Постанова № 16472486, 07.06.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1734/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави - Міністерства інфраструктури, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення штрафних санкцій в сумі 510 гривень

ВСТАНОВИВ :

Жмеринський транспортний прокурор в інтересах держави - Міністерства інфраструктури, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 510 грн.

Позов мотивовано, зокрема, тим, що до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Вказаний штраф відповідачем не сплачено у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з"явився, подавши через канцелярію суду заяву, якою просить розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження (вх. № 15028 від 07.06.2011 року). Одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не зявився, повноважного представника не направив. Ухвала про відкриття скороченого провадження направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового звязку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.21). Ухвала про розгляд справи за загальними правилами КАС України та призначення судового засідання на 07.06.2011 року направлялась відповідачу нарочно, однак, як свідчить акт кур"єра Вінницького окружного адміністративного суду, при врученні повістки ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 мешканці були відсутні (а.с.28).

Вся поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 32).

Згідно з ч. 3 ст. 167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно завдання на перевірку № 101532 від 17.11.2010 року, 18.11.2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу марки ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, належного відповідачу та під його керуванням, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами вказаної перевірки складено акт № 217582 від 18.11.2010 року (а.с. 8), в якому зафіксоване порушення вимог статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. З даним актом ФОП ОСОБА_1 ознайомлений, однак від надання пояснень та підпису відмовився.

На підставі акту перевірки, постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 115943 від 10.01.2011 року (а.с. 6) до суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з посиланням на абзац 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн.

Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом № 02-3/76 від 11.01.2011 року. Станом на день розгляду даної справи доказів щодо оскарження постанови та її виконання в добровільному порядку - суду не надано.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі Закон).

Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У встановлені законодавцем строки відповідачем штраф не сплачено.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно положень частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку що позов є обґрунтованими та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України ( р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м.Вінниця 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця МФО 802015) 510 грн. (п"ятсот десять гривень) фінансових санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

Копія вірна

Суддя: Секретар: