Постанова № 16473090, 09.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6317/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.,

за участю:

представника позивачаСтрельченко К.А.,

представника відповідача Стефаніна В.В., Маковецької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень № 0000642340 від 09.03.2011 та № 0000622340 від 09.03.2011, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень № 0000642340 від 09.03.2011 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151693 грн. за грудень 2009 року та № 0000622340 від 09.03.2011 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1989738,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 1591791 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 397947,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем за наслідками проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства з оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р., січень-березень 2010р. (акт перевірки від 21.02.2011 № 209/23-3/03113762).

Підставою для здійснення донарахування позивачу податкових зобовязань стало порушення ним п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення відємного значення ПДВ за листопад у розмірі 158964 грн. та заниження ПДВ за листопад 2009р. у сумі 1591791 грн. Такий висновок зроблено податковим органом із посиланням на укладення позивачем нікчемних правочинів із ТОВ «Укрмашпром» на підставі договорів від 03.11.2009 № М-09/П, від 10.12.2009 № М-10/12. Позивач вважає такий висновок податкового органу безпідставним, оскільки істотні умови договору від 03.11.2009 № М-09/П відносно предмету, ціни, кількості, строків та умов поставки викладені у специфікації до договору, а найменування, одиниця заміру, загальна кількість та ціна за одиницю товару визначені у накладних, які є невідємною частиною договору. Здійснення перерахування позивачем коштів за договором підтверджено документально. За наслідками господарських операцій позивач отримав податкові накладні. Факт здійснення поставки товарів, придбаних у ТОВ «Укрмашпром» підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами. Отже, позивачем були дотримані умови виникнення права на формування податкового кредиту, передбачені п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також позивач вказав, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не було додержано умов та порядку проведення перевірки, встановлених Податковим кодексом України.

Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, у яких із посиланням на приписи діючого законодавства вказали, що в ході перевірки було встановлено факт заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1591791,0 грн. та завищення відємного значення ПДВ на суму 158964,0 грн. Так, між позивачем та ТОВ «Укрмашпром» були укладені договори від 03.11.2009 № М-09/П та від 10.12.2009 № М-10/12, у яких відсутні істотні умови (ціна, предмет, кількість та строки поставки). Позивачем до перевірки були надані платіжні доручення на підтвердження оплати за отриманий товар по вказаним договорам, які не завірені печаткою банку. Також не були надані документи, що містили б реквізити місця постачання та призначення, зберігання товарно-матеріальних цінностей, передачі товару перевізникові та умови транспортування товару до місця призначення по ланцюгу постачання. Відповідно до бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між податковим зобовязанням ТОВ «Укрмашпром» та податковим кредитом ДП «Маріупольське АТП 11402» ВАТ «Донецькавтотранс», а саме ТОВ «Укрмашпром» у листопаді-грудні 2009р. не задекларовано податкове зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам із позивачем. Згідно отриманого акту ДПІ у Київському районі м. Донецька від 16.06.2010 за № 4077/23-3/32645813 по підприємству ТОВ «Укрмашпром» встановлена відсутність платника за юридичною адресою. Також згідно з цим актом у звязку із ненаданням платником підтверджуючих первинних документів зменшено безпідставно сформовані податкові зобовязання та податковий кредит за листопад-грудень 2009р. у повному обсязі.

Оскільки перевіркою встановлено відсутність місця поставки, первинних документів, які мали б підтверджувати факт перевезення товарів, товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження фактичного здійснення транспортування товарно-матеріальних цінностей, або наявність взаємовідносин з контрагентами, які підпадають під визначення довіреного перевізника, укладені між позивачем та ТОВ «Укрмашпром» договори є такими, що вчинені без мети настання реальних правових наслідків, укладені з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто є нікчемними.

Вважають результати документальної перевірки обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству. Просили відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Дочірнє підприємство «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.03.2001, включено до ЄДРПОУ за № 03113762, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 435924. Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Зборів наглядової ради ПУАТ «Донецькавтотранс» № 3/2010 від 03.06.2010. Позивач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 18.09.1990 за № 621, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Форми 4-ОПП від 09.07.2010 № 14548/10.

З 10.02.2011 по 16.02.2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» по взаємовідносинам з ТОВ «Укрмашпром» за період листопад, грудень 2009р., за результатами якої складено акт від 21.02.2011 № 209/23-3/03113762.

Згідно із цим актом, перевіркою встановлено порушення ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення відємного значення податку на додану вартість за листопад 2009р. у сумі 158964 грн. та заниження податку на додану вартість до сплати за грудень 2009р. у сумі 1591791 грн.

На підставі акту перевірки, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька були прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

- від 09.03.2011 № 0000622340 про збільшення ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1989738,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 1591791 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 397947,75 грн.;

- від 09.03.2011 № 0000642340 про зменшення ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» розміру відємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за грудень 2009р. від 11.02.2010 № 204305 на суму 151693 грн.

Не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька податковим повідомленням-рішенням, позивач 26.11.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (т. 1 а.с. 4).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні товарів за нікчемними правочинами договорами з ТОВ «Укрмашпром» від 03.11.2009 № М-09/П та від 10.12.2009 № М-10/12.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Так, 03.11.2009 між ТОВ «Укрмашпром» як Продавцем та ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» як Покупцем був укладений договір № М-09/П, згідно умов якого Продавець зобовязується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити за нього на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1). Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару (асортимент і номенклатура) визначаються у накладних, що є невідємною частиною даного договору (п. 1.2). Покупець оплачує Продавцю товар по цінам, визначеним за одиницю товару у накладній (п. 2.1). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених ним рахунків (п. 3.1, 3.2). Покупець перераховує вартість товару шляхом передплати у розмірі 100% (п. 3.3). Прийомка та відвантаження товару по кількості та якості здійснюється відповідно до діючих інструкцій (п. 4.1). Поставка товару здійснюється Продавцем (п. 4.8).

Між сторонами договору була підписана Специфікація № 2, що є Додатком № 1 до договору № М-09/П від 03.11.2009, у якій визначено найменування товару (запасні деталі та матеріали, автошини, фари та ін.), одиниця виміру, кількість товару, ціна за одиницю та сума поставки. Загальна сума поставки відповідно до цієї Специфікації складає 5580000 грн., у т.ч. ПДВ 930000 грн.

За наслідками господарських операцій поставки по вказаному договору ТОВ «Укрмашпром» видало позивачу податкові накладні від 27.11.2009 № 27/11/4 на суму 1080000,00 грн. у т.ч. ПДВ 180000 грн., від 30.12.2009 № 30/12/11 на суму 3000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 500000 грн., від 25.03.2010 № 2503 на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн., від 26.05.2010 № 26054 на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн., від 26.05.2010 № 2605 на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн.

Крім того, 10.12.2009 між ТОВ «Укрмашпром» як Продавцем та ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» як Покупцем був укладений договір № М-10/12, згідно умов якого Продавець зобовязується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити за нього на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1). Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару (асортимент і номенклатура) визначаються у накладних, що є невідємною частиною даного договору (п. 1.2). Покупець оплачує Продавцю товар по цінам, визначеним за одиницю товару у накладній (п. 2.1). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених ним рахунків (п. 3.1, 3.2). Покупець перераховує вартість товару протягом 90 банківських днів х моменту відвантаження товару (п. 3.3). Прийомка та відвантаження товару по кількості та якості здійснюється відповідно до діючих інструкцій (п. 4.1). Поставка товару здійснюється Продавцем (п. 4.8).

Між сторонами договору була підписана Специфікація № 1, що є Додатком № 1 до договору № М-10/12 від 10.12.2009, у якій визначено найменування товару (акумулятори, двигун, насоси, диски та ін.), одиниця виміру, кількість товару, ціна за одиницю та сума поставки. Загальна сума поставки відповідно до цієї Специфікації складає 6380909,20 грн., у т.ч. ПДВ 1063484,87 грн.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується:

- товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля, які засвідчують факт перевезення та доставки товару від ТОВ «Укрмашпром» до ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс»;

- журналом реєстрації доручень за 2009 рік, який підтверджує факт видачі доручення працівнику ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» на отримання запчастин;

- прийомними актами до накладних, у яких зазначені запчастини, які були прийняті від ТОВ «Укрмашпром»;

- платіжними дорученнями, які підтверджують факт оплати ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» продавцю за придбаний товар.

Придбаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується Матеріальним звітом за грудень 2009р. по матеріальному складу Маріупольського АТП-11402.

Використання товару у господарській діяльності підприємства підтверджено відбірними картами на відпуск зі складу автопарку матеріалів на виробничі потреб (тобто, частина придбаних автозапчастин у ТОВ «Укрмашпром» була використана позивачем на власні виробничі потреби), а також договором від 14.11.2008 № 11/17-М, укладеним між ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» як Продавцем та ТОВ «Транспортний союз Донбасса» як Покупцем і Специфікацією № 1 до нього, які свідчать про те, що позивач здійснив продаж акумуляторів, дисків та ін. автозапчастин. За наслідками цієї господарської операцій позивач видав ТОВ «Транспортний союз Донбасса» податкову накладну від 31.12.2009 № 57 на загальну суму 18000000 грн., у т.ч. ПДВ 3000000 грн. (тобто, позивач отримав економічний ефект від операції купівлі-продажу автозапчастин, раніше придбаних у ТОВ «Укрмашпром»).

За наслідками господарських операцій поставки по вказаному договору ТОВ «Укрмашпром» видало позивачу податкову накладну від 16.12.2009 № 16/12 на суму 6380909,20 грн. у т.ч. ПДВ 1063484,87 грн.

Суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Укрмашпром», позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ, що відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2009р., з яких вбачається, що у листопаді 2009р. позивач збільшив відємне значення ПДВ на 158964 грн. та, відповідно, зменшив податкове зобовязання з ПДВ у грудні 2009р. на суму 1591791,00 грн.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з ТОВ «Укрмашпром». Також, вказані правочини не визнавались недійсним у судовому порядку.

В якості доказів нікчемності вказаного правочину відповідач вказує акт ДПІ у Київському районі м. Донецька від 16.06.2010 № 4077/23-3/32645813 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрмашпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період червень-грудень 2009 року та січень, березень 2010 року.

У висновку вказаного акту йдеться про те, що ТОВ «Укрмашпром» неправомірно завищено податкові зобовязання з ПДВ за період з 01.07.2009 по 31.12.2008 на суму 21645 грн. З тексту акту перевірки вбачається, що також перевіркою встановлено завищення податкового кредиту ПДВ та завищення податкових зобовязань з ПДВ у вказаний період часу. Однак, при цьому акт перевірки не містить жодних посилань на те, що вказані порушення законодавства були допущені при виконанні договорів, укладених із позивачем.

Крім того, у цьому акті перевірки вказано, що на ТОВ «Укрмашпром» відсутні трудові ресурси, основні засоби та інші умови, необхідні для ведення господарської діяльності.

Суд вважає, що вказані у акті ДПІ у Київському районі м. Донецька обставини не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, укладених із позивачем, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили. Також представники відповідача не надали суду декларації з податку на прибуток підприємств, довідок форми 1ДФ, розрахунків комунального податку, на які маються посилання у актах.

Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених з ними договорів на підставі ч.ч 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не повязують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Укрмашпром» від 03.11.2009 № М-09/П та від 10.12.2009 № М-10/12. Натомість, позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про звязок витрат по придбанню товарів за вказаними договорами із господарською діяльністю ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність, але діяв на момент виконання вказаних вище договорів, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення у ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» права на формування податкового кредиту у листопаді-грудні 2009р. за наслідками господарських операцій по договорам з ТОВ «Укрмашпром» підтверджено вказаними вище податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом позивачу за наслідками господарських операцій поставки. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення цих податкових накладних.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у звязку з чим є необґрунтованим донарахування податковим органом ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2011 № 0000622340 та зменшення розміру відємного значення суми ПДВ податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2011 № 0000642340.

Необґрунтоване донарахування ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька податкового зобовязання податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2011 № 0000622340 обумовлює безпідставність застосування до позивача й штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не врахував, що Податковий кодекс України набрав чинності тільки з 01.01.2011. Таким чином, відповідач керувався законодавством, яке не розповсюджувалось на дані відносини, оскільки вони виникли до набрання ним чинності (листопад-грудень 2009р.).

До набрання цим Кодексом чинності діяли положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі за текстом Закон № 2181). Зокрема, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачав, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене вище, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 0000642340 від 09.03.2011 та № 0000622340 від 09.03.2011.

Позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними також не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі. Крім того, позивач у позовній заяві не конкретизував, які саме дії податкового органу він вважає неправомірними. У судовому засіданні представник позивача також не змогла пояснити, у чому полягає неправомірність дій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька. Крім того, суд вже прийшов до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень № 0000642340 від 09.03.2011 та № 0000622340 від 09.03.2011, які є наслідком відповідних дій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень № 0000642340 від 09.03.2011 та № 0000622340 від 09.03.2011 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 09 березня 2011 року № 0000622340, яким дочірньому підприємству «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1989 738 (один мільйон девятсот вісімдесят девять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем 1591 791 (один мільйон пятсот девяносто одна тисяча сімсот девяносто одна) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 397 947 (триста девяносто сім тисяч девятсот сорок сім) грн. 75 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 09 березня 2011 року № 0000642340, яким дочірньому підприємству «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по податкові декларації за грудень 2009 року від 11.02.2010 № 204305 на 151693 (сто пятдесят одну тисячу шістсот девяносто три) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 червня 2011 року в присутності представників відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 червня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.