Рішення № 16487070, 20.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 11/52/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 580 559 грн. 33 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 15/д від 20.10.2010;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 03/5-609 від 25.12.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 448707 грн. 16 коп. та 3 % річних в сумі 131852 грн. 17 коп., нарахованих позивачем у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 23 від 03.05.2004.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін, позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи не надані, у звязку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

03.05.2004 між ЗАТ «Луганська вугільна компанія»(позивач у справі) та відособленим підрозділом «Управління по постачанню та збуту продукції»ДП «Луганськвугілля»(відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу товару № 23 (а.с. 8-9), за умовами якого позивач (Продавець) прийняв на себе зобовязання поставити (передати) у власність відповідачеві (Покупцю) товар згідно специфікації, а останній в свою чергу зобовязався оплатити його на протязі 90 днів після одержання товару.

Оскільки відповідачем умови договору не були виконані, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2007 у справі № 1/349 позовні вимоги ЗАТ «Луганська вугільна компанія»до ДП «Луганськвугілля»були задоволені, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 2932726 грн. 51 коп., 3% річних у сумі 243228 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 1027545 грн. 22 коп., витрати за послуги адвоката у розмірі 5000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 24701 грн. 96 коп. та 114 грн. 31 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуті вказаним вище рішенням суду грошові суми відповідачем не сплачені, у звязку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року по серпень 2009 року у сумі 364831 грн. 18 коп. та 3% річних за період з 01.11.2008 року по 01.08.2009 року в сумі 65805 грн. 56 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області № 13/278 від 15.10.2009 позовні вимоги ЗАТ «Луганська вугільна компанія»до ДП «Луганськвугілля»про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 364831 грн. 18 коп. та 3% річних в сумі 65805 грн. 56 коп. задоволені повністю.

На час розгляду даної справи стягнуті вказаними вище рішеннями суду грошові суми не сплачені, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи, у звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, яким просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні нарахування за період з вересня 2009 року по лютий 2011 року в сумі 448707 грн. 16 коп. та 3% річних за період з 02.08.2009 року по 01.03.2011 року у розмірі 131852 грн. 17 коп.

На запит суду Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції листом № 10597 від 09.06.2011 повідомив, що станом на 06.06.2011 виконавчі провадження заведені на підставі наказів господарського суду Луганської області № 1/349 від 28.09.2007 та № 13/278 від 02.11.2009 зупинені відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення заборгованості з ДП «Луганськвугілля»на користь ЗАТ «Луганська вугільна компанія»за даними наказами суду не провадилось.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими для виконання на усій території України.

Згідно з приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2007 у справі № 1/349 позивачем в рамках вказаної справи заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача боргу за договором № 23 від 03.05.2004, інфляційних нарахувань у сумі 1027545 грн. 22 коп. та 3% річних у сумі 243228 грн. 00 коп., нарахованих за період з вересня 2007 року по жовтень 2008 року.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість на суму 2932726 грн. 51 коп.

Оскільки вказана сума відповідачем не сплачена, позивачем в рамках даного позову нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з вересня 2009 року по лютий 2011 року у розмірі 448707 грн. 16 коп. та 3% річних за період з 02.08.2009 року по 01.03.2011 року у розмірі 131852 грн. 17 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обовязок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Такі підстави передбачені, зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобовязання відповідача щодо сплати грошового зобовязання, а саме боргу в сумі 2932726 грн. 51 коп., ґрунтується на умовах договору купівлі-продажу № 23 від 03.05.2004. Обсяг цього зобовязання підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2007 у справі № 1/349.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В даному випадку відповідачем доказів виконання грошового зобовязання не надано, у звязку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», вул. Лермонтова, 1-В, м. Луганськ, код 32473323, на користь Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», вул. Советськая, 18, м. Луганськ, код 32474386, інфляційні нарахування у розмірі 448707 грн. 16 коп., 3 % річних у розмірі 131852 грн. 17 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 5805 грн. 59 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 25.06.2011.

Суддя М.О. Москаленко