Постанова № 16474016, 21.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року 2а-1982/11/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді Лисенко В.І.

при секретарі судового засідання Теплухіній М.І.,

за участю:

представника позивача: Жмудінського В.П.

представника відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»

доДержавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»з позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0000382300/0, яким податковий орган визначив позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1257 354,9 грн., в тому числі 838236,6 грн. основного платежу та 419118,3 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика», основним видом діяльності якої є виробництво яйця курячого, є платником фіксованого сільськогосподарського податку і користується спеціальним режимом оподаткування, визначеного ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому правомірно відображала у скороченій декларації з податку на додану вартість суми, отримані в результаті реалізації меланжу (битого яйця) та курячого посліду. Крім цього, внаслідок придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля»та реалізації товариству з обмеженою відповідальністю «Бон-Ексім»залишків придбаного комбікорму, позивач, відповідно до чинного законодавства, здійснив коригування податкового кредиту як у загальній податковій декларації з податку на додану вартість, так і у скороченій декларації з податку на додану вартість.

Представник відповідача проти позову заперечував та наполягав на тому, що продаж курячого посліду та меланжу не відносяться до видів діяльності, на які поширюються норми ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», тому ця продукція повинна оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку. Також відповідач зауважив, що позивачем неправомірно відкориговано податковий кредит за січень травень 2010 року, зазначивши у податковій декларації по податку на додану вартість (загальній) суму податкового кредиту у розмірі 899874,00 грн. На думку представника відповідача до декларації, за якою ведуться розрахунки з бюджетом, потрібно було включити лише 284584, 91 грн., а тому, включення більшої суми призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 693370 грн. Таким чином, представник відповідача вважає податкове повідомлення-рішення № 0000382300/0 від 18.10.2010 правомірним та обгрунтованим.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»зареєстроване Макарівською районною державною адміністрацією 10.02.2005 року та перебуває на обліку у ДПІ у Макарівському районі з 10.02.2005 за №18. Відповідно до Свідоцтва №100166766 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку та користувався спеціальним режимом оподаткування, визначеним статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до Довідки з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «Макарівська птахофабрика»є розведення птиці; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, зерном, мясом та мясопродуктами, насінням та кормами для тварин; вирощування зернових та технічних культур; виробництво мяса свійської птиці та кролів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 20.08.2010 по 17.09.2010 проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

В результаті проведення даної перевірки відповідачем складено акт від 08.10.2010 за №300/137/23-0/33272065, яким встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства:

1) пункту 81.2 пункту 81.15.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, в якому зазначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію";

2) абзацу 3 підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, який визначає, у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000382300/0 від 18.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1257 354,9 грн., в тому числі 838236,6 грн. основного платежу та 419118,3 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача неправомірним, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні відносини врегульовано Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України»від 24 червня 2004 року №1877-IV, Законом України «Про Митний тариф України»від 5 квітня 2001 року №2371-III, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17 грудня 1998 року № 320-XIV, Законом України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2001 року №2181-ІІІ, наказом ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»від 21.01.2009 № 8, наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів» від 29.12.2006 № 1315, Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем було реалізовано курячий послід (з липня 2009 року по червень 2010 року) на суму 623518,71 грн., в т. ч. ПДВ 103919, 78 грн. та відображено результати цієї господарської операції у спеціальній податковій декларації, оскільки курячий послід є сільськогосподарською продукцією у відповідності до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»від 24 червня 2004 року №1877-IV .

Відповідно до пункту 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) це товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 5 квітня 2001 року №2371-III, при умові, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

З наведеного слідує, що до сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції (електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

Сільськогосподарська продукція (товари), зазначені у цій статті, обкладаються податком на додану вартість згідно із статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР та фіксованим податком згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок»17 грудня 1998 року № 320-XIV.

Відповідно до статті 81 Закону Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР передбачено, що платники ПДВ, зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, подають податкову декларацію (скорочену) згідно з наказом ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»від 21.01.2009р. № 8, де відображаються лише операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті здійснення власної господарської діяльності.

Крім цього, в пункті 2.6 наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2006р. № 1315 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів»зазначено, що пташиний послід є побічною сільськогосподарською продукцією.

Таким чином, виробництво курячого посліду, що є продукцією, яка виробляється безпосередньо платником податку суб'єктом спеціального режиму оподаткування, є сільськогосподарською діяльністю.

Це означає, що операції по реалізації курячого посліду, відповідно до статті 81 Закону Закону України «Про податок на додану вартість», відображаються у спеціальній податковій декларації, що і було зроблено позивачем.

Що стосується висновку відповідача про необхідність відображення операцій по реалізації меланжу саме у декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом, а не у спеціальній декларації, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) це товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», при умові, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 21 січня 2009 року №23 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону Закону України «Про податок на додану вартість»вид діяльності, яким займається позивач, - одержування яєць, віднесено до класу, розділу 01.24, підкласу 01.24.0.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем було реалізовано бите яйце (меланж) на загальну суму 245680,30 грн., в т.ч. ПДВ 40946,72 грн. та відображено результат цієї господарської операції у спеціальній податковій декларації, оскільки бите яйце (меланж) являється сільськогосподарською продукцією у відповідності до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

У пункті 2.6. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів» від 29.12.2006р. № 1315 визначено, що побічною є сільськогосподарська продукція, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими (у рослинництві - солома, гичка, бадилля; (у тваринництві - гній, пташиний послід ).

У процесі виробництва яєць харчових присутні фактори, які впливають на якість продукції. Товар пошкоджується, порушується цілісність яєчної шкаралупи або ж, у звязку з особливостями технологічного процесу, зовнішня оболонка (шкаралупа) на яйцях не досягає відповідної товщини. Відповідачем не враховано, що природа походження яйця курячого та пошкодженого яйця (бите або з недоліками) одна і та ж, до моменту пошкодження яйце куряче проходить той самий технологічний процес, що й яйце куряче харчове і не може вироблятися одночасно з основною продукцією, бо до моменту пошкодження і є основною продукцією. До того ж, погіршення якості товару не може розцінюватися відповідачем як зміна статусу яйця харчового (товару), на побічну продукцію.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем відбулось помилкове тлумачення наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2006р. № 1315 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів». Застосовуючи до даних правовідносин п.2.6 зазначеного наказу, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що меланж є побічною сільськогосподарською продукцією, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими.

Таким чином, при здійсненні основної діяльності виробництва яєць-харчових, ТОВ «Макарівська птахофабрика»не виробляє таку побічну продукцію як меланж, тобто, вказана продукція взагалі не є побічною, а, отже, це означає, що при здійсненні операцій по реалізації меланжу, такі результати мають відображатися у спеціальній податковій декларації - у податковій декларації з ПДВ (скороченій).

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що при реалізації меланжу позивачем було правомірно відображено податкові зобовязання у скороченій декларації з ПДВ, адже дана продукція вироблена безпосередньо позивачем на власних виробничих потужностях.

Що стосується висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість (загальній) за червень місяць 2010 року суми 899874 грн. замість суми 284584, 91 грн., що нібито призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 693370 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно із пунктом 5.1 розділу п'ятого Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

На підставі договору від 30.12.2009 від № КК 10/04 УАЗ, укладеного між ТОВ «Макарівська птахофабрика»та ТОВ «Украгрозакупівля», за яким останнє зобовязувалось поставити позивачу комбікорм в кількості 8817,7 тис. тон для годування птиці, а ТОВ «Макарівська птахофабрика»зобовязувалось прийняти продукцію та оплатити її вартість в сумі 19783,6 тис. грн., в т.ч. ПДВ 3297,3 тис. грн., було реалізовано та поставлено позивачу вказану кількість комбікормів, що підтверджується також актом перевірки відповідача.

За результатами придбання комбікорму у ТОВ «Украгрозакупівля», позивачем було відображено податковий кредит у скороченій декларації з ПДВ, оскільки придбаний комбікорм призначався для використання у власній господарській діяльності годуванні курей -несучок.

Відповідно до Договору зберігання від 15.01.2010 № 15/0, частину придбаного комбікорму в кількості 2648,8 тис. тон позивач передав на зберігання ТОВ «Бон-Ексім».

У подальшому, між ТОВ «Макарівська птахофабрика»та ТОВ «Бон-Ексім»було укладено Договір від 30.06.2010 № 30/06 БМ, згідно якого позивач реалізував ТОВ «Бон-Ексім»комбікорм, що перебував на зберіганні в кількості 2648,8 тис. тон на суму 5867700,00 грн., в т. ч. ПДВ 977954,54 грн. Комбікорм, придбаний у ТОВ «Украгрозакупівля» у кількості 2648,8 тис. тон вартістю 5399241,60 грн., в т. ч. ПДВ 899873,60 грн., було продано ТОВ «Бон-Ексім» на загальну суму 5 867 727,22 грн. в т. ч. ПДВ 977 954,54 тис. грн.

За наслідками здійснення вказаної вище операції по реалізації комбікормів ТОВ «Бон-Ексім», позивачем було відкориговано податковий кредит в сторону збільшення за період січень-травень 2010, згідно поданої загальної податкової декларації за червень 2010 на суму 5399241,60 грн., в т. ч. ПДВ 899873,60 грн., а також було від кореговано і податковий кредит в сторону зменшення за вказаний період і по спеціальних деклараціях з ПДВ.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», якою визначено, що у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та, відповідно, в інших операціях.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 зазначеного вище Закону передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства, позивачем відкореговано податковий кредит відповідно до частки використання придбаних комбікормів у господарській діяльності.

Зокрема, до складу податкового кредиту спеціальних податкових декларацій віднесено суми ПДВ, сплачені ТОВ «Украгрозакупівля»при придбанні комбікормів, які були використані у основній господарській діяльності годування птиці та до складу податкового кредиту загальної податкової декларації віднесено суми ПДВ, які були сплачені при придбанні продукції, яка в подальшому була реалізована ТОВ «Бон-Ексім», тобто, розподіл податкового кредиту відбувся відповідно до питомої ваги використання придбаної продукції у господарській діяльності із дотриманням вимог статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що нормами чинного законодавства не передбачено нарахування штрафних санкцій за корегування податкового кредиту (уточнення даних у податковій декларації по ПДВ), яке здійснив позивач.

У підпункті 5.7.1 пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість №166 чітко передбачено, що розподіл податкового кредиту відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання товарів (робіт, послуг) однак, слід зазначити що позивач не здійснював розподіл податкового кредиту у червні 2010 року, як вважає відповідач, а здійснював коригування податкового кредиту, яке може здійснювати в будь-який час, протягом 1095 днів, без урахування періодів, в яких здійснювалось придбання товарів (робіт, послуг).

Крім цього, відповідач суперечить своїй же позиції, яка викладена в Акті перевірки. Зокрема, у розділі «Податковий кредит»не встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, що прямо протилежно твердженню, що віднесення до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість (загальній) за червень місяць 2010 року суми 899874 грн. замість суми 284584, 91 призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 693370 грн.

Оцінюючи докази в сукупності, доводи наведені під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідач ототожнив поняття «розподіл податкового кредиту»та «коригування податкового кредиту», однак дані поняття є різними та застосовуються при різних обставинах у разі внесення змін до податкової декларації з ПДВ.

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0000382300/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Однак, позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 157, 159163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області від 18.10.2010 №0000382300/0.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22 червня 2011 року.