Постанова № 16472906, 24.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3525/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дєєва М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Малого приватного підприємства "Вікам" про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ:

Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Вікам» про стягнення коштів, які перебувають у власності Малого приватного підприємства «Вікам» суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у загальній сумі 522109 грн. 27 коп., а у разі недостатності коштів, надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 641554 грн. 41 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки за 2010 2011 р.р. у сумі 522109 грн. 27 коп., який утворився внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань та нарахування пені. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач неодноразово повідомлявся за адресою місцезнаходження, зазначеної в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про час та місце розгляду даної справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Мале приватне підприємство «Вікам» зареєстровано в Північній МДПІ у м. Кривому Розі як платник податків 20.10.1994 року за № 549, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про плату за землю», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податок це платіж з юридичних та фізичних осіб за користування земельною ділянкою. Згідно статті 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Платіж за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно ст. 17 цього Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом № 2181, який діяв до 01.01.2011 р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 року за приписами Податкового Кодексу України.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 даного Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові зобовязання зі сплати орендної плати, відповідач визначив самостійно у поданих деклараціях за період з 11.11.2010 року по 24.03.2011 року на загальну суму 603296 грн. 06 коп.

Крім того, у відповідності до п.п. 16.1.2 п «а» ст. 16 Закону № 2181, за несвоєчасну сплату самостійно нарахованої платником суми податкового зобовязання відповідачу нараховано пеню в сумі 38256 грн. 65 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу Малого приватного підприємства «Вікам» складає 641554 грн. 41 коп. При цьому, щодо частини податкового боргу в сумі 119445 грн. 14 коп. вже прийнято рішення про стягнення Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Отже, сума податкового боргу, що заявлена у даному позові складає 522109 грн. 27 коп. (з яких: недоїмка 494391 грн. 77 коп., пеня 27717 грн. 50 коп.). У добровільному порядку відповідачем сума податкового боргу сплачена не була.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися відповідні заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.3.1.1. ст.3 Закону України «Про погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду.

Відповідно до п.8.1 ст.8 даного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 вказаного Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 року позивачем проведений опис активів позивача, на які поширюється право податкової застави, за наслідками проведення якого складений акт № 22.

Незважаючи на те, що за відповідачем існує податковий борг, а також наявне майно, що перебуває у податковій заставі, суд доходить висновку, що позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачем до суду не надано відомостей щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а також готівки, що належить такому платнику податків, а надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо тільки за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути кошти які перебувають у власності відповідача в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 522109 грн. 27 коп., а у задоволенні решти позову відмовити, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі задовольнити частково.

Стягнути кошти, перебувають у власності Малого приватного підприємства «Вікам» (код ЄДРПОУ 21882955) на користь місцевого бюджету (бюджетний рахунок 33219812700022, код платежу 13050200, одержувач ВДК у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 24237505, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки Жовтневого району м. Кривого Рогу у сумі 486629 грн. 35 коп. (чотириста вісімдесят шість тисяч шістсот двадцять девять гривень тридцять пять копійок).

Стягнути кошти, перебувають у власності Малого приватного підприємства «Вікам» (код ЄДРПОУ 21882955) на користь місцевого бюджету (бюджетний рахунок 33216812700025, код платежу 13050200, одержувач ВДК у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 24237505, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки Тернівського району м. Кривого Рогу у сумі 35479 грн. 92 коп. (тридцять пять тисяч чотириста сімдесят девять гривень девяносто дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

М.В. Дєєв