Постанова № 16479253, 14.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року № 2а-3177/11/2670

Об 11 годині 42 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.

за участю:

представника відповідача: Ріпи С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»

до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва

про скасування рішення № 580 від 16 лютого 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»звернулося до суду з позовом про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16 лютого 2011 року в частині нарахування пені у розмірі 13901,88 грн. та штрафу у розмірі 6996,02 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва винесло рішення № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким неправомірно нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»за період з 11 січня 2010 року по 9 лютого 2011 року (при цьому в рішенні зазначений період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року) штраф та пеню, оскільки товариство взяте на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва 11 січня 2010 року в звязку із зміною місцезнаходження, а відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не може нараховувати пеню та штрафні санкції за період з 1 січня 2011 року по 9 лютого 2011 року, оскільки норма закону згідно якої проводилось їх нарахування відмінена з 1 січня 2011 року.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з огляду на положення законів України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва винесене рішення № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року правомірно, оскільки позивач несвоєчасно перераховував страхові внески.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»є юридичною особою та перебуває на обліку як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва з 11 січня 2010 року.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058-ІV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону№ 1058-ІV встановлено, щострахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону№ 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058 (із змінами і доповненнями) виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно п. 13 ст. 106 Закону № 1058-ІV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до п. 14 Закону № 1058-ІV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»Пенсійний фонд України має право стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Рішенням № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»застосована штрафна санкція у сумі 130694,88 грн. та пеня у розмірі 92816,36 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку страхувальника, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»станом на 11 січня 2010 року обліковувалася заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 224381,11 грн.

Згідно акту прийому-передачі від 1 березня 2010 року № 1332/03-26 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 170867 Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»(код 32964103) змінено юридичну адресу підприємства: 01023, м.Київ, Печерський район, вул. Індустріальна, 28.

Відповідно реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах та за заявою платника, у зв'язку із зміною юридичної адреси проведено позапланову перевірку товариства. Результати перевірки відображено в акті № 0033 від 04 лютого 2010року, який надісланий позивачу листом від 11 лютого 2010 року № 928/03-26.

Згідно висновків проведеної документальної перевірки та аналізу особових рахунків встановлено наступне: станом на 01 березня 2010 року борг товариства відповідача становить 651846,97 грн. в тому числі: страхові внески 243381,11 грн. (жовтень 2009 року 4696,46 грн., листопад 117892,34 грн., грудень- 120792,31 грн.), фінансові санкції 293459,65 грн., пеня 115006,21 грн. (рішення № 1056 від 25 грудня 2009 року, рішення №1065 від 29 грудня 2009 року, рішення № 6 від 15 січня 2010 року, рішення № 16 від 29 січня 2010 року).

Матеріали до судових органів та державної виконавчої служби не передавались, інформація щодо оскарження вимог (рішень) відсутня.

Тому, доводи позивача про те, що відповідач неправомірно нарахував штрафні санкції та пеню з 11 січня 2010 року судом до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню не починаючи з 11 січня 2011 року, з урахування наявності заборгованості у позивача за попередній період.

Крім того,суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих правовідносин.

Основними вимогами до рішення субєкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто, норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення субєкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності (тобто правильне застосування норм матеріального права), так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури (дотримання процесуальних норм).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.

Судом встановлено, що в спірних правовідносинах Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва прийнято рішення, яке відповідає обставинам, які склалися фактично (оскільки в суді знайшов підтвердження факт існування підстав для накладення штрафу та пені за період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року), тобто вказане рішення є вірним по суті та узгоджується з вимогами чинного законодавства України.

Доводи позивача про те, що відповідач неправомірно виніс рішення №580 від 16 лютого 2011 року, оскільки 1 січня 2011 року норми Закону №1058-ІV втратили чинність, на підставі яких відповідач прийняв оскаржуване рішення, судом до уваги також не приймаються з наступних підстав.

Згідно п. 7 розділу VIIІ Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відповідач правомірно застосував норми законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не предявлено.

Беручи до уваги наявність у позивача заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року, що підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України позивача та розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку та враховуючи, що відповідачем дотримано всіх вимог при винесенні рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про скасування рішення № 580 від 16 лютого 2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А.Бояринцева

Постанова виготовлена в повному обсязі 17 червня 2011 року.