Постанова № 16477009, 05.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/131/2011

05 квітня 2011 року 16год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Сторожук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Коленченко О.О.

відповідача: представники Бухта Н.А., Герман Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.12.2010 року за № 001012344/0/23-318 та № 001002344/0/23-318, що прийняті податковим органом на підставі акту позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Рівнетеплоенерго" від 09.12.2010 року за № 2015/23-300/36598008, відповідно до якого встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.

Позивач вказує на безпідставність висновків податкового органу про виявлені порушення. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення № 001012344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" всього 549818 грн., у тому числі за основним платежем 422937 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126881 грн., прийняте з порушенням приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

В обгрунтування зазначає, що за основу розрахунку касового методу відповідачем взято весь податковий кредит вересня 2010 року, який сформований позивачем на підставі податкових накладних від різних контрагентів за різного виду отримані товари, роботи, послуги. Позивач вважає, що застосовувати касовий метод він зобов'язаний лише по фактах поставки товарів (послуг), визначених в п. 11.11. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", а не будь-яких інших товарів (послуг), оскільки названий закон не встановлює спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищезазначеного переліку, тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, тобто за "першою подією".

Встановлення відповідачем процентного співвідношення в податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту на думку позивача не ґрунтується на нормах законів з питань оподаткування.

Вважає, що податковий кредит повинен визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями позивача за операціями, які складають предмет поставки теплової енергії.

Крім цього, вказує, що податкове повідомленням-рішенням № 001002344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за декларацією вересня 2010 року в розмірі 357928,00 грн., прийняте з порушенням норм п.п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В обгрунтування вказує на неправомірність висновків відповідача про відсутність залишку від'ємного значення в сумі 357928,00 грн. (стор. 2 акту) та відсутність залишку від'ємного значення в сумі 765557,00 грн., який відображено платником в рядку 23.2 декларації за вересень 2010 року (стор. 8 акту). Зазначає, що такого висновку відповідач дійшов згідно акту позапланової перевірки (№ 2015/23-300/36598008 від 09.12.2010 року), враховуючи матеріали акту планової виїзної документальної перевірки (№ 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року), за результатами якої зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107,00 грн. за червень 2010 року. Разом з тим, прийняте на підставі акту планової перевірки податкове повідомлення-рішення за № 0002902342/0 від 10.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 88731,00 грн., в тому числі за основним платежем 59154,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29577,00 грн., було оскаржено платником податків до суду в строк, передбачений ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", постанова суду не набрала законної сили. З покликанням на п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 вказує, що відповідач при проведенні позапланової перевірки не мав права посилатися на висновки акту планової перевірки, оскільки відповідні податкові зобов'язання не є узгодженими, а отже такими, що не відображалися по особовому рахунку платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.12.2010 року за № 001012344/0/23-318 та № 001002344/0/23-318.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.66-67 т.2). В судовому засіданні представник відповідача в обгрунтування заперечень додатково пояснив, що позаплановою перевіркою (акт № 2015/23-300/36598008 від 09.12.2010 року) встановлено порушення ТзОВ "Рівнетеплоенерго" п.1.11 ст. 1, п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7, п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року на суму 357928 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет, на суму 422937 грн.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Рівнетеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року (акт № 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року) зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107 грн. за червень 2010 року. Враховуючи матеріали планової перевірки, у платника відсутній залишок від'ємного значення в сумі 357928 грн.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго", застосовуючи касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань вересня 2010 року відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", не застосовує його до визначення суми податкового кредиту вересня 2010 року, чим порушено п.1.11 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.

ТзОВ "Рівнетеплоенерго" надає послуги для населення, бюджетних установ, по яких визначає податкові зобов'язання за касовим способом (ПДВ в загальній сумі 539593 грн. включено ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобов'язань вересня 2010 року за касовим способом відповідно до п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість").

Крім того, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим юридичним особам, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов на загальну суму 159577 грн., ПДВ по яких в сумі 26596 грн., віднесено до податкових зобов'язань звітного періоду у загальновстановленому порядку (по першій події).

Згідно роз'яснення, наданого листом ДПА України № 4081/7/16-1515-05 від 29.02.2008 року, у разі коли товари (послуги) виготовлені та/або придбані, призначені для часткового використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково - за методом першої з подій, право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню.

ТзОВ "Рівнетеплоенерго" сформовано податковий кредит вересня 2010 року при отриманні податкових накладних від постачальників, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг; всього не оплаченого податкового кредиту 24123,23 грн.

Відсоток податкових зобов'язань, нарахованих платником по першій події, становить 5% від загальної суми податкових зобов'язань вересня 2010 року. Відповідно до податкового кредиту вересня 2010 року по першій події можна віднести у відсотковому відношенні 8815 грн. (ПК 176308 грн. х 5%= 8815 грн.). Відтак, вважає, що платником завищено суму податкового кредиту вересня 2010 року на 15308 грн. (24123 - 8815 = 15308) та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у вересні 2010 року на 15308 грн.

Податкові повідомлення - рішення «форми В1» № 001002344/0/23-318 від 21.12.2010 року та «форми Р» № 001012344/0/23-318 від 21.12.2010 року відповідач вважає правомірними, в задоволенні позовних вимог просить відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 30.11.2010 року по 06.12.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", код за ЄДРПОУ 36598008, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 09.12.2010 року за № 2015/23-300/36598008 (а.с. 13-21 т.1).

Відповідно до висновків (розділ 4 акту позапланової виїзної перевірки), перевіркою встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого ТзОВ "Рівнетеплоенерго" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року на 357928,00 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет, на суму 422937,00 грн.

На підставі акта перевірки від 09.12.2010 року за № 2015/23-300/36598008 Державною податковою інспекцією у м. Рівне прийнято:

- податкове повідомлення-рішення за № 001002344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за декларацією за вересень 2010 року в розмірі 357928,00 грн. (а.с.33 т.1);

- податкове повідомлення-рішення № 001012344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" всього 549818,00 грн., у тому числі за основним платежем 422937,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126881,00 грн. (а.с.34 т.1).

Судом встановлено, що згідно з поданою ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року (вх. № 9004375381 від 19.10.2010 року) платником задекларовано податкового кредиту 176023 грн. (ряд.17); позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 390089,00 грн. (ряд.18.1); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (ряд.25.1), складає 357928,00 грн. (а.с.35-45 т.1).

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 357928,00 грн.;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 357928,00 грн.;

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 357928,00 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в звітному періоді лютий 2010 року в сумі 357928,00 грн. (а.с.40 т.1).

В розділі 3 акту позапланової перевірки зазначено, що вказаний платником податків період виникнення від'ємного значення (лютий 2010 року) було перевірено в ході проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року (акт № 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року), за результатами якої зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107 грн. за червень 2010 року.

З покликанням на вказаний акт планової перевірки (а.с.213-242 т.1) відповідач зазначає, що у платника податків відсутній залишок від'ємного значення в сумі 357928 грн.

При перевірці правильності визначення податкових зобовязань за вересень 2010 року (р.3.1.1 акту позапланової перевірки) встановлено, що на формування показників, відображених в рядках 1-9 Декларації за вересень 2010 року, вплинуло здійснення операцій з надання послуг постачання пару і гарячої води, надання інших робіт (послуг).

У звітному періоді товариством отримано кошти за послуги теплопостачання від населення (ПДВ в сумі 188027,93 грн.), від ЖКП (ПДВ в сумі 17976,80 грн.), від бюджетних організацій (ПДВ в сумі 333588,07 грн.). Податок на додану вартість в загальній сумі 539593 грн., що становить 95% від загальної суми податкових зобовязань, включено ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобовязань вересня 2010 року за касовим способом відповідно до п.11.11 ст.11 Закону № 168/97.

Крім того, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим споживачам, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов, податок на додану вартість по яких в сумі 26596 грн. (що становить 5% від загальної суми податкових зобовязань) віднесено до податкових зобовязань у загальновстановленому порядку (по першій події).

Загальна сума податкових зобовязань вересня 2010 року становить 566112 грн., що відповідає даним перевірки. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вересень 2010 року відхилень на суму більше 1 тис.грн. не встановлено (а.с.15-16 т.1).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за вересень 2010 року (р.3.1.2 акту позапланової перевірки) встановлено, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго", застосовуючи касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань вересня 2010 року відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", не застосовує його до визначення суми податкового кредиту вересня 2010 року, чим порушено п.1.11 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.

Згідно затвердженої собівартості діючих тарифів, наданої ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до перевірки, складовими тарифу є прямі матеріальні витрати (паливо, електроенергія, вода, витрати на утримання та експлуатацію основних фондів, інші матеріальні витрати) та інші витрати, які несе ТзОВ "Рівнетеплоенерго", закуповуючи товари (роботи, послуги) у інших контрагентів, які є необхідними для вироблення та постачання теплової енергії та гарячої води.

ТзОВ "Рівнетеплоенерго" надає послуги для населення, бюджетних установ, по яких визначає податкові зобов'язання за касовим способом (ПДВ в загальній сумі 539593 грн. включено ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобов'язань вересня 2010 року за касовим способом відповідно до п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість").

Крім того, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим юридичним особам, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов на загальну суму 159577 грн., ПДВ по яких в сумі 26596 грн., віднесено до податкових зобов'язань звітного періоду у загальновстановленому порядку (по першій події).

ТзОВ "Рівнетеплоенерго" сформовано податковий кредит вересня 2010 року при отриманні податкових накладних від постачальників, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг по контрагентах: ПП "Рембудмонтажіндустрія" на суму ПДВ 7056,24 грн., РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" на суму ПДВ 5287,41грн., ТзОВ "Маневр" на суму ПДВ 361,67 грн., ПП ВТФ "Вогнетрив-інвест" на суму ПДВ 1256,00 грн., КП "Теплотранссервіс" на суму ПДВ 1777,12 грн., ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму ПДВ 7211,46 грн., ППФ "Торгбудсервіс" на суму ПДВ 1173,33 грн.

Всього не оплаченого податкового кредиту 24123,23грн.

Відсоток податкових зобов'язань, нарахованих платником по першій події, становить 5% від загальної суми податкових зобов'язань вересня 2010 року. Відтак, на думку податкового органу, до податкового кредиту вересня 2010 року по першій події можна віднести у відсотковому відношенні 8815 грн. (ПК 176308 грн. х 5%= 8815 грн.). В зв'язку з цим відповідач зазначає, що платником завищено суму податкового кредиту вересня 2010 року на 15308 грн. (24123 - 8815 = 15308) та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у вересні 2010 року на 15308 грн.

Загальна сума податкового кредиту за даними платника становить 176023 грн., за даними перевірки 160715 грн.

Зважаючи на вказані обставини, судом встановлено, що за основу розрахунку касового методу відповідачем взято весь податковий кредит вересня 2010 року (176308 грн.), який сформований позивачем на підставі податкових накладних від різних контрагентів за різного виду отримані товари, роботи, послуги

Перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2010 року, з покликанням на акт планової перевірки платника податків від 06.09.2010 року, відповідач зазначає, що у позивача відсутній залишок відємного значення в сумі 765557 грн., який відображений в р.23.2 декларації за вересень 2010 року.

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що на час виникнення та існування спірних правовідносин питання нарахування, сплати до бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі по тексту судової постанови Закон № 168/97).

Згідно пункту 11.11 статті 11 Закону № 168/97, тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 168/97, касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Системний аналіз вказаних норм закону дає суду підстави дійти висновку про безпідставність зменшення відповідачем для ТзОВ "Рівнетеплоенерго" податкового кредиту в розмірі 15308,00 грн. за вересень 2010 року з огляду на таке.

Відповідно до Статуту позивача (а.с.43-55 т.2) та довідки про включення позивача до ЄДРПОУ (а.с.56 т.2), основними видами діяльності позивача є виробництво, збирання та розподілення пари та гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей, виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач у звітному періоді придбавав товари та послуги у юридичних осіб, які не зазначені в переліку пункту 11.11 статті 11 Закону № 168/97. Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом податковими накладними (а.с.53-212 т.1), виданими контрагентами позивача, які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року (а.с.46-52 т.1).

Суд вважає, що для застосування касового методу позивачем для визначення податкових зобов'язань з ПДВ за касовим способом, необхідною є наявність обов'язкових умов, а саме суб'єктного складу (фізичні особи, бюджетні установи, ЖЕКи з одного боку та позивач з другого боку) та наявність операції з поставки теплової енергії, включаючи вартість її транспортування, позивачем вищевказаним особам.

Причому застосовувати касовий метод позивач зобов'язаний лише по фактах поставки товарів (послуг), визначених в п. 11.11. ст. 11 Закону № 168/97, а не будь-яких інших товарів (послуг), оскільки Закон № 168/97 не встановлює спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищезазначеного переліку, а тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, які визначені статті 7 вказаного Закону, тобто за "першою подією".

Як встановлено в ході перевірки, до податкового кредиту вересня 2010 року включено суми ПДВ за такі товари (роботи, послуги): роботи по капітальному ремонту теплової камери; кисень технічний, двоокис вуглецю; цегла, глина вогнетривка; вентилятор, обігрівач, помпа та ін.; послуги автомобіля КАМАЗ.

Такі види робіт та послуг не передбачені в п. 11.11 ст. 11 Закону № 168/97, а тому врахування сум податку на додану вартість за вищевказаними роботами (послугами) при розрахунку податкового кредиту за касовим методом є неправомірним та таким, що суперечить приписам п. 11.11 ст. 11 Закону № 168/97.

Окрім того, як встановлено матеріалами справи, при розрахунках податкового кредиту позивача за касовим методом відповідачем було використано процентне відношення податкового кредиту у розмірі 5%.

Суд не приймає покликання відповідача в обгрунтування заперечень проти позову на лист ДПА України № 4081/7/16-1515-05 від 29.02.2008 року, відповідно до якого у разі коли товари (послуги) виготовлені та/або придбані, призначені для часткового використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково - за методом першої з подій, право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Встановлення будь-якого процентного співвідношення в податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту Закон України "Про податок на додану вартість", як і будь-який інший закон з питань оподаткування, не передбачає.

Окрім того, виходячи з порядку визначення податкового кредиту, наведеного в п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, податковий кредит визначається за кожною окремою господарською операцією (поставкою).

Продаж теплової енергії споживачам та придбання ТзОВ "Рівнетеплоенерго" товарів (робіт, послуг) є окремими господарськими операціями. В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції, а не в межах двох чи більше господарських операцій.

Відтак, податковий кредит повинен визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями позивача за іншими операціями, які складають предмет поставки теплової енергії.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів факту порушення позивачем п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість". Податкове повідомлення-рішення № 001012344/0/23-318 від 21.12.2010 року прийняте ДПІ у м. Рівне з порушенням приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", не в порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а тому підлягає до скасування.

В частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за декларацією вересня 2010 року в розмірі 357928,00 грн. з покликанням на акт планової виїзної перевірки (№ 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року) суд враховує таке.

Судом встановлено, що в період з 10.08.2010 року по 30.08.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2010 року за № 1310/23-100/31994540 (а.с. а.с.213-242 т.1).

Відповідно до висновків акту планової перевірки, встановлено, зокрема, порушення п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті зменшено значення рядка 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 787107 грн. та донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59154грн., в тому числі: листопад 2009 року в сумі 33375 грн.; грудень 2009 року в сумі 14364 грн.; червень 2010 року в сумі 11415 грн.

На підставі акта планової перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0002902342/0 від 10.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 88731,00 грн., в тому числі за основним платежем 59154,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29577,00 грн.

Представник відповідача в письмових запереченнях вказує, що на зменшення рядка 26 декларації по ПДВ рішення не приймалося у звязку з тим, що не передбачено форми такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0002902342/0 від 10.09.2010 року було оскаржено платником податків до Рівненського окружного адміністративного суду, в строк передбачений ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту судової постанови Закон № 2181) (а.с. 1-16 т.2).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року, справа № 2а-4583/10/1770 позовні вимоги позивача було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДШ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 року (а.с.17 т.2).

За даними системи ДАС Рівненського окружного адміністративного суду, постанова від 02.11.2010 року в справі № 2а-4583/10/1770 законної сили не набрала.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вказаної норми закону, суд вважає, що неузгодженість податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного позивачу за актом планової перевірки, виключає правомірність обгрунтування висновків акту позапланової перевірки з покликанням на матеріали планової перевірки, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, предметом розгляду якої є таке податкове зобовязання.

З огляду на вказані вище норми закону, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчиненого платником податків порушення п. 1.11 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відтак податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.12.2010 року за № 001012344/0/23-318 та № 001002344/0/23-318 є протиправними, а тому підлягають до скасування.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.12.2010 року за № 001012344/0/23-318.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.12.2010 року за № 001002344/0/23-318.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.