Постанова № 16472663, 16.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4557/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -

при секретарі судового засідання-

без участі сторінВласенка Д.О.

Кінарєєві В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про звернення стягнення на активи, - ВСТАНОВИВ: 19 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на активи, в розмірі заборгованості по податку на додану вартість в сумі 68247,36 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що СПД ОСОБА_3 має непогашену заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 68247,36 грн. Сума боргу відповідачем добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.

Сторони у судове засідання не зявились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надіслана на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у звязку із закінченням терміну зберігання.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що СПД ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП /а.с. 9/.

Відповідно розрахунку заборгованості СПД ОСОБА_3 перед державою має заборгованість по сплаті податку на додану вартість станом на 06.10.2010 року в сумі 68247,36 грн. /а.с. 5/.

Перша та друга податкові вимоги були направлені на адресу відповідача 05 лютого 2010 року та 30 квітня 2010 року відповідно /а.с. 6-7/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податку фізичною особою-підприємцем виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону № 2181, контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів, господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок майна.

Зважаючи на те, що доказів сплати заборгованості відповідачем до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 68247,36 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про звернення стягнення на активи задовольнити у повному обсязі.

Звернути стягнення на активи фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_1) в сумі заборгованості по сплаті податку на додану вартість на користь держави (код платежу 14010100, одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013) в сумі 68247,36 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті сорок сім гривень 36 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя

Д.О. Власенко