Постанова № 16476383, 24.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5777/10/1770

24 грудня 2010 року 14год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Наконечний Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГощанська міжрайонна державна податкова інспекція

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , - ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення № 000/0 від 26 листопада 2010 року.

В позові зазначає, що 26 листопада 2010 року Відповідачем стосовно неї було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі акта перевірки № 368/17-51/2431511262 від 16.11.2010 року.

Вказує, що висновок податкового органу про допущене порушення податкового законодавства є хибним, оскільки вона проводила підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, що класифікується згідно "Класифікації видів економічної діяльності ДК - 009-2006" за кодом "74.12.0 - Діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту", виконувала роботи замовника згідно договорів про виконання робіт по складанню та здачі квартальної податкової звітності, звітності у соціальні фонди, ведення податкового обліку. Виконання робіт підтверджується щоквартально затвердженими сторонами "Актами виконаних робіт", на підставі яких замовник оплачував роботу, а підприємець оприбутковувала отриману готівку в "Книзі обліку доходів і витрат", яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності згідно "Інструкції про прибутковий податок з громадян".

Зазначає, що вказані акти виконаних робіт є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку.

Вказує, що вона згідно договорів виконувала роботи, а не надавала послуги. До таких договорів слід застосовувати положення про підряд статті 837 ЦК України, а не положення про договір послуг згідно статті 901 ЦК України. Вказані види договорів не є тотожними, відтак, податковим органом невірно застосовано стосовно неї Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, дала суду пояснення про обставини справи, аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім цього пояснила, що на отриманому нею примірнику спірного податкового рішення не був проставлений реєстраційний номер, в зв'язку з чим в позовній заяві вона його вказала як № 000/0. На час судового розгляду їй відомо, що спірне податкове повідомлення від 26 листопада 2010 року про застосування до неї штрафних санкцій має реєстраційний № 000385/17-51/0, копію такого податкового рішення їй вручено відповідачем. Просить вказане рішення скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с. 33). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що спірне рішення прийнято податковим органом за результатами перевірки СПД ОСОБА_1, на підставі акту № 368/17-51/НОМЕР_2 від 16.11.2010 року.

Перевіркою встановлено, що фактично в період з 01.10.2007 року по 12.11.2010 року, суб'єкт підприємницької діяльності здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26 грудня 1992 року із змінами та доповненнями.

В декларації про отримані доходи ФОП ОСОБА_1 відображено готівкові кошти, які надходили від замовників і відображались в книзі обліку доходів та витрат від ПП ОСОБА_3 код НОМЕР_3, ПП ОСОБА_4 код НОМЕР_4, СТ "Квадрат" код ЄДРПОУ 23305587, згідно договорів. Предмет договору: виконання бухгалтерського обліку, своєчасне перерахування платежів до бюджету. Вартість робіт визначалася за сторонами по факту їх виконання і фіксування в актах про їх виконання.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту за своєю суттю є наданням послуг підприємцям, що власне здійснювала СПД ОСОБА_1

Перевіркою встановлено факт здійснення СПД ОСОБА_1 розрахункових операцій в готівковій формі при наданні послуг на загальну суму 1460 грн., без проведення через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами і доповненнями).

В зв'язку з чим податковим органом прийнято рішення про застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7300,00 грн., в порядку, передбаченому п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Вважає, що спірне рішення прийняте відповідно до вимог закону, в позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серія В00 № 901847 від 03.03.2006 року (а.с. 42), перебувала на податковому обліку в Корецькому відділенні Гощанської МДПІ з 03.06.2006 року, знаходилась на загальній системі оподаткування.

Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності СПД ОСОБА_1 є "Діяльність у сфері бухгалтерського обліку", код 74.12.0.

Гощанською МДПІ проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 1 жовтня 2007 рокув по 12 листопада 2010 року, за результатами якої складено акт від 16 листопада 2010 року № 368/17-51-2432511262 (а.с.11-18).

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01 жовтня 2007 року по 12 листопада 2011 року встановлено факт здійснення СПД ОСОБА_1 розрахункових операцій в готівковій формі при наданні послуг на загальну суму 1460 грн., без проведення через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами і доповненнями).

Позивачем до справи долучено копії договорів та актів виконаних робіт, які надавалися податковому органу при проведенні перевірки. Оригінали для огляду представлено.

Дослідженням вказаних документів встановлено, що на підставі договорів СПД ОСОБА_1 зобов'язувалась виконати для замовників роботи згідно переліку: ведення бухгалтерського та податкового обліку; складання та здача квартальної податкової звітності, звітності у соцфонди; представлення інтересів Замовника в органах ДПІ; своєчасне перерахування сум податків. Сторони погодили, що вартість виконаних робіт визначається сторонами по факту їх виконання за наслідками кожного кварталу і фіксується в актах про їх виконання; Замовник зобов'язаний оплатити визначену в акті вартість робіт у строк десяти днів з моменту підписання акту.

Аналогічні істотні умови передбачені в договорами: № 4 від 06.02.2008 року між СПД ОСОБА_1 та СТ "Квадрат"; № 2 від 04.03.2006 року між СПД ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_4; № 1-03/10 від 22.03.2010 року між СПД ОСОБА_1 та СТ "Квадрат"; № 1 від 04.03.2006 року між СПД ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 (а.с.19,21,23,25).

Дослідженими судом актами виконаних робіт стверджується, що СПД ОСОБА_1 було виконано для замовників роботи та визначено сторонами вартість виконаних робіт: № 3 від 04.05.2008 року на суму 120 грн.; № 5 від 29.08.2008 року на суму 120 грн.; № 4 від 15.05.2008 року на суму 120 грн.; № 6 від 03.09.2008 року на суму 80 грн.; № 1 від 06.05.2010 року на суму 300 грн.; № 2 від 10.08.2010 року на суму 300 грн.; № 8 від 29.10.2007 року на суму 100 грн.; № 5 від 10.08.2007 року на суму 120 грн. (а.с.20,22,24,26).

Позвач суду пояснила, що отримувала від замовників готівкові кошти в сумах, визначених актами виконаних робіт, такі акти на її думку є первинними документами. Оприбутковувала одержані готівкові кошти від здійснення підприємницької діяльності в Книзі обліку доходів та витрат. Інші документи при розрахунках з замовниками не складалися. Фактичні обставини справи позивачем не оспорюються.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами і доповненнями), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.1 та п.2 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів.

Розрахунковим вважають документ встановленої форми і змісту (касовий чи товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ), що підтверджує факт продажу, надання послуг, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, та зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій, або заповнений вручну.

Згідно зі статею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами і доповненнями), первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити: назва, дата і місце складання, назва підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг операції, посади відповідальних осіб, особистий підпис.

На підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування не поширюються норми статті 9 Закону № 265/95 в частині не застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і розрахункових квитанцій. Норми статті 9 Закону № 265/95 можуть використовувати лише підприємці, які обрали одну із спрощених систем оподаткування (єдиний або фіксований податок). Підприємців, які сплачують податки на загальній системі оподаткування, розрахункові операції можуть здійснювати тільки через РРО або з випискою розрахункової квитанції, встановленого зразка, які підлягають обов'язковій реєстрації в органах податкової служби по місцю реєстрації підприємця.

Розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути касовий чек, якщо виконавець використовує реєстратор розрахункових операцій; розрахункова квитанція, у разі виходу такого реєстратора з ладу або тимчасового відключення електроенергії; квитанція, що є документом суворої звітності, якщо виконавець згідно з законодавством не застосовує такий реєстратор.

Згідно п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт приймання-передачі виконаних робіт є первинним бухгалтерським документом, що фіксує факт здійснення певної господарської операції, яка має відображатися в бухгалтерському обліку. Такий документ підтверджує факт виконання сторонами своїх цивільно-правових і господарсько-правових зобов'язань (ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 545 Цивільного кодексу України).

Однак, акт виконаних робіт не є розрахункових документом в розумінні закону.

Дослідженими судом актами виконаних робіт стверджується факт виконання робіт, визначених договором, та визначення сторонами вартості таких робіт. Будь-якої їнформації щодо проведення розрахунків між сторонами такий акт не містить. Тим більше, що згідно укладених договорів між СПД ОСОБА_1 та замовниками, останні зобов'язувалися в десятиденний термін оплатити надані роботи (послуги) з моменту підписання актів. В свою чергу факт оплати виконаних робіт, одержання готівкових коштів СПД ОСОБА_1 зобов'язана була відображати в касовій книзі.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що встановивши факт здійснення СПД ОСОБА_1 розрахункових операцій в готівковій формі при наданні послуг (виконанні робіт) на загальну суму 1460 грн., без проведення через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, податковий орган дійшов підставного висновку про порушено платником пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами і доповненнями), та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі, визначеному п.1 статті 17 цього Закону (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення): у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи позивач належними та допустимими доказами не довів суду неправомірності рішення податкового органу. Натомість, дослідженими судом доказами стверджується, що при прийнятті спірного рішення суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, обгрунтовано, з врахуванням всіх обставин справи, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Передбачені статтею 94 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.