Рішення № 16486299, 17.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

17.06.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

16 червня 2011 року справа № 14/70

Позивач:Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»,

вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Приватне мале підприємство «Інпромсервіс»,

вул. Л.Українки, буд.18, кв.4, м. Чернігів

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3703грн.89коп.

Суддя Н.Ю. Книш

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №10 від 31.12.2009 року

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3393грн.47коп. боргу, 167,93грн. пені за період з 02.12.10р. по 01.06.11р., три відсотки річних в сумі 32грн.78коп. за період з 02.12.10р. по 01.06.10р., 109грн.71 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.12.10р. по 30.04.11р. згідно умов договору №1-0712 від 10.02.03р. на постачання теплової енергії.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання від 16.06.11р. про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Згідно з наданою представником позивача Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.06.11р. в реєстрі зареєстроване приватне мале підприємство «Інпромсервіс», місцезнаходження вул. Л.Українки, буд.18 кв.4, м. Чернігів.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження у справі від 03.06.11р., направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві (вул. Л.Українки, буд.18 кв.4, м. Чернігів), яка відповідає адресі його державної реєстрації, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення №02065997.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

10.02.2003 року між сторонами було укладено договір №1-0712 на постачання теплової енергії.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для обєктів перерахованих у додатку №1, який є невідємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Додатком № 1 до договору сторонами було визначено, що опалювальний обєкт знаходиться в м. Чернігів, вул.Одинцова,2, склад площею - 34,8 кв.м, опалення 0,002Гкал/год. Додатком № 3 до договору визначена сторонами річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання.

01.01.06р. між сторонами укладена додаткова угода до договору на постачання теплової енергії №1-0712 від 10.02.03р., відповідно до якої сторони внесли зміни та доповнення до вказаного договору.

Відповідно до п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.06р. виробник (позивач по справі) бере на себе зобовязання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію для опалення, а відповідач зобовязується сплачувати позивачу за одержані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2.-1.3. договору в редакції додаткової угоди від 01.01.06р. сторони встановили, що тарифи на послуги на момент укладення додаткової угоди від 01.01.06р. становлять: на опалення 119,17грн./1 Гкал або 3,07 грн./1 м.кв.; підігрів води 5,39 грн./1м.куб. Тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обовязковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод. Розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення додаткової угоди до договору становить: 106,84грн., у тому числі за: опалення 106,84 грн. за 34,8 кв.м. У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №263 від 30.09.08р. «Про тарифи на послуги теплопостачання в м.Чернігові»та №76 від 16.03.09р. «Про тарифи на послуги теплопостачання в м. Чернігові».

Позивач листом вих.№ 866 від 18.03.2009 року направив відповідачу повідомлення про зміну тарифів за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №76 від 16.03.09р. Факт направлення позивачем відповідачеві повідомлення про зміну тарифів підтверджується реєстром поштових відправлень та фіскальним чеком від 24.03.2009 року.

Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про зміну тарифів, а тому вартість спожитої теплової енергії повинна визначатись з урахуванням тарифів затверджених рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 76 від 16.03.2009р., що і було зроблено позивачем при визначенні вартості наданих послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №1-0712 від 10.02.03р. та додаткової угоди від 01.01.06р. поставив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. на загальну суму 3393,47грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами №1-0712 від 30.11.10р. на суму 854,60грн., №1-0712 від 31.12.10р. на суму 551,93грн., №1-0712 від 31.01.11р. на суму 551,93грн., №1-0712 від 30.02.11р. на суму 551,93грн., №1-0712 від 30.03.11р. на суму 551,93грн., №1-0712 від 30.04.11р. на суму 331,15грн. (а.с.12-17). В розрахунку заборгованості відповідача позивач повідомляє, що рахунок за листопад 2010р. містить донарахування за жовтень 2010р.

Згідно п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюється у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до 6.4. договору в редакції додаткової угоди від 01.01.06р. розрахунки відповідача з позивачем за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

Відповідно до п.6.5. договору в редакції додаткової угоди від 01.01.06р. розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактичну спожиту теплову енергію.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення за період жовтень 2010р. квітень 2011р. в обумовлені договором строки не провів.

На день розгляду справи в суді відповідач у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів виконання зобовязань по оплаті наданих позивачем послуг в повному обсязі.

За таких обставин, борг в сумі 3393,47грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 167грн.93коп. за період з 02.12.2010 року по 01.06.2011 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії суд доходить висновку, що пеня за прострочку оплати спожитої теплової енергії підлягає стягненню в повній сумі - 167,93грн.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 32грн.78коп. за період з 02.12.2010 року по 01.06.2011 року та 109грн.71коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.12.2010 року по 30.04.2011 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат від знецінення грошових коштів та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 109,71грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 32,78грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію на опалення не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 3393,47грн. боргу, 167,93грн. пені, 32,78грн. трьох відсотків річних, 109,71грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Інпромсервіс»(вул. Л.Українки, буд.18, кв.4, м. Чернігів, р/р 26007003467 в ЗАТ «Полікомбанк», МФО 353100, код 30148881) на користь Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»(вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ Банк «Демарк»м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 3393грн.47коп. боргу, 167грн.93коп. пені, 32грн.78коп. 3% річних, 109грн.71коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 102грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

СуддяН.Ю. Книш

Повний текст рішення складено 17.06.2011р.