Постанова № 16474513, 30.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р. № 2а-3564/11/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С.М.

при секретарі Залуцькій І.І.

з участю представників: позивача Працьовитого А.В., Васютин О.Г.

відповідача Томашівського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Електро»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2011 року Закрите акціонерне товариство «Електро»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2010р. №0000073500/0/26731, №0000063500/0/26733, від 04.01.2011р. №0000073500/1/24, №0000063500/1/23 про донарахування податкових зобовязань по податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки ДПІ у Личаківському районі м.Львова про те, що товариством в ІІІ-ІV-му кварталах 2009р. та І-му кварталі 2010р. завищено валові витрати на 1281088 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 256843 грн. за період липень-групень 2009року, оскільки ПП «Вілмат електрик»з якими ЗАТ «Електро»мало господарські правовідносини, не задекларовано податкові зобовязання по операціях з позивачем в податковій звітності по податку на прибуток, є необґрунтованим, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Вважає, що ним надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які містять відомості про господарські операції, відповідно витрати, здійснені позивачем за укладеними з ПП «Вілмат електрик»договором повязані з його господарською діяльністю. Крім того позивач зазначає, що згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Тому підставою для декларування валових витрат є проведена оплата за товар, видаткові накладні, докази транспортування товару, для включення товариством сум до податкового кредиту є податкова накладна, видана продавцем за договором. Вважає, що він належно у відповідності з чинним законодавством задекларував показники декларацій по податку на прибуток, податку на додану вартість, тому підстав для донарахування сум податкових зобовязань немає, а податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та дали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем в порушенння п.п.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997р №287/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток на загальну суму 320271,00 грн. та відповідно в порушення п.п.7.4.1,п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 256843,00 грн.. Покликається на те, що ЗАТ «Електро»до перевірки не надано доказів, які б спростували наявність виявлених порушень та відсутня підстава для включення вартості придбаного товару без підтвердження відповідними первинними документами до валових витрат. Про відсутність господарської діяльності зі сторони ПП «Вілмат електрик»свідчить відсутність декларування податкових зобовязань по податку на прибуток.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Львівського управління Закритого акціонерного товариства „Електро” (ЛУ ЗАТ ”Електро”) вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.09 по 30.06.10 року. За результатами перевірки складено акт від 07.10.2010 року №528/23-2 /00132492.

З врахуванням часткового задоволення заперечень ЛУ ЗАТ «Електро», податкові повідомлення прийняті на підставі порушень в частині віднесення до валових витрат та податкового кредиту по придбанню матеріалів лише в ПП «Вілмат-електрик».

Таким чином, з врахуванням висновку ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 26.10.2010р. №32/23-2/00132492 про розгляд заперечення на акт перевірки, - встановлено наступні порушення:

п.п.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997р №287/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, за рахунок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 320271,00 грн.

п.п.7.4.1,п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, за рахунок чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 256843,00 грн.

ЗАТ ЛУ Електро укладено договори з ПП «Вілмат електрик»від 02.07.2009 №20-07-09 та від 02.01.2010 №20-07-09 (в особі ОСОБА_1) на поставку матеріалів. Згідно пункту 3.1 даного договору поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями у відповідності з специфікаціями. Товар поставляється на умовах ДДУ Львів склад Покупця.

ЛУ ЗАТ Електро в підтвердження господарських операцій представлено видаткові накладні №073 від 27.07.09 на суму 131575 грн. (ПДВ 26315 грн.), №076 від 28.07.09 на суму 50400 грн. (ПДВ 10080 грн.), №082 від 04.08.09 на суму 30594 грн. (ПДВ 6119 грн.), №083 від 04.08.09 на суму 12197 грн. (ПДВ 2439 грн.), №095 від 14.09.09 на суму 634 грн. (ПДВ 127 грн.), №096 від 14.09.09 на суму 104381 грн. (ПДВ 20876 грн.), №0104 від 29.09.09 на суму 9496 грн. (ПДВ 1899 грн.), №0101 від 29.09.09 на суму 8125 грн. (ПДВ1630 грн.), №0100 від 20.09.09 на суму 187357 грн. (ПДВ 37471 грн.), № 0103 від 20.09.09 на суму 167767 грн. (ПДВ 33553 грн.), № 0140 від 02.12.09 на суму 41438 грн. (ПДВ 8288 грн.), №0142 від 04.12.09 на суму 42880 грн. (ПДВ 8576 грн.), №0143 від 14.12.09 на суму 8258 грн. (ПДВ 1652 грн.), №0144 від 14.12.09 на суму 116530 грн. (ПДВ 23306 грн.), №0150 від 21.12.09 на суму 40299 грн. (ПДВ 8060 грн.), №12 від 10.02.09 на суму 62436 грн. (ПДВ 12487 грн.), №13 від 10.02.10 на суму 91440 грн. (ПДВ 18289 грн.), №10 від 22.01.10 на суму 55743 грн. (ПДВ 11150 грн.), №14 від 20.02.10 на суму 55710 грн. (ПДВ 11142 грн.), №15 від 20.02.10 на суму 11578 грн. (ПДВ 2316 грн.), № 18 від 20.02.10 на суму 42773 грн. (ПДВ 8555 грн.) № 19 від 20.02.10 на суму 9477 грн. (ПДВ 1895 грн.).

На виконання умов договору ЛУ ЗАТ «Електро»проведено перерахування коштів на ПП «Вілмат електрик»згідно платіжних доручень :

від 17.07.09 в сумі 150000 грн., від 29.07.09 в сумі 60480 грн., від 30.07.09 в сумі 7891 грн., від 10.08.09 в сумі 51349 грн., від 18.09.09 в сумі 761 грн., від 18.09.09 в сумі 125257 грн., від 16.10.09 в сумі 11395 грн., від 16.10.09 в сумі 9783 грн., від 16.10.09 в сумі 50000 грн., від 19.10.09 в сумі 79000 грн., від 19.10.09 в сумі 72320 грн., від 21.10.09 в сумі 79000 грн., від 22.10.09 в сумі 79000 грн., від 23.10.09 в сумі 66829 грн., від 15.12.09 в сумі 49726 грн., від 21.12.09 в сумі 79000 грн., від 21.12.09 в сумі 51456 грн., від 21.12.09 в сумі 9909 грн., від 22.12.09 в сумі 60835 грн., від 28.12.09 в сумі 61140 грн., від 30.12.09 в сумі 395000 грн., від 24.03.10 в сумі 5585 грн.

Оцінюючи господарські операції з отримання ЛУ ЗАТ «Електро»товару, відповідач в акті перевірки зазначив, що серед наданих до перевірки первинних документів відсутні товаротранспортні накладні та інші документи, які б підтверджували транспортування

В основу зазначеного висновку ДПІ у Личаківському районі м.Львова покладено наступні обставини: ПП «Вілмат електрик»зареєстровано в ДПІ у Сихівському районі м.Львова вид діяльності діяльність у сфері інжинірингу, основних засобів нема, працював 1 працівник. Стан підприємства 16 визнано банкрутом 06.05.2010р.

Згідно баз даних ЦБД ДПА у Львівській області підприємство не подавало декларацій по податку на прибуток в податкову інспекцію з 01.01.09 по 30.06.2010р. Підприємству скасовано державну реєстрацію 21.07.2010р.; в товариства відсутні обєкти (основні фонди, та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби), які підпадають під визначення ст.ст. 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст. 3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»по операціях з продажу товару, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У відповідності до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі Положення).

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Щодо укладення договірних відносин позивача з ПП «Вілмат електро», то згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, позивачем, як покупцем, та продавцем було дотримано усіх вимог встановлених ст.203 ЦК України та досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Визнання ПП «Вілмат електрик»банкрутом 06.05.2010р. не може слугувати підставою визнання договорів від 02.07.2009р. та від 02.01.2010р. нікчемними, оскільки вказані договори укладені та як свідчать матеріали справи до процедури банкрутства.

Висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача з даними контрагентами, які ґрунтуються на твердженні про неспроможність ними здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, які, в свою чергу базується на тому, що у вказаних субєктів господарювання відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи, не заслуговують на увагу, позаяк такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання операцій надання послуг, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Щодо неподання контрагентами звітності, то такі обставини не можуть свідчити про нікчемність правочину та безтоварність господарських операцій, оскільки сам факт, неналежного декларування таких зобовязань, не звітування перед органами державної податкової служби однією зі сторін договору не свідчить про наявність мети у згаданого товариства на укладення угоди, яка суперечить інтересам держави. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, не звітування, відповідальність за що передбачена чинним законодавством, а не вчинення правочину чи господарського зобовязання, їх безтоварності.

Позивач доводить господарську операцію договором та податковими, видатковими, товаротранспортними накладними, доказами оплати за товар, що підтверджується перевіряючими в акті перевірки. ЛУ ЗАТ «Електро»створило валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Відтак, жодних правових підстав для висновку про завищення валових витрат відповідачем не наведено та не підтверджено відповідними належними доказами.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість“, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цієї норми Закону податковий кредит звітного періоду складається iз сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у званому періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (звернення) i основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість“ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не дозволяється включення у податковий кредит будь-яких витрат зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті poбіт (послуг) - актом робіт (послуг) або банківським документом, який підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Зміст наведених вище норм Закону свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Підпуктом 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ЛУ ЗАТ «Електро» отримало податкові накладні від ПП «Вілмат електрик». Зауважень щодо змісту та форми податкових накладних податковий орган не має.

Як вбачається iз матеріалів справи, ПП «Вілмат електрик»було зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Сихівському районі м.Львова з 24 січня 2006р, що підтверджується листом ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 22.09.2010р. №12601/23-416/3598.

Суд звертає увагу, що на дату здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ПП «Вілмат електрик» було зареєстровано належним чином як платник податку на додану вартість. Kpiм того, відповідно вказаного листа розбіжності щодо декларування податкового зобовязання між ЛУ ЗАТ «Електро»та ПП «Вілмат електрик»відсутні.

Таким чином при наявних в матеріалах справи та описаних в акті перевірки доказів сплати, підтвердження декларування сум податкового зобовязання ПП «Вілмат електрик»по взаєморозрахунках з позивачем, долучених до матеріалів справи ЛУ ЗАТ Електро податкових накладних, які включені в реєстр отриманих податкових накладних та податок на додану вартість віднесено до податкового кредиту № 073 від 17.07.09 на суму ПДВ 25000 грн., №075 від 27.07.09 на суму ПДВ 1315 грн., № 076 від 28.07.09 на суму ПДВ 2429 грн., № 082 від 04.08.09 на суму ПДВ 6118 грн., № 083 від 04.08.09 на суму ПДВ 2429 грн., № 095 від 14.09.09 на суму ПДВ 127 грн., № 096 від 14.09.09 на суму ПДВ 20856 грн., № 0104 від 29.09.09 на суму ПДВ 1899 грн., № 0101 від 29.09.09 на суму ПДВ 1630 грн., № 0100 від 20.09.09 на суму ПДВ 37471 грн., № 0103 від 20.09.09 на суму ПДВ 33553 грн., № 0140 від 02.12.09 на суму ПДВ 8287 грн., №0142 від 04.12.09 на суму ПДВ 8576 грн., № 0143 від 14.12.09 на суму ПДВ 1651 грн., № 0144 від 14.12.09 на суму ПДВ 23305 грн., № 0150 від 21.12.09 на суму ПДВ 8059 грн., № 0153 від 30.12.09 на суму ПДВ 65833 грн., № 0154 від 28.12.09 на суму ПДВ 2130 грн. порушень Закону України «Про податок на додану вартість»не допущено як Позивачем так і контрагентом ПП «Вілмат електрик». Відсутність товаротранспортних накладних не може слугувати підставою для не підтвердження декларування сум податку на додану вартість. Однак в даному випадку позивачем долучено до матеріалів справи товаротранспортні накладні, які були предметом розгляду в процедурі адміністративного оскарження до органів ДПС.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 71, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.10.2010р. №0000073500/0/26731, №0000063500/0/26733, від 04.01.2011р. №0000073500/1/24, №0000063500/1/23 про донарахування податкових зобовязань по податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий С.М.Кузьмич