Постанова № 16472469, 06.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2011 р. (17:26) Справа №2а-2362/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність № 02 від 04.01.2011 року

від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність № 94/10 від 16.04.2010 року

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 22.12.2010 року № 000247/1605/01/09/23/31898522 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 0021522303 від 30.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн., прийняте на підставі акту перевірки від 22.12.2010 року № 000247/1605/01/09/23/31898522.

Вимоги мотивовані тим, що перевірку, на підставі якої складено акт, що є підставою для застосування штрафних санкцій, проведено із суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Також, працівниками відповідача під час проведення перевірки 22.12.2010р. складений акт, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем п.п. 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що призвело до невірних висновків, викладених в акті перевірки та, як наслідок, прийняття неправомірного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.06.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові та у поясненнях та доповненнях до нього.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з мотивів, викладених у запереченні на позов, посилаючись на те, що штрафні санкції до позивача застосовані правомірно, у звязку з порушенням ним Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової адміністрації АР Крим головним державним податковим ревізором - інспектором Сушко Д.О. та старшим державним податковим ревізором - інспектором Харєбовим А.В. проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці маршрутного таксі, при обслуговуванні маршруту № 1, що належить субєкту господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс».

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п. 2, 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не видача розрахункового документу квитку, невикористання при здійсненні розрахункової операції розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.

За результатами перевірки складено акт № 000247/1605/01/09/23/31898522 від 22.12.2010 року.

Перевірку проведено в присутності водія позивача, який, згідно з відміткою перевіряючих, відмовився від підписання матеріалів перевірки та отримання примірнику акту.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 30.12.2010 року прийнято рішення № 0021522303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.п. 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 3 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон), відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема Державна податкова адміністрація в АРК.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон), відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема Державна податкова адміністрація в АРК .

Державна податкова адміністрація України відповідно до п. 1 ст. 8 Закону виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відносилось згідно з п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 ст.11-1 Закону позаплановими перевірками вважались також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Законом, не повязаним з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обовязкових платежів), є, зокрема, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, ст. ст. 15,16 якого обумовлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України згідно затвердженим керівництвом податкових органів планів-графіків проведення перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було проведено перевірку позивача на підставі Закону України «Про державну податкову службу в України» (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) в межах повноважень, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В матеріалах справи є копія направлення від 13.12.2010 року № 2849/23-3, яким головний державний податковий ревізор - інспектор Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Сушко Д.О. та старший державний податковий ревізор - інспектор Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Харєбов А.В. уповноважені на проведення планової перевірки позивача.

Також відповідачем надано план-графік проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2010 року, відповідно до якого заплановано перевірку маршрутного таксі Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (номер рядку у плані 74).

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірку здійснено відповідачем без порушень вимог діючого на момент проведення перевірки законодавства щодо організації та порядку її проведення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. п. 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, зобовязані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, відповідно до п. 3 якої, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну, сума фінансових санкцій застосовується у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків. Під час перевірки позивач здійснював розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листу серії УВА № 878828 за грудень 2010 р. та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Матеріали справи свідчать про те, що працівники податкового органу під час проведення перевірки дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту № 1, встановили, надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка, що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що до позивача за вищевказане порушення спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд зауважує, що застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним, з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 року №614 і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.01 року за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

При цьому суд виходить з того, що штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» водію автобуса забороняється, зокрема, продавати пасажирам квитки під час керування автобусом.

Згідно з квитково-касовим листом серії УВА № 878828 за грудень 2010 р. 22.12.2010 року, тобто в день проведення перевірки, на маршруті, що перевірявся (автобус БАЗ А 079-14, держ. номер НОМЕР_2) продано 200 квитків на суму 600,00 грн.

В порядку ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що перевірка здійснювалася не під час руху автобусу.

За таких обставин, суд вважає, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дійшли помилкового висновку про порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо складання акту перевірки від 22.12.2010 року № 000247/1605/01/09/23/31898522 на підставі якого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» рішенням відповідача від 30.12.2010 року № 0021522303 застосовані штрафні санкції на суму 340,00 грн., суд вважає зазначити наступне.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що перевірку позивача здійснено відповідачем без порушень вимог діючого на момент проведення перевірки законодавства щодо організації та порядку її проведення, на підставі та в межах повноважень передбачених Законами України «Про державну податкову службу в України» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 534 від 12.08.2008 року затверджені Методичні рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в яких передбачено, що за результатами перевірки складається акт.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо складання акту перевірки від 22.12.2010 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки акт про результати планової перевірки позивача підтверджує сам факт проведення перевірки та фіксує певні обставини щодо виявлених порушень, тобто його складання є логічним завершенням перевірки.

За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.06.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 13.06.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0021522303 від 30.12.2010 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00грн.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.