Постанова № 16486559, 07.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.Справа № 5024/248/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Риковій О.М.

за участю представників сторін:

Від позивача: Соловйова М.С.

Від відповідача: Антоненко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Антонівське комунальне господарство”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 14.04.2011 року

у справі № 5024/248/2011

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії Херсонобленерго”

до Комунального підприємства „Антонівське комунальне господарство”

про стягнення 86174 грн. 09 коп.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (далі - позивач, ПАТ) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства „Антонівське комунальне господарство” (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 86174 грн. 09 коп. збитків, нарахованих на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 128228 від 21.05.2010р. в результаті безоблікового, бездоговірного споживання електричної енергії.

Позов мотивований тим, що 21.05.2010 р. представниками ПАТ був виявлений факт порушення відповідачем п.п. 3.1, 5.1 Правил користування електричною енергією, оскільки останній самовільно підключив кабель АВВГ 3Х25+1Х16 до опори № 55 по вул. Ювілейній (біля житлового будинку № 5), яким забезпечувалися електроенергією електроустановки встановлені на обєкті “ринок”, про що було складено акт про порушення ПКЕЕ № 128228 від 21.05.2010р., який був підписаний представником відповідача головним спеціалістом з торгівлі Домбровським М.В. без зауважень, а з боку позивача цей акт був підписаний трьома інспекторами енергопостачальної організації.

На підставі вищезазначеного акту рішенням комісії ПАТ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 38 від 16.11.2010р. відповідачу на підставі під. 7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006р. за № 782/12656 був здійснений розрахунок необлікованої електричної енергії за період з 20.10.2009р. по 21.05.2010р. в обсязі 113872 кВт*год. вартістю 86174,09 грн. та для оплати 19.11.2010р. виставлений рахунок № Н7002, який Підприємство повинно було оплатити протягом 30 днів.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку вищевказаний рахунок ПАТ не оплатив, останній просить суд задовольнити його позов у повному обсязі та покласти на Підприємство судові витрати по справі: 861,74 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.04.2011 року (суддя Ємленінової З.І.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 78128 грн. 82 коп. збитків, 781,29 грн. витрат зі сплати держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що 21.05.2010 року представниками ПАТ було виявлено факт порушення відповідачем п.п. 3.1, 5.1 Правил користування електричною енергією, оскільки останній самовільно підключив кабель АВВГ 3х25+1х16 до опори № 55 по вул. Ювілейній, яким забезпечувалися електроенергією електроустановки встановлені на обєкті “ринок”, про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № 128228 від 21.05.2010р., який був підписаний представником відповідача головним спеціалістом з торгівлі Домбровським М.В. без зауважень, а з боку позивача цей акт був підписаний трьома інспекторами енергопостачальної організації.

На підставі вищезазначеного акту рішенням комісії ПАТ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 38 від 16.11.2010р. відповідачу на підставі підп. 7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006р. за № 782/12656 був здійснений розрахунок необлікованої електричної енергії за період з 20.10.2009р. по 21.05.2010р. в обсязі 113872 кВт*год. вартістю 86174,09 грн. та для оплати 19.11.2010р. виставлений рахунок № Н7002, який Підприємство повинно було оплатити протягом 30 днів.

Разом з тим, при дослідженні розрахунку суми збитків встановлено, що відповідно до положень п. 2.6 Методики та виходячи з перерізу проводу, через який приєднані струмоприймачі ( АВВГ 3х25+1х16), допустимий струм для зазначеного провідника становить не 75 А, як помилково зазначено в розрахунку позивача, а 68 А (кількість жил -4), t вик.с.п.=12 год., соs ф=0,9. Відповідно за період з 20.10.2009року по 21.05.2010року розмір збитків становить 78128грн.28коп., а не 86174грн.09коп, які просить стягнути позивач.

НКРЕ також підтверджує, що при розрахунку суми позову позивач допустився помилки при визначені допустимого струму для зазначеного провідника, у звязку з чим середньодобове споживання становить 484,7квт/год, а за період з 20.10.2009року по 21.05.2010року відповідачем спожито електроенергії всього 103241,1 квт/год вартість якої, відповідно до діючого в цей період тарифу, становить 78128грн.82коп.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 78128,28 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що самовільне підключення, яке виявили представники позивача відповідач не здійснював, оскільки земельну ділянку Підприємство за цільовим призначенням не використовує, так як торгівельного містечка не існує, господарська діяльність Підприємством не ведеться, а отже і електроенергія відповідачем на момент складання акту не використовувалась, у звязку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ заперечує проти її задоволення посилаючись на невідповідність викладених у ній доводів фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору оренди від 24.03.2009р. (реєстраційний номер у земельному кадастрі 04091130001) та акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі від 16.03.2009р. відповідач є користувачем земельної ділянки площею 680 кв. м., що розташована на 209 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в с. Молодіжне.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції Підприємство звернулось до ПАТ з листом № 01-037 від 18.06.2009р. щодо припинення електропостачання на вищезазначену земельну ділянку відповідача та виключення цього обєкту з договору на постачання електроенергії № 3218 від 01.12.2003р.

30.06.2009р. ПАТ було припинено постачання електроенергії на вищевказану земельну ділянку та знято електролічильник № 0711270105489355 типу ЦЭ6803В, що видно з акту № 002868 від 30.06.2009р.

21.05.2010р. представниками ПАТ було виявлено факт порушення відповідачем п.п. 3.1, 5.1 Правил користування електричною енергією, оскільки останній самовільно підключив кабель АВВГ 3Х25+1Х16 1х16 до опори № 55 по вул. Ювілейній, яким забезпечувалися електроенергією електроустановки встановлені на обєкті “ринок”, про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № 12828 від 21.05.2010р., який був підписаний представником відповідача головним спеціалістом з торгівлі Домбровським М.В. без зауважень, а з боку позивача цей акт був підписаний трьома інспекторами енергопостачальної організації.

Примірник акту № 128228 від 21.05.2010 року було вручено представнику відповідача, в якому зазначено, що уповноважений представник відповідача запрошується на комісію з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яка відбудеться 01.06.2010 року в 14.00 год. Крім того, відповідачу також поштою було надіслано зазначений акт та запрошення на комісію на 16.11.2010 року, що підтверджується наданим до матеріалів справи описом вкладень до цінного листа, який отримано відповідачем 10.11.2010 року.

Рішенням комісії ПАТ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 38 від 16.11.2010р. відповідачу на підставі під. 7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за № 782/12656 за актом про порушення ПКЕЕ № 128228 від 21.05.2010 р. було здійснено розрахунок не облікованої електричної енергії за період з 20.10.2009р. по 21.05.2010р. в обсязі 113872 кВт*год. вартістю 86174,09 грн. та для оплати 19.11.2010 року виставлений рахунок № Н7002, який Підприємство повинно було оплатити протягом 30 днів з моменту його отримання відповідно п. 6 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. № 122.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав рішенням комісії ПАТ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 38 від 16.11.2010р. та рахунок № Н7002 цінним листом 26.11.2010р., але не оплатив його до теперішнього часу.

Так, згідно з п. 2 ст. 275 ГК України відпуск електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” також передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з постачальником.

Відповідно до п. 6.41. названих вище Правил доказом порушення споживачем вимог цих Правил є належним чином складений двосторонній акт про порушення, який складається уповноваженим представником постачальника електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності представника споживача. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу не донарахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

При цьому, згідно пункту 6.43. Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електроенергію протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги позивача, як постачальника електричної енергії, про стягнення з відповідача 86174,09 грн. збитків, за порушення ПКЕЕ у вигляді самовільного підключення до електромереж, на підставі акту та згідно розрахунків необлікованої електричної енергії, здійснених позивачем відповідно до під. 7. п. 2.1 вказаної вище Методики.

У звязку з цим, статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, згідно п. 2 цієї статті Закону, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 22 ЦК України також визначає збитки, як втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: протиправність поведінки особи, заподіяння збитків, вина та причинний звязок між ними.

Під час розгляду даної справи судами було встановлено, що позивачем під час проведеної перевірки було виявлено порушення відповідачем ПКЕЕ, у вигляді самовільного підключення кабелю АВВГ 3Х25+1Х16 до опори № 55 по вул. Ювілейній (біля житлового будинку № 5), яким забезпечувалися електроенергією електроустановки встановлені на обєкті “ринок”, за результатами яких, складено відповідний акт, на підставі якого, у свою чергу, позивачем і було нараховано відповідачу, згідно підп. 7. п. 2.1 Методики, до сплати суму необлікованої електричної енергії у розмірі 86174,09 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами місцевого суду про те, що при дослідженні розрахунку суми збитків установлено, що відповідно до положень п. 2.6 Методики та виходячи з перерізу проводу, через який приєднані струмоприймачі (АВВГ 3х25+1х16), допустимий струм для зазначеного провідника становить не 75 А, як помилково зазначено в розрахунку позивача, а 68 А (кількість жил -4), t вик.с.п.=12 год., соs ф=0,9. Відповідно за період з 20.10.2009року по 21.05.2010року розмір збитків становить 78128 грн. 28 коп., а не 86174 грн. 09 коп, які просить стягнути позивач.

НКРЕ також підтверджує, що при розрахунку суми позову позивач допустився помилки при визначені допустимого струму для зазначеного провідника, у звязку з чим середньодобове споживання становить 484,7квт/год, а за період з 20.10.2009року по 21.05.2010року відповідачем спожито електроенергії всього 103241,1 квт/год вартість якої, відповідно до діючого в цей період тарифу, становить 78128 грн. 82 коп.

Згідно з ст. 32 ПІК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 32, 34 ГПК України і якими б спростовувалися викладені в акті № 128228 від 21.05.2010 року обставини відповідачем до суду не подано, як і не подано ним доказів, які б спростовували чи оскаржували висновки комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, зазначені в протоколі № 38 від 16.11.2010 року на підставі яких нарахована сума позову.

Посилання скаржника на нездійснення господарської діяльності на ринку в селищі Молодіжне не спростовує факту самовільного безоблікового споживання електричної енергії та не підтверджено належними та допустимими доказами по справі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в користування відповідача на умовах оренди Антонівською селищною радою передавалася земельна ділянка на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.03.2009 року, укладеного між відповідачем і Антонівською селищною радою м. Херсона, зареєстрованого в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за № 04094300011 22.03.2009 року. Факт державної реєстрації цього договору посвідчено селищним головою Семенчевим І.І. Саме копія цього договору, засвідченого печаткою і підписом селищної ради, надавалася при звернені відповідача до позивача з заявою про укладення договору на постачання електричної енергії та була в наступному підставою для укладення договору з відповідачем. Факт передачі земельної ділянки на якій здійснено самовільне підключення до електромереж, в користування відповідача для здійснення ним господарської діяльності підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 16.03.2009 року.

Згідно з пунктом 8 договору оренди від 24.03.2009 року строк дії договору узгоджено до 04.02.2012 року.

В справі не міститься жодного доказу, який би підтверджував факт припинення договірних відносин між відповідачем та Антонівською селищною радою щодо оренди землі і повернення земельної ділянки її власнику у встановленому законом та договором порядку, що свідчить про чинність вказаного договору оренди землі, на якій розміщено ринок в сел. Молодіжне.

Крім того, відповідно до пункту 4.1, 4.2 Статуту відповідача КП “Антонівське комунальне господарство” створене Антонівською селищною радою з метою задоволення потреб територіальної громади с. Антонівка, (до складу якого входить і селище Молодіжне) та суспільних потреб шляхом виконання робіт, надання послуг, здійснення виробництва, торгівельної та посередницької діяльності. Одним із предметів діяльності відповідача є впровадження заходів щодо встановлення та дотримання правил торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів, дотримання нормативно-технічних вимог і правил розміщення зовнішньої реклами на території Антонівської селищної ради.

Розпорядженням селищного голови Антонівської селищної ради № 18 від 17.03.2009року саме директору відповідача та спеціалісту Домбровському М.В. надані повноваження щодо здійснення впорядкування стихійної торгівлі, благоустрою та ведення фінансово-господарської діяльності торгівельного містечка, розташованого на трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в районі 209 км (селище Молодіжне).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами місцевого суду про те, що саме відповідач є уповноваженою особою на території сел. Молодіжне щодо здійснення впорядкування та господарської діяльності стихійного ринку, а тому саме ним здійснено порушення Правил користування електричною енергією.

Акт про порушення правил користування електричною енергією від 21.05.2010 року № 128228 підписано трьома особами позивача та головним спеціалістом КП “Антонівське комунальне господарство” Домбровським М.В. без будь-яких зауважень щодо викладених в ньому фактів, що відповідачем не спростовано, а тому його посилання на те, що акт ним підписувався не як представником відповідача, а як представником влади (депутатом) Антонівської селищної ради є необґрунтованим.

Також, в справі міститься належним чином засвідчена копія трудової книжки Домбровського М.В., з якої вбачається, що з 10.11.2008 року Домбровського М.В. прийнято на роботу в КП “Антонівське комунальне господарство” на посаду головного спеціаліста з питань торгівлі та реклами де він на даний час і працює. Отже, саме Домбровський М.В як представник відповідача підписав акт від 21.05.2010 року без жодних зауважень щодо викладених в акті фактів.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на обєкті „ринок” в сел. Молодіжне і раніше було виявлено аналогічне самовільне безоблікове споживання відповідачем електричної енергії, що підтверджується актом порушення Правил № 127909 від 20.10.2009 року, на підставі якого рішенням господарського суду Херсонської області від 13.07.2010 року по справі № 10/104-10 з відповідача на користь позивача стягнено 30002 грн. 61 коп., так як відповідачем було визнано суму позову.

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки вони обєктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно зясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2011 року у справі № 5024/248/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Антонівське комунальне господарство” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.