Рішення № 16487396, 10.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2011 Справа № 5024/514/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області, м. Херсон

до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт", м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 202046 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 представник дов. № 17/10-1 від 04.01.2011 р.

від відповідача - ОСОБА_2 юрисконсульт дов. № 07 від 05.04.2011 р.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Скадовський морський торгівельний порт" (відповідач) 192370,96 грн. основного боргу, 9675,80 грн. пені та судові витрати.

Представником позивача у відповідності до ст.22 ГПК України 12.04.2011 року подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 211870,96 грн. основного боргу та 9675,80 грн. пені та судові витрати.

В судовому засіданні позивачем надано докази часткової сплати суми основного боргу, сума якого станом на 10.05.2011 року складає 181870,96 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач наявність заборгованості не заперечує, несплату пояснює скрутним фінансовим становищем його підприємства. В судовому засіданні ним подано клопотання про розстрочку виконання рішення на 12 місяців.

Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує, але строком на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

15 грудня 2009 року між Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (позивач, постачальник послуг) та Державним підприємством "Скадовський морський торгівельний порт" (відповідач, замовник) було укладено договір № 176/05-09/1367СК "На охорону об'єкта Державною службою охорони при УМВС України" , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання по забезпеченню схоронності та цілісності "Об'єкта"

Відповідно до пункту 3.5 Договору сума оплати послуги за цим договором здійснюється "Замовником" за фактично відпрацьовані години шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "Охорони" протягом п'яти банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Акт виконання робіт підписується сторонами кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору (п. 3). На Замовника (відповідача по справі) договором покладено обовязок своєчасно вносити плату.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору управління Державної служби охорони при УМВС України сумлінно виконувало свої обов'язки за договором, але відповідач всупереч п. 3.5 договору не проводив своєчасної оплати за надані послуги охорони.

У зв'язку з чим, на неоднарозові нагадування щодо необхідності сплати наданих послуг відповідач просив розстрочити та відстрочити оплату вже наданих послуг, які станом на 22 березня 2010 року становили 97270,96 грн.

22.03.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 про розстрочення заборгованості в сумі 97270 грн. 96 коп. на строк з 22.03.2010 року по 31 грудня 2010 року., цією ж додатковою угодою сторонами було внесено зміни до умов договору, а саме: п. 1 додаткової угоди № 1 від 22.03.2010 року відповідач взяв на себе зобов'язання погашати заборгованість в сумі 97270,96грн. в термін до 31.12.2010 року шляхом перерахування кожного робочого дня починаючі з 22 березня 2010 року то 31 грудня 2010 по 491 грн. 27 коп.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 визначено, що вартість послуг буде становити 31000 грн. щомісячно починаючі з 22 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Оплата за поточні послуги повинна була здійснюватись відповідачем у відповідності до пункту 3 додаткової угоди № 1 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача кожного робочого дня починаючі з 22 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Як встановлено судом, за період дії договору та додаткової угоди № 1 починаючі з 22 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідач повинен був сплатити 386270,96 грн., але оплачено лише 182900 грн..

31.12.2010 року між відповідачем та позивачем було підписано додаткову угоду, якою строк дії договору подовжено до 28.02.2011 року, при цьому інші умови договору залишились в силі, в тому числі і умови щодо строку оплати послуг, тобто в строк протягом 5 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем 06.09.2010 року за вих. №17/10-4331, 10.03.2011 року та за вихідним № 17/10-11621 відповідачеві були направлені претензії з вимогою погашення боргу за надані послуги з охорони, як вбачається з матеріалів справи відповідач частинами погашав борг, що підтверджено платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.3.1. договору, у разі несвоєчасної оплати послуг охорони, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування за кожен день прострочення платежу.

Станом на 15.03.2011 року загальний розмір пені за договором складає 9452,02. грн..

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, або договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст. 525 ЦК України).

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обовязок виконавця особисто надати послугу, а частина 1 ст. 903 ЦК України - обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі і в строки, що передбачені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За вказаних обставин суд вважає позовні вимоги управління охорони законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню. Судові витрати по справі суд стягує з відповідача, оскільки з вини останнього спір доведено до судового розгляду.

Надавши оцінку доказам наданим сторонами в обґрунтування вимог відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд частково задовольняє заяву відповідача, з врахуванням наступного.

Частина 1 статті 121 ГПК України встановлює процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, у процесі якого ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення. Таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем подання заяви про розстрочення виконання рішення по справі обґрунтоване неможливістю погасити свою заборгованість перед позивачем вчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами скрутного фінансового становища відповідача.

Наявність викладених у заяві відповідача підстав ускладнює добровільне виконання рішення господарського суду внаслідок складного фінансового стану підприємства та значної збитковості його діяльності, а примусове виконання рішення може призвести до значного погіршення ситуації на підприємстві, зупинення господарської діяльності, затримок по сплаті заробітної плати та виконання податкових зобов'язань, ускладнити виплату зобов'язань за кредитами, і, як наслідок, унеможливити розрахунок по існуючому боргу. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання про розстрочку боргу на шість місяців.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-85, 121 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Скадовський морський торгівельний порт" (75700 м. Скадовськ Херсонської області, вул.Пролетарська,2, р/р2600702693399 в ФВ АТ "Укрексімбанк", МФО 352639, код 01125703) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6, код ЄДРПОУ 08597032, р/р 26003070368991 в ХФ АТ "Брокбізнесбанк", МФО 352372) 181870,96грн. боргу, 9452,02. грн. пені, 2020,47 грн. витрат по сплаті держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення на шість місяців.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 16.05.2011 року.