Постанова № 16479415, 25.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 88

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2011 року 18:08 № 2а-2410/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000622330/0 від 22.06.2010 року, № 0000622330/1 від 27.09.2010 року,

№ 0000622330/2 від 24.11.2010 року,

за участю представників сторін:

представник позивача Фрейдун О.М.;

представник позивача ОСОБА_2, довіреність № 655 від 14.03.11 р.;

представник відповідача Піскун І.О.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 лютого 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту позивач, ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000622330/0 від 22.06.2010 р., № 0000622330/1 від 27.09.2010 р. та № 0000622330/2 від 24.11.2010 р. (далі по тексту ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1, ППР № 0000622330/2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2410/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2410/11/2670 до судового розгляду у судовому засіданні на 11 березня 2011 року.

В судовому засіданні 11 березня 2011 року представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із необхідністю надати доповнення до позовної заяви та пояснення по справі з врахуванням заперечення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

16 березня 2011 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано пояснення по справі з врахуванням заперечення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 20-10/808 та доповнення до позовної заяви № 20-10/809.

Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:

1) Задовольнити позовні вимоги ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у повному обсязі;

2) Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000622330/0 від 22.06.2010 р., № 0000622330/1 від 27.09.2010 р. та № 0000622330/2 від 24.11.2010 р. про визначення ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 41018,30 грн., в тому числі 29 247 грн. основного платежу та застосування до ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій у розмірі 11771,30 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1 та ППР № 0000622330/2, відповідно до яких до ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 41018,30 грн., в тому числі 29 247 грн. основного платежу та 11771,30 грн. штрафних санкцій, є неправомірними, прийняті без врахування всіх первинних документів позивача та норм законодавства, а останніми спростовується висновок ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про завищення валових витрат у 2009 році, що призвело до заниження податку на прибуток за відповідний період.

Представник відповідача заперечував проти позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що в ході перевірки позивача у показниках, відображених у рядку 04.5 (сума внесків на довгострокове страхування життя, недержавне пенсійне забезпечення) Декларацій з податку на прибуток підприємства було встановлено завищення задекларованих показників за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 16988,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва з 19.04.2010 р. по 03.06.2010 р. проводилась планова виїзна перевірка ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р. За результатами перевірки був складений Акт № 633/1-23-30-31899285 від 10.06.2010 р. (далі по тексту Акт № 633/1-23-30-31899285).

Пунктом 3.1.2. Акту № 633/1-23-30-31899285 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва встановлено, що в порушення пп. 5.6.2. п. 5.6. ст. 5 та пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР зі змінами і доповненнями (далі по тексту Закон № 334/94-ВР), ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" завищено валові витрати на загальну суму 116988 грн., в результаті чого пунктом 3.1.4 Акту № 633/1-23-30-31899285 встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 29247 грн., в тому числі по періодах: 4 кв. 2008 р. 5 915 грн., 1 кв. 2009 р. 5 969 грн., 2 кв. 2009 р. 5 970 грн., 3 кв. 2009 р. 5 712 грн., 4 кв. 2009 р. 5 681 грн.

Висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про завищення валових витрат базуються на тому, що сума нарахованих пенсійних внесків за недержавне пенсійне страхування працівників ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" більша за суму сплачених пенсійних внесків за недержавне пенсійне страхування працівників ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", а тому на суму нарахованих, але не сплачених пенсійних внесків у порушення пп. 5.6.2. п. 5.6. ст. 5 та пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі Акту № 633/1-23-30-31899285 Державною податковою інспекцією було прийнято ППР № 0000622330/0, відповідно до якого ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 41018,30 грн., в тому числі 29 247 грн. основного платежу та 11771,30 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаним повідомленням-рішенням, головою правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" була подана до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва первинна скарга на ППР № 0000622330/0, в якій скаржник просив скасувати ППР № 0000622330/0.

За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги № 18163/10/25-011 від 20.08.2010 р. (далі по тексту Рішення № 18163/10/25-0110), відповідно до якого первинна скарга була залишена без задоволення, а ППР № 0000622330/0 без змін.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням № 18163/10/25-011, головою правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" була подана до Державної податкової адміністрації м. Києва повторна скарга на ППР № 0000622330/0 та ППР № 0000622330/1, в якій скаржник просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у м. Києві було прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги № 5943/10/25-114 від 03.11.2010 р. (далі по тексту - Рішення № 5943/10/25-114), відповідно до якого повторна скарга була залишена без задоволення, а ППР № 0000622330/0 та ППР № 0000622330/1 без змін.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням № 5943/10/25-114, головою правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" була подана до Державної податкової адміністрації України скарга на ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1 та № 0000622330/2, в якій скаржник просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги № 578/25-0115 від 17.01.2011 р. (далі по тексту Рішення № 578/25-0115), відповідно до якого скарга була залишена без задоволення, а ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1 та ППР № 0000622330/2 без змін.

Позивач вважає вищевказані ППР незаконними та неправомірними з підстав невідповідності чинному законодавству України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

11 грудня 2006 року між ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Вкладник) та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ті.Бі.Ай.Ейч. СігмаБлейзер", що діяло від імені Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Європа" (Фонд) було укладено пенсійний контракт № Ю-100-29, відповідно до якого Фонд надає особам, визначеним в Додатку № 3 до контракту фінансову послугу з недержавного пенсійного забезпечення, а Вкладник зобовязується сплачувати на рахунок Фонду пенсійні внески на користь осіб, зазначених у додатку № 3 до даного контракту відповідно до умов обраної пенсійної схеми.

На виконання зазначеного договору сторонами помісячно здійснювалось нарахування пенсійних внесків для сплати тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі по тексту Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, яким є договір, його додатки, розрахунки, платіжні документи.

Суд погоджується із висновком позивача про те, що оскільки ні договір, ні розрахунки пенсійних внесків не визнавались судом недійсними, вони вважаються правомірними (ст. 204 "Презумпція правомірності правочину" Цивільного кодексу України).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із змісту наведеної норми суд вбачає, що кваліфікуючою ознакою документів, підтверджуючих валові витрати, є обовязковість їх ведення (зберігання) за правилами ведення податкового обліку. Проте, чинне законодавство України не містить переліку документів, обовязкових для ведення і зберігання з метою їх застосування у податковому обліку, а тому жодний документ по формальній ознаці не може бути визнаний не підтверджуючим валові витрати. Отже, суд прийшов до висновку, що позивачем надано всі належні документи: договір, його додатки, розрахунки, платіжні документи. Всі документи, що підтверджують валові витрати, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

З наведеного вбачається, що ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на виконання Закону № 996-XIV, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, у звязку із наявністю всіх первинних документів, правомірно внесено до складу валових витрат витрати, повязані із недержавним пенсійним забезпеченням працівників ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абз. 2-3 пп. 5.6.2 п. 5.6. ст. 5 Закону № 334/94-ВР, якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

Встановлюючи завищення валових витрат за рахунок витрат недержавного пенсійного страхування працівників платника податків, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зобовязана обґрунтовувати перевищення при цьому 15-ти відсоткового барєру нарахованої заробітної плати працівнику за рік та перевищення розмірів податкової соціальної пільги.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив віднесення позивачем до складу валових витрат витрати недержавного пенсійного страхування працівників у межах встановлених пп. 5.6.2 п. 5.6. ст. 5 Закону № 334/94-ВР, тобто у межах 15-ти відсоткового барєру нарахованої заробітної плати працівнику за рік та у рамках розмірів податкової соціальної пільги.

Згідно з пп. 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон № 2181-ІІІ) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо "дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях".

Відповідно до ст. 3 Закону № 334/94-ВР обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення сум скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Отже, при визначенні обєкта оподаткування за результатами перевірки повинні бути враховані не тільки суми завищення валових витрат, але й суми занижених валових витрат, підтверджених документами.

Відтак, з аналізу первинних документів бухгалтерського обліку і даних податкового обліку та звітності за 2009 рік випливає, що витрати, які підтверджуються документально і повинні бути віднесені до складу валових витрат відповідно до ст. 5 Закону № 334/94-ВР, у позивача обліковуються на суму 4227 948,02 грн., в тому числі витрати, повязані з орендою офісних приміщень та легкового автотранспорту на суму 781 301,49 грн. відповідно до п. 5.2.1 та п. 5.4.10 цього Закону, а у декларації за 2009 рік позивачем помилково відображено заниження витрат на суму 307176,78 грн.

Відповідачем не враховано, що навіть при вилученні з валових витрат суми нарахованих, але не сплачених внесків на недержавне пенсійне страхування у розмірі 93 329 грн. за 2009 рік та при включенні помилково не відображених витрат з оренди офісних приміщень та легкового автотранспорту у розмірі 307 176,78 грн. за цей період, рядок 06 декларації за 2009 рік становить 15534 645,78 грн., а відтак у рядку 08 декларації за 2009 рік зявляється відємний обєкт оподаткування в сумі 213 849 грн. При цьому, заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2009 року на суму 5 681 грн. не відбувається за жодних обставин.

Судом вбачається порушення відповідачем вимоги пп. 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, а також вимоги Методичних вказівок щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджених Наказом ДПА України від 02.12.2005 р. № 540 щодо необхідності посилань на конкретний первинний документ, "невикористання, використання або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій" та положення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом від 10.08.2005 р. № 327 і не враховано відємне значення обєкта оподаткування за 2009 рік у розмірі 307176,78 грн. при визначенні податку на прибуток за 4 квартал 2009 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність факту завищення ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" валових витрат на загальну суму 116988 грн., а, відповідно, факту заниження податку на прибуток на загальну суму 29247 грн., в тому числі по періодах: 4 кв. 2008 р. 5 915 грн., 1 кв. 2009 р. 5 969 грн., 2 кв. 2009 р. 5 970 грн,. 3 кв. 2009 р. 5 712 грн., 4 кв. 2009 р. 5 681 грн.

Крім того, судом встановлено, що у період, за який відповідачем здійснено нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій (з 15.02.2010 р. по 15.06.2010 р.), ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" знаходилося у процедурі банкрутства і згідно ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ та ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 44/124-Б від 15.02.2010 р. на підприємстві діяв мораторій, у тому числі на нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до Преамбули Закону № 2181-ІІІ, цей Закон не регулює питання погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, у будь-якому випадку відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток за період з 15.02.2010 р. по 15.06.2010 р.

Таким чином, висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, викладені в Акті № 633/1-23-30-31899285, зроблені без урахування всіх первинних документів та норм законодавства, а ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1 та ППР № 0000622330/2 винесені з порушенням закону.

У відповідності до п. 4.1.4. ст. 4 Податкового кодексу України основними засадами податкового законодавства є, у тому числі, принцип правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд прийшов до висновку, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва не доведена правомірність висновків, викладених в Акті № 633/1-23-30-31899285 щодо завищення позивачем валових витрат, а відповідно, заниження позивачем податку на прибуток підприємства, а тому ППР № 0000622330/0, ППР № 0000622330/1 та ППР № 0000622330/2 винесені з порушенням закону.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований, а тому підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000622330/0 від 22.06.2010 р., № 0000622330/1 від 27.09.2010 р. та № 0000622330/2 від 24.11.2010 р. про визначення Відкритому акціонерному товариству "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 41018,30 грн., в тому числі 29 247 грн. основного платежу та застосування до Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій у розмірі 11771,30 грн.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.04.2011 р.