Постанова № 16478138, 20.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2011 р. № 2-а- 6420/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції в м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція Плюс»

простягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Позивач,Державна податкова інспекція в м. Рівне, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс", в якому просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 27 113,19 грн. з податку на додану вартість. В обґрунтування позову зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 27 113,19 грн., зокрема з податку на додану вартість (з урахуванням переплати в сумі 76,81 грн.). Заборгованість виникла на підставі декларації № 90059651 від 11.01.2011р. на суму 27 190,00 грн. ДПІ в м. Рівне платнику надіслано першу податкову вимогу № 79 від 02.02.11р., яку платник отримав 11.02.11р., проте суму заборгованості не погасив, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач у прохальній частині позову просив суд розглядати справу за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, які направлялися за офіційним місцем знаходження, визначеним відповідно довідки ЄДРПОУ, але повернулися на адресу суду. Відповідно до ст. 35 КАС України суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи приписи ст.ст. 41, ч.4 ст. 122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби, зокрема є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з ст.10 вищезазначеного Закону до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обовязкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво Серії А00 № 230862 та взятий на податковий облік у Рівненській ОДПІ 04.08.2005 року за № 28-124/3072 (а.с.4,6).

Відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24939314 (а.с.5).

Відповідно до п.16.1.3 ст.16 ПК України відповідач подав до Рівненської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість № 90059651 від 11.01.2011р. за звітній (податковий) період 2010 рік відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.27) визначена у розмірі 27 190,00 грн.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно облікової картки платника податку, яка наявна у матеріалах справи за вказаним видом податку за відповідачем рахувалася переплата у розмірі 76,81 грн., внаслідок чого остаточна сума податкового зобов'язання дорівнює 27113,19 грн.

Відповідно до вимог п.59.1. ст.59 ПК України податковою інспекцією сформована та надіслано відповідачеві податкова вимога від 02.02.2011 року № 79, проте сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи, адже обумовлені ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України підстави припинення податкового обов”язку у спірних правовідносинах відсутні.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів наявності, визначених ст.ст.37, 38 ПК України підстав припинення податкового обов”язку з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 27113,19 грн., а тому суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 35, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція Плюс» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція Плюс»( 61163, м. Харків, проспект Леніна, 40, кв. 413, код 33618796, р/р 26003078184801, 26058078184801, 26100078184801 у ВАТ «Сведбанк»у м. Києві, МФО 300164) податковий борг у розмірі 27113,19 (двадцять сім тисяч сто тринадцять гривень 19 копійок) на р/р 31115029700002, код 14010100, Управління Держаного казначейства в Рівненській області, МФО 833017, ЄДР 22586331.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 25.06.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.