 23.09.2009 року.

Прокурор та представник позивача в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, письмового відзиву не надав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості підготувати обґрунтований відзив на позов.

Суд відхиляє зазначене клопотання, оскільки, ухвала господарського суду Херсонської області про порушення справи №5024/1033/2011 від 06.06.2011 року., яка була надіслана судом на адресу відповідача рекомендованою поштою, була отримана останнім 08.06.2011 року. Викладене вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, тому відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін,

в с т а н о в и в :

Згідно зі ст. 121 Конституції України, ст. 36 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Нормами Конституції України встановлюються основні принципи існуючого суспільного ладу в Україні, визначаються інтереси держави та гарантії забезпечення цих інтересів.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави у конкретних спірних відносинах, які підлягають розгляду та вирішенню в судовому порядку. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є державним акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі.

Рішенням спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 створено дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та затверджено статут указаної кампанії.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (далі - Постанова № 1729) Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Реалізація природного газу для всіх категорій споживачів, крім визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2 Постанови № 1729, здійснюється Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України".

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України").

Матеріали справи свідчать, що в ході перевірки, проведеної прокуратурою міста Херсона, встановлено, що ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) має заборгованість перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зі сплати за договором поставки природного газу, яка станом на 20.05.2011 становить 5690047,09 тис. грн.

Матеріали справи свідчать, що 23 вересня 2009 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та ПАТ "Херсонська ТЕЦ" (покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1393 ТЕ-33., який був доповнений додатковою угодою № 1 від 21.09.2009 року. Згідно умов вказаного договору, ДК «Газ України»зобов'язався передати відповідачу протягом жовтня - грудня 2009 року та січня - квітня 2010 року природний газ, а ПАТ "Херсонська ТЕЦ", відповідно, прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Відповідно до п.1.3 договору, газ, що постачається, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом вказаного договору.

За п.4.2. договору, право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 4.4. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, ДК «Газ України»свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши відповідачу в період з 01.10.2009 р. по 30.04.2010 р. природний газ на загальну суму 22709904,00грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 31.10.2009р., 30.11.2009р., 31.01.2010р., 28.02.2010р., 31.03.2010 р.. Вказані акти приймання-передачі підписані представниками обох сторін та скріплені печатками

Відповідно до вимог п. 6.1. договору на постачання природного газу № 06/09-1393 ТЕ-33 від 23.09.2009 року оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати за надані послуги з теплопостачання та незважаючи на неодноразові звернення до нього, ПАТ "Херсонська ТЕЦ" за спожиту теплову енергію не розрахувалось.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по договору виконав лише частково, розрахувався за поставлений природний газ в сумі 17019857,00 грн.

Станом на 20.05.2011 року, сума основного боргу Відповідача перед ДК "Газ України" по договору № 06/09-1393/ ТЕ-33 від 23.09.2009 року становить 5690047,09 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 5690047 грн. 09 коп. основного боргу за договором, заявлена обґрунтовано, є доведеною та підлягає задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73000 м. Херсон, Бериславське шосе,1, р/р№2600504112 в ХФ АБ "Укргазбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827)

а) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 31301827, адреса 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 1, р\рахунок 26008301970 у ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465) 5690047 грн. 09 коп. основного боргу;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 25500грн.00коп. державного мита;

в) в доход державного бюджету України (код отримувача 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31218264700002-ККД, "Надходження від оплати витрат іформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)", код призначення платежу - 22050003, символ звітності 264) 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення 24.06.2011 року.