Постанова № 16478381, 15.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 2-а-2609/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бєрьозка Ю.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Міськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту позивач або ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000341702 від 17.03.2011 року про нарахування грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 80736 грн., за штрафними санкціями у сумі 20184 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП щодо дотримання нею вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року, про що складений відповідний акт перевірки. За наслідками перевірки в діяльності позивача виявленні порушення:

-пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі по тексту Закон №168/97) у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 80736 грн.;

-пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 у результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1716 грн. в квітні 2010 року;

-ст.ст.203,215,228,662,655,656 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Дані наведені по декларації з податку на додану вартість з березень 2009 року, квітень 2009 року, серпень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року та квітень 2010 року про обсяги придбання (про податковий кредит сформований за рахунок ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП КФ “Бетта”, ПП “Інвестюгагротранс”є недійсними.

У звязку з цим, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року, №0000341702, яким позивачу донараховано грошове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 100920 грн., з них за основним платежем 80736 грн., за штрафними санкціями 20184 грн.

Відповідно до акту перевірки порушення вимог податкового законодавства з боку позивача полягали в тому, що нею з ОСОБА_2 Михайлом Івановичем укладено договір оренди транспортних засобів, якій всупереч положенням ст.799 ЦК України не було посвідчено нотаріально, тобто на думку ДПІ зазначений договір в силу ст.220 ЦК України є нікчемним, а отже він не створює жодних правових наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Тобто податок на додану вартість, сплачений позивачем в ціні товару під час придбання запчастин, паливно-мастильних матеріалів, для утримання орендованих транспортних засобів не може бути включений до складу податкового кредиту.

Крім цього, на думку ДПІ, позивач мала взаємовідносини з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”, які не задекларували свої податкові зобовязання з ПДВ внаслідок проведення господарських операцій з ФОП. Зазначені підприємства не мають земельних ділянок, транспортних засобів, інших основних фондів. У звязку з цим, ДПІ вважає, що господарські операції між ФОП та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”є безтоварними, а отже податкові накладні, які виписані від цих підприємств не можуть бути такими, що дають право на формування податкового кредиту.

Позивач вважає, що доводи ДПІ є не обґрунтованими, так як відповідач при проведенні перевірки не врахував наявність у ФОП додаткової угоди про нотаріальне посвідчення договору оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року; третейської угоди від 03.01.2008 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, відповідно до якої сторони домовились, що будь які спори й розбіжності, які виникають або можуть виникнути між ними при виконанні, зміні або визнанні недійсним, неукладеним (дійсним) договору оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року будуть розглядатись та остаточно вирішуватись в постійно діючому третейському суді при товарній біржі “Херсонська обласна товарна біржа”; акту прийому-передачі транспортних засобів від 03.01.2008 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв вантажні автомобілі марки КАМАЗ та причепи до них, оригінали свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; рішення постійного діючого третейського суду при товарній біржі “Херсонська обласна товарна біржа”від 03.03.2008 року в справі №08-01/00, відповідно до якого визнано дійсним договір оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і яке на момент розгляду справи у суді не є оскарженим.

Тобто, на думку позивача договір оренди транспортних засобів, між нею та ОСОБА_3 є чинним, а тому податок на додану вартість, сплачений позивачем в ціні товару під час придбання запчастин, паливно-мастильних матеріалів, для утримання орендованих транспортних засобів має бути включений до складу податкового кредиту.

Крім цього, позивач вважає, що взаємовідносини з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”мали товарний характер, а тому нею правомірно, на підставі наявних податкових накладних сформовано податковий кредит. Твердження відповідача щодо відсутності доказів фактичного отримання та відвантаження товарів, а також щодо нікчемності усіх операцій купівлі-продажу за участю ФОП та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс” та ПП КФ “Бетта”є припущенням, неприпустимим в офіційних документах субєкта владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та обґрунтував їх відповідно до змісту позову.

Крім цього, на питання суду представник позивача повідомив, що підставою для зміни постачальників 26.01.2011 року та 28.01.2011 року з ПП “Зерно Торг ФП-ШОД”, ПП “Савтехнології”, ПП “Авалон-Плюс”, ПП “Пріор-Агро”, ПП “Дайнемік”, ПП “Оріон Агро Плюс”на постачальників ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”, ПП КФ “Бетта”стала помилка особи, яка вела у підприємця бухгалтерський облік. Після виявлення помилки 26.01.2011 року та 28.01.2011 року ФОП до ДПІ були подані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ.

Представник відповідача проти позову заперечувала у повному обсязі, свою позицію обґрунтувала відповідно до правової позиції, викладеної в акті перевірки. Крім цього, суду пояснила, що на її думку договір оренди транспортних засобів між ФОП та ОСОБА_3 є недійсним, оскільки сторонами по договору не додержано передбачену законом вимогу щодо нотаріального посвідчення договору. Щодо рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі “Херсонська обласна товарна біржа”від 03.03.2008 року по справі №08-01/00 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року, то на думку ДПІ воно не відповідає вимогам ч.2 ст.49 Закону України “Про третейські суди”в частині нотаріального посвідчення. Крім цього, рішення третейського суду виконується добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні, однак на думку ДПІ рішення по справі №08-01/00 сторонами не виконано, так як договір оренди транспортних засобів, який зазначеним рішенням визнаний дійсним, не пройшов державної реєстрації у відповідних органах. У звязку з невиконанням рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі “Херсонська обласна товарна біржа” від 03.03.2008 року по справі №08-01/00 в частині державної реєстрації договору у відповідних органах, договір оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року не є укладеним, а враховуючи приписи ст.210 ЦК України він не породжує виникнення прав та обовязків у сторін договору та не має ніяких правових наслідків.

За таких обставин ДПІ вважає, що договір найму транспортних засобів, укладений між субєктом господарювання ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_3 є нікчемним (в частині використання транспортних засобів у підприємницькій діяльності), а отже придбані запчастини та паливно-мастильні матеріали, інші витрати та технічне обслуговування не є такими, які використовувалися в господарській діяльності, а податок на додану вартість, сплачений під час їх придбання, не може бути включений до складу податкового кредиту ФОП.

Крім цього, представник відповідача суду пояснила, що позивач мала взаємовідносини з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”, які не задекларували свої податкові зобовязання з ПДВ внаслідок проведення господарських операцій з ФОП. Зазначені підприємства не мають земельних ділянок, транспортних засобів, інших основних фондів. У звязку з цим, ДПІ вважає, що господарські операції між ФОП та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”є безтоварними, а отже податкові накладні, які виписані від цих підприємств не можуть бути такими, що дають право на формування податкового кредиту.

З таких обставин, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову, а податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року, №0000341702 залишити без змін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши факти, що мають юридичне значення для прийняття рішення, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

При наданні правової оцінки діяльності ФОП, суд виходив з поняття податку на додану вартість, платника податку на додану вартість, реальності (товарності) проведення операцій, а також загально правового принципу переваги змісту над формою.

Так, податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168/97, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168/97 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Так, дослідженням податкової правосубєктності ФОП встановлено, що 22.01.2003 року ОСОБА_2 зареєстрована у виконавчому комітеті Херсонської міської ради як фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1), 22.01.2003 року взято на облік в ДПІ у м. Херсоні є платником єдиного податку та платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №НОМЕР_2 від 01.09.2005 року). Відповідно до довідки Головного управління статистики у Херсонській області №1189 від 08.12.2004 року ФОП здійснює діяльність з посередництва в торгівлі різними товарами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші види оптової торгівлі.

10.11.2006 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті ФОП ОСОБА_2 видано ліцензію, якою дозволено внутрішнє перевезення вантажів. Строк дії ліцензії до 10.11.2011 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року, №1388 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, непівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів”, власник транспортного засобу мав право передати в установленому порядку право користування ним іншій фізичній або юридичній особі, внаслідок чого підрозділами ДАІ видавався тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування.

Так, підрозділами ДАІ на імя ОСОБА_2 було видано тимчасові реєстраційні талони НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, які надавали їй право на користування транспортними засобами КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10. На зазначені транспортні засоби Головавтотрансінспекцією були видані ліцензійні картки, як додатки до ліцензій, які надавали право ОСОБА_2 проводити роботи на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Відповідно до вимог чинного податкового та цивільного законодавства України діяльність фізичної особи-підприємця є індивідуалізованою, вона відповідає за зобовязаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. При цьому, фізична особа-підприємець в своїй діяльності може використовувати майно, яке нею правомірно набуте.

Отже аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку про належну податкову правосубєктність ФОП ОСОБА_2 та про правомірність використання нею в своїй діяльності автомобілів КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10.

Відповідно до належно зареєстрованих трудових договорів між працівником і фізичною особою від 23.03.2009 року, 01.08.2005 року, 01.02.2006 року, 12.11.2006 року у ФОП ОСОБА_2 водіями працюють ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зазначені особи застраховані відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України.

Під час допиту в якості свідка водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що вони дійсно працюють у ФОП ОСОБА_2 на автомобілях КАМАЗ, за що отримують заробітну плату. Автомобілі КАМАЗ через їх тривалий термін експлуатації потребують постійного технічного обслуговування. Запчастини для автомобілів постачає особисто ФОП ОСОБА_2

Дослідженням копій договорів на перевезення вантажів між ФОП ОСОБА_2 та замовниками послуг, товарно-транспортних накладних, іншої первинної документації до зазначених договорів, а також враховуючи покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд прийшов до висновку про реальність операції по перевезенню вантажів. Представником ДПІ зазначений факт не спростовувався.

Крім цього, дослідженням письмових доказів по справі, а саме договору про надання послуг №17/08 від 05.03.2008 року, додаткових угод до нього, рахунку №13 від 23.01.2009 року, платіжного доручення №12 від 26.12.2009 року, акту виконаних робіт №13, податкової накладної №1 від 23.01.2009 року, копії фіскальних чеків за січень 2009 року, розрахункової квитанції №139, видаткової накладної №С-00000143 від 24.02.2009 року, податкової накладної від 24.02.2009 року, №00000144, рахунку №95 від 18.02.2009 року, акту виконаних робіт №95 від 18.02.2009 року, платіжного доручення №25 від 26.02.2009 року, податкової накладної №68 від 18.02.2009 року, розрахункової квитанції №83, видаткової накладної №С-00000085 від 10.02.2009 року, податкової накладної №00000087 від 10.02.2009 року, товарного чеку №19, фіскальних чеків за лютий 2009 року, рахунку-фактуру №ТС-0000204 від 31.03.2009 року, платіжного доручення №238790 від 31.03.2009 року, видаткової накладної №ТС-0000177 від 31.03.2009 року, податкової накладної №173 від 31.03.2009 року, фіскального чеку від 18.03.2009 року, податкової накладної №146 від 18.03.2009 року, видаткової накладної №2555 від 18.03.2009 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №1849, розрахункової квитанції №84, видаткової накладної №К-0000114 від 31.03.2009 року, податкової накладної №0000050 від 31.03.2009 року, рахунку №196 від 17.03.2009 року, акту виконаних робіт №196, платіжного доручення №37 від 24.03.2009 року, податкової накладної №152 від 17.03.2009 року, квитанції №12, видаткової накладної №11185 від 25.03.2009 року, податкової накладної №12951 від 25.03.2009 року, розрахункової квитанції №166, видаткової накладної №С-00000171 від 04.03.2009 року, податкової накладної №00000171 від 04.03.2009 року, фіскальних чеків за березень 2009 року, фіскального чеку за 20.02.2009 року, видаткової накладної №1523 від 20.02.2009 року, податкової накладної №175 від 20.02.2009 року, фіскального чеку за 20.02.2009 року, видаткової накладної №1538 від 20.02.2009 року, податкової накладної №182 від 20.02.2009 року, розрахункової квитанції №101, видаткової накладної №К-0000148 від 28.04.2009 року, податкової накладної №0000081 від 28.04.2009 року, розрахункової квитанції №92, видаткової накладної №К-0000130 від 16.04.2009 року, податкової накладної №0000067 від 16.04.2009 року, розрахункової квитанції №100, видаткової накладної №К-0000147 від 28.04.2009 року, податкової накладної №0000080 від 28.04.2009 року, розрахункової квитанції №99, видаткової накладної №К-0000144 від 27.04.2009 року, податкової накладної №0000077 від 27.04.2009 року, розрахункової квитанції №11, видаткової накладної №Ш-00000031 від 17.04.2009 року, податкової накладної №00000022 від 17.04.2009 року, розрахункової квитанції №205, видаткової накладної №С-00000209 від 14.04.2009 року, податкової накладної №00000209 від 14.04.2009 року, розрахункової квитанції №202, видаткової накладної №С-00000206 від 13.04.2009 року, податкової накладної №00000206 від 113.04.2009 року, акту виконаних робіт №274 від 14.04.2009 року, рахунку №274 від 14.04.2009 року, платіжного доручення №49 від 16.04.2009 року, податкової накладної №229 від 14.04.2009 року, платіжного доручення №50 від 16.04.2009 року, рахунку-фактуру №ТС-0000208 від 16.04.2009 року, видаткової накладної №ТС-0000183 від 16.04.2009 року, податкової накладної №180 від 16.04.2009 року, розрахункової квитанції №210, видаткової накладної №С-00000214 від 16.04.2009 року, податкової накладної №00000214 від 16.04.2009 року, розрахункової квитанції №13, видаткової накладної №Ш-00000033 від 21.04.2009 року, податкової накладної №00000024 від 21.04.2009 року, фіскальних чеків за квітень 2009 року, розрахункової квитанції №107, видаткової накладної №К-0000155 від 08.05.2009 року, податкової накладної №0000087 від 08.05.2009 року, розрахункової квитанції №23, видаткової накладної №Р-00000028 від 28.05.2009 року, податкової накладної №00000037 від 28.05.2009 року, розрахункової квитанції №22, видаткової накладної №ЛЄМ-000026 від 06.05.2009 року, податкової накладної №000024 від 08.05.2009 року, рахунку №362 від 15.05.2009 року, акту виконаних робіт №362 від 15.05.2009 року, платіжного доручення №63 від 18.05.2009 року, податкова накладна №328 від 15.05.2009 року, розрахункова квитанція №497, видаткова накладна №Г-00000071 від 26.06.2009 року, податкова накладна №00000067 від 26.06.2009 року, розрахункова квитанція №457, видаткова накладна №Г-00000027 від 19.06.2009 року, податкова накладна №00000027 від 19.06.2009 року, розрахункова квитанція №70, видаткова накладна №Ш-00000113 від 15.06.2009 року, податкова накладна №00000098 від 15.06.2009 року, розрахункова накладна №41, видаткова накладна №Р-00000046 від 01.06.2009 року, податкова накладна №00000059 від 01.06.2009 року, платіжне доручення №74 від 01.06.2009 року, рахунок-фактура №ПП-0172 від 01.06.2009 року, податкова накладна №147 від 01.06.2009 року, фіскальний чек від 03.06.2009 року, видаткова накладна №64591 від 03.06.2009 року, податкова накладна №6499 від 03.06.2009 року, фіскальний чек від 03.06.2009 року, видаткова накладна №64570 від 03.06.2009 року, податкова накладна №6489 від 03.06.2009 року, платіжне доручення №75 від 02.06.2009 року, рахунку №384 від 01.06.2009 року, податкова накладна №21 від 02.06.2009 року, видаткова накладна №5461 від 03.06.2009 року, фіскальних чеків за червень 2009 року, фіскального чеку, податкової накладної №148 від 18.06.2009 року, видаткової накладної №6228 від 18.06.2009 року, фіскального чеку від 03.06.2009 року, податкової накладної №19 від 03.06.2009 року, видаткової накладної №5467 від 03.06.2009 року, фіскального чеку від 10.06.2009 року, податкової накладної №57 від 10.06.2009 року, видаткової накладної №5803 від 10.06.2009 року, фіскальний чек від 15.06.2009 року, податкової накладної №93 від 15.06.2009 року, видаткової накладної №6002 від 15.06.2009 року, фіскального чеку від 18.06.2009 року, податкової накладної №131від 18.06.2009 року, видаткової накладної №6188 від 18.06.2009 року, фіскального чеку від 18.06.2009 року, податкової накладної №130 від 18.06.2009 року, видаткової накладної №6161 від 18.06.2009 року, товарного чеку №135, рахунку №466 від 12.06.2009 року, акту виконаних робіт №446 від 12.06.2009 року, платіжного доручення №78 від 25.06.2009 року, податкової накладної №397 від 12.06.2009 року, квитанції №26, видаткової накладної №35505 від 29.07.2009 року, податкової накладної №38711 від 29.07.2009 року, розрахункової квитанції №510, видаткової накладної №Г-00000084 від 02.07.2009 року, податкової накладної №00000080 від 02.07.2009 року, розрахункової квитанції №563, видаткової накладної №Г-00000138 від 14.07.2009 року, податкової накладної №00000133 від 14.07.2009 року, розрахункової квитанції №552, видаткової накладної №Г-00000126 від 13.07.2009 року, податкової накладної №00000122 від 13.07.2009 року, розрахункової квитанції №559, видаткової накладної №Г-00000133 від 13.07.2009 року, податкової накладної №00000129 від 13.07.2009 року, розрахункової квитанції №545, видаткової накладної №Г-00000119 від 11.07.2009 року, податкової накладної №00000115 від 11.07.2009 року, розрахункової квитанції №527, видаткової накладної №Г-00000101 від 09.07.2009 року, податкової накладної №00000097 від 09.07.2009 року, розрахункової квитанції №526, видаткової накладної №Г-00000100 від 09.07.2009 року, податкової накладної №00000096 від 09.07.2009 року, розрахункової квитанції №511, видаткової накладної №Г-00000085 від 03.07.2009 року, податкової накладної №00000081 від 03.07.2009 року, розрахункової квитанції №509, видаткової накладної №Г-00000083 від 02.07.2009 року, податкової накладної №00000079 від 02.07.2009 року, рахунку №522 від 10.07.2009 року, акту виконаних робіт №522 від 10.07.2009 року, платіжного доручення №90 від 15.07.2009 року, податкової накладної №471 від 10.07.2009 року, фіскального чеку від 20.07.2009 року, податкової накладної №1168 від 20.07.2009 року, фіскального чеку від 02.07.2009 року, видаткової накладної №8636 від 02.07.2009 року, податкової накладної №8312 від 02.07.2009 року, фіскального чеку від 01.07.2009 року, видаткової накладної №8541 від 01.07.2009 року, податкової накладної №8233 від 01.07.2009 року, фіскального чеку від 04.07.2009 року, накладної №157 від 04.07.2009 року, податкової накладної №157 від 04.07.2009 року, фіскальних чеків за липень 2009 року, товарних чеків №169,170, податкової накладної №5 від 01.07.2009 року, видаткової накладної №6595 від 25.06.2009 року, фіскального чеку від 01.07.209 року, податкової накладної №174 від 18.07.2009 року, видаткової накладної №7667 від 18.07.2009 року, податкової накладної №135 від 15.07.2009 року, видаткової накладної №7467 від 15.07.2009 року, фіскального чеку від 15.07.2009 року, фіскального чеку від 09.07.2009 року, податкової накладної №79 від 09.07.2009 року, видаткової накладної №7179 від 09.07.2009 року, фіскального чеку від 01.07.2009 року, податкової накладної №8 від 01.07.2009 року, видаткової накладної №6848 від 01.07.2009 року, податкової накладної №6 від 01.07.2009 року, видаткової накладної №6600 від 01.07.2009 року, податкової накладної №257 від 24.07.2009 року, видаткової накладної №7917 від 24.07.2009 року, платіжного доручення №93 від 03.08.2009 року, рахунку №461 від 18.06.2009 року, податкової накладної №144 від 18.06.2009 року, видаткової накладної №5636 від 18.06.2009 року, податкової накладної №325 від 04.08.2009 року, видаткової накладної №9906 від 04.08.2009 року, товарних чеків №215,216, розрахункової квитанції №137, видаткової накладної №Р-00000150 від 27.08.2009 року, податкової накладної №00000168 від 27.08.2009 року, рахунку №626 від 14.08.2009 року, акту виконаних робіт №626 від 14.08.2009 року, платіжного доручення №104 від 26.08.2009 року, податкової накладної №565 від 14.08.2009 року, фіскальних чеків за серпень 2009 року, видаткової накладної №РН-000067 від 19.08.2009 року, квитанції до прибуткового касового ордера №93, податкової накладної №67 від 19.08.2009 року, податкової накладної №303 від 24.09.2009 року, видаткової накладної №10967 від 24.09.2009 року, фіскального чеку від 24.09.2009 року, податкової накладної №292 від 23.09.2009 року, видаткової накладної №10895 від 23.09.2009 року, фіскального чеку від 23.09.2009 року, платіжного доручення №105 від 01.09.2009 року, податкової накладної №45 від 01.09.2009 року, рахунку №759 від 27.08.2009 року, видаткової накладної №9485 від 01.09.2009 року, податкової накладної №152 від 15.09.2009 року, видаткової накладної №10314 від 15.09.2009 року, фіскального чеку від 15.09.2009 року, накладної №44 від 01.09.2009 року, видаткової накладної №Р-00000189 від 03.09.2009 року, розрахункової квитанції №176, податкової накладної №00000207 від 03.09.2009 року, товарних чеків №196,226, видаткової накладної №К-0000312 від 18.09.2009 року, розрахункової квитанції №194, податкової накладної №0000235 від 18.09.2009 року, видаткової накладної №С-00000385 від 23.09.2009 року, розрахункової квитанції №361, податкової накладної №00000371, рахунку №713 від 15.09.2009 року, акту виконаних робіт №713, платіжного доручення №119 від 17.09.2009 року, податкової накладної №650 від 15.09.2009 року, товарного чеку №240, квитанції про оплату від 18.09.2009 року, податкової накладної №379 від 22.09.2009 року, податкової накладної №382 від 22.09.2009 року, видаткової накладної №РН-0000345 від 22.09.2009 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №103, фіскальних чеків за вересень 2009 року, платіжного доручення №130 від 12.10.2009 року, акту виконаних робіт №803 від 07.10.2009 року, рахунку №803 від 07.10.2009 року, податкової накладної №737 від 07.10.2009 року, видаткової накладної №К-0000350 від 20.10.2009 року, розрахункової квитанції №218, податкової накладної №0000272 від 20.10.2009 року, податкової накладної №1749 від 12.10.2009 року, фіскального чеку від 12.10.2009 року, податкової накладної №110 від 13.10.2009 року, видаткової накладної №11850 від 13.10.2009 року, фіскального чеку від 13.10.2009 року, податкової накладної №173 від 19.10.2009 року, видаткової накладної №12068 від 19.10.2009 року, фіскального чеку від 19.10.2009 року, податкової накладної №217 від 22.10.2009 року, видаткової накладної №12237 від 22.10.2009 року, фіскального чеку від 22.10.2009 року, податкової накладної №285 від 28.10.2009 року, видаткової накладної №12471 від 28.10.2009 року, фіскального чеку від 28.10.2009 року, податкової накладної №284 від 28.10.2009 року, видаткової накладної №12470 від 28.10.2009 року, фіскального чеку від 28.10.2009 року, податкової накладної №119795 від 19.10.2009 року, видаткової накладної №17046 від 19.10.2009 року, фіскального чеку від 19.10.2009 року, податкової накладної №119796 від 19.10.2009 року, видаткової накладної №17048 від 19.10.2009 року, фіскального чеку від 19.10.2009 року, податкової накладної №0000269 від 19.10.2009 року, видаткової накладної №К-0000347 від 19.10.2009 року, розрахункової квитанції №216, податкової накладної №0000273 від 20.10.2009 року, видаткової накладної №К-0000351 від 20.10.2009 року, розрахункової квитанції №219, рахунку №945 від 25.11.2009 року, акту виконаних робіт №945, платіжного доручення №146 від 27.11.2009 року, податкової накладної №854 від 25.11.2009 року, податкової накладної №318 від 28.10.2009 року, видаткової накладної №13798 від 28.11.2009 року, фіскального чеку від 28.11.2009 року, податкової накладної №309 від 27.11.2009 року, видаткової накладної №13669 від 27.11.2009 року, фіскального чеку від 27.11.2009 року, податкової накладної №21 від 03.11.2009 року, видаткової накладної №12769 від 03.11.2009 року, фіскального чеку від 03.11.2009 року, податкової накладної №271 від 25.11.2009 року, видаткової накладної №13648 від 25.11.2009 року, фіскального чеку від 25.11.2009 року, податкової накладної №0716 від 02.11.2009 року, видаткової накладної №бел-0726 від 02.11.2009 року, товарного чеку від 02.11.2009 року, податкової накладної №000134 від 25.11.2009 року, видаткової накладної №ЛЄМ-000141 від 25.11.2009 року, розрахункової квитанції №124, фіскальних чеків за листопад 2009 року, платіжного доручення №148 від 30.11.2009 року, рахунку №1308 від 30.11.2009 року, податкової накладної №336 від 30.11.2009 року, видаткової накладної №13847 від 30.11.2009 року, видаткової накладної №РН-0000092 від 27.11.2009 року, квитанцій до прибуткових касових ордерів №1425, 1424, податкової накладної №711 від 27.11.2009 року, видаткової накладної №РН-0000094 від 27.11.2009 року, податкової накладної №713 від 27.11.2009 року, видаткової накладної №РН-0000093 від 27.11.2009 року, податкової накладної №712 від 27.11.2009 року, податкової накладної №113 від 10.12.2009 року, видаткової накладної №14274 від 10.12.2009 року, фіскального чеку від 10.12.2009 року, податкової накладної №14474 від 15.12.2009 року, видаткової накладної №20991 від 15.12.2009 року, фіскального чеку від 15.12.2009 року, рахунку №1041 від 18.12.2009 року, акту виконаних робіт №1041, податкової накладної №928 від 18.12.2009 року, платіжного доручення №1, видаткової накладної №Г-00000182 від 07.12.2009 року, розрахункової квитанції №603, податкової накладної №00000176 від 07.12.2009 року, видаткової накладної №Г-00000169 від 03.12.2009 року, розрахункової квитанції №590, податкової накладної №00000163 від 03.12.2009 року, видаткової накладної №Г-00000173 від 04.12.2009 року, розрахункової квитанції №594, податкової накладної №00000167 від 04.12.2009 року, видаткової накладної №К-0000391 від 01.12.2009 року, розрахункової квитанції №234, податкової накладної №0000309 від 01.12.2009 року, податкової накладної №1946 від 06.11.2009 року, товарних чеків №256,22,35, рахунку №19 від 22.01.2010 року, акту виконаних робіт №19 від 22.01.2010 року, платіжного доручення №13 від 22.01.2010 року, податкової накладної №3 від 22.01.2010 року, фіскальних чеків (плата за вїзд в морпорт), платіжного доручення №1 від 29.01.2010 року, податкової накладної №231 від 29.01.2010 року, рахунку №101 від 29.01.2010 року, видаткової накладної №602 від 29.01.2010 року, рахунку-фактуру №СФ-030101 від 03.01.2010 року, видаткової накладної №РН-030101 від 03.01.2010 року, квитанцій до прибуткового касового ордера №108,93,88,25,84,16,3,14, податкової накладної №10 від 03.01.2010 року видаткової накладної №РН-240101 від 24.01.2010 року, рахунку-фактура №СФ-240101 від 24.01.2010 року, податкової накладної №125 від 24.01.2010 року, платіжного доручення №1 від 29.01.2010 року, рахунку №101 від 29.01.2010 року, податкової накладної №231 від 29.01.2010 року, видаткової накладної №602 від 29.01.2010 року, фіскальних чеків за січень 2010 року на дизпаливо, платіжного доручення №21 від 02.02.2010 року, податкової накладної №26 від 02.02.2010 року, рахунку №114 від 02.02.2010 року, видаткової накладної №678 від 02.02.2010 року, платіжного доручення №22 від 04.02.2010 року, видаткової накладної №737 від 04.02.2010 року, рахунку №129 від 03.02.2010 року, податкової накладної №47 від 04.02.2010 року, платіжного доручення №25 від 22.02.2010 року, рахунку №104 від 17.02.2010 року, акту виконаних робіт №104, податкової накладної №83 від 17.02.2010 року, товарного чеку №1230, податкової накладної №55 від 13.03.2010 року, видаткової накладної №1230 від 13.03.2010 року, товарного чеку №1402100331029 від 31.03.2010 року, фіскального чеку від 31.03.2010 року, податкової накладної №14100331004 від 31.03.2010 року, товарного чеку №1402100331031 від 31.03.2010 року, фіскального чеку від 31.03.2010 року, податкової накладної №14100331005 від 31.03.2010 року, податкової накладної №186 від 19.03.2010 року, видаткової накладної №2286 від 19.03.2010 року, фіскального чеку від 19.03.2010 року, податкової накладної №317 від 31.03.2010 року, видаткової накладної №2764 від 31.03.2010 року, фіскального чеку від 31.03.2010 року, податкової накладної №155 від 16.03.2010 року, видаткової накладної №2121 від 16.03.2010 року, фіскального чеку від 16.03.2010 року, платіжного доручення №48 від 06.04.2010 року, рахунку №236 від 26.03.2010 року, акту виконаних робіт №236, податкової накладної №215 від 26.03.2010 року, фіскальних чеків за березень 2010 року, а також враховуючи покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд прийшов до висновку, що придбані у постачальників товари та послуги (в т.ч. запчастини, паливо-мастильні матеріали, послуги автостоянки) використовувались позивачем у господарській діяльності, а отже ФОП ОСОБА_2 правомірно сформовано податковий кредит внаслідок сплати в ціні товару/послуг ПДВ постачальникам. При цьому суд зазначає, що експлуатація автомобілів КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 не можлива без їх технічного обслуговування, заправки паливом.

Таким чином, узагальнюючи викладене суд прийшов до висновку, що позивач, будучи платником податку на додану вартість, мав право формувати податковий кредит внаслідок сплати в ціні товару/послуг (запчастини, паливо-мастильні матеріали, послуги автостоянки) ПДВ постачальникам.

Однак суд вважає, що позивачем по господарським операціям з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”податковий кредит сформовано не правомірно, виходячи із наступного.

Так, дослідженням письмових доказів по справі, а саме копій податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками №5 “Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок поданих до органів державної податкової служби ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс” та ПП КФ “Бетта” встановлено, що останні не задекларували свої податкові зобовязання по ФОП ОСОБА_2

Дослідженням акту від 02.03.2011 року, №562/17-2/НОМЕР_11 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Світланою Вікторівною, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року”встановлено, що ФОП ОСОБА_2 26.01.2011 року та 28.01.2011 року до ДПІ у м. Херсона подала уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ, відповідно до яких підприємства ПП “Зерно торг ФП-ШОД”, ПП “Сав технології”, ПП “Авлос плюс”, ПП “Дайнемік”, ПП “Пріор-Агро”, ПП “Оріон Агро-плюс”були змінені на постачальників ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”, при цьому назва товару, дата, ціна не були змінені (сторінка акту №6).

Суд вважає, що подання зазначених уточнюючих розрахунків ФОП ОСОБА_2 через період більше ніж один рік від моменту вчинення операції свідчить про відсутність реальних господарських відносин ФОП з ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”. При цьому, суд не приймає до уваги пояснення позивача, що зазначене обумовлено помилкою особи, яка допомагала ФОП ОСОБА_2 вести бухгалтерський облік, так як помилка мала місце у назві шести субєктів господарювання, при цьому назва товару, дата, ціна були вказані вірно.

Крім цього, відповідно до пояснення ОСОБА_8 від 05.07.2010 року встановлено, що в жовтні 2009 року на його імя було зареєстроване підприємство ПП “Арт-Сенсіс”, при цьому він виконував обовязки директора зазначеного підприємства. Фактично господарську діяльність на підприємстві він не здійснював і не планував здійснювати.

Тобто відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України ПП “Арт-Сенсіс”містить ознаки фіктивності.

Також, дослідженням акту від 02.03.2011 року, №562/17-2/НОМЕР_11 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року”встановлено, що ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”та ПП КФ “Бетта”не мають земельних ділянок, транспортних засобів, інших основних фондів.

Таким чином, аналізуючи зазначене суд приходить до висновку, що між ФОП ОСОБА_2 та ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”, ПП КФ “Бетта”фактично господарські операції не відбувались.

При цьому суд зазначає, що надання послуги іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах не дає підстави платнику податку формувати податковий кредит по цій операцій, так як не встановлена податкова правосубєктність постачальника.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.03.2011 року, №0000341702 в частині нарахування грошового зобовязання за основним платежем в сумі 40718 грн. 49 коп. за штрафними санкціями в сумі 10179 грн. 62 коп., які нараховані внаслідок відносин ФОП ОСОБА_2 з ПП “Арт-Сенсіс”, ПП “Агропрайд”, ПП “Інвестюгагротранс”, ПП КФ “Бетта”є законним, а в частині нарахування грошового зобовязання за основним платежем в сумі 40017 грн. 51 коп., за штрафними санкціями в сумі 10004 грн. 38 коп., які нараховані внаслідок відносин ФОП ОСОБА_2 з іншими постачальниками підлягає скасуванню.

Щодо доводів ДПІ з приводу того, що договір оренди транспортних засобів між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі “Херсонська обласна товарна біржа”від 03.03.2008 року по справі №08-01/00 визнаний дійсним, не є укладеним, а враховуючи приписи ст.210 ЦК України він не породжує виникнення прав та обовязків у сторін договору та не має ніяких правових наслідків, у звязку з невиконанням рішення постійно діючого третейського суду від 03.03.2008 року по справі №08-01/00 в частині державної реєстрації договору у відповідних органах, суд зазначає наступне.

Так, на момент укладання договору оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_2 на законних підстав користувалась транспортними засобами КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, що підтверджується тимчасовими реєстраційними талонами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та відповідно здійснювала підприємницьку діяльність. Отже, транспортні засоби були в наявності ФОП ОСОБА_2 та відповідно підлягали технічному обслуговуванню та заправки їх паливом.

Тобто наявність договору оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 фактично не вплинуло на правовий статус транспортних засобів КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10.

Суд погоджується з тим, що договір оренди транспортних засобів від 03.01.2008 року мав бути нотаріально завірений і відсутність цієї дії свідчить про нікчемність договору. При цьому, суд зазначає, що договір оренди транспортних засобів за участю фізичної особи не підлягає державній реєстрації.

Однак суд вважає, що відповідно до вимог податкового законодавства України передумовою для формування податкового кредиту є реальність (товарність) проведеної операції та належне документальне її оформлення.

Як встановлено судом раніше ФОП ОСОБА_2 на законних підставах користувалась транспортними засобами КАМАЗ за державними реєстраційними номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, здійснювала їх обслуговування, була платником податку на додану вартість, а отже мала право за рахунок сплати постачальникам в ціні товару ПДВ формувати податковий кредит по операціям повязаним з обслуговуванням автомобілів. Наявність нотаріально оформленого договору оренди транспортних засобів, в даному випадку, не має впливати, на право особи, яка здійснює реальні господарські операції, формувати податковий кредит.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.03.2011 року, №0000341702 в частині нарахування грошового зобовязання за основним платежем в сумі 40017 грн. 51 коп. та за штрафними санкціями в сумі 10004 грн. 38 коп. підлягає скасуванню.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000341702 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.03.2011 року №0000341702 в частині нарахування грошового зобовязання за основним платежем в сумі 40017 (сорок тисяч сімнадцять) грн. 51 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10004 (десять тисяч чотири) грн. 38 коп.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.03.2011 року №0000341702 в частині нарахування грошового зобовязання за основним платежем в сумі 40718 (сорок тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 49 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10179 (десять тисяч сто сімдесят девять) грн. 62 коп., які нараховані внаслідок відносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з приватним підприємством "Агропрайд", приватним підприємством "Інвестюгагротранс", приватним підприємством "Арт-Сенсіс", приватним підприємством "Консалтингова фірма "Бетта" залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 червня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.1