Постанова № 16477021, 23.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/837/2011

23 березня 2011 року 17год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Оксимчук А.О.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кватро” (далі-ТзОВ «Кватро») звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі-ДПІ у м. Рівне) № 0002672342/0 від 17.08.2010 р., № 0002672342/1 від 04.10.2010 р., № 0002672342/2 від 03.12.2010 р. про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 23208 грн. в т.ч. 15472 грн. основного платежу та 7736 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що податковий кредит ТОВ “Кватро” сформований по господарських операціях з ТОВ “Андор” з дотриманням вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. у звязку з придбанням послуг необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства. Зокрема, у звязку з відсутністю у ТОВ “Кватро” власних спеціалістів з юридичних, бухгалтерських та маркетингових питань виникла обєктивна необхідність придбання вказаних послуг у ТОВ “Андор”.

Придбання вказаних послуг підтверджується документально, договорами, актами приймання-здачі інформаційно-консультаційних послуг та податковими накладними, що відповідають вимогам пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

На момент надання послуг та виписання податкових накладних відомості про ТОВ “Андор” знаходилися в Єдиному державному реєстрі і останнє було зареєстроване платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, додатково пояснив суду, що висновок ДПІ у м. Рівне про фіктивність діяльності ТОВ “Андор” не ґрунтується на належних та допустимих доказах і за своєю суттю є лише домислом, який не заслуговує на увагу. Враховуючи наведене у ДПІ у м. Рівне відсутні будь-які правові підстави для визнання правочинів укладених ТОВ “Кватро” та ТОВ “Андор” нікчемними. Представник позивача просив визнати протиправними та скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ТОВ “Кватро” було встановлено вчинення господарських зобовязань з ТОВ “Андор”. Згідно яких, позивач отримав бухгалтерські, юридичні та маркетингові послуги згідно переліку визначених в первинних документах. Відповідно до інформації отриманої ДПІ у м. Рівне під час проведення зустрічних перевірок ТОВ “Андор” носить ознаки фіктивності. Таким чином, на думку ДПІ у м. Рівне правочини між ТОВ “Кватро” та ТОВ “Андор” не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених в них і є нікчемними. Враховуючи вказане, податковий кредит сформований позивачем по вказаних господарських операціях не відповідає пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. З огляду на зазначене представник відповідача не вбачає, підстав для задоволення адміністративного позову та просив суд відмовити позивачу повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.08.2010 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 41/35/32413547 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Кватро” з питань дотримання податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП “Андор” за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15472 грн. в т.ч. числі: за грудень 2008 р. на суму 14332 грн., березень 2008 р. на суму 1140 грн.

На підставі акта перевірки № 41/35/32413547 від 06.08.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002672342/0 від 17.08.2010 р. на підставі якого позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 23208 грн. в т.ч. 15472 грн. основного платежу та 7736 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду первинна та повторні скарги залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002672342/1 від 04.10.2010 р., № 0002672342/2 від 03.12.2010 р. На момент подачі адміністративного позову податкове повідомлення-рішення зі значком “3” до ТОВ “Кватро” не надходило.

Судом встановлено, що між ТОВ “Кватро” та ПП. “Андор” було укладено ряд договорів про надання послуг, а саме:

- № 10/11 від 10.11.2008 р. згідно якого ПП. “Андор” надає для ТОВ “Кватро” інформаційно-консультаційні послуги по бухгалтерському та податковому обліку на загальну вартість 18240 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 3040 грн.

- № 01/12/08 від 01.12.2008 р. згідно якого ПП. “Андор” надає для ТОВ “Кватро” комплекс юридичних послуг. Ціна договору 26100 грн. в т.ч. ПДВ 4350 грн.

- № 07/07 від 27.10.2008 р. згідно якого ПП. “Андор” було надано для ТОВ “Кватро” маркетингові послуги по пошуку нових клієнтів на загальну суму 34896 грн. в т.ч. ПДВ 5816 грн.

- № 02/12 від 02.12.2008 р. згідно якого ПП. “Андор” було надано для ТОВ “Кватро” інформаційно-консультаційні послуги по супроводженню проектно-кошторисної документації в галузі будівництва та звязку на загальну сум 6756 грн. в т.ч. ПДВ 1126 грн.

- № 03/03 від 03.03.2009 р. згідно якого ПП. “Андор” було надано для ТОВ “Кватро” інформаційно-консультаційні послуги по супроводженню проектно-кошторисної документації в галузі будівництва та звязку на загальну суму 6840 грн. в т.ч. ПДВ 1140 грн.

За наслідками надання вказаних послуг ПП. “Андор” було виписано податкові накладні № 123100 від 31.12.2008 р., № 033103 від 31.03.2009 р., № 122601 від 26.12.2008 р., № 123001 від 30.12.2008 р., № 122902 від 29.12.2008 р. Крім того, між сторонами було оформлено акти приймання-передачі наданих послуг. Загальна вартість придбаних ТОВ “Кватро” у ПП. “Андор” послуг становить 92832 грн. в т.ч. ПДВ 15472 грн. Вказані обставини підтверджуються копіями документів наявними в матеріалах справи та не заперечуються представниками сторін.

Розрахунки між сторонами не проведено і станом на дату проведення перевірки кредиторська заборгованість ТОВ “Кватро” становить 92832 грн.

На підставі вищенаведених податкових накладних, за правилом першої події ТОВ “Кватро” було сформовано податковий кредит на загальну суму 15472 грн. в т.ч. за грудень 2008 р. на суму 14332 грн. за березень 2008 р. на суму 1140 грн.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи повністю підтверджується документальне оформлення господарських операцій між ТОВ “Кватро” та ПП “Андор”.

На момент їх вчинення відомості про ПП. “Андор” знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 1, ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 р. № 755-IVякщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, ПП “Андор” у встановлено порядку був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав право виписувати податкові накладні.

Вказані обставини доводять, що контрагент ПП. “Андор” володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Доводи ДПІ у м. Рівне щодо відсутності фактичної спрямованості з боку сторін на реальне настання правових наслідків обумовлених в договорі судом не беруться судом до уваги так як вказані обставини не підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на неодноразові вимоги суду, не надано письмових доказів на підставі яких ґрунтуються висновки акта перевірки ТОВ “Кватро” № 41/35/32413547 від 06.08.2010 р. у звязку з чим суд позбавлений обєктивної можливості перевірити їх правомірність.

Таким чином, на думку суду спірні правочини вчинені ТОВ “Кватро” по придбанню послуг ПП “Андор” відповідають вимогам Цивільного кодексу України і підстав для їх визнання нікчемними суд не вбачає.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит сформований ТОВ “Кватро” на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та були виписані особою зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Таким чином, письмовими доказами підтверджується, що ТОВ “Кватро” було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне № 0002672342/0 від 17.08.2010 р., № 0002672342/1 від 04.10.2010 р., № 0002672342/2 від 03.12.2010 р. про визначення ТОВ “Кватро” податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 23208 грн. в т.ч. 15472 грн. основного платежу та 7736 грн. застосованих штрафних санкцій слід задовольнити в повному обсязі та визнати протиправними і скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002672342/0 від 17 серпня 2010 року, №0002672342/1 від 4 жовтня 2010 року, №0002672342/2 від 3 грудня 2010 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.