Постанова № 16472234, 14.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 11/9/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. , судді Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників сторін:

Від позивача - голова правління ОСОБА_4., представник ОСОБА_5

Від відповідача - директор ОСОБА_2, представник ОСОБА_1. дов.б/н., від 25.03.2011 року; представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології БІО" на рішення господарського суду Вінницької області від 12.04.11 р. у справі № 11/9/2011/5003 (суддя Матвійчук В.В. )

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Теплий дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології БІО"

про стягнення в сумі 121 388 грн. 20 коп. заборгованості з орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року у справі №11/9/2011/5003 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» (21011, м.Вінниця, вул. Промислова, 4, код 35762875) на користь відкритого акціонерного товариства «Теплий дім»(21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 01331696) 133350 (Сто тридцять три тисячі триста п"ятдесят) грн. боргу; 6183 (шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань; 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 96 коп. 3% річних, 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 07 витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Зобов"язано товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» (21011, м.Вінниця, вул. Промислова, 4, код 35762875) звільнити на користь відкритого акціонерного товариства «Теплий дім» (21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 01331696) орендовані приміщення згідно договору оренди №1 від 02.04.2008р. за адресою: 21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4.

Провадження у справі в частині розірвання договору оренди приміщення №1 від 02.04.2008р. укладеного між відкритим акціонерним товариством «Теплий дім»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»припинено.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити з наступних підстав.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено обставин, що мають значення для справи, а місцевий господарський суд визнав такі обставини встановленими. Крім того, місцевий господарський суд неправильно оцінив надані докази і встановлення юридичних фактів, викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, місцевий господарський суд при прийнятті рішення припустився до припущень, порушення та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Вказує, що:

Між апелянтом та позивачем 2 квітня 2008 року був укладений договір №1 оренди приміщення, предметом якого, у відповідності до п.п.1.1, 1.2 Договору є тимчасове платне користування нежитловими приміщеннями, а саме: будівлею арматурного цеху, площею 1728 метрів квадратних Приміщення №1, будівлею складу арматурної сталі, площею 540 метрів квадратних Приміщення №2 та окремою кімнатою на третьому поверсі адміністративної будівлі, площею 12 метрів квадратних Приміщення №3 та земельну ділянку, на якій приміщення розміщені та знаходяться за адресою в м. Вінниці по вул. Промисловій, будинковолодіння 4 та які знаходяться у позивача у власноті.

У відповідності до п. 1.1. Договору, Приміщення передаються в порядку, на строк та за плату, що визначено Договором, для здійснення господарської діяльності.

Статтею 2 Договору передбачено порядок передання приміщення, а п.2.1. Договору визначено, що передання та повернення Приміщень оформлюється актами, які підписуються сторонами і є невід"ємними частинами Договору.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.2. Договору, за домовленістю Договір укладається на два роки і одинадцять місяців, а перебіг строку розпочинається з моменту підписання акту про передання приміщень.

Метою правочину є той правовий результат, на досягнення якого спрямований правочин. Метою укладення правочину Апелянтом з умов даного Договору є використання технічно справних приміщень, без прихованих недоліків (підпункт 1 пункту 6.2 статті 6 «Гарантії сторін»Договору) для здійснення виробничо-господарської діяльності, а саме виготовлення паливних брикетів з відходів деревини та соняшника (пункт 1.1 статті 1, підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Договору), реалізація виготовленої продукції і отримання з такої діяльності прибутку.

Метою укладання правочину Позивачем з умов даного договору є отримання за використання технічно справних приміщень орендну плату.

В своїй позовній заяві Позивач не зазначив та в додатках не надав акти про надання приміщень в оренду, які є невід'ємною частиною Договору і які підписані уповноваженою на те особою товариства.

Таких актів надання приміщень в оренду немає і у Апелянта. Більше того, Позивач самостійно стверджує, що заступник голови правління ВАТ «Теплий Дім»ОСОБА_6 не уповноважений від товариства укладати договори та підписувати будь-які акти прийняття-передачі нежитлових приміщень. Позивач стверджує, що акти приймання-передачі нежитлових приміщень за №№ 1,2,3 без дат, з підписом заступника голови правління Позивача та скріплені печаткою Позивача, які надані в судове засідання Апелянтом, не дійсні і не мають юридичної сили, тобто не породжують юридичних наслідків.

Тому, керуючись нормами цивільного та господарського права, у відповідності до пункту 3.2. Договору, перебіг строку Договору, або перебіг строку оренди не розпочинався, так як Сторони не підписали акт передання Приміщень. Апелянт фактично не отримав в платне користування Приміщення в технічному справному стані без прихованих недоліків. Позивач не виконував свої зобов'язання за договором, пунктом 5.1.5 якого передбачено, що Позивач зобов'язується Приміщення передати на протязі трьох робочих днів, з дати підписання договору, у відповідності до вимог пункту 2.1 Договору, тобто шляхом складання акту передачі приміщень. Тим більше Позивач, у відповідності до підпункту 1 пункту 6.1. статті 6 Договору гарантував, що передача приміщення проводиться в технічному справному стані. Зміст договору свідчить, що такі приміщення мають бути в технічному справному стані, придатному для використання Апелянтом.

Апелянт не мав можливості використовувати (користуватися) і не використовував Приміщення за цільовим призначенням - виготовлення паливних брикетів з відходів деревини та соняшника.

Апелянтом не досягнуто мети для якої він укладав договір оренди. Навпаки Апелянт намагався найшвидше приступити до функціонального використання орендованого приміщення і поступово ремонтував приміщення, усував недоліки.

Про те, що приміщення знаходилися в технічному несправному стані - непридатному для використання Апелянтом для своєї господарської діяльності, підтверджується актами за №№ 1, 2, 3 приймання - передачі нежитлового приміщення без зазначення дати приймання-передачі. В даних актах, складених за участю представників сторін та скріпленого печатками, вказано, що загальний план приміщень задовільний, для нормального функціонування приміщення № 1 потрібно виконати ремонт даху та трансформаторної підстанції.

Дані акти за своєю суттю є фактично двосторонніми актами обстеження стану приміщень, які будуть передані в оренду.

Зазначені обставинами дають підстави стверджувати, що Апелянт отримав дозвіл Позивача на знаходження в приміщеннях, але ніяк не отримав в оренду приміщення для їх функціонального використання і не мав можливості функціонально використовувати такий об'єкт оренди.

В зв'язку з даними обставинами за договором і в матеріалах справи позивачем не доведено наявність підстав виникнення у Апелянта господарського зобов'язання за Договором щодо сплати орендної плати.

Місцевий господарський суд під час розгляду справи був упередженим та не об'єктивним, не надав належну оцінку даним обставинам. Суд прийняв до уваги лише пояснення Позивача, що приміщення передані в момент підписання Договору, і те що Апелянтом здійснено оплату за оренду за квітень 2008 року, помилково прийшов до висновку, що орендовані приміщення передані в день укладання договору. Даний встановлений місцевим судом обставина є припущенням і не ґрунтується на матеріалах справи.

Суд невірно зазначив в протоколі судового засідання від 12 квітня 2011 року та у рішенні про те, що представник Апелянта погодився і в судовому засіданні зазначив що Позивачем вірно нарахована сума боргу за орендоване приміщення згідно договору оренди.

Апелянт зазначає, що секретарем судового засідання не в повному обсязі занесені до протоколу судового засідання пояснення представника Апелянта, який зазначив, що, якби приміщення були передані Позивачем у відповідності до умов договору, то сума боргу за оренду даних приміщень відповідала дійсності.

Дане твердження або висновок місцевого господарського суду логічно не узгоджується з позицією Апелянта щодо невизнання боргу і позову в повному обсязі.

В зв'язку з упередженим та помилковим визначення перебігу строку оренди, суд необґрунтовано та хибно прийшов до висновків про визначення суми боргу оренди в сумі 133 350 гривень, стягнення суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6183,88 гривень, та стягнення суми 3 % річних в розмірі 2422,96 гривень, місцевий суд прийшов до хибного висновку, що перебіг строку оренди закінчився 02 березня 2011 року та наявність обов'язку Апелянта про звільнення приміщень, перекручуючи обставини справи прийшов до необґрунтованих висновків в частині розв'язання вимог Позивача щодо розірвання договору.

В судовому засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники відповідача підримують доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечують доводи апеляційної скарги. Просять залишити без змін оскаржуване рішення.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство “Теплий дім” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології БІО” з наступними позовними вимогами:

-розірвати договір оренди приміщення № 1 від 02.04.2008 р., укладений між відкритим акціонерним товариством “Теплий дім” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології БІО”;

-зобов'язати відповідача звільнити приміщення по адресу 21011, м.Вінниця, вул. Промислова, 4;

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за оренду приміщення у розмірі 112 769, 90 грн., суми 4953, 28 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3665, 02 грн. суми боргу з урахуванням 3 % річних за час прострочення платежу по орендній платі.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди, про що подав заяву від 16.03.2011р. в якій просив стягнути з відповідача 133350 грн. заборгованості по орендній платі, суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6183,88 грн. та суму 3% річних в розмірі 2422,96 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2008р. між сторонами укладено договір оренди приміщення № 1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: будівлю арматурного цеху, площею 1728 кв.м., будівлю складу арматурної сталі, площею 540 кв.м. та окрему кімнату на третьому поверсі адміністративної будівлі, площею 12 кв.м. по вул. Промислова, 4 з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.3., п. 5.3.6. договору відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату та інші платежі, передбачені умовами договору.

Однак відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати орендних платежів та комунальних послуг відповідно до умов договору №1 від 02.04.2008 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 133 350 грн., що є істотним порушенням умов вищевказаного договору.

Відповідач у відзиві за № 1/03 від 15.03.2011р. заперечує проти позову в повному обсязі посилаючись на ту обставину, що відповідно до п.2.1. договору позивач передав відповідачу приміщення по актах приймання - передачі, які являються невід'ємними частинами договору. В ході передачі приміщень Позивачем були виявленні недоліки технічного стану приміщень, які були зазначені в акті приймання-передачі. Також, підтвердженням того, що передане приміщення в оренду не можливо використовувати за призначенням підтверджується висновком пожежного стану об'єкту. Позивач в свою чергу пообіцяв усунути всі виявленні недоліки протягом місяця з моменту передачі приміщення.

Відповідно до п. 5.1.8 договору орендодавець зобов'язаний, для забезпечення оперативності під час виникнення необхідності проведення ремонтно - будівельних робіт по усуненню недоліків приміщень, виявлених та зазначених в актах приймання в користування довірити Орендарю (відповідачу по справі) їх організацію та проведення. Однак на письмові повідомлення про необхідність проведення капітального ремонту позивач ніяким чином не відреагував. У звязку з цим відповідачем проведено ремонт покрівлі за власний рахунок вартість яких склала 179854 грн.. Окрім того, понесено додаткові витрати в розмірі 28512 грн..

Тому відповідач вважає, що заборгованість перед позивачем по орендній платі не рахується.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга на підлягає задоволенню з наступних підстав.

02 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством “Теплий дім” (позивач, за договором Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні технології БІО” (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди приміщення № 1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: будівлю арматурного цеху, площею 1728 кв.м., будівлю складу арматурної сталі, площею 540 кв.м. та окрему кімнату на третьому поверсі адміністративної будівлі, площею 12 кв.м. по вул. Промислова, 4 з метою здійснення господарської діяльності.

Передання приміщень Орендарю та повернення приміщень Орендодавцю оформляється актами, які підписуються сторонами і є невідємними частинами договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору за користування приміщеннями № 1 та № 2 разом Орендар сплачує Орендодавцю загальну плату в розмірі 9990 грн., а приміщенням № 3 300 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць. Розмір орендної плати визначено сторонами з урахуванням плати за користування земельною ділянкою, згаданою в п. 1.1 договору, та прилеглою до приміщень земельною ділянкою, яка необхідна для його обслуговування.

Орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку (або готівкою), шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця до пятнадцятого числа кожного наступного за розрахунковим місяця, згідно з виставленим Орендодавцем рахунком. Датою оплати вважається дата перерахування суми орендної плати з розрахункового рахунку Орендаря на розрахунковий рахунок Орендодавця (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.3.3. договору визначено обовязок Орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування приміщенням, у передбачені п. 4.1. договору строки.

Як свідчать матеріали справи обєкти оренди, обумовлені договором, передані Орендодавцем Орендарю за актами приймання-передачі нежитлових приміщень № 1, № 2, № 3. Водночас, останні не містять дати передачі обєктів. Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні 12.04.2011р., обєкти оренди передані в період укладення договору оренди, однак конкретної дати передачі останній не вказав. При цьому суд зважає на те, що відповідно до виписки банку від 18.08.2008р. (т. 1, а.с. 28) відповідачем проведено оплату орендної плати за квітень 2008 року згідно рахунку № ТД-0000005 від 15.08.2008р.. Тобто, позивачем виставлено рахунок на орендну плату за місяць в якому укладено договір оренди і розмір орендної плати становив 10290 грн.. Пунктом 4.1. договору визначено розмір орендної плати за один календарний місяць в розмірі 10290 грн.. Наведене дає підстави для висновку, що орендовані приміщення передані Орендарю в день укладення договору оренди.

При розгляді справи судом зясовано, що відповідач виконує взяті на себе зобовязання в частині проведення розрахунків за договором частково та з порушенням строків визначених цим договором. Так, за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року позивачем виставлено рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 154350 грн., з яких відповідачем оплачено на суму 21000 грн.. В результаті наведених порушень утворилась заборгованість в розмірі 133 350 грн..

Наведене підтверджується:

-договором оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р. (т. 1, а.с. 14-18);

-актами приймання-передачі приміщень (т. 1, а.с. 109-111);

-рахунками-фактури за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року (т. 1, а.с. 21-26, т. 2, а.с. 48,49);

-виписками банку (т. 1, а.с. 28-34);

-розрахунком ціни позову (т. 2, а.с. 51-55).

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 762 цього Кодексу встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 133350 грн. заборгованості за договором.

Місцевим судом також розглянуто вимоги про стягнення суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6183,88 грн. та суму 3% річних в розмірі 2422,96 грн..

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача щодо відсутності заборгованості по орендній платі у звязку з проведенням ремонту покрівлі не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, розділом 5. договору визначено обовязки сторін.

Пунктом 5.8. цього розділу сторонами погоджено, для забезпечення оперативності, під час виникнення необхідності проведення ремонтно-будівельних робіт по усуненню недоліків приміщень, виявлених та зазначених в акті приймання в користування довірити Орендарю їх організацію та проведення. Витрачені на такі цілі кошти Орендарем, Орендодавець зобовязаний врахувати в майбутню Орендну плату, відразу після надання Орендарем документів, що підтверджують факт проведення таких робіт та їхню оплату.

Зі змісту п. 5.9 договору вбачається, що поліпшення приміщень ініційовані Орендарем мають проводитись за погодженням з Орендодавцем. Окрім того, п. 5.4.8. договору встановлено, що будь-які поліпшення приміщень Орендар може робити за згодою Орендодавця. З матеріалів справи вбачається, що Орендар звертався до Орендодавця з пропозицією щодо проведення ремонту покрівлі за власний рахунок з майбутнім врахуванням затрат на ремонт в рахунок орендної плати. При цьому погоджень на проведення таких робіт, зі сторони Орендодавця не було (т. 1, а.с 165-167).

Окрім вимог про стягнення заборгованості, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди приміщення №1 від 02.04.2008р. та зобовязання відповідача звільнити приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 4.

В судовому засіданні 12.04.2011 р. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині розірвання договору оренди приміщення.

Пунктом 3.1. сторони погодили, що договір укладається строком на два роки та одинадцять місяців.

Перебіг строку розпочинається з моменту підписання сторонами акту про передання приміщень Орендарю (п. 3.2. договору).

Як зазначено вище, акти приймання-передачі підписано сторонами в день укладення договору, тобто 02.04.2008р..

Таким чином, перебіг строку дії договору розпочався з цієї дати і закінчився 02.03.2011р..

За таких обставин, суд прийняв дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі слід припинити з покладенням судових витрат на позивача, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також розглянуто вимогу про зобовязання відповідача звільнити орендовані приміщення.

Стаття 291 Господарського кодексу України передбачає, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.

У відповідності з приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 387 цього Кодексу встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з положень п. 3.1., п. 3.2. договору строк його дії закінчився 02.03.2011р.. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи передане йому майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти майном, переданим йому на підставі договору оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р., безпідставно.

Таким чином, вимога про зобовязання відповідача звільнити приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з запереченнями позивача, що Відповідач вважає, що суд безпідставно не врахував його заперечення, щодо технічного стану приміщень, які були передані в оренду, згідно договору оренди приміщень №1 від 02 квітня 2008 року. Отже, сторони на основі вільного волевиявлення погодили всі умови договору по оренді приміщень. Під час дії договору оренди відповідач не заявляв претензій щодо невідповідності технічного стану орендованих приміщень та виконаних робіт по поточному ремонту приміщень відповідно умовам договору.

Окрім того, предметом позову був не технічний стан орендованих приміщень, а заборгованість по орендній платі, і суд повинен був розглянути позов в межах позовних вимог, що і було зроблено. В разі незгоди з умовами договору відповідачу потрібно було оскаржити договір в частині відповідності технічного стану приміщень і відповідно зменшення розміру орендної плати, про те зустрічний позов чи позов про визнання договору недійсним відповідачем не заявлялись, в судовому порядку договір недійсним не визнавався. Наявність боргу товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» не заперечував.

Твердження відповідача стосовно того, що суд необгрунтовано та хибно прийшов до висновків про визначення суми боргу оренди, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи, адже суду було представлено розгорнутий розрахунок орендної плати з усіма підтверджуючими документами, а саме копії. рахунків, встановлених товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» за оренду приміщень,копії платіжних доручень про оплату орендної плати.

Щодо посилання апелянта на помилки при оформленні протоколу судового засідання, неправильного відображання його позиції в протоколі судового засідання та в оскаржуваному рішенні, судова колегія не приймає до уваги такі доводи з наступних підстав.

В матеріалах справи наявний протокол судового засідання (а.с.82). Дані вказані в протоколі судового засідання співпадають з текстом описової та мотивувальної частин рішення.

Представник відповідача брав участь у судовому засіданні.

Відповідач, якщо вважав за необхідне міг скористатися вимогою ст. 81-1ГПК України, ознайомитись з протоколом судового засідання і протягом п"яти днів після його підписання подати письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протокол у всіх випадках долучається до матеріалів справи.

Посилання апелянта на ту обставину, що місцевий господарський суд під час розгляду справи був упереджений, не приймається до уваги. Відповідач не заявив відвід складу суду відповідно до ст. 20 ГПК України.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні, скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології БІО" на рішення господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року по справі №11/9/2011/5003 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року по справі №11/9/2011/5003 залишити без змін.

3. Матеріали справи №11/9/2011/5003 повернути в господарський суд Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.