Постанова № 16478660, 07.06.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/4562/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.

при секретаріВересняк А.А.

за участі:сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Ранок" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВК “Ранок ”звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2010року №0001452301/0, від 13.12.2010 року, № 0001452301/1 та від 14.01.2011 року № 0001452301/2 про визначення податкового зобовязання за основним платежем -519434 грн. та за штрафними санкціями 259717 грн., а всього 779151.00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що передача активів підприємства відповідно до передавального акту при його реорганізації не може розглядатись як операція з поставки товарів та послуг.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві .

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки ТзОВ СВК “Ранок” с.Нова Гребля, код ЄДРПОУ 34708010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.05.2009 р. по 18.10.2010р. державною податковою інспекцією у Волочиському районі Хмельницької області був складений акт №1015/23/0034708010, відповідно до якого встановлено порушення ТзОВ СВК“Ранок» вимоги підпункту 7.4.1. пункту 7.4, статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.97 р., а саме: не включено до складу податкових зобовязань за червень 519434 грн. ПДВ з вартості активів, переданих ТОВ «Волочиськ-Агро» згідно з передавальним балансом, тобто за рахунок проведення операції, які не є об'єктом оподаткування.

На підставі висновків акту № №1015/23/0034708010 ДПІ у Волочиському районі винесло податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010року №0001452301/0, яким визначила податкове зобовязання позивача за податком на додану вартість 519434 грн. та 259717 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованої з посиланням на 1.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Волочиському районі були винесені податкові повідомлення-рішення від 13.12.2010 року, № 0001452301/1 та від 14.01.2011 року № 0001452301/2.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Відповідно до ст. 107 ЦК України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт.

Згідно ч.4 ст.105 ЦК України - повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

В свою чергу учасники ТзОВ СВК «Ранок» в протоколі №25/2008 від 25.12.2008 року у розділі - затвердження процедури припинення діяльності підприємства зазначили, що прийняття та розгляд претензій кредиторів може бути протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення діяльності, а через 2 місяці після публікації повідомлення в пресі складається та затверджується передавальний акт.

Відповідно, комісія з припинення діяльності ТзОВ СВК «Ранок» склала передавальний акт через два місяці, а загальні збори ТзОВ СВК «Ранок» протоколом №3 від 11.05.2009 року затвердили даний передавальний акт.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно Протоколу №3 від 11.05. 2009 р. загальних зборів учасників ТзОВ СВК “Ранок” прийнято рішення припинити діяльність ТзОВ “Ранок” шляхом приєднання до ТОВ “Волочиськ-Агро”. Згідно вказаного протоколу від загальних зборів учасників ТзОВ СВК “Ранок ” затверджено передавальний акт, згідно з яким ТзОВ СВК Ранок” у зв'язку з приєднанням до ТОВ “Волочиськ-Агро” передає, а ТОВ “Волочиськ-Агро” приймає майно на загальну суму 2597172, 18 грн. Вказаний акт нотаріально посвідчений 10.06.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за №1883, відтак станом на 11.05.2009 року все майно зазначене у передавальному акті було передано його правонаступнику ТОВ «Волочиськ- Агро».

Відповідно до ч.3 ст. 59 Господарського кодексу України поняття "приєднання" як вид реорганізації передбачає, що у разі приєднання одного або декількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У відповідністю з ч.1 ст. 59 та ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України приєднувані особи припиняються, а особа, до якої приєднують, стає їх правонаступником.

Підтвердженням факту приєднання активів, капіталу та зобов'язань ТзОВ СВК “Ранок” до ТОВ “Волочиськ- Агро” є передавальний акт від 11.05.2009р., який затверджений протоколом загальних зборів учасників ТзОВ СВК “Ранок ” №3 від 11.05.2009 р.

Пунктом 1.31 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка визначає порядок реорганізації платників, всі права та обов'язки щодо сплати податків переходять до правонаступників.

Одержані фонди не відповідають визначенню "безоплатно отримані товари, роботи (послуги) в розумінні п.1.23 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки безоплатно отримані товари, роботи (послуги) включаються до складу валових доходів.

При отриманні основних фондів в якості внеску до статутного фонду підприємство понесло витрати в розмірі емітованих корпоративних прав, оскільки отримання основних фондів в статутний фонд розглядається не як безоплатне отримання, а як продаж товарів в обмін на компенсацію, і такою компенсацією є емітовані корпоративні права.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що не можна розглядати приєднання ТзОВ СВК “ Ранок” до ТОВ “Волочиськ-Агро”як операцію з безоплатної передачі активів, в тому рахунку і основних фондів або як операцію з купівлі-продажу, оскільки приєднання здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства. Подальше визначення податкових зобов'язань платника податку - правонаступника здійснюється з урахуванням результатів діяльності підприємства, яке було реорганізовано.

Спірні податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі - 519 434 грн., базуються на викладених у акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.3.2.8 п.3.2 ст.З, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниженням податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму - 519 434 грн. у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань за червень 2009 року податку на додану вартість у вказаному розмірі по операції з передачі майна товариства його правонаступнику - ТОВ «Волочиськ-Агро» відповідно до передавального акту.

Відповідно п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі - Закон №168/97-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, податкове зобов'язання з ПДВ - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

За змістом пп.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

У ч.1 .І ст.712 Цивільного кодексу України, визначено поняття, що таке договір поставки:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обгрунтування позиції відповідача, що передача обов'язків до ТОВ «Волочиськ-Агро» - є компенсацією за отриманий товар в даному випадку є хибним, оскільки законодавець чітко зазначив, що покупець повинен сплати певну грошову суму за отриманий товар.

З урахуванням зазначених вище норм для цілей оподаткування податком на додану вартість поставкою є господарська операція з передачі за компенсацію (або безоплатно) товару згідно з будь-якими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на цей товар.

Отже, господарська операція, яка не підпадає під поняття цивільно-правового договору, не є поставкою в контексті п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР і не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

За визначенням ч.І ст.202 і ч.І ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони, і двостороннім - якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.ч. 2 і 3 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав, в тому числі права власності на майно, є не тільки договори, а й, зокрема, інші юридичні факти.

У Листі від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд Україні вказав, що не є правочинами, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва; рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

Частиною 1 ст.106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються зокрема за рішенням його учасників.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТзОВ СВК «Ранок» №25/2008 від 25.12.2008 року про припинення діяльності підприємства шляхом приєднання до ТОВ «Волочиськ-Агро», наслідком якого стала передача майна відповідно до передавального акту, не є цивільно-правовим договором.

За змістом ч.І ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Таким чином, якщо в результаті реорганізації майнові права та обов'язки підприємства у певній частині переходять до його правонаступника, активи та пасиви балансу такого підприємства в такій самій частині приєднуються до активів та пасивів цього правонаступника.

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі злиття, приєднання або перетворення комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, і передається в орган, який здійснює державну реєстрацію.

Передавальний акт, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТзОВ СВК «Ранок» №3 від 11.05.2009 року, яким позивач передав ТОВ «Волочиськ-Агро» своє майно у зв'язку з приєднанням до останнього, оформлений з дотриманням вказаних положень Цивільного кодексу України.

За змістом до п.13.5 ст.13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час існування спірних відносин, реорганізацією платника податків - юридичної особи з метою оподаткування є зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:

а)зміну назви платника податків, а для господарських товариств - зміну організаційно-правового статусу підприємства, що тягне за собою зміну їх ідентифікаційного та/або податкового номера;

б)злиття платника податків, а саме передання його активів до статутних фондів інших платників податків, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який зливається з іншими;

в)розподіл платника податків на декілька осіб, а саме розподілення його активів між статутними фондами новостворених юридичних осіб та/або фізичними особами внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який розподіляється;

г)виділення з платника податків інших платників податків, а саме передання частини активів платника податків, що реорганізовується, до статутних фондів інших ліквідація платника податків, що реорганізовується.

Таким чином, реорганізація ТзОВ СВК «Ранок» шляхом приєднання до ТОВ «Волочиськ-Агро» є зміною його правового статусу як платника податку, в результаті якої відбувається передача вєіх прав та обов'язків, в тому числі щодо сплати податків, його правонаступнику (ТОВ «Волочиськ-Агро»), а не поставкою майна підприємства в розумінні п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР, відтак не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Відтак майно, отримане в результаті приєднання ТзОВ СВК «Ранок» до ТОВ «Волочиськ-Агро», не є доходом останнього в розумінні п.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин, оскільки відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства). В даному випадку таким внеском є майно позивача, яке включається до складу майна ТОВ «Волочиськ-Агро».

Крім цього слід враховати, що ТзОВ СВК «Ранок», яке приєднується до правонаступника не отримує за це жодної компенсації, в тому числі і у вигляді корпоративних прав ТОВ «Волочиськ-Агро», і припиняє своє існування як юридична особа.

За змістом п. 1.11 ст. 11 Закону №168/97-ВР термін "корпоративні права" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В силу п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Припинений в результаті приєднання до ТОВ «Волочиськ-Агро» ТзОВ СВК «Ранок» не може бути власником корпоративних прав правонаступника, оскільки в силу ч.І ст.325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

З огляду на викладене є безпідставним посилання відповідача на пп.7.4.1 п 7 . 4 ст 7 Закону №168/97-ВР, в силу якого, якщо у подальшому товари (послуги), договірна вартість яких брала участь у формуванні податкового кредиту звітного періоду, починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Оскільки передача майна ТзОВ СВК «Ранок» відповідно до передавального акту його правонаступнику не є поставкою, то, відповідно, ці відносини не регулюються пп. 3.2.8 п.3.2 ст.З Закону №168/97-ВР, яка визначає порядок оподаткування податком на додану вартість операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку.

Таким чином, реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 і підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168.

Крім цього, згідно п.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР зобов'язання щодо умовного продажу товарних залишків або основних фондів, виникають виключно за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ.

На дату анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ в обліку ТзОВ СВК «Ранок» товарні залишки, основні фонди та інші активи не рахувались, оскільки ще в травні місяці 2009 року останні були передані правонаступнику за передавальним актом, тому застосовувати п.9.8 вищевказаного закону у нашого підприємства не було підстав.

Відповідно, ТзОВ СВК «Ранок» не міг їх використовувати після дати передавального акту ніяким чином, а правонаступник ТОВ «Волочиськ-Агро» використовував приєднані активи виключно в оподатковуваних операціях, тому, твердження відповідача щодо порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР є безпідставними.

З аналізу пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у ст.3 ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, передача активів із сторони ТзОВ СВК «Ранок» на користь свого правонаступника ТОВ «Волочиськ-Агро» згідно вищевказаного передавального акту не підпадають під дію статті 3 (операції які не є об'єктом оподаткування), та статті 5 (операції, що звільнені від оподаткування) Закону №168/97-ВР , а отже і застосування відповідачем пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 даного закону є необґрунтованим.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Окрім вказаного, аналізуючи зміст податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 року за №0001452301/1 слід зазначити, що в рішенні не вказано, яким саме підпунктом (а, б, в чи г ) підпункту 4.2.2 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» керувався відповідач при прийнятті рішення.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі, якщо:

а/ платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б/ дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов 'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в/контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов 'язання.

г/ згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень № 0001452301/0 від 17.11.2010 р., №0001452301/1 від 13.12.2010 р., № 0001452301/2 від 14.01.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі - 519 434 грн. та штрафних санкцій в сумі - 259 717 грн., а відтак позовні вимоги позивача про їх скасування є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області № 0001452301/0 від 17.11.2010 року, № 0001452301/1 від 13.12.2010 року та № 0001452301/2 від 14.01.2011 року в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість за червень 2009 року в сумі в сумі 779 151 грн.( в тому чмслі за основним платежем- 519 434 грн. та за штрафними санкціями -259 717 грн.).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2011 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/Г.В. Лабань

"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань