Постанова № 16478921, 27.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м. Київ, вул. Камандарма Каменєва, 8, корп. 1, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2011 року 11:19 № 2а-2683/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шрамко Ю.Т.

при секретарі судового засідання Четвертак Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

до Закритого акціонерного товариства "Топаз-Електронікс"

простягнення заборгованості у розмірі 381 838,87грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Набок Ю.В., посвідчення № 196;

від Державної податкової інспекції: ОСОБА_2, довіреність № 1/10-007 від 12.01.2011 р.;

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району м. Києва (надалі Позивач) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Топаз-Електронікс" (надалі Відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 381838, 87 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.05.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2010 р. встановлено, що Заступником прокурора Києво-Святошинського району Київської області не пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Топаз-Електронікс" про стягнення заборгованості у розмірі 381 838,87грн.

В судове засідання 27.05.2011 р. прибули представники прокурора Києво-Святошинського району м. Києва та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області районі м. Києві. Представники позивачів позов підтримали в повному обсязі та пояснили, що позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг перед державним бюджетом України виник у звязку із несплатою узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю у розмірі 378311,98 грн. та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов"язань у розмірі 3526,89 грн. за період з 30.03.2009 р. по 30.01.2011 р.

Відповідач в судове засідання не прибув, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до вимог ч.8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців, відповідно до якого, Відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повісткивиклики. Таким чином, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заперечень проти позову Відповідач до суду не надавав.

У відповідності до п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положення ст. 15 Закону України "Про плату за землю" передбачають, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно положень ст. 27 Закону України "Про плату за землю", контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як свідчать матеріали справи, Відповідачем подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області районі м. Києва податкові декларації орендної плати за земельну ділянку № 3608 від 21.01.2009 р. та № 1472 від 28.01.2010 р. згідно з договором оренди від 01.11.2005 р.

Згідно Акту камеральної перевірки по питанню несвоєчасності сплати до бюджету орендної плати за заемлю № 76/1503 від 25.03.2009 р. та Акту про результати невиїзної документальної перевірки по питанню несвоєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідачу відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов"язань.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій контролюючих органів є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону, податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також, відповідно до п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких Позивач просить стягнути суму заборгованості, матеріали справи не містять. Таким чином, визначені в них зобовязання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Крім того, у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області у відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно Акту № 45 від 10.09.2009 р. були винесені дві податкові вимоги. В матеріалах справи містяться корінці першої та другої податкових вимог № 1/603 від 06.04.2009 р. та № 2/1061 від 23.06.2009 р. щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями, які Відповідач отримав. Докази їх оскарження Відповідач суду не надав.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим ст.ст. 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства, п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по суті позову не заперечив, доказів які б спростовували позовні вимоги не надав. Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду спору суду не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Топаз-Електронікс" (ідентифікаційний код 25202319) на користь держави заборгованість з орендної плати за землю у сумі 381 838,87 грн. (трьохсот восьмидесяти однієї тисячі восьмисот тридцяти восьми гривень 87 коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 31 травня 2011 р.

Суддя Шрамко Ю.Т.