Рішення № 16485184, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11р.Справа № 33/5005/5445/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірськ", м. Вільногірськ

про стягнення 3 021 779 грн. 08 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Секретар судового засідання Лісневський Д.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 172/10 від 23.12.10р.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ звернулася до господарського суду з позовом та просить стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірськ суми основного боргу у розмірі 2 295 941 грн. 35 коп. , пені - 177 205 грн. 68 коп., інфляційних втрат - 402 190грн. 09 коп. , 3% річних - 146 441грн. 96 коп. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем частково виконано зобовязання за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1435 ТЕ-3 від 23.09.09р., укладеного між сторонами, а саме відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий природний газ. Позивач зазначає, що станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача складає 2 295 941грн. 35 коп.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 16.06.11р. оголошувалась перерва до 23.06.11 р.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 23.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та КП "Теплові мережі" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 1435 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупця природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному у статті 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає покупцю в період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 6271, 9 тис. куб.м.

Згідно з п. 4.2 Договору право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м. газу становить - 593,448 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільвої надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20 %, а всього з ПДВ - 872,78 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ та послуги його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обігів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обігів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 1 від 23 вересня.2009р. до договору поставки природного газу сторонами доповнено п. 2.1 підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 8600 тис. куб.м.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 13 482 096 грн. 94 коп. , що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 21-25).

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобовязання за договором поставки природного газу виконав частково, розрахувавшись за поставлений природній газ у сумі 11 186 155, 59 грн., станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума боргу відповідача перед позивачем складає 2 295 941, 35 грн., яка не оплачена, що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого природного газу, строк оплати поставленого природного газу, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого природного газу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2 295 941грн. 35 коп.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 18.10.2010 року по 18.04.2011р. у сумі 177 205, 68 грн., інфляційні за період з грудня 2009 року по березень 2011 року у сумі 402 190, 09 грн. та 3 % річних за період з 11.12.2009р. по 18.04.2011р. у сумі 146 441, 96 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня за період прострочення платежів з 18.10.2010 року по 18.04.2011р. становить 177 205, 68 грн. , яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з грудня 2009 року по березень 2011 року включно становлять 402 190, 09 грн., 3% річних за період прострочення платежу з з 11.12.2009р. по 11.08.2011р. 146 441, 96 грн., які підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, з урахування встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач не належним чином виконував свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення оплати наданих послуг, тому позовні вимоги є обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірськ" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 17, код ЄДРПОУ 24422912) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) основного боргу - 2 295 941 (два мільйони двісті дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 35 коп. , пені - 177 205 (сто сімдесят сім тисяч двісті п'ять) грн. 68 коп., інфляційних втрат - 402 190 (чотириста дві тисячі сто дев'яносто) грн. 09 коп. , 3% річних - 146 441 (сто сорок шість тисяч чотириста сорок одна) грн. 96 коп., державне мито у сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот ) грн. 00 коп. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Рудовська

Повне рішення складено 24.06.2011 р.