Постанова № 16479182, 11.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2011 року письмове провадження № 2а-2829/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Автопрофі"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 00045823/0 від 17.06.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Автопрофі»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.06.2010 №00045823/0.

Скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.06.2010 №00045823/0 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ДПА у м. Києві залишені без задоволення.

Рішенням ДПА України від 19.01.2001 №633/6/23-0515 (отримано позивачем 31.01.2011) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.06.2010 №00045823/0 залишено без змін, скаргу ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»- без задоволення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент складання контрагентом позивача ТОВ «Інфокс Плюс»податкових накладних, свідоцтво платника ПДВ не було анульованим в порядку, встановленому чинним законодавством України, а саме підприємство не виключено з Реєстру платників ПДВ.

За таких обставин позивач вважає висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про відсутність права на податковий кредит на підставі виданих ТОВ «Інфокс плюс»податкових накладних не ґрунтується на нормах чинного законодавства України і є неправомірним, оскільки господарські операції, первинні бухгалтерські документи та договір між позивачем і ТОВ «Інфокс плюс»у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, відсутній вирок суду у справі про фіктивне підприємництво тощо.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2011 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд. Зазначена ухвала та копія адміністративного позову вручені представнику відповідача 15.03.2011 року.

У судове засідання 13.04.2011 відповідач не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заперечень чи пояснень по суті спору не надав.

Виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судовому засіданні 13.04.2011 року позивачем надано пояснення по суті позову зазначив, що відсутні підстави для виклику свідка чи експерта.

Суд, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Встановлено час для надання доказів по справі до 29.04.2011 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інфокс плюс»за період з 01.10.2006 по 30.09.2009. за результатами перевірки складено акт від 28.05.2010 №1250/23-12/32775677 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 №00045823/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 47840 грн., в т.ч. основний платіж 31893 грн. та штрафна (фінансова) санкція 15947 грн.

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, у періоді, що перевірявся ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Інфокс плюс»згідно договору про рекламне обслуговування №АВ-002/11 від 03.11.2008. Предметом договору є: Замовник (ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі») замовляє Виконавцю, а Виконавець (ТОВ «Інфокс плюс») бере на себе зобовязання по наданню рекламних послуг, а саме:

-виготовляти та розміщувати рекламу у друкованих засобах масової інформації (ЗМІ), на телебаченні (ТБ), радіо носіях (радіостанціях), а також зовнішню рекламу (білборди, лайтбокси, сітілайти та інші);

-виготовляти та друкувати поліграфічну продукцію;

-виготовляти сувенірну продукцію та надавати інші рекламні послуги, які не заборонені законодавством України;

-виготовляти оригінал-макети реклами, надавати допомогу у складанні рекламних текстів, статей.

Виконання сторонами умов договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами (рахунки-фактури, акти виконаних робіт з надання рекламних послуг, медіа-плани, податкові накладні), копії надані позивачем до матеріалів справи та які були досліджені в ході здійснення позапланової виїзної перевірки.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. До перевірки надано виписки банку, що підтверджують перерахування позивачем грошових коштів в рахунок оплати рекламних послуг ТОВ «Інфокс плюс».

ТОВ «Інфокс плюс»(код ЄДРПОУ 36176191) зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві Державною адміністрацією та знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. У перевіряємий період директором та засновником ТОВ «Інфокс плюс»був ОСОБА_1

Як вбачається з акту перевірки, висновки про відсутність у позивача права на податковий кредит зроблені на підставі пояснень директора ТОВ «Інфокс плюс»ОСОБА_1

Так в акті перевірки зазначено, що згідно пояснень ОСОБА_1 директора та засновника ТОВ «Інфокс плюс»у 2008 році знайомий на імя ОСОБА_2 запропонував йому зареєструвати на своє імя ТОВ «Інфокс плюс»за грошову винагороду, на що він погодився.

До ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інфокс плюс» ОСОБА_1 ніякого відношення не має. Договори, акти виконаних робіт, податкову звітність не підписував. Статутний фонд не формував.

На підставі зазначених пояснень ОСОБА_1, посилаючись на ст.. 203, 215 ЦК України відповідачем зроблено висновок про нікчемність укладеного між ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»та ТОВ «Інфокс плюс»договору.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Недійсність договорів поставки, актів приймання-передачі підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України є оспорюваними.

Водночас в акті перевірки не зазначено про наявність судового рішення, яким визнано недійсним Договір про рекламне обслуговування №АВ-002/11 від 03.11.2008 укладений між ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»та ТОВ «Інфокс плюс».

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В свою чергу пояснення ОСОБА_1 директора ТОВ «Інфокс плюс»не має для суду наперед встановленої сили. В акті перевірки не зазначено про порушення кримінальної справи та наявності вироку суду.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3 та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Відповідно до інформації з бази даних платників ПДВ, що розміщена на офіційному вебсайті ДПА України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інфокс плюс»анульовано за ініціативою податкового органу 25.10.2010 року.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Судом встановлено, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Рекламна агенція «Автопрофі»та ТОВ «Інфокс плюс»здійснювались у період листопад-грудень 2008 року. Отже, на момент укладання угоди та складання податкових накладних ТОВ «Інфокс плюс»було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ «Інфокс плюс»було належним чином зареєстрованим підприємством, наділеним цивільною правосубєктністю, зареєстрованим платником податку на додану вартість, яким були виписані та надані позивачу податкові накладні, а позивачем були сплачені кошти за отримані послуги, в т.ч. податок на додану вартість.

За таких обставин, висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі складених ТОВ «Інфокс плюс» податкових накладних, суд вважає помилковими. Формування позивачем податкового кредиту по факту отримання податкових накладних повністю відповідає вимогам Закону України «Про податок на до дану вартість».

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним включення позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів справи суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 №00045823/0 винесено відповідачем необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Автопрофі»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.06.2010 №00045823/0.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Автопрофі»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій