Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5276/10/1770
25 листопада 2010 року 18год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не з'явився,
відповідача: представник Оніщук В.П., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Сталь" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , - ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Рівне №0001152342//0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 167182 грн. 50 коп. (в тому числі 111455, 00 грн. основного платежу та 55727, 50 грн. штрафних санкцій), №0001162342/0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 133476, 00 грн. (в тому числі 89164, 00 грн. основного платежу та 44582, 00 грн. застосованих штрафних санкцій ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що придбання товарів позивача у ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ТОВ «Горіховий сад» підтверджується всіма первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Вказує, що відсутність у контрагента виробничих потужностей та пояснення осіб, які не повязані з фінансово-господарською діяльністю контрагента, не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
В судове засідання позивач не зявився , подав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» було встановлено вчинення господарських операцій з ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ТОВ «Горіховий сад». У ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ТОВ «Горіховий сад» відсутні трудові та виробничі потужності для здійснення постановок товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс» за № 1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 р. Крім того, представник відповідача вказує, що вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-608/09, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” , ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. А також використано матеріали кримінальної справи №80/02-10 по факту фіктивного підприємництва ТОВ «Горіховий сад». Таким чином, посадові особи ДПІ у м. Рівне під час здійснення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» дійшли вірного висновку, що правочини вчинені з вказаними вище контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених в них та вчинені виключно з метою отримання податкової вигоди позивачем у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок в силу ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Враховуючи нікчемність правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ТОВ «Горіховий сад» валові витрати не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, що є порушення пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 5.1 ст. 5 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р та пп. 3.1.3 п. 3.1 ст.3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, п.8.1 ст. 8 пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. «а», пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб», а також ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів». Представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією було складено акт № 440/23-400/32936207 про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за цей же період.
За наслідками проведення перевірки було встановлено, порушення позивачем пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 5.1 ст. 5 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р та пп. 3.1.3 п. 3.1 ст.3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, п.8.1 ст. 8 пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. «а», пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб», а також ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів.
На підставі акта перевірки № 440/23-400/32936207 р. заступником начальника ДПІ в м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001152342//0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 167182 грн. 50 коп. (в тому числі 111455, 00 грн. основного платежу та 55727, 50 грн. штрафних санкцій), №0001162342/0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 133476, 00 грн. (в тому числі 89164, 00 грн. основного платежу та 44582, 00 грн. застосованих штрафних санкцій ).
Під час проведення перевірки було встановлено, що між Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» проводило взаєморозрахунки ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ТОВ «Горіховий сад» про поставку товарно-матеріальних цінностей.
Поставка товарно-матеріальних цінностей підтверджується податковими накладними: за № 193.1 від 30.03.2008 р. на суму 91200, 00 грн., в тому числі ПДВ15200, 00 грн., №30/001 від 30.06.2008 р. на суму 36000, 00 грн., в тому числі ПДВ 6000, 0 грн., №29/041 від 29.08.2008 р. на суму 4800, 00 грн., в тому числі ПДВ 800, 00 грн., №31/145 від 31.10.2008 р. на суму 126454, 98 грн., в тому числі ПДВ 21075, 83 грн., №502,1 від 24.11.2008 р. на суму 34333, 33 грн., в тому числі 6866, 67 грн., №514,1 від 30.11.2008 р. на суму 41650, 00 грн., в тому числі 8333,00 грн., №100,7 від 20.11.2008 р. на суму 3246, 25 грн., в тому числі ПДВ 649, 25 грн.
Крім того ТОВ «Горіховий сад» виписано позивачу наступні податкові накладні: за №№ 4, 6, 7, 21, 25,39, 40, 85, 86, 133, 148, 150.
На підставі вказаних документів Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» включено до складу валових витрат суми по даних взаємовідносинах .
Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон”, ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» носила фіктивний характер.
Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.
Відсутність у ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд від 18.12.2008 року, долученим відповідачем до матеріалів справи та матеріали кримінальної справи №80/02-10 по факту фіктивного підприємництва ТОВ «Горіховий сад»
Вирок по кримінальній справі є належним та допустимим доказом в порядку, передбаченому статтями 70-72 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про наявність протиправної мети при вчиненні оспорюваних господарських зобовязань зі сторони посадових осіб ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд».
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між позивачем та ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» ,ТОВ «Горіховий сад» не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);
Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.
Пп. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Враховуючи відсутність у правочинів вчинених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в них, суд погоджується з твердженнями посадових осіб ДПІ в м. Рівне щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.
За таких обставин суд погоджується з твердженнями податкового органу, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Положення вказаної статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV кореспондуються з приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Враховуючи нікчемність правочинів вчинених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» суд прийшов до висновку, що видаткові та податкові накладні складені на підтвердження їх виконання не відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та не фіксують фактів здійснення господарських операцій, що в них описані.
За таких обставин суд погоджується з висновками посадових осіб ДПІ в м. Рівне щодо не підтвердження сформованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Сталь» валових витрат первинними документами зберігання яких передбачено правилами податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами справи підтверджується правомірність прийняття ДПІ в м. Рівне податкових повідомлень-рішень №0001152342//0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 167182 грн. 50 коп. (в тому числі 111455, 00 грн. основного платежу та 55727, 50 грн. штрафних санкцій), №0001162342/0 від 21 квітня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 133476, 00 грн. (в тому числі 89164, 00 грн. основного платежу та 44582, 00 грн. застосованих штрафних санкцій ). <Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне Сталь" - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.
Судове рішення № 16476343, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 25.11.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5276/10/1770. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: