Рішення № 16487099, 24.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.11 Справа № 1/74/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

до Гаражного кооперативу "Автостоянка "Мощінський Яр", м. Луганськ

про стягнення 2362 грн. 55 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 185 від 10.12.2010;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 01.03.11;

Суть спору: про стягнення з відповідача 2139 грн. 04 коп. боргу, 107 грн. 48 коп. пені, 20 грн. 80 коп. 3 % річних та 95 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, подав заяву про зменшення пені, яка обґрунтована посиланням на факт споживання води власником автомийки.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що 01.09.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі Луганського управління /позивачем/ та Гаражним кооперативом "Автостоянка "Мощинський Яр" /відповідачем/ було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 37/19, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги водопостачання, приймання та очищення стоків, а відповідач проводити розрахунки щомісячно, а остаточний розрахунок не пізніше наступного робочого дня після отримання рахунків, що передбачено п. 6.2 договору.

Як свідчить розрахунок боргу (арк. справи 21), який заявлений позивачем до стягнення, він утворився за послуги, надані у жовтні та грудні 2010 року відповідно на суми 2487 грн. 84 коп. та 834 грн. 96 коп.

Надання послуг на вказану суму підтверджується матеріалами справи, у тому числі оформленими позивачем рахунками про кількість поданої води та прийнятих стоків.

Відповідач факт одержання рахунків та існування заборгованості не заперечує.

Зобов”язання по перерахуванню позивачеві вартості послуг в зазначені вище обумовлені договором строки відповідач не провів повністю, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Тому суд встановлює факт прострочення сплати боргу за послуги водопостачання та водовідведення на суму 2139 грн. 04 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин вказаний борг підлягає до стягнення на користь позивача.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 95 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань /за період з серпня 2010 року по січень 2011 року/, а також 20 грн. 80 коп. 3% річних /за період з 12.08.10 по 31.01.11/ та вони також задовольняються судом.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами п.8.1 укладеного договору у вигляді пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка заявлена позивачем у сумі 107 грн. 48 коп. за період з 12.08.10 по 31.01.11 із належним застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка підлягає до стягнення у сумі 10 грн. 00 коп., оскільки судом задовольняється обґрунтоване клопотання відповідача про зменшення пені.

За таких обставин позов задовольняється частково у зазначених вище сумах з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Позивачу підлягають до повернення з державного бюджету України 18 грн. 00 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 05.05.11 № 301 на суму 120 грн. 00 коп., оскільки належний розмір державного мита за позовом складає 102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гаражного кооперативу Автостоянка "Мощинський Яр", м. Луганськ, кв-л. Заречний, ідент. код 24201826 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідент. код 35554719 - 2139 грн. 04 коп. боргу, 10 грн. 00 коп. пені, 95 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, 20 грн. 80 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решті пені відмовити.

4. Повернути позивачу з державного бюджету України 18 грн. 00 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 05.05.2011 № 301.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення 25.06.11.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова