Постанова № 16472398, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 р. 17:28 Справа №2а-2159/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Кузміній Ю.В. розглянувши за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 18.02.2011р., представника відповідача ОСОБА_2 дов. № 12890/10/10-0 від 30.11.10р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправним нарахування пені, визнання протиправною та скасування другої податкової вимоги.

Обставини справи: Дочірнє підприємство "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн., викладене в акті перевірки № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010р., а також позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 2305 від 23.12.2010р. про сплату пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відсутні законодавчі підстави для нарахування пені стосовно податку з доходів фізичних осіб. Також позивач зазначає, що відсутні докази самостійного узгодження ним податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб шляхом подачі податкових декларацій (розрахунків), оскільки Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено окремий від інших видів податків порядок, відповідно до якого податок з доходів фізичних осіб не підлягає узгодженню шляхом подачі податкових декларацій (розрахунків), а також відсутні докази їх узгодження в апеляційному порядку, оскільки вони не визначалися податковим органом, що свідчить про відсутність законодавчих підстав для нарахування пені за податком з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Під час розгляду справи представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує, в запереченнях на позов зазначив, що позивачем були узгоджені суми податку з доходів фізичних осіб, визначені у розрахунках за формою № 1ДФ, як суми, які підлягають сплаті до бюджету. Ці суми податку не були своєчасно сплачені, у звязку з чим була нарахована пеня.

Під час розгляду справи представником відповідача неодноразово надавались суду додаткові письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції, зокрема відповідач зазначає, що 05.01.2011р. позивачем був сплачений податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, у звязку з чим оскаржувана податкова вимога була відкликана.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 20.09.2010р. по 22.10.2010р. відповідачем проведена виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.

За результатами проведення вказаної перевірки 21.10.2010р. складений Акт № 1838/23-2/13786657 (а.с.10-17).

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме при здійсненні взаєморозрахункової операції з СПД ОСОБА_4 у серпні 2009 року на суму 8880,00 грн., податок з ходів фізичних осіб з цієї суми не був утриманий та не перерахований до бюджету. У звязку з чим донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1332,00 грн.(п. 3.1 Акту).

Разом з тим, в п. 3.4 Акту перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»: в бюджет утримані суми податку з доходів фізичних осіб перераховувались з порушенням термінів, встановлених законодавством та не в повному обсязі, за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірі 5536,72 грн. З матеріалів перевірки вбачається, що нарахування пені повязано із несвоєчасним погашенням заборгованості зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб на підставі п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами зазначеного акту перевірки відповідачем 29.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004201701/0, яким позивачу донараховане податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3996,00 грн., у тому числі 1332,00 грн. за основним платежем та 2664,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, згідно даних картки особового рахунку позивача, зазначена сума податкового зобовязання погашена позивачем платіжним дорученням № 1687 від 08.11.2010р.

В подальшому, 10.11.2010р. відповідачем винесена перша податкова вимога № 1/269 від 10.11.2010р. на загальну суму податкового боргу в розмірі 5536,72 грн., у тому числі 1332,00 грн. основного платежу, 2664,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 1540,72 грн. пені.

23.12.2010р. відповідачем винесено другу податкову вимогу № 2/305 від 23.12.2010р. на загальну суму податкового боргу 5536,72 грн., в якій зазначено, що станом на 23.12.2010р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 5536,72 грн., а саме ця сума є сумою нарахованої пені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування нарахування позивачу пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тобто проведення перевірки, винесення податкових вимог.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов язкових платежів) був Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (редакція якого діяла на момент проведення перевірки, прийняття податкових вимог) (далі Закон № 2181).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб був визначений у Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІУ (далі Закон № 889), редакція якого діяла на момент проведення перевірки, прийняття податкових вимог.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Статтею 16 Закону №2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку (п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181).

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. (п.п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181).

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181).

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п. 16.4.2 п. 16.4. ст. 16 Закону № 2181).

Матеріали справи свідчать про те, що пеня нарахована у висновках за актом перевірки від 21.10.2010 року № 1838/23-2/13786657, у зв'язку із несвоєчасною сплатою суми податку з доходів фізичних осіб, нарахованого позивачем за перевірений період на суму оподатковуваного доходу платників цього податку (фізичних осіб).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підставами визначення податкового зобов'язання контролюючим органом є наступні обставини (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181):

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Податковим органом не надано доказів самостійного узгодження платником податку або узгодження в адміністративному чи судовому порядку суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб, а відтак не наведено доказів наявності законодавчих підстав для нарахування пені, відповідно до ст. 16 Закону №2181, за податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 визначено, що податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) не є податковою декларацією (розрахунком) в розумінні вказаної норми Закону №2181. Суд звертає увагу сторін, що вказану позицію висловлено також в листах Державної податкової адміністрації України від 09.08.2005 року №7584/6/17-3116 та від 14.09.2005 року № 18388/7/17-2117.

Разом з тим, Наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р. затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку розроблено відповідно до вимог Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів та яка встановлює порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі Інструкція).

Відповідно до п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно із п. 4.2.2., 4.2.3 цієї Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247). Ннарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, встановленому наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290 “Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843. Податковим органом не надано доказів погашення податкового боргу на момент нарахування пені в картці особового рахунку позивача, що є обовязковою умовою такого нарахування.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкові повідомлення з пені з податку з доходів найманих працівників податковим органом не приймалися, а позивачем самостійно не узгоджувалися податкові зобовязання по пені по податку з доходів фізичних осіб, шляхом подачі податкової декларації.

Отже, оскільки пеня нарахована за наслідками документальної перевірки, результати якої викладені в акті від 21.10.2010 року № 1838/23-2/13786657, а відтак підлягає узгодженню у порядку, визначеному Законом № 2181.

Згідно приписів статті 5 Закону № 2181 акт перевірки не є документом про узгодження податкового зобовязання.

При цьому, при відсутності нарахованого податкового зобовязання та направленого платнику податкового повідомлення або повідомлення-рішення адміністративне узгодження податкового зобовязання не здійснюється.

Аналізуючи вищевикладені приписи законодавства встановлено факт неузгодженості податкових зобовязань та неправомірність дій відповідача щодо надіслання позивачу податкових вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 08.11.2010р. К-21546/07 (справа № 12/59-07).

Але суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог про визнання протиправним нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн., викладене в акті перевірки № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010р., судом встановлено, що такі дії не відповідають положенням чинного законодавства, у звязку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим по нарахуванню Дочірньому підприємству “Санаторій “Перемога” для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн. згідно із актом перевірки № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2305 від 23.12.2010р. про сплату пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що платіжним дорученням № 1 від 05.01.2011р. позивачем сплачена сума в розмірі 5536,72 грн., у звязку з чим податковою інспекцією оскаржувана податкова вимога була відкликана, отже на час розгляду справи відсутній предмет спору щодо вищезазначених позовних вимог. Представник позивача під час розгляду справи пояснив, що у графі «призначення платежу» платіжного доручення № 1 від 05.01.2011р. визначено ПДФО та фінсанкції по рішенню ДПІ №000421701/0 від 29.10.2010р., але відповідач зарахував цю суму у погашення пені. На думку позивача, відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати призначення платежу зазначеного платіжного документу. Суд звертає увагу на те що, ПДФО та фінсанкції по рішенню ДПІ № 000421701/0 від 29.10.2010р. вже були сплачені позивачем платіжним дорученням № 1687 від 08.11.2010р. Разом з тим, суд зазначає, що 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, де у п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зафіксовано, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Отже, оскільки платіж здійснений 05.01.2011р., то у відповідача є правові підстави зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Оскільки відповідач зарахував зазначену суму в рахунок погашення пені та відкликав оскаржувану податкову вимогу, то у суду не має правових підстав для визнання її протиправною та скасування, у звязку з тим, що не існує предмету спору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В ході судового засідання, яке відбулось 16.05.2011р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 23.05.2011р.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим по нарахуванню Дочірньому підприємству “Санаторій “Перемога” для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн. згідно із актом перевірки №1838/23-2/13786657 від 21.10.2010 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.