Постанова № 16474402, 31.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р. № 2а-10394/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Білої О.В.

представника відповідача Копняк Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Дельта»до Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій № 308 від 23.09.2010 року, -

встановив :

Мале приватне підприємство «Дельта»(далі МПП «Дельта») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області (далі ДІ контролю за цінами у Львівської області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій № 308 від 23.09.2010 року за порушення державної дисципліни цін в сумі 8593,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що під час проведення позапланової перевірки відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: всупереч вимогам ст. 6 вказаного Закону, перевірку було проведено за відсутності підстав проведення позапланового заходу та без надання копії відповідного документа із зазначенням підстави її проведення. Відповідачем також порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якою встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок та встановлено дві підстави проведення таких перевірок, однак жодна підстава, з цього переліку, для проведення позапланової перевірки МПП «Дельта» відсутня. До того ж відповідачем, при проведенні перевірки, складанні Акта та здійсненні розрахунку не взято до уваги суму транспортних витрат по доставці товарів до відповідних шкіл Кам'янка-Бузького району Львівської області, що підтвердженні відповідними товаро-супровідними та розрахунковими документами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила у повному обсязі, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначила що позапланова перевірка проводилась на виконання вимоги прокуратури Кам'янка-Бузького району від 09.09.2010 року, доручення ДІЦ від 21.08.2010 року № 200-24/4893 та протоколу наради під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України з яким було ознайомлено посадових осіб підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Зазначене вище повноваження було реалізовано в розпорядженнях голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»та від 19.05.2008 року № 453/0/5-08 «Про внесення змін до розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142». Однак, реалізація товарів (молока, сметани, масла вершкового, сиру кисломолочного) здійснювалася МПП «Дельта»із застосуванням торговельних надбавок понад установлений граничний розмір, а саме від 20,8% до 49%, замість 15% до ціни виробника. Також, оскільки під час перевірки жодних документів, що підтверджують затрати на транспортування продукції, окрім наказу «Про калькулювання собівартості автомобілів»від 31.06.2010 року, що не дає можливості здійснити розрахунок транспортних витрат, а також будь-які інші розрахунки обґрунтованості даних витрат подані не були, такі не могли бути взяті до уваги при складанні акту.

У звязку з наведеним у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

МПП «Дельта»(ідентифікаційний код 22358200) зареєстровано як юридична особа Кам'янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області 27.02.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 837206.

У період з 14.09.2010 року по 17.09.2010 року ДІ з контролю за цінами у Львівській області на підставі посвідчення № 002040 від 14.09.2010 року, виданого на виконання наказу від 14.09.2010 року № 405-орг, відповідно до вимог прокуратури Кам'янка-Бузького району від 09.09.2010 року №1/108-10, доручення ДІЦ від 21.08.2010 року №200-24/4893, п.10 та 12 протоколу наради від 13.08.2010 року під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України була проведена позапланова перевірка МПП «Дельта»з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства, відповідно до вимог нормативних актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, прийнятих на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 (розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 та від 19.05.2008 року № 453/0/5-08).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.09.2010 року №000487, в якому встановлено, що за період з 16.09.2009 року по 20.08.2010 року МПП «Дельта»реалізувало молоко 2,5% жирності 1л, сметану 20% жирності 450г, сир кисломолочний 5%, 9% жирності ваговий за цінами сформованими з завищеним граничним рівнем торгівельної надбавки, а саме від 20,8% до 49% замість 15% до ціни виробника, чим порушено вимоги розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»із змінами внесеними розпорядженням від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, загальна сума необґрунтовано одержаної виручки склала 2864, 38 грн., в тому числі навчальним закладам 2761,02 грн.

На підставі складеного Акта, 17.09.2010 року відповідачем видано припис №179 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, з вимогою у місячний термін провести повернення коштів навчальним закладам, які фінансуються з бюджету на суму 2761,02 грн.

23.09.2010 року ДІ з контролю за цінами у Львівській області, згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», прийнято рішення № 308 про застосування економічних санкцій в розмірі 8593,14 грн. за застосування торговельних надбавок на окремі продовольчі товари понад установлений граничний розмір.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивачем до ДІ з контролю за цінами у Львівській області подано скаргу від 13.10.2010 року, за результатами розгляду якої, 11.11.2010 року така була залишена без задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року - державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, пунктом 4 якого передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до абз. 29 п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.

На виконання зазначеної постанови розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»із змінами внесеними розпорядженням від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, встановлено граничну торговельну надбавку до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні на борошно, хліб і хлібобулочні вироби (крім хліба масових сортів), макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію соняшникову, яйця курячі.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно з актом перевірки від 17.09.2010 року №000487, позивачем було порушено вимоги розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 30.10.2007 року № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари»із змінами внесеними розпорядженням від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, згідно п.2.1 якого: граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби (крім хліба масових сортів), макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію соняшникову, яйця курячі, не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що під час перевірки МПП «Дельта»представило наказ від 31.06.2010 року №65-1-К «Про калькулювання собівартості пробігу автомобілів»з розрахунку 4,47 грн./км, що не дає можливості здійснити розрахунок транспортних витрат на 1кг фактично отриманої продукції.

Пунктом 3.2. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, встановлено, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, якіпорушеносуб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Враховуючи те, що акт перевірки №000487 від 17.09.2010 року не містить детального опису виявленого порушення - отримання необґрунтованої виручки, за що саме і передбачена відповідальність в ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відсутні посилання на докази її отримання, відсутній розрахунок розміру необґрунтовано отриманої виручки з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснено розрахунок, а отже, судом встановлено, що сума необґрунтовано одержаної виручки зазначена в акті перевірки в розмірі 2864,38грн. документально не підтверджена. А відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття рішення про застосування економічних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем при застосуванні економічних санкцій порушена процедура їх застосування, передбачена Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зокрема, пунктами 7, 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Абзацом третім - п'ятим пункту першого постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»від 21.05.2009 року № 502 передбачається органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року:

- видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

- приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);

- не застосовувати санкції щодо порушень, усунених на виконання припису.

Такі вимоги постанови Кабінету Міністрів України не суперечать положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проте, відповідачем не надано суду доказів про дотримання вищенаведених вимог законодавства. Судом встановлено, що відповідачем 22.09.2010 року винесено припис № 179 від 17.09.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а 23.09.2010 року винесено рішення № 308 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Таким чином, суд приходить висновку, що прийняте відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 308 від 23.09.2010 року є передчасним, необґрунтованим та таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування економічних санкцій № 308 від 23.09.2010 року винесене Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області.

Стягнути з державного бюджету на користь Малого приватного підприємства «Дельта» судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04 червня 2011 року

Суддя Мричко Н.І.